Ухвала

від 30.04.2015 по справі 810/4278/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/4278/14 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

30 квітня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіГубської О.А. суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О. при секретарі судового засіданняНечай Ю.О. за участю: представника позивачаЛебедюк Ю.А. представника відповідачаКумко О.Д. представника третьої особиКривенко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційні скарги Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області та Приватного акціонерного товариства «Юкрейніан Кемікал Продактс» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Юкрейніан Кемікал Продактс» до Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, за участю третьої особи: Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області, третя особа - Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень Красноперекопської ОДПІ ГУ Міндоходів АРК від 19.03.2014 №0000322201, від 16.12.2013 №0001922201, №0001882201, №0001932201, №0001952201, №0001942201, №0005121701, №0001892203.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 березня 2015 року позов задоволено частково - визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 16.12.2013 №0001892203. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Позивач та відповідач з таким рішенням суду першої інстанції не погодилися, подали апеляційні скарги, в яких просили його скасувати та ухвалити нову постанову, позивач про задоволення позову повністю, відповідач - про відмову у його задоволенні.

Позивачем подано письмові заперечення на апеляційну скаргу відповідача, в яких він просив залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції в частині задоволення позову - без змін.

Також позивач просив про здійснення процесуальної заміни назви позивача по даній справі з Приватного акціонерного товариства "Кримський Титан" на Приватне акціонерне товариство «Юкрейніан Кемікал Продактс».

За статтею 55 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

З урахуванням обставин справи та наведеної норми права, колегія суддів зазначає, що заявлене представником позивача клопотання не суперечить вимогам закону, тому суд допускає заміну Приватного акціонерного товариства "Кримський Титан" на Приватне акціонерне товариство «Юкрейніан Кемікал Продактс».

В судове засідання з'явився представник позивача, власну апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Проти апеляційної скарги відповідача заперечив.

Представник відповідача до суду з'явився, апеляційну скаргу Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області підтримав, проти апеляційної скарги позивача заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

Представник третьої особи у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу відповідача, а проти апеляційної скарги позивача заперечив.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представника відповідача, представника третьої особи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Красноперекопською ОДПІ ГУ Міндоходів АРК проведено планову документальну виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 по 30.06.2013, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 по 30.06.2013 за результатами якої складено акт від 29.11.2013 №595/22.0/32785994.

Згідно з висновками названого акта, контролюючим органом встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема:

абз. "а" п.п. 14.1.13 статті 14, п.п. 135.5.4 статті 135, п.п. 139.1.9 статті 139 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 1 318 004грн., в тому числі по періодам 2-4 квартал 2011 року у сумі 485746грн. та за 2012 рік у сумі 832 149грн., та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток у розмірі 609 492грн., в тому числі за період 1 півріччя 2013 року - 609 492грн.;

п.п. 139.1.9 статті 139 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток за 9 місяців 2012 року у сумі 595 202грн. та у 2012 році у сумі 832 149грн., що призвело до порушення п. 57.1 статті 57 ПК України в результаті чого підприємством занижено суму авансових внесків на загальну суму 201612грн. у січні 2013 року у сумі 66133грн., лютому 2013 року - 66133грн. та березні 2013 року - 69346грн.;

п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, п. 201.1, 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 ПК України, встановлено завищення податкового кредиту з ПДВ по порушенням описаним у п. 3.2.2 акту перевірки у загальній сумі 1 346 307грн., у тому числі по періодам: жовтень 2012 року - 191 101,37грн., листопад 2011 року - 40 606,40грн., грудень 2011 року - 67 320,70грн., січень 2012 року - 114 559грн., лютий 2012 року - 77 527грн., березень 2012 року - 65 817,20грн., квітень 2012 року - 40 682,60грн., травень 2012 року - 111 775грн., червень 2012 року - 83 042,80грн., липень 2012 року - 89745,10грн., серпень 2012 року - 27 892,40грн., вересень 2012 року - 33 734, 80грн., жовтень 2012 року - 194 547грн., листопад 2012 року - 76 184,10грн., грудень 2012 року - 9 873, 55грн., січень 2013 року - 3 281,03грн., лютий 2013 року - 68 045,30грн., березень 2013 року - 14 509,10грн., квітень 2013 року - 20 067,90грн., травень 2013 року - 13 036грн., червень 2013 року - 2 959,17грн., що призвело до завищення суми що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банк (р.23.1) у загальній сумі 1 343 348,00грн. у тому числі по періодам: листопад 2011 року - 191 101грн., грудень 2011 року - 40 606грн., січень 2012 року - 67 321грн., лютий 2012 року - 114 559грн., березень 2012 року - 77 527грн., квітень 2012 року - 65 817грн., травень 2012 року - 40 683грн., червень 2012 року - 111 775грн., липень 2012 року - 83 043грн., серпень 2012 року - 89 745грн., вересень 2012 року - 27 892грн., жовтень 2012 року - 33 735грн., листопад 2012 року - 194 547грн., грудень 2012 року - 76 184грн., січень 2013 року - 9 874грн., лютий 2013 року - 3 281грн., березень 2013 року - 68 045грн., квітень 2013 року - 14 509грн., травень 2013 року - 20 068грн., червень 2013 року - 13 036грн., суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду (р.19) у загальній сумі 2 959грн., у тому числі за червень 2013 року - 2 959грн.;

п. 246.4 статті 246 ПК України, позивачем занижено суму грошового зобов'язання з екологічного податку у сумі 13 430 126,14 грн., у тому числі по податковим деклараціям в сумі 11 866 812,27грн., в тому числі за 4 квартал 2011 року - 1 777 626,36грн., 1 квартал 2012 року - 2 039 828,44грн., 2 квартал 2012 року - 2 348 603,93грн., 3 квартал 2012 року - 1 932 193,83грн., 4 квартал 2012 року - 1 545 723,85грн., 1 квартал 2013 року - 868 515,11грн., 2 квартал 2013 року - 1 354 320,75грн., та в сумі 1 563 313,87грн., в тому числі по періодам: 4 квартал 2011 року - 227 793,66грн., 1 квартал 2012 року - 260 040,46грн., 2 квартал 2012 року - 281 486,39грн., 3 квартал 2012 року - 306 092,29грн., 4 квартал 2012 року - 219 823,71грн., 1 квартал 2013 року - 101 035,97грн., 2 квартал 2013 року - 167 041,39грн.;

п. 169.2.1, 169.1.2, 169.4.1 статті 169 ПК України, в результаті чого донараховано податку з доходів фізичних осіб із заробітної плати працівників у розмірі 3274,69грн.

