Постанова

від 28.04.2015 по справі 821/1205/15-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/1205/15-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Войтович І.І.,

при секретарі: Сичовій Н.В.,

за участю:

представника позивача - Івченка О.О.,

представника відповідача - Пєрін А.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Херсон Зерно"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

До Херсонського окружного адміністративного суду звернулося Приватне підприємство «Херсон Зерно» (далі - позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - відповідач) про скасування податкових повідомлень - рішень від 07.04.2015 року № 0001032200 та №0001042200.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених в позовній заяві та пояснив, що відповідачем при проведенні перевірки не з'ясовано усіх фактичних обставин здійснення позивачем господарських операцій, односторонньо та не в повному обсязі досліджено первинні документи, що підтверджують придбання товару, надання послуг, невірно застосовано до спірних правовідносин норми чинного законодавства, що призвело до помилкових висновків та визначення позивачу грошових зобов'язань та застосування санкцій. Просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив зазначивши, що перевіркою неможливо підтвердити факт реального здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Будметхимопт», ПП «Нефертум», СГП «Боріс - Агро» , ТОВ «Ладона», встановлено невідповідність первинних документів нормам діючого законодавства. Вважає прийняті контролюючим органом оскаржувані податкові повідомлення - рішення правомірними та просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Приватне підприємство «Херсон зерно» зареєстроване Суворовським районним управлінням юстиції у м. Херсоні від 25.05.2006 р. за №14991020000006065. На податковий облік взято в ДПІ у м. Херсоні як платника податків 29.05.2006 р. №708.

Відповідно до Витягу Серія АГ №411064 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, основними видами діяльності ПП «Херсон зерно» є: неспеціалізована оптова торгівля; вантажний автомобільний транспорт; діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування; інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; будівництво житлових і нежитлових будівель.

Також, судом встановлено, що у період з 02.03.2015 р. по 04.03.2015 р. відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП «Херсон - зерно» (код ЄДРПОУ 34369736) з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти декларування податку на додану вартість по взаємовідносинам з платниками податків контрагентами - постачальниками ТОВ «Будметхимопт», ПП «Нефертум», СГП «Боріс - Агро» за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень 2014 р., ТОВ «Ладона» за вересень, жовтень 2014 р., подальшого використання, реалізації придбаних товарно - матеріальних цінностей (робіт, послуг) та відображення здійснених фінансово - господарських операцій у податковій звітності.

За результатами даної перевірки складено акт від 12.03.2015 року №51/21-03-22-0/34369736 (далі - акт). ( т.1, а.с. 12-23).

З наведеного вище акта перевірки вбачається, що перевіркою встановлено порушення:

- ст. 44, п.138.2 ст. 138, пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139, п.185.1 ст. 185, п.186.2 ст. 186, п.198.1 ст. 198, п.198.2 ст. 198, п.198.3 ст.198, п.198.5 ст. 198, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами і доповненнями), відсутні об'єкти оподаткування при придбанні сільськогосподарської продукції (соя) у травні 2014 р. у СГП «Боріс - Агро» на суму ПДВ 161047,50 грн. та продажу цієї сільськогосподарської продукції (соя) ( у межах податкового кредиту) на адресу контрагентів - покупців ТОВ «Агрофірма «Відродження», ТОВ «АТ Каргілл»;

- п.134.1 ст. 134, пп.138.1.1 п.138.1 ст. 138, п.138.2 ст. 138, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами і доповненнями), внаслідок чого ПП «Херсон - Зерно» занижено податок на прибуток за 2014 р. на загальну суму 599783,00 грн.

- ст. 44, ст.45, п.185.1 ст. 185, п.186.2 ст. 186, п.198.1 ст. 198, п.198.2 ст. 198, п.198.3 ст.198, п.198.5 ст. 198, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами і доповненнями), внаслідок чого завищено податковий кредит за перевіряємий період, що призвело до завищення від'єдмного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (ряд.19 декларації з ПДВ) у січні 2014 р. на загальну суму 31333,00 грн., до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (ряд.24 Декларації) у лютому 2014 р. на суму 2999,00 грн., у березні 2014 р. на суму 2999,00 грн., травні 2014 р. - 8520,00 грн., та заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет (ряд.25) на загальну суму ПДВ 666426,00 грн., в т.ч.: лютий 2014 р. - 57769,00 грн, березень 2014 р. - 99234,00 грн., травень 2014 р. - 79897,00 грн., квітень 2014 р. - 50908,00 грн., червень 2014 р. - 67373,00 грн., липень 2014 р. - 109219,00 грн., вересень 2014 р. - 103426,00 грн., жовтень 2014 р. - 98600,00 грн.( т.1, а.с. 23).

