Постанова

від 27.04.2015 по справі 2а/2370/4834/2012

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2015 року справа № 2а/2370/4834/2012

16 год. 26 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Коваленка В.І.,

за участю секретаря - Савости С.В.,

за участю представників:

позивача - Великожон І.Г. за довіреністю,

відповідача - Зубенка С.М. за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватної виробничо-комерційної фірми "Селена" до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулась приватна виробничо-комерційна фірма «Селена» до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001262301, № 0001272301 та № 0001282301 від 24.07.2012р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач помилково дійшов висновку про порушення позивачем вимог щодо формування податкового кредиту та відображення валових витрат, оскільки з колективним підприємством «Альянс» здійснені реальні господарські операції, на підтвердження яких наявні необхідні первинні документи. Позивач вважає, що висновки акту перевірки не відповідають нормам чинного законодавства, базуються на припущеннях і не підтверджуються доказами, а тому спірні податкові повідомлення-рішення слід скасувати.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Відповідач подав заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначив, що відповідач, здійснивши документальну позапланову виїзну перевірку позивача, з питань дотримання податкового та іншого законодавства щодо правовідносин з платником податків колективним підприємством «Альянс» за період лютий-квітень, вересень-грудень 2010 року та січень-травень, липень-жовтень 2011 року, встановив неправомірне віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту та завищення валових витрат, у зв'язку з відсутністю фактичного здійснення господарських операцій.

На цих підставах відповідач вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення скасуванню не підлягають, а тому просив суд відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до такого висновку.

В судовому засіданні встановлено, що приватна виробничо-комерційна фірма "Селена", як суб'єкт господарювання - юридична особа, ідентифікаційний код 14204060, зареєстрована 26.11.1992р., перебуває на обліку як платник податків з 01.12.1992р., є платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 142040623041.

Як встановлено судом, за результатами проведеної Смілянською об'єднаною державною податковою інспекцією Черкаської області державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань взаємовідносин з КП «Альянс» за лютий, березень, квітень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2010 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, липень, серпень, вересень, жовтень 2011 року, складено акт № 811/22/14204060 від 12.07.2012р. (далі - акт перевірки). Цим актом зафіксовано порушення позивачем вимог підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого встановлено завищення валових витрат в сумі 51841 грн., в тому числі за І квартал 2010 року на суму 14590 грн., за півріччя 2010 року на суму 21885 грн., за III квартал 2010 року на суму 25270 грн., за 2010 рік на суму 35051 грн., за І квартал 2011 року на суму 16790 грн., як наслідок занижено податок на прибуток в сумі 12960 грн. 25 коп., в тому числі за І квартал 2010 року на суму 3647 грн. 50 коп., за півріччя 2010 року на суму 5471 грн. 25 коп., за III квартал 2010 року на суму 6317 грн. 50 коп., за 2010 рік на суму 8762 грн. 75 коп., за І квартал 2011 року на суму 4197 грн. 50 коп. Крім того, зафіксовано завищення податкового кредиту в сумі 25834 грн. 46 коп., в тому числі за лютий 2010 року на суму 1459 грн., за березень 2010 року на суму 1459 грн., за квітень 2010 року на суму 1459 грн., за вересень 2010 року на суму 676 грн. 98 коп., за жовтень 2010 року на суму 809 грн. 42 коп., за листопад 2010 року на суму 757 грн. 15 коп., за грудень 2010 року на суму 389 грн. 66 коп., за січень 2011 року на суму 570 грн. 24 коп., за лютий 2011 року на суму 1466 грн. 78 коп., за березень 2011 року на суму 1324 грн., за квітень 2011 року на суму 1381 грн. 24 коп., за травень 2011 року на суму 1713 грн. 94 коп., за липень 2011 року на суму 953 грн. 53 коп., за серпень 2011 року на суму 2889 грн. 22 коп., за вересень 2011 року на суму 4725 грн. 22 коп., за жовтень 2011 року на суму 3803 грн. 04 коп., як наслідок занижено податок на додану вартість на суму 22031 грн. 42 коп., в тому числі за лютий 2010 року на суму 1459 грн., за березень 2010 року на суму 1459 грн., за квітень 2010 року на суму 1459 грн., за вересень 2010 року на суму 676 грн. 98 коп., за жовтень 2010 року на суму 809 грн. 42 коп., за листопад 2010 року на суму 757 грн. 15 коп., за грудень 2010 року на суму 389 грн. 66 коп., за січень 2011 року на суму 570 грн. 24 коп., за лютий 2011 року на суму 1466 грн. 78 коп., за березень 2011 року на суму 1324 грн., за квітень 2011 року на суму 1381 грн. 24 коп., за травень 2011 року на суму 1713 грн. 94 коп., за липень 2011 року на суму 953 грн. 53 коп., за серпень 2011 року на суму 2889 грн. 22 коп., за вересень 2011 року на суму 4725 грн. 22 коп., та завищено від'ємне значення за жовтень 2011 року на суму 3803 грн. 04 коп.