На підставі встановлених порушень прийняті оскаржувані податкові повідомлення - рішення:

від 19.03.2014 №0000322201, яким за порушення абз. "а" п.п. 14.1.13 статті 14, п.п. 135.5.4 статті 135, п.п. 139.1.9 статті 139 ПК України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1 733969грн., у тому числі основний платіж - 1 317 895 грн. та штрафні санкції - 416 074,50грн.,

№0001922201 від 16.12.2013, яким за порушення п.п. 139.1.9 статті 139 ПК України позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток у розмірі 609 492грн.;

№0001882201 від 16.12.2013, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за авансові внески з податку на прибуток у розмірі 302 418грн., у тому числі основний платіж - 201 612грн. та штрафні санкції - 100 806грн.;

№0001932201 від 16.12.2013, яким за порушення гл. 5 п. 198.6 статті 198 ПК України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 828 588грн., основний платіж - 552 392грн. та штрафні санкції - 276 196грн.,

№0001952201 від 16.12.2013, яким за порушення гл. 5 п. 198.6 статті 198 ПК України позивачу зменшено від'ємне значення суми ПДВ у розмірі 2959грн.;

№0001942201 від 16.12.2013, яким за порушення гл. 5 п. 198.6 статті 198 ПК України позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 776 777грн., у тому числі штрафні санкції - 388 388,50грн.;

№0005121701 від 16.12.2013, яким за порушення п. 176.2 статті 176, п. 51.1 статті 51, п.п. 47.1.1 статті 47, п.п. 169.1.2, 169.2.1, 169.4.1 статті 169 ПК України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи найманих працівників у розмірі 2374,69грн. та штрафні санкції - 1697,35грн.,

№0001892203 від 16.12.2013, яким за порушення п.9 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" позивачу застосовані штрафні санкції у розмірі 3400 грн.

Задовольняючи позов у частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 16.12.2013 №0001892203, суд першої інстанції виходив з того, що за порушення позивачем вимог п. 9 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" податковий орган може застосувати лише одну фінансову санкцію в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян незалежно від кількості виявлених випадків невиконання щоденного друкування фіскального звіту та/чи його незбереження в книзі обліку розрахункових операцій.

Відмовляючи у решті позову, суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість позиції податкового органу щодо порушень позивачем вимог податкового законодавства, які зафіксовано в акті перевірки.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, виходячи з меж оскарження рішення суду першої інстанції, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до статті 138 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України), зокрема п. 138.1 витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10 - 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до пп.138.1.1 ПК України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно із п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу валових витрат витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, підставою для формування валових витрат є наявність первинних бухгалтерських документів, що підтверджують понесені підприємством валові витрати. При цьому слід враховувати, що в податковому обліку відображаються виключно господарські операції, вчинені підприємством в рамках господарської діяльності.

Приписами п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з приписами п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З наведених законодавчих положень випливає, що умовами реалізації права платника на податковий кредит, а також на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже в даному випадку правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень повинен довести відповідач як суб'єкт владних повноважень.

В той же час, обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат (у тому числі і по сплаті ПДВ) первинними документами покладається на платника, адже саме він виступає суб'єктом, що використовує включену постачальником до ціни товару суму ПДВ при обчисленні суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету, а також зменшує об'єкт оподаткування податку на прибуток за фактом понесення витрат.

З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що позивачем сформовано спірні суми податкового кредиту, а також суми витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за результатами задекларованих ним фінансово-господарських взаємовідносин із контрагентами, у яких було придбано матеріали та сировину, зокрема: TOB «ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД СПЕЦОБЛАДНАННЯ» (код за ЄДРПОУ 21941936); TOB НВП «ВЕЛДІНТЕК» (код за ЄДРПОУ 33856065); ПП «СІНК» (код за ЄДРПОУ 24795754); TOB «Автоагрегатний завод «Меркурій» (код за ЄДРПОУ 13598973); -TOB «ПВК «Сплав» (код за ЄДРПОУ 24225134); TOB «Енергохімсервіс» (код за ЄДРПОУ 30789473); TOB «Хімакватех» (код за ЄДРПОУ 37114005); TOB НТК «МЕГА ТРЕЙДІНГ» (код за ЄДРПОУ 36906731); TOB «СК-Запоріжбудсервіс» (код за ЄДРПОУ 37129252); TOB «Єврозапчасть» (код за ЄДРПОУ 32890126); TOB «Вігас-Трейд» (код за ЄДРПОУ 32814600); TOB «Бюро Стандартних Зразків» (код за ЄДРПОУ 20259361); TOB «Пак Пласт Украйна» (код за ЄДРПОУ 24236012); TOB «БК «РОСТБУД» (код за ЄДРПОУ 37276519); TOB «АІСТ-ДНІПРО» (код за ЄДРПОУ 34683248); TOB «Промислова Група «Сенсор» (код за ЄДРПОУ 35679866); TOB «Техекс України» (код за 37367600); TOB «ТПП «Спектр» (код за 32627197); ПНВФ «Леан» (код за ЄДРПОУ 19305647); ПБП «ЕКОНОМІКА» (код за ЄДРПОУ 20252943); TOB ПП «НВК Укрметалпродукт» (код за ЄДРПОУ 35446560); TOB «АВГУСТ» (код за ЄДРПОУ 31388431); TOB «НВП «Техенергоснаб» (код за ЄДРПОУ 31044540); ЗАТ «Об'єднана металургійна компанія» (код за ЄДРПОУ-32193035); TOB «Дніпро-Транс-Тревел-Лайн» (код за ЄДРПОУ 35740720); TOB «Промметалресурс» (код за ЄДРПОУ 32407444); ПП «Філінг» (код за ЄДРПОУ 32887658); TOB «Енергообладнання» (код за ЄДРПОУ 37075899); ТОВ «Мадлен ЛТД» (код за ЄДРПОУ 35628146).