Крім цього, перевіркою неможливо підтвердити факт реального здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Будметхимопт», ПП «Нефертум», СГП «Боріс - Агро» , ТОВ «Ладона», встановлено невідповідність первинних документів нормам діючого законодавства.

Підставою для встановлення таких порушень слугувало те, що перевіркою неможливо підтвердити факт перевезення сільськогосподарської продукції у січні - березні 2014 р. ТОВ «Будметхимопт», березні - липні 2014 р. ПП «Нефертум», вересні - жовтні 2014 р. ТОВ «Ладона» та неможливість підтвердження факту постачання сільськогосподарської продукції від СГП «Боріс - Агро», з врахуванням реального часу здійснення операцій, місцезнаходженням майна, відсутністю необхідних трудових ресурсів, транспорту та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення господарської діяльності.

На підставі вищенаведеного акта перевірки позивача, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001032200 від 07.04.2015 року, яким Приватному підприємству "Херсон зерно" визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 999 639,00 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 666 426,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 333 213,00 грн.(т.1, а.с.29)

Також, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0001042200 від 07.04.2015 року, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 899 674,50 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 599783,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 299891,50 грн. ( т.1, а.с. 30).

Не погоджуючись з вищенаведеними податковими повідомленнями рішеннями позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

З огляду на те, що відповідач стверджував про те, що у ПП «Херсон -Зерно» відсутні документи щодо здійснення господарських операцій (придбання товару, послуг) з ТОВ «Будметхимопт», ПП «Нефертум», СГП «Боріс - Агро», ТОВ «Ладона», судом досліджено реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами та встановлено наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється господарська діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Щодо взаємовідносин ПП «Херсон -Зерно» з ТОВ «Будметхимопт» за період січень - березень 2014 р., суд зазначає наступне.

01.10.2013 р. між ПП «Херсон -Зерно» та ТОВ «Будметхимопт» було укладено договір про надання послуг на перевезення вантажів №01/10-13-Т. Предметом даного договору є те, що ТОВ «Будметхимопт» приймає на себе зобов'язання на перевезення вантажу ПП «Херсон - Зерно», а замовник зобов'язується сплатити Виконавцю передбачений дійсним договором винагороду та відшкодувати витрати, понесені в ході виконання доручення по дійсному договору.

Протягом січня- березня на виконання умов договору ПП «Херсон -Зерно» документувало отримання послуг (транспортування сільськогосподарської продукції) від ТОВ «Будметхимопт», що підтверджується наданими суду доказами, а саме: за лютий 2014 р., березень 2014 р., актами здачі - прийняття робіт (надання послуг), податковими накладними, товарно - транспортними накладними), довіреностями, виписками по рахунку, актом звіряння взаємних розрахунків. (т.1, а.с.52-238).

Щодо взаємовідносин ПП «Херсон -Зерно» з ПП «Нефертум» за період березень - липень 2014 р., суд зазначає наступне.

18.03.2014 р. між ПП «Херсон -Зерно» та ПП «Нефертум» укладено договір №18/3 про надання послуг на перевезення вантажів, відповідно до якого ПП «Нефертум» приймає на себе зобов'язання на перевезення вантажу ПП «Херсон -Зерно», а замовник зобов'язується сплатити виконавцю передбачений дійсним договором винагороду та відшкодувати витрати, понесені в ході виконання доручення дійсному договору. Протягом березня - липня 2014 р. на виконання умов договору ПП «Херсон -Зерно» документувало отримання послуг (транспортування сільськогосподарської продукції) від ПП «Нефертум», що підтверджується наданими суду доказами, а саме: за березень - липень 2014 р. актами здачі - прийняття робіт (надання послуг), податковими накладними, товарно - транспортними накладними), довіреностями, виписками по рахунку, актами звіряння взаємних розрахунків. (т.1, а.с.239-250; т.2, а.с. 1-218).

