Постанова

від 30.04.2015 по справі 2а-3965/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 квітня 2015 року           14:55           № 2а-3965/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві

до Приватного підприємства Приватної фірми «Бронт»

про стягнення заборгованості у розмірі 58 301,44 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Голосіївському районі міста Києва звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про стягнення з Приватного підприємства Приватної фірми "Бронт" штрафних санкцій у розмірі 58 301,44 грн.

В обґрунтування позову позивач у позовній заяві зазначає, що ДПІ у Голосіївському районі міста Києва було проведено перевірку ПП Приватної фірми «Бронт» з питань дотримання вимог чинного валютного законодавства України, за результатами якої складено акт від 07.04.2009 № 200/1-22-02-23168587.

Зазначає, що на підставі вказаного акта перевірки прийнято податкове повідомлення - рішення від 17.04.2009 № 0000552202/0, яким позивачу нараховано суму штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті у розмірі 58 301,44 грн., які добровільно не сплачені, а відтак стягнення зазначених коштів на основі вказаного рішення і є суттю позовних вимог у даному спорі.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.04.2011 у справі № 2а-3965/10/2670, яка залишена без змін ухвалою КААС від 13.12.2011, адміністративний позов задоволено та стягнуто з Приватного підприємства Приватної фірми «Бронт» вказані штрафні санкції у розмірі 58 301,44 грн.

Разом з тим ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.02.2015 скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.04.2011 та ухвалу КААС від 13.12.2011, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Зокрема, скасовуючи рішення першої та апеляційної інстанції ВАС України зазначив, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.01.2013 у справі № 2а-14023/12/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2013, позов Приватної фірми “Бронт” про скасування рішень ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про застосування штрафних, в т.ч. рішення від 17.04.2009 № 0000552202/0, задоволено повністю. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.03.2014 вказані судові рішення залишено без змін.

Відтак, ВАС України прийшов до висновку, що встановлені вказаними судовими рішеннями обставини можуть мати вплив на правильність вирішення даного спору про стягнення заборгованості зі сплати штрафних (фінансових) санкцій в сумі 58301,44 грн. за рішенням від 17.04.2009 № 0000552202/0, у зв'язку з чим дана справа направлена до суду першої інстанції на новий розгляд.

Відповідно до автоматичного розподілу справ справу № 2а-3965/10/2670 передано для розгляду судді Окружного адміністративного суду м. Києва Кармазіну О.А.

В судовому засіданні 28.04.2015 року представник ДПІ підтримав заявлені вимоги та просив задовольнити позов.

Направлена за визначеною в ЄДР адресою відповідача копія ухвали судді про відкриття провадження у справі повернута без вручення з незалежних від суду причин. У зв'язку з цим та виходячи з положень абз. 2 ч. 3 ст. 167, ч. 4 ст. 33, ч. 11 ст. 35 КАС України відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи. У той же час, представник відповідача в судове засідання не з'явився, доказів поважності причин неприбуття, як і завчасного повідомлення про наявність таких причин, - не надав. Враховуючи наведене та керуючись ч. 4 ст. 128 КАС України судом ухвалено розглядати справу за відсутності відповідача на підставі наявних матеріалів справи.

В судовому засіданні, у зв'язку із змінами у структурі податкових органів, судом ухвалено здійснити заміну неналежного позивача ДПІ у Голосіївському районі міста Києва на належного – ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Надалі, на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до п. 4 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" № 509-XII від 04.12.1990 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) до функцій податкових органів входить здійснення у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів.

Крім того, податкові органи забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами (п. 6 ст. 10 Закону № 509-XII).

Пунктом 11 зазначеної статті Закону передбачено, що податкові органи подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна, звертаються до суду в інших випадках, передбачених законом.

Окрім того, статтею 11 Закону України "Про систему оподаткування" № 1251-XII від 25.06.1991 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) визначено, що фінансові санкції за наслідками документальних перевірок та ревізій, які здійснюються органами державної податкової служби України та іншими уповноваженими державними органами, застосовуються у розмірах, передбачених законодавчими актами, чинними на день завершення таких перевірок або ревізій.

З матеріалів даної справи вбачається, що позивач просить стягнути з Приватного підприємства Приватної фірми «Бронт» суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 58 301,44 грн., які застосовані до останнього на підставі податкового повідомлення - рішення від 17.04.2009 № 0000552202/0, що було ухвалено за результатами перевірки.

Разом з тим, в ході розгляду даного спору встановлено, що, як зазначено вище, зазначене рішення ДПІ у Голосіївському районі міста Києва скасовано відповідно до постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.01.2013 у справі № 2а-14023/12/2670, яка набрала законної сили на підставі ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2013, якою остання залишена без змін. При цьому, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.03.2014 вказані судові рішення залишено без змін. Судові рішення по справі № 2а-14023/12/2670 роздруковані з Єдиного державний реєстр судових рішень та залучені до матеріалів даної справи на підставі ч. 3 ст. 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 року № 3262-IV.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до положень частин другої та третьої статті 14 КАС України постанови суду в адміністративних справах, що набрала законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Згідно із ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч. 2 ст. 254 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

При цьому, суд зазначає, що одним із основних елементів права є принцип правової впевненості, який, серед іншого, передбачає, що в будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів, чим і керується суд у даній справі.

Відтак, постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.01.2013 у справі № 2а-14023/12/2670, яка набрала законної сили та якою встановлено протиправність податкового повідомлення - рішення від 17.04.2009 № 0000552202/0, є обов'язковою для осіб, яких вона стосується, а також для суду у даній справі. Таким чином, у суду немає правових підстав для стягнення з відповідача спірної суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 58 301,44 грн., оскільки рішення органу владних повноважень, на підставі якого позивач просить стягнути вказані санкції, визнано незаконним та скасовано судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог, а відтак підстав для їх задоволення не вбачає.

Керуючись вимогами ч. 2 ст.11, статей 69-71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову – відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.          

Суддя                                         О.А.Кармазін