З матеріалів вбачається, що видами діяльності позивача за КВЕД є: виробництво барвників і пігментів, виробництво інших основних неорганічних речовин, оптова торгівля хімічними продуктами, діяльність у сфері геології та розвідування, надання допоміжних послуг у сфері добування інших корисних копалин та розроблення кар'єрів, неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

ПрАТ «Кримський ТИТАН» у грудні 2011р.,лютому, березні, квітні, травні, червні, липні, жовтні 2012 року мало взаємовідносини з TOB "Дніпровський завод спецобладнання".

Сторонами не заперечується, що між позивачем та ТОВ «ДЗСО» укладено договір поставки, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця технологічні та вентиляційні, обладнання, запасні частини та комплектуючі, іменовані надалі товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити на умовах цього договору по найменуванню та в кількостях, вказівки в специфікаціях, які являються невід'ємною частиною договору. Гарантійний термін експлуатації товару 12 місяців від дати пуску в експлуатацію, але не більше 18 місяців від дати відвантаження покупцеві.

Поставка товару проводиться транспортом покупця на умовах FCA склад продавця М.Дніпропетровськ в редакції «Інкотермс» 2000 року. Терміни поставки обумовлюються в специфікаціях - додатках, є невід'ємною частиною даного договору. Одночасно з товаром продавець передає покупцеві-наступні документи: сертифікат якості підприємства - виробника або паспорт виробу, рахунок фактуру, ТТН, податкову накладну.

По взаємовідносинах із ТОВ «ДЗСО» в матеріалах справи наявні накладні на товар, податкові накладні прибуткові ордери та копії платіжних доручень (том 2 а.с. 169 - 230). Водночас, інших документів, які в силу вимог договору повинні були бути складені сторонами, позивач не надав, як і копію самого договору.

Також судом встановлено, що ПрАТ «Кримський ТИТАН» в жовтні 2011р., березні, жовтні, лютому 2012 року мало взаємовідносини з TOB НВП «Велдінтек».

Зокрема, під час проведення податкової перевірки позивача встановлено і сторони цих обставин не заперечують, що відповідно до умов договору №622/з від 23.02.2007, продавець (ТОВ НВП «Велдінтек») зобов'язується продати, а покупець прийняти та оплатити на умовах Договору, зварювальні електроди, асортимент , кількість і ціна якого вказані у сертифікатах. Загальна сума Договору складає суму, визначену на підставі всіх специфікацій до цього договору і орієнтовно становить 4000000 включаючи ПДВ.

Поставка Товару здійснюється автотранспортом покупця на умовах ФСА , склад Продавця М.Дніпропетровськ в редакції Інкотермс- 2000. За погодженням сторін постачання можливе автотранспортом Продавця на умовах СРТ м. Армянськ, склад Покупця (у редакції Інкотермс- 2000).

На кожну партію товару Продавець передає Покупцеві наступні документи: рахунок фактуру, видаткову накладну, податкову накладну, сертифікат якості

На підтвердження реальності господарських взаємовідносин із ТОВ НВП «Велдінтек» позивачем надано копії документів: прибуткових ордерів, видаткових та податкових накладних, а також платіжних доручень (т.2 а.с. 231-249, т.3 а.с. 1-20).

Крім того, в ході проведення перевірки встановлено і сторони не заперечують тих обставин, що ПрАТ «Кримський Титан» укладено договір 544/д від 05.05.2010 року з TOB «Автоагрегатний завод «Меркурій», відповідно до умов якого продавець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов'язується передати у власність покупця, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов'язується прийняти й оплатити запасні частини для автобусів.

По взаємовідносинах із ТОВ «Автоагрегатний завод «Меркурій» позивачем надано копії видаткової накладної, податкової накладної, прибуткового ордера, платіжного доручення, а також реєстр виданих та отриманих податкових накладних (т. 3 а.с. 10-15).

Також, під час перевірки встановлено, що ПрАТ «Кримський ТИТАН» в грудні 2011,січні, лютому, березні, квітні, травні, червні, липні, серпні, вересні 2012 року мало взаємовідносини з TOB «ПВК «Сплав».

Зокрема відповідно до умов договору №244/з від 24.06.2010, позивач придбав у зазначеного контрагента хімічні реактиви та хімічний посуд.

Поставка товару здійснюється на умовах СРТ м. Армянськ, склад Покупця (у редакції котермс- 2000 ).

На кожну партію Товару продавець надає покупцю наступні документи: накладну на відпустку Товару, податкову накладну, оригінал рахунку фактури, сертифікат якості.

На підтвердження реального руху активів у процесі здійснення господарської діяльності по взаємовідносинах з ТОВ ПВК «Сплав» , в матеріалах справи наявні копії видаткових та податкових накладних, прибуткових ордерів, платіжних доручень, а також реєстр виданих та отриманих податкових накладних (т. 3 а.с. 16-179).

Також, ПрАТ «Кримський ТИТАН» в жовтні 2011 року мало взаємовідносини з TOB Енергохімсервіс», зокрема відповідно до укладеного між позивачем та вказаним контрагентом договору №520/з від 03.06.2011 ЗАТ «Кримський ТИТАН» придбав хімічну продукцію імпортного виробництва.