Щодо взаємовідносин ПП «Херсон -Зерно» з ТОВ «Ладона» за період вересень - жовтень 2014 р., суд зазначає наступне.

01.08.2014 р. між ПП «Херсон -Зерно» та ТОВ «Ладона» укладено договір №01/08 про надання послуг, відповідно до якого ТОВ «Ладона» зобов'язується доставити (перевезти) довірений йому замовником вантаж до пункту призначення і видати його Замовнику, а ПП «Херсон - Зерно» зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену згідно актів виконаних робіт, плату. Протягом вересня - жовтня 2014 р. на виконання умов даного договору позивач документував отримання послуг (транспортування сільськогосподарської продукції) від ТОВ «Ладона», що підтверджується наданими суду доказами, а саме: за вересень - жовтень 2014 р. актами здачі - прийняття робіт (надання послуг), рахунків - фактур, податковими накладними, товарно - транспортними накладними), довіреностями, виписками по рахунку, актами звіряння взаємних розрахунків. (т.2, а.с.219-250; т.3, а.с.1-66).

Щодо взаємовідносин ПП «Херсон -Зерно» з СГП «Боріс - Агро» за період травень - червень 2014 р., суд зазначає наступне.

19.05.2015 р. між ПП «Херсон -Зерно» та СГП «Боріс - Агро» укладено Договір купівлі - продажу №19/05-14-КП, відповідно до якого СГП «Боріс - Агро» зобов'язується відвантажити ПП «Херсон - Зерно» сільськогосподарську продукцію (зернові та /або олійні в асортименті, за ціною, якістю, що визначені даним Договором і додатками до нього, а покупець зобов'язується здійснити приймання та оплату товару.

На виконання умов даного договору суду надано наступні докази, а саме: за травень - червень - жовтень 2014 р. видаткові накладні, податкові накладні, рахунки - фактур, актом здачі - прийняття робіт (надання послуг), актом приймання - передачі сировини (товару) по кількості та якості, прибуткова накладна (з переробки), довіреності, виписка по рахунку, акти прийомки, товарно - транспортні накладні, карантинні сертифікати. (т.3, а.с.67-74).

Суд зазначає, що позивачем частину придбаного товару було перероблено (на підставі договору з ПП «Оіл Грейн»), що підтверджується наданими суду: доказами, а саме: рахунком на оплату №2 від 16.06.2014 р., акт здачі - приймання робіт (надання послуг) №3 від 16.06.2014 р., акт №1 приймання - передачі сировини (товару) по кількості та якості від 11.06.2014 р., податкової накладною №2 від 16.02.2014 р., акт №2ОГ приймання - передачі готової продукції по кількості від 16.06.2014 р., прибуткова накладна (з переробки) №4 від 16.06.2014 р.(т.3, а.с.75-77).

В подальшому придбаний товар та перероблений в готову продукцію позивачем було реалізовано, що підтверджується: договорами поставки укладеними між позивачем та ТОВ «АТ Каргілл» №CVР 66409 від 29.05.2014 р., №CVР 66452 від 29.05.2014 р., №CVР 66321 від 28.05.2014 р., видатковими накладними №112 від 29.05.2014р., №109 від 28.05.2014р., №111 від 29.05.2014р., акт приймання №1821 від 29.05.2014р., рахунки на оплату №109 від 28.05.2014р., №112 від 29.05.2014р., №111 від 29.05.2014 р., податкові накладні №111 від 29.05.2014 р., №109 від 28.05.2014р. та №112 від 29.05.2014р., товарно транспортними накладними, карантинними сертифікатами; Договором поставки №25 від 06.02.2014 р. укладеного між позивачем та ТОВ Агрофірма «Відродження», специфікації до договору поставки №25 від 06.02.2014 р., видаткові накладні №108 від 23.05.2014р., №105 від 22.05.2014р., податкові накладні №108 від 23.05.2014р. та №105 від 22.05.2014р., рахунки на оплату №108 від 23.05.2014 р. та №105 від 22.05.2014р., посвідчення якості зерна, карантинний сертифікат, довіреність №123 від 22.05.2014 р., товарно - транспортні накладні, (т.3, а.с.78-109).