На підставі згаданого акту перевірки відповідачем прийнято: податкове повідомлення-рішення №0001262301 від 24 липня 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за основним платежем в сумі 12690 грн. та за штрафними санкціями в сумі 2192 грн.; податкове повідомлення-рішення №0001272301 від 24 липня 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 22031 грн. та за штрафними санкціями в сумі 3896 грн.; податкове повідомлення-рішення №0001282301 від 24 липня 2012 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3 803 грн.

За результатами процедури адміністративного оскарження вказані податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

Вирішуючи спір по суті, в судовому засіданні суд встановив, що позивач придбав у КП «Альянс» шпагат поліпропіленовий на загальну суму 155 004 грн. 50 коп., в тому числі ПДВ 25 834 грн., що підтверджується відомостями, які містяться у накладних №338 від 25.02.2010р. на придбання шпагату масою 500 кг на суму 8754 грн. в т.ч. ПДВ 1459 грн.; №539 від 31.03.2010р. на придбання шпагату масою 500 кг на суму 8754 грн. в т.ч. ПДВ 1459 грн.; № 961 від 26.04.2010р. на придбання шпагату масою 500 кг на суму 8754 грн. в т.ч. ПДВ 1459 грн.; №3103 від 08.09.2010р. на придбання шпагату масою 232 кг на суму 4061 грн. 86 коп., в т.ч. ПДВ 676 грн. 98 коп.; № 3675 від 22.10.2010р. на придбання шпагату масою 255,5 кг на суму 4856 грн. 54 коп., в т.ч. ПДВ 809 грн. 42 коп.; № 4228 від 23.11.2010р. на придбання шпагату масою 239 кг на суму 4542 грн. 91 коп., в т.ч. ПДВ 757 грн. 15 коп.; №4797 від 28.12.2010р. на придбання шпагату масою 123 кг на суму 2337 грн. 98 коп., в т.ч. ПДВ 389 грн. 66 коп.

Крім того між позивачем та КП «Альянс» укладено договір купівлі-продажу №317 від 10.01.2011р. за яким останній зобов'язався передати у власність позивача шпагат поліпропіленовий, а позивач прийняти та оплатити його вартість.

На виконання умов вищезазначеного договору КП «Альянс» продав, а позивач придбав шпагат поліпропіленовий, що підтверджується відомостями, які містяться у накладних №111 від 27.01.2011р. на придбання шпагату масою 180 кг на суму 3421 грн. 44 коп., в т.ч. ПДВ 570 грн. 24 коп.; № 451 від 17.02.2011р. на придбання шпагату масою 240 кг на суму 4561 грн. 92 коп., в т.ч. ПДВ 760 грн. 32 коп.; № 521 від 28.02.2011р. на придбання шпагату масою 223 кг на суму 4238 грн. 78 коп., в т.ч. ПДВ 706 грн. 46 коп.; № 133 від 18.03.2011р. на придбання шпагату масою 215 кг на суму 4086 грн. 72 коп., в т.ч. ПДВ 681грн. 12 коп.; №210 від 28.03.2011р. на придбання шпагату масою 202 кг на суму 3 839 грн. 62 коп., в т.ч. ПДВ 639 грн. 94 коп.