Сторони узгодили, що поставка товару проводиться транспортом продавця на умовах поставки DDP , м. Армянськ , Північна промзона, склад ЗАТ «Кримський Титан» в редакції Інкотермс- 2000 . Продавець здійснює поставку на склад в перебігу 20 кал.днів від дати подання заявки покупця.

Одночасно з товаром продавець передає покупцеві наступні документи: рахунок фактуру, податкову накладну, видаткову накладну, сертифікат якості. Право власності на товар переходить від продавця до покупця від дати прийняття товару на склад Покупця .

На підтвердження реального здійснення господарських операцій із ТОВ «Енергохімсервіс» , в матеріалах містяться копії: видаткових та податкових накладних, прибуткових ордерів, платіжних доручень, а також реєстр виданих та отриманих податкових накладних (т.3 а.с. 180-185).

Крім того, ПрАТ «Кримський ТИТАН» в жовтні 2011 року мало взаємовідносини з TOB «Хімакватех», на підставі зокрема договору №27/з від 19.07.2010, за яким продавець зобов'язується передати у власність покупцеві хімічні реагенти імпортного виробництва, а покупець зобов'язується прийняти Товар та оплатити на умовах договору.

Поставка товару проводиться транспортом Продавця на умовах поставки DDP , м. Армянськ , Північна промзона, склад ЗАТ «Кримський Титан» в редакції Інкотермс-2000.

Сторони узгодили, що одночасно з товаром продавець передає покупцеві наступні документи: рахунок фактуру, податкову накладну, видаткову накладну, сертифікат якості.

По взаємовідносинах із ТОВ «Хімакватех» позивачем надано копії видаткової накладної, податкової накладної, прибуткового ордера, платіжних доручень, а також реєстр виданих та отриманих податкових накладних (т. 3 а.с. 186-200).

Під час перевірки позивача також встановлено і сторони цих обставин не заперечують, що відповідно до умов договору №1125/з від 15.07.2010, ПрАТ «СІНК» як продавець зобовязалося передати у власність покупцеві вироби з дерева. Якість пиломатеріалів має відповідати вимогам ГОСТу 8486-86. Піддони повинні бути виготовлені , згідно з кресленням НЦ 2298 01 00 00 00 і відповідати ГОСТу 9557-87 .

Товар поставляється автотранспортом подавця на умовах поставки - СРТ ЗАТ «Кримський ТИТАН» в редакції Інкотермс- 2000.

При цьому сторони погодили, що одночасно з товаром продавець передає покупцеві наступні документи: рахунок фактуру, податкову накладну, видаткову накладну, карантинний сертифікат. Датою передачі Товар вважається дата , зазначена в ТТН.

На підтвердження реального руху активів у процесі здійснення господарської діяльності по взаємовідносинах з ПП «Сінк» , в матеріалах справи наявні копії видаткових та податкових накладних, прибуткових ордерів, платіжних доручень, а також реєстр виданих та отриманих податкових накладних (т. 3 а.с. 201-250а, т.4 а.с. 1-29).

Крім того, як встановлено під час перевірки та не заперечується сторонами, ПрАТ «Кримський ТИТАН» в травні, червні, липні, серпні 2012 року мало взаємовідносини з TOB НТК «Мега Трейдінг».

Зокрема відповідно до умов укладеного між цими сторонами договору 376/з від 24.03.2010, продавець продає, а покупець купує автошини для легкового та вантажного автотранспорту в асортименті і за цінами згідно з додатками.

Поставка Товару здійснюється на умовах EXW м. Дніпропетровськ, склад продавця, в редакції Інкотермс - 2000.

На кожну партію товару продавець передає покупцеві наступні документи: накладну на відпустку товару, податкову накладну, оригінал рахунку фактури та сертифікат якості. Якість повинна відповідати ГОСТу , ТУ і підтверджуватися сертифікатом якості.

На підтвердження реального здійснення господарських операцій із ТОВ «НТК «Мегатрейдінг» , в матеріалах містяться копії: видаткових та податкових накладних, прибуткових ордерів, платіжних доручень, а також реєстр виданих та отриманих податкових накладних (т.4 а.с. 30-89).

Крім іншого, позивач у вересні 2012 року мав взаємовідносини з TOB "СК-Запоріжбудсервіс», на підставі договору №830/з від 20.07.2010, згідно з умовами якого ЗАТ «Кримський ТИТАН» придбав валик персиковий та цинкову ручку до валика.

На підтвердження реального здійснення господарських операцій із ТОВ «СК-Запоріжбудсервіс» , позивачем надано копії видаткової накладної, податкової накладної, прибуткового ордера, платіжних доручень, а також реєстр виданих та отриманих податкових накладних (т.4 а.с. 90-95).

В ході податкової перевірки встановлено, що ПрАТ «Кримський ТИТАН» в січні 2012 року мало взаємовідносини з TOB «Промислова Група «Сенсор», на підставі договору №1339/з від 14.05.2010.

Вказаного договору позивач суду не надав.

На підтвердження реального руху активів у процесі здійснення господарської діяльності по взаємовідносинах з ТОВ «Промислова група «Сенсор» , в матеріалах справи наявні копії видаткової накладної, податкової накладної, прибуткового ордера, платіжних доручень, а також реєстр виданих та отриманих податкових накладних (т.4 а.с. 96-101).

Також в ході проведення планової документальної виїзної перевірки було встановлено, що між ПрАТ «Кримський ТИТАН» та TOB «Техекс Україна» було укладено договір від 11.04.2011 року № 481/з на постачання матеріалів та сировини.

Копії договору позивач суду не надав.

Водночас, по взаємовідносинах із ТОВ «Техекс Україна» позивачем надано копії видаткової накладної, податкової накладної, прибуткового ордера, платіжних доручень, а також реєстр виданих та отриманих податкових накладних (т.4 а.с. 102- 117).