Також, суд зазначає, що позивачем надано суду копію Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 19.09.2014 р., відповідно до якого, Товариство з обмеженою відповідальністю «Будметхимопт» зареєстровано 19.11.2010 р. №14991020000012785.

Щодо встановлення контролюючим органом порушень ст. 44, ст.45, п.185.1 ст. 185, п.186.2 ст. 186, п.198.1 ст. 198, п.198.2 ст. 198, п.198.3 ст.198, п.198.5 ст. 198, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами і доповненнями), внаслідок чого завищено податковий кредит за перевіряємий період, що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (ряд.19 декларації з ПДВ) у січні 2014 р. на загальну суму 31333,00 грн., до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (ряд.24 Декларації) у лютому 2014 р. на суму 2999,00 грн., у березні 2014 р. на суму 2999,00 грн., травні 2014 р. - 8520,00 грн., та заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет (ряд.25) на загальну суму ПДВ 666426,00 грн., в т.ч.: лютий 2014 р. - 57769,00 грн, березень 2014 р. - 99234,00 грн., травень 2014 р. - 79897,00 грн., квітень 2014 р. - 50908,00 грн., червень 2014 р. - 67373,00 грн., липень 2014 р. - 109219,00 грн., вересень 2014 р. - 103426,00 грн., жовтень 2014 р. - 98600,00 грн., суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду. Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем. Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

В пункті 198.3 статті 198 ПКУ зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 ПКУ визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної. Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку. Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Таким чином, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Враховуючи, те що позивачем, як доказ здійснення господарської операції, були надані суду належним чином засвідчені копії первинних документів, які відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" фіксують факт здійснення господарської операції, суд вважає висновок відповідача щодо порушень ст. 44, ст.45, п.185.1 ст. 185, п.186.2 ст. 186, п.198.1 ст. 198, п.198.2 ст. 198, п.198.3 ст.198, п.198.5 ст. 198, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, безпідставним.

Щодо встановлених контролюючим органом порушень п.134.1 ст. 134, пп.138.1.1 п.138.1 ст. 138, п.138.2 ст. 138, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами і доповненнями), внаслідок чого ПП «Херсон - Зерно» занижено податок на прибуток за 2014 р. на загальну суму 599783,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно зі статтею 1 Податкового кодексу України, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За правилами статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 135.2. статті 135 Податкового кодексу України встановлюється, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно з пунктом 137.1. Податкового кодексу України, дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар.

Відповідно до пункту 138.2. статті 138 Податкового кодексу, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Таким чином, у зв'язку з наявністю у позивача відповідних первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, суд дійшов висновку про обґрунтованість дій позивача щодо формування валових витрат по взаємовідносинах з ТОВ «Будметхимопт», ПП «Нефертум», СГП «Боріс - Агро» .

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що на підставі наявних належно оформлених первинних документів податкового обліку позивач правомірно включив до складу валових витрат у перевіряємому періоді витрати по взаємовідносинам з ТОВ «Будметхимопт», ПП «Нефертум», СГП «Боріс - Агро», у зв'язку з чим висновки акту перевірки про порушення позивачем п.134.1 ст. 134, пп.138.1.1 п.138.1 ст. 138, п.138.2 ст. 138, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України є необґрунтованими та безпідставними.

Статтями 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що податкові повідомлення-рішення від 07.04.2015 року № 0001032200 та №0001042200 прийняті відповідачем безпідставно, а тому підлягають скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов є підставним та обґрунтованим, а тому його слід задовольнити.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив :

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області №0001032200 від 07.04.2015 року, яким Приватному підприємству "Херсон зерно" визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 999 639,00 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 666 426,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 333 213,00 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області №0001042200 від 07.04.2015 року, яким Приватному підприємству "Херсон зерно" визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 899 674,50 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 599783,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 299891,50 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Херсон зерно" ( код ЄДРПОУ 34369736) судовий збір в сумі 487,20 грн. (Чотириста вісімдесят сім гривень 20 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 30 квітня 2015 р.

Суддя Войтович І.І.

кат. 8.3.3