В судовому засіданні судом досліджено відомості, які містяться у виданих позивачу колективним підприємством «Альянс» податкових накладних: №338 від 25.02.2010р. на суму 8754 грн., в т.ч. ПДВ 1459 грн.; № 539 від 31.03.2010р. на суму 8754 грн., в т.ч. ПДВ 1459 грн.; № 961 від 26.04.2010р. на суму 8754 грн., в т.ч. ПДВ 1459 грн.; № 3103 від 08.09.2010р. на суму 4061 грн. 86 коп., в т.ч. ПДВ 676 грн. 98 коп.; № 3675 від 22.10. 2010р. на суму 4856 грн. 54 коп., в т.ч. ПДВ 809 грн. 92 коп.; № 4228 від 23.11. 2010р. на суму 4542 грн. 91 коп. в т.ч. ПДВ 757 грн. 15 коп.; № 4797 28.12.2010р. на суму 2337 грн. 98 коп., в т.ч. ПДВ 389 грн. 66 коп.; № 111 від 27.01.2011р. на суму 3421 грн. 44 коп., в т.ч. ПДВ 570 грн. 24 коп.; № 451 від 17.02.2011р. на суму 4238 грн. 78 коп., в т.ч. ПДВ 706 грн. 46 коп.; № 521 від 28.02.2011р. на суму 4238 грн. 78 коп., в т.ч. ПДВ 706грн. 46 коп.; № 133 від 18.03.2011р. на суму 4086 грн. 71 коп., в т.ч. ПДВ 681 грн. 12 коп.; № 210 від 28.03.2011р. на суму 3839 грн. 62 коп., в т.ч. ПДВ 639 грн. 94 коп.; № 95 від 12.04.2011р. на суму 4428 грн. 86 коп., в т.ч. ПДВ 738 грн. 14 коп.; № 177 від 19.04.2011р. на суму 3858 грн. 62 коп., в т.ч. ПДВ 643 грн. 10 коп.; № 25 від 06.05.2011р. на суму 4257 грн. 79 коп. в т.ч. ПДВ 709 грн. 63 коп.; № 127 від 18.05.2011р. на суму 6025 грн. 85 коп. в т.ч. ПДВ 1004 грн. 31 коп., № 97 від 12.07.2011р. на суму 5721 грн. 41 коп. т.ч. ПДВ 953 грн. 57 коп.; № 4 від 01.08.2011р. на суму 5702 грн. 40 коп., в т.ч. ПДВ 950 грн. 40 коп.; №17 від 22.08.2011р. на суму 4790 грн. 02 коп., в т.ч. ПДВ 798 грн. 34 коп.; № 213 від 29.08.2011р. на суму 6842 грн. 88 коп. в т.ч. ПДВ 1140 грн. 48 коп.; № 26 від 05.09.2011р. на суму 6633 грн. 79 коп., в т.ч. ПДВ 1105 грн. 63 коп.; № 69 від 12.09.2011р. на суму 6614 грн. 78 коп. в т.ч. ПДВ 1102 грн. 46 коп.; №150 від 21.09.2011р. на суму 6751 грн. 08 коп., в т.ч. ПДВ 1125 грн. 18 коп.; №187 від 26.09.2011р. на суму 8351 грн. 60 коп., в т.ч. ПДВ 1391 грн. 94 коп.; № 68 від 11.10.2011р. на суму 5745 грн. 60 коп. в т.ч. ПДВ 957 грн. 60 коп.; №93 від 14.10.2011р. на суму 7797 грн. 60 коп., в т.ч. ПДВ 1299 грн. 60 коп.; №113 від 18.10.2011р. на суму 5643 грн., в т.ч. ПДВ 940 грн. 50 коп.; №176 від 25.10.2011р. на суму 3632 грн. 04 коп. в т.ч. ПДВ 605 грн. 34 коп.

Відповідач в акті перевірки та запереченнях на адміністративний позов не вказав про наявність недоліків у наведених первинних бухгалтерських документах.

Оприбуткування вказаного шпагату підтверджується звітами по складу позивача та відповідними регістрами бухгалтерського обліку.

Згідно відомостей, які містяться у банківських виписках по рахунку №26003900967310, відкритому в ПАТ «Укрсоцбанк», позивачем за період з 18.02.2010р. по 25.10.2011р. оплачено в повному обсязі на поточний рахунок КП «Альянс» вартість шпагату поліпропіленового.

Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що відповідно до частини першої статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (далі -Закон № 334/94-ВР) (чинного до 01.01.2011р.) валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону № 334/94-ВР валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

У відповідності до пункту 5.1 статті 5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці з врахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

В силу положень підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 5.11 статті 5 Закону № 334/94-ВР заборонено установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових, крім тих, що зазначені в цьому Законі.