Також, щодо господарських взаємовідносин із ТОВ «Виробничо-технічна база «Аграрій» , позивачем надано лише копію податкової накладної, згідно з якою було придбано кабіну для біотуалета, та копію платіжного доручення (т. 4 а.с. 118-119).

Позивачем не надано договорів, на підставі яких здійснювалися господарські операції з ТОВ «Евро-Пресс тд». При цьому, у матеріалах справи наявні копії податкових накладних, з яких вбачається, що позивач придбав ручку сувенірну, ручку подарункову, зошити, папки, календарі та пакети паперові. Також у матеріалах наявні копії платіжних доручень (т.4 а.с. 120-128).

Колегією суддів встановлено, що між позивачем в особі філії «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат» (покупець) укладено договір із ПП «НВК Укрметалпродукт» (постачальник) укладено договір поставки № 22/09-08 від 20.10.2008, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця запасні частини для тракторної та екскаваторної техніки, а покупець відповідно оплатити його.

Також із вказаним контрагентом укладено договір від 23.04.2012 № 237-03/4, за умовами якого ПП «НВК Укрметалпродукт» як виконавець зобов'язується за плату виконати роботи з технічного обслуговування, ремонту техніки та комплектуючих до неї замовника із зазначенням номерів, типів, моделей та найменування комплектуючих машин (технічних засобів), державних номерних знаків.

На підтвердження реального руху активів при виконанні умов цих договорів, позивачем надано копії: специфікацій, в яких наведено перелік запасних частин, поставлених позивачеві за договором № 22/09-08 від 20.10.2008, а також видаткових накладних, платіжних доручень, податкових накладних, актів надання послуг (т.4 а.с. 129-185).

Між позивачем в особі філії «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат» (покупець) укладено договір поставки із ТОВ «Август» № А-33 від 22.03.2011, відповідно до умов якого постачальник (ТОВ «Август») здійснює поставку продукції (підшипники, манжети, техпластина, пароніт, ремені, транспортирна стрічка, ланцюги промислові). Асортимент, ціна, кількість продукції, що має бути поставлена, зазначаються у рахунках.

На підтвердження реального здійснення господарських операцій із ТОВ «Август», позивачем надано копії накладних на товар, податкових накладних та платіжних доручень (т. 4 а.с. 186-199).

Також між позивачем в особі філії «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат» (покупець) укладено договір поставки із ТОВ «НВП Техенергоснаб» від 20.10.2008 №1-04/2010-08, згідно з умовами якого постачальник здійснює поставку продукції відповідно до специфікацій (пересувна комплектна трансформаторна підстанція).

На виконання умов договору сторонами підписано специфікації, видаткові накладні, також у матеріалах наявні платіжні доручення та виписані на користь позивача його контрагентом податкові накладні (т. 4 а.с. 200-209). Крім того наявне повідомлення про нездійснення поставки у повному обсязі.

Крім того, між позивачем в особі філії «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат» (покупець) укладено договір купівлі-продажу від 21.10.2008 № 4-02/11 із ЗАТ «Об'єднана металургійна компанія» , за умовами якого продавець передає у власність покупця запчастини до гірничозбагачувального обладнання.

На підтвердження належного та реального виконання сторонами умов договору, в матеріалах наявні лише копії специфікацій до договорів (т.4 а.с. 211-222).

Крім того, між цими ж сторонами укладено аналогічний за змістом договір від 20.09.2012 №20-09/12, на підтвердження реального виконання умов якого, позивачем надано копії специфікацій, накладних на товар та податкових накладних (т. 4 а.с. 223-250, т. 5 а.с. 1-35).

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем в особі філії «Вільногірський ГМК» укладено договір поставки від 15.10.2008 № 676/В із ТОВ «Еврозапчасть» (продавець), предметом якого є поставка запасних частин до автомобільної техніки, при цьому за умовами договору, асортимент, кількість, ціна, визначаються у заявках. Ціна договору - 5 000 000 грн. Сторонами укладено також додаткову угоду № 1.

На підтвердження реального руху активів при виконанні умов цього договору, в матеріалах справи наявні копії: накладних, прибуткових ордерів, накладних на вантаж, податкових накладних та платіжних доручень (т. 5 а.с. 35-97).

ПрАТ «Кримський ТИТАН» Філія «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» в жовтні, листопаді, грудні 2011року, липні, жовтні, листопаді 2012 року

Зокрема, між позивачем в особі філії «Вільногірський ГМК» укладено договір від 21.10.2008 № 449/В із ТОВ «Вігас-Трейд» (продавець), предметом якого є поставка заготовок (в т.ч. заготовки дисків, коліс, втулок, блоків та ін.).

На підтвердження реального здійснення господарських операцій за цим договором, позивачем надано копії: видаткових накладних, прибуткових ордерів, ТТН, податкових накладних та платіжних доручень (т. 5 а.с. 98-168).

Також, між позивачем в особі філії «Вільногірський ГМК» та ТОВ «Бюро Стандартних Зразків» укладено договір поставки від 24.01.2011 № 15/В. На підтвердження належного виконання його умов, позивачем надано копії: накладних на товар, відповідно до яких поставлялися хімічне обладнання та хімічні препарати, прибуткові ордери, податкові накладні та платіжні доручення (т. 5 а.с. 169-215).

З матеріалі справи вбачається також, що позивачем в особі філії «Вільногірський ГМК» та ТОВ «Пак Пласт Україна» укладено договір поставки від 10.01.2012 № 128, за яким продавець - ТОВ «Пак Пласт Україна» зобов'язується поставити позивачеві неохлор та дизенфікуючі засоби.

На підтвердження реальності руху активів при виконанні умов цього договору, позивачем надано суду копії: специфікації, видаткових та податкових накладних, прибуткових ордерів, платіжних доручень (т. 5 а.с. 216-236).

Крім того, між позивачем в особі філії «Вільногірський ГМК» та ТОВ «Автоматизація і сучасні технології - Дніпро» укладено договір від 10.10.2008 № 478/В, згідно з умовами якого продавець (контрагент позивача) зобов'язується поставити комплект електротехнічного обладнання відповідно до специфікацій та виконати пусконалагоджувальні роботи.

Позивачем надано лише копії специфікацій та додаткових угод (т. 5 а.с. 237 - 248).

Між цими ж сторонами укладено також договір від 31.05.2011 № 1022/В, за яким контрагент позивача, як підрядник, прийняв на себе зобов'язання виконати роботи з ремонту частотного перетворювача (т. 5 а.с. 249-250).

Доказів на підтвердження виконання умов цього договору позивачем не надано.

На підтвердження реальності господарських взаємовідносин з ТОВ «Лєан» позивач надав копії акта приймання виконаних робіт, платіжних доручень та податкових накладних, які виписано на виконання договору 1310/В від 08.11.2011 і з яких слідує, що контрагент позивача здійснив ремонт насоса ВВН 2-50. Водночас власне договір у матеріалах справи відсутній (т. 6 а.с. 1 - 6).

Між позивачем в особі філії «Вільногірський ГМК» та ПБП «Економіка» укладено договори на створення (передачу) науково-технічної продукції від 08.12.2011 №1335/В, від 08.12.2011 № 1336/В, від 13.01.2012 № 9/В відповідно до умов яких виконавець (ПБП «Економікаа») зобов'язалося надати консультативні послуги з питань управління виробництвом (безпека виробництва) по вивченню факторів виробничого середовища та трудового процесу на робочих місцях ПрАТ «Кримський Титан» філія «Вільногірський ГМК» з оформленням результатів у відповідні протоколи.

На підтвердження реального руху активів в процесі виконання умов договору, позивачем надано калькуляцію, копії банківських виписок, актів здачі-прийняття робіт, податкових накладних та платіжних доручень (т. 6 а.с. 7-37). Будь-яких інших документів суду не надано.

Крім того, між позивачем та TOB «ТПП «Спектр» укладено договір поставки від 31.07.2012 № 327/В, за яким контрагент позивача зобов'язався поставити позивачеві запасні частини для станків та іншого обладнання, що йому належить.

На підтвердження реального здійснення господарських операцій із TOB «ТПП «Спектр», в матеріалах містяться копії: видаткових та податкових накладних, прибуткових ордерів, платіжних доручень (т.6 а.с. 39-60).

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем в особі філії «Вільногірський ГМК» та ТОВ «Прометалресурс» укладено договори від 11.04.2012 № 687/В, від 16.01.2012 № 91/В відповідно до яких, виконавець зобов'язується виконати капітальний ремонт обладнання, а замовник - оплатити виконанні роботи.

Відповідно до специфікацій та актів виконаних робіт, за даним договором виконано ремонт гідравлічної системи екскаватора. Також в матеріалах справи наявні копії платіжних доручень та податкових накладних (т. 6 а.с. 61-82).

Також між позивачем в особі філії «Вільногірський ГМК» та ПП «Філінг» укладено договір поставки від 20.10.2008 № 780/В, згідно з яким контрагент позивача зобов'язався поставити останньому монтажу піну.

На підтвердження реального здійснення господарських операцій із ПП «Філінг», в матеріалах містяться копії: додаткових угод, видаткових та податкових накладних, прибуткових ордерів, платіжних доручень (т.6 а.с. 83-94).

Між позивачем в особі філії «Вільногірський ГМК» та ТОВ «Енергообладнання» укладено договір поставки від 08.12.2011 № 825/13, відповідно до умов якого, продавець поставляє покупцю трансфоматор ТСЗ-380/220. На підтвердження виконання цього договору, позивачем надано копії: специфікації, додаткової угоди, видаткових та податкових накладних, прибуткових ордерів, платіжних доручень, а також ТТН (т. 6 а.с. 95-109).

Крім того, між позивачем в особі філії «Вільногірський ГМК» та ТОВ «СЕВ» укладено договір від 15.10.2008 № 695/В, предметом якого є поставка запасних частин до автомобільної техніки. На підтвердження належного виконання умов договору позивачем надано суду копії: прибуткового ордера, ТТН, видаткової та податкової накладних (т. 6 а.с. 110-119).

Між позивачем в особі філії «Вільногірський ГМК» та ТОВ «Еко Тест» укладено договір про надання послуг від 02.02.2012 №86/В.

До матеріалів справи надано Додаткову угоду № 1, копії платіжних доручень, податкових накладних та актів здачі-прийомки виконаних робіт, згідно з якими виконавцем виконано роботи з технічного обслуговування карт аналогових абонентів (т.6 а.с.120-129).

Також, між позивачем в особі філії «Вільногірський ГМК» та ТОВ «Днепрсварка» укладено договір поставки від 24.05.2011 №460/В, відповідно до якого позивач придбав зварювальне обладнання.

На підтвердження виконання його умов позивачем надано копії: специфікацій, прибуткового ордера, видаткової та податкових накладних та платіжних доручень (т. 6 а.с. 130-138).

Крім того, позивач уклав договір з ТОВ «Новотехелектро» від 20.10.2008 № НТ-11/76, за яким ЗАТ «Кримський ТИТАН» придбало електрощитові обладнання.

На підтвердження реального руху активів у процесі здійснення господарської операції за цим договором, в матеріалах справи наявні копії: специфікації, прибуткового ордера, видаткової накладної, ТТН, податкових накладних та платіжних доручень (т.6 а.с. 149-151).

Між позивачем в особі філії «Вільногірський ГМК» та ТОВ «Проект-Інструмент» укладено договір поставки від 20.02.2012 № 75/В, відповідно до якого позивач придбав інструмент, на підтвердження чого останнім надано суду копії: специфікації, прибуткового ордера, видаткової накладної, податкових накладних та платіжних доручень (т. 6 а.с. 152-163).