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У відповідності до пунктів 1.6, 1.7, статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 3 квітня 1997 року (далі - Закон № 168/97-ВР) (чинного до 01.01.2011р.) податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом; податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпункти 7.2.1, 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачають обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну з відповідними реквізитами, яка складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця та є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна повинна зберігатись протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Згідно підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту.

Підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону 168/97-ВР визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до частини 1 підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

При вирішенні спору суд приймає до уваги, що з 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України від 02.12.2010р. № 2755-VI, який містить аналогічні положення щодо права платника податків на відображення витрат та податкового кредиту, є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Аналізуючи зазначені положення нормативно-правових актів, суд приходить до висновку, що законодавцем визначено підставу виникнення права у платника податку на отримання податкового кредиту, пов'язану з отриманням таким платником податку податкової накладної, оформленої належним чином із зазначенням усіх обов'язкових реквізитів, та видану суб'єктом підприємницької діяльності, зареєстрованим платником податку на додану вартість.

При вивченні матеріалів справи, судом встановлено, що на момент надання податкових накладних КП «Альянс» був зареєстрований як суб'єкт господарювання та платник податку на додану вартість, не мав дефектів у своєму правовому статусі, мав право укладати правочини та вчиняти інші юридично значимі дії, а тому наділений правом виписувати податкові накладні. При цьому, позивач мав право розраховувати на добросовісність дій свого контрагента.

Разом з тим, суд акцентує увагу, що формування податкового кредиту та витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток здійснюється на підставі первинних бухгалтерських документів у разі фактичного здійснення господарської операції.

У свою чергу, право платника податку на додану вартість на отримання податкового кредиту та формування витрат, не пов'язані зі сплатою контрагентом своїх податкових зобов'язань перед бюджетом, а також із порушенням цим контрагентом правил ведення бухгалтерського та податкового обліку.

Посилання відповідача на акт ДПІ у Приморському районі м. Одеси про неможливість проведення зустрічної звірки КП «Альянс» № 36/22/32468182 від 11.04.2012р., як на підставу встановлення безпідставності формування податкового кредиту та витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток за наслідками договірних взаємовідносин з цим контрагентом, суд вважає необґрунтованими, оскільки, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, оскільки це не передбачено положеннями Податкового кодексу України та вищевказаних законів. При здійсненні господарських взаємовідносин позивач не зобов'язаний перевіряти дотримання податкового законодавства своїми контрагентами та господарюючими суб'єктами, які здійснюють постачання товарів чи робіт цим контрагентам.

Суд переконаний, що ДПІ у Приморському районі м. Одеси не дослідивши фактичну наявність первинних бухгалтерських документів чи їх відсутність, так само фактичну наявність основних засобів та робочого персоналу, не має права вважати доведеною відсутність вказаних об'єктів у КП «Альянс», оскільки вказаним актом № 36/22/32468182 від 11.04.2012р. зафіксовано саме неможливість проведення звірки. Більш того, вказаний акт складений 11.04.2012р., тобто неможливість проведення звірки встановлена станом на 11.04.2012р., тоді як правовідносини між позивачем та КП «Альянс» мали місце у 2010-2011 роках.

Отже, відповідач помилково взяв за основу акт ДПІ у Приморському районі м. Одеси про неможливість проведення зустрічної звірки КП «Альянс» № 36/22/32468182 від 11.04.2012р. при складенні акту перевірки № 811/22/14204060 від 12.07.2012р.

Первинними бухгалтерськими документами, підтверджено фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та КП «Альянс», позивач поніс витрати, які пов'язані із фактичним здійсненням господарських операцій.

Суд переконаний, що доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника на формування податкового кредиту.

Слід звернути увагу, що відповідачем під час розгляду справи не надано доказів та не зазначено обставин, які б ставили під сумнів фактичне здійснення господарських операцій позивача, а також доказів, які виключають право позивача на формування податкового кредиту та витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

В матеріалах справи відсутні докази на предмет визнання недійсним в установленому порядку вищевказаного договору та порушення законодавства України в момент складання наявних у позивача первинних бухгалтерських документів.

Суд відхиляє доводи відповідача про порушення проти директора КП «Альянс» ОСОБА_3 кримінальної справи, як доказ відсутності фактичного здійснення господарських операцій, оскільки відповідачем не надано вироку суду, який набрав законної сили та яким встановлено укладення договору між позивачем та названим контрагентом з метою, яка порушує публічний порядок, вчинення угоди з метою, що суперечать інтересам держави і суспільства, так само не встановлено і ухилення від сплати податків за наслідками виконання згаданого договору з боку позивача. Епізод наявності змови позивача з ОСОБА_3 з метою зменшення податкових зобов'язань в ході слідства не досліджувався, судом не перевірявся і рішення з цього приводу судом не приймалось.