Крім того, позивач в особі філії «Вільногірський ГМК» уклав договір із ТОВ «Метпромтрест» від 20.10.2008 № 615/В, за яким придбав запасні частини до екскаваторів, насосів та іншого обладнання тощо. Позивачем надано суду копії прибуткових ордерів, видаткових накладних, податкових накладних та платіжних доручень (т. 6 а.с. 164-179).

Також між позивачем в особі філії «Вільногірський ГМК» та ТОВ «ПВК «АВЕКО» укладено договір від 25.12.2009 №1742/В, за умовами якого контрагент позивача зобов'язався виконати на користь останнього роботи з нанесення антиабразивного покриття на робоче колесо насоса.

Між цими ж сторонами укладено договір від 27.04.2010 № 197/В виконавець бере на себе зобов'язання з виконання ремонту та технічного обслуговування основного та допоміжного технологічного обладнання замовника.

На підтвердження виконання умов цих договорів позивачем надано суду копії: додаткових угод, актів здачі-прийняття робіт, платіжних доручень та податкових накладних (том 6 а.с. 180-238).

Також позивачем в особі філії «Вільногірський ГМК» укладено договір від 20.10.2008 №792/В із ПП ВКФ «Мегіон», за яким контрагент позивача зобов'язався поставити останньому запасні частини до екскаваторів, насосів та іншого обладнання, на підтвердження виконання умов якого надано копії додаткової угоди, прибуткового ордера, накладних, податкових накладних, платіжних доручень (т. 6 а.с. 239-250в).

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Водночас, суд першої інстанції обґрунтовано наголосив, що сама по собі наявність належним чином оформлених первинних документів не може бути єдиною і достатньою підставою для підтвердження правомірності формування валових витрат підприємства чи правомірність включення сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги) до складу податкового кредиту, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції.

Дослідивши всі надані позивачем документи, що наявні у матеріалах справи, стосовно його господарських взаємовідносин із наведеними вище контрагентами, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами реальність здійснення господарських операцій і досягнення позивачем законної мети її здійснення, не доведено дійсний рух активів між учасниками відповідних операцій та господарську мету таких операцій.

Не зважаючи на те, що правомірність спірних ППР зобов'язаний довести податковий орган, як суб'єкт владних повноважень, проте обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат (у тому числі і по сплаті ПДВ) первинними документами покладається на платника, оскільки саме він виступає суб'єктом, що використовує включену постачальником до ціни товару суму ПДВ при обчисленні суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету, а також зменшує об'єкт оподаткування податку на прибуток за фактом понесення витрат, водночас надані позивачем первинні документи, не дають можливості встановити реальність здійснених операцій, а лише фіксують господарські операцій з підприємствами-контрагентами.

Так, позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів у розумінні статті 70 КАС України на підтвердження обставин транспортування товарів, приймання товарів за кількістю та якістю (враховуючи, що серед таких в тому числі були хімічні речовини та великогабаритні деталі, запчастини), їх навантаження та розвантаження, довіреностей на підтвердження повноважності осіб щодо прийняття таких товарів, відсутні також документи, складення, або необхідність надання яких було обумовлено сторонами безпосередньо при укладенні договорів, зокрема рахунки-фактури, сертифікати якості, товарно-супровідні документи, заявки.

Крім того, по деяких контрагентах, позивач не надав взагалі жодних доказів щодо господарських взаємовідносин з ними, зокрема TOB «Дніпро-Транс-Тревел-Лайн», TOB «АІСТ-ДНІПРО», ТОВ «Мадлен ЛТД».

Позивач не довів безпосереднього використання придбаних товарів та послуг у власній господарській діяльності, подальшого руху активів у процесії її здійснення, не підтверджено обставини, які обумовили необхідність отримання послуг, придбання товарів.

Отже, матеріалами справи не підтверджується, що господарські операції позивача з наведеними вище контрагентами носять реальний характер, а придбані товари/послуги використані в межах господарської діяльності або придбавались з такою метою.

Колегія суддів враховує доводи позивача відносно того, що акти про неможливість проведення зустрічних звірок, а також податкових перевірок його контрагентів не можуть бути єдиною і безумовною підставою для позбавлення платника права на податкову вигоду, оскільки відносини між контрагентами позивача та його контрагентами третіми особами не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарських операцій, вчинених між ПрАТ «Кримський ТИТАН» та цими контрагентами.

Водночас, матеріалами справи наявність у позивача такого права не підтверджується, позивачем, як суб'єктом, який отримує податкову вигоду, не доведено дійсний рух активів між учасниками відповідних операцій, тобто відповідності об'єктивного змісту операцій із вказаними контрагентами, задекларованому.

Встановлені у названих актах (копії яких містяться у матеріалах справи) обставини про безтоварність операцій вказаних контрагентів, є суб'єктивними висновками податкових органів за наслідками виконання обов'язків зі здійснення податкового контролю.

При цьому такі висновки можуть свідчити про недотримання позивачем належної обачності при виборі контрагентів.

З цього приводу апеляційний суд зазначає, що підприємницька діяльність здійснюються суб'єктом господарювання на власний ризик, а відтак у господарських правовідносинах учасники господарського обороту повинні проявляти розумну обачливість, адже наслідки вибору недобросовісного контрагента покладається на таких учасників. Так, належна податкова обачність, як законна передумова отримання податкової вигоди, передбачає, що сумлінним платникам податку необхідно подбати про підготовку доказової бази, яка б підтверджувала прояв належної обачності при виборі контрагента.

Суд акцентує увагу на необхідності застосування підходу належної податкової обачності, яка безпосередньо випливає з рішення Європейського суду з прав людини «Булвес АД проти Болгарії», в якому зазначено, що платник ПДВ не має нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальником, якщо він не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Разом з тим, матеріалами справи не підтверджено факту дотримання позивачем підходу належної обачності при виборі контрагента.