В запереченнях на адміністративний позов відповідач посилається на неможливість фактичного перевезення товарів у зв'язку з відсутністю товарно-транспортних накладних.

Суд критично оцінює такі доводи контролюючого органу, оскільки позивач не є учасником договору перевезення товару тому, що згідно пункту 5.1.2 договору купівлі-продажу №317 від 10.01.2011р. обов'язок доставки товару покладено на КП «Альянс» Отже, є безпідставними твердження відповідача про відсутність фактів перевезення товару.

Більш того, на переконання суду, порушення правил транспортування товарів є підставою для притягнення винних осіб до відповідальності саме за порушення цих правил. При цьому, законодавство не ставить в залежність право платника податків на податковий кредит та формування витрат від дотримання правил перевезення, які не є законодавчими документами з питань оподаткування і не можуть регламентувати виключний порядок документування в податковому обліку податкового кредиту та витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток. На платника податків під час здійснення підприємницької діяльності не може покладатись надмірний тягар доказування своєї добросовісності.

Досліджуючи в судовому засіданні використання позивачем шпагату поліпропіленового у власній господарській діяльності, суд встановив, що між позивачем та ТОВ «Пі Груп», ПП «Агроплодінвест» укладено договори купівлі-продажу від 27.09.2010р. та від 12.01.2010р. вказаного шпагату за ціною, що є вищою від ціни придбання у КП «Альянс», що підтверджується накладними, податковими накладними, дорученнями на отримання шпагату, звітами по складу та товарно-транспортними накладними. Крім того, між позивачем та Українсько-угорським закритим акціонерним товариством «Веста-Дніпро» укладено договір №184ВД-09 від 16.10.2009р. за яким позивач зобов'язався за плату передати у власність вказаного підприємства комплекти ручок акумуляторних (ручок і шнурів), які за поясненнями позивача вироблені із придбаного шпагату. В матеріалах справи наявні накладні, якими підтверджено продаж позивачем названому підприємству ручок акумуляторних (ручок і шнурів).

Викладені вище обставини в їх сукупності дають підстави для висновку, що господарські операції є реальними та підтверджуються необхідними документами, а товари, що придбавалися позивачем у спірний період, отримані з метою використання та використані у власній господарській діяльності.

Відтак, доводи відповідача не є підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит з ПДВ в сумі 25 834 грн. 46 коп. та права на віднесення сплачених колективному підприємству «Альянс» сум коштів в розмірі 51 841 грн. до складу витрат, оскільки він виконав усі передбачені законом умови формування податкового кредиту та валових витрат і має всі документальні підтвердження розміру зазначених сум.

Суд також приймає до уваги, що згідно висновку судового експерта товариства з обмеженою відповідальністю «Контакт-сервіс» Жукової О.В. за результатами проведення додаткової судово-економічної експертизи №2Б, складеного 13.03.2015р., висновки акту перевірки № 811/22/14204060 від 12.07.2012р. є документально не підтвердженими.

Таким чином, суд переконаний, що відповідач не довів наявність зловживань з боку позивача, спрямованих на ухилення від сплати податків.

Перевіривши на предмет відповідності спірних податкових повідомлень-рішень зазначеним положенням нормативно-правових актів, в ході судового розгляду справи суд встановив, що ці рішення прийняті всупереч положенням законодавства у сфері оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток, оскільки суб'єкт владних повноважень не виконав покладеного на нього обов'язку та не довів правомірності спірних податкових повідомлень-рішень, як того вимагають положення частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Приймаючи до уваги зазначене, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд погоджується з доводами, викладеними в адміністративному позові щодо протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, що є підставою для задоволення адміністративного позову та їх скасування.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби №0001262301 від 24 липня 2012 року, №0001272301 від 24 липня 2012 року та №0001282301 від 24 липня 2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватної виробничо-комерційної фірми "Селена", судовий збір в розмірі 448 (чотириста сорок вісім) грн. 82 коп.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку передбаченому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Коваленко

Повний текст постанови виготовлено 29.04.2015р.