Слід також зазначити, що у податкових правовідносинах є неприпустимою ситуація, яка дозволяла б недобросовісним платникам за допомогою інструментів, що використовуються у цивільно-правових відносинах, створювати ситуацію формальної наявності права на отримання податкової вигоди (у тому числі шляхом формування податкового кредиту).

За таких обставин видаються обґрунтованими висновки податкового органу, про завищення позивачем суми витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток на 6 297 365 грн., а також про завищення ПрАТ «Кримський ТИТАН» суми податкового кредиту з податку на додану вартість на 1 332 128,00 грн., у зв'язку із не доведенням реального руху активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та наведеними контрагентами.

Враховуючи встановлені вище обставини щодо безтоварного характеру господарських операцій та відповідно неприйняття документального підтвердження реальності здійснення господарських операцій по постачанню ПрАТ «Кримський ТИТАН» товарно-матеріальних цінностей рядом підприємств, а саме: TOB «Дніпро-Транс-Тревел-Лайн» (код за ЄДРПОУ 35740720), ПП «Філінг» (код за ЄДРПОУ 32887658), TOB «Енергообладнання» (код за СДРПОУ 37075899), TOB «Мадлен ЛТД» (код за СДРПОУ 35628146), TOB Фірма «СЕВ» (код за СДРПОУ 23930581). TOB «Еко ТЕСТ» (код за СДРПОУ 35544847), TOB «ДНІПРОЗВАРКА» (код за СДРПОУ 30852549), TOB «Новотехелектро» (код за СДРПОУ 34756263), TOB «ПРОЕКТТНСТРУМЕНТ» (код за СДРПОУ 33384423), TOB «ВФ «Метпромтрест» (код за СДРПОУ 33613426), TOB «ТПП «Спектр» (код за 32627197), то висновок податкового органу про заниження позивачем в порушення абз. «а» пп. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, доходу задекларованого суб'єктом господарювання в консолідованій Декларації з податку на прибуток підприємства за період з 01.10.2011 по 30.07.2013 у сумі - 386 680,96 грн. у зв'язку з безоплатним отриманням товару від невстановленої особи, також є обґрунтованим.

Стосовно донарахування позивачу авансових внесків з податку на прибуток за 2013 рік у сумі 201 612,00 грн., судова колегія зазначає наступне.

Згідно з абзацом 4 п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Відповідно до п. 2 підрозділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу, сплачують у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

З матеріалів справи вбачається, що ПрАТ «Кримський ТИТАН» в податкових деклараціях з податку на прибуток підприємств за 9 місяців 2012 року та за 2012 рік (з урахуванням наданих уточнюючих розрахунків), задекларувало податкові зобов'язання з податку на прибуток і в період з січня по березень 2013 року, та було перераховано у Державний бюджет України авансові внески в розмірі 1 685 016,00 грн.

Водночас, зважаючи на правомірність донарахування відповідачем податку на прибуток у зв'язку з відсутністю реального здійснення господарських операцій між ПрАТ «Кримський ТИТАН» та його контрагентами, то донарахування контролюючим органом авансових внесків за січень-березень 2013 року в сумі 201 612,00 грн. також є обґрунтованим.

Отже, оскільки доходи та витрати задекларовані ПрАТ «Кримський ТИТАН» із порушенням вимог п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, то у відповідача були законні підстави для збільшення суми податку на прибуток та зменшення суму від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток у перевіряємий період, а також донарахування суми авансових внесків з податку на прибуток.

Стосовно збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи найманих працівників на 2374,69 грн., та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1697,35 грн. ,судова колегія зазначає таке.

Відповідно до п. 176.2 статті 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

У відповідності до п.п. 47.1.1 статті 47, п. 119.2 статті 119 ПК України за подання не у повному обсязі податкової звітності про суми доходів, або з помилками нарахованих (сплачених) на користь платників податку, суми утриманого з них податку - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 510грн.

Перевіркою позивача встановлено, що за 4 квартал 2011 року, 2 квартал 2012 року, 3 квартал 2012 року, 1 квартал 2013 року та 2 квартал 2013 року позивачем надані уточнюючі розрахунки за формою 1-ДФ.

Згідно з підпунктом 167.1 статті 167 ПК України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

Відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 цього кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно з п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст.168 Податкового кодексу України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Приписами п.п. 168.4.1 п.168.4 ст.168 ПК України відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету покладено на юридичну особу або її відокремлений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.

Перелік податкових соціальних пільг визначений п. 169.1 ст. 169 ПК України.

Згідно з п.п. 169.2.1 п. 169.2 ст.169 ПКУ податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).

За визначенням п.п.14.1.48 п. 14.1 ст.14 ПК України заробітна плата - основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді:

є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно - правового договору (п.п. 14.1.54ПКУ).

Відповідно до п.п. 169.2.2 п. 169.2 ст.169 ПК України платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги.

Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право. Роботодавець відображає у податковій звітності всі випадки застосування або незастосування податкової соціальної пільги згідно з отриманими від платників податку заявами про застосування пільги, а також заявами про відмову від такої пільги.

Податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.(п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст.169 ПКУ).

За результатами перевірки позивача встановлено порушення останнім п.п. 169.2.1 , 169.1.2 п.169.1, п.п.169.4.1 п.169.4 ст.169 ПКУ у частині застосування податкової соціальної пільги до суми нарахованого та виплаченого доходу у вигляді заробітної плати, розмір якої не належить до використання податкової соціальної пільги, а саме: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, а тому податковим органом донараховано позивачу податок з доходів фізичних осіб із заробітної плати працівників у розмірі 2 374,69грн.

Позивачем, в свою чергу належних та допустимих доказів в розумінні статті 70 КАС України на спростування цих обставин не надано.

Разом з тим відповідачем доведено правомірність збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи найманих працівників на 2374,69 грн., та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1697,35 грн.

Стосовно податкового повідомлення-рішення від 16.12.2013 №0001892203, то як встановлено судом першої інстанції, позивачем в порушення норм п.9 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" під час податкової перевірки книг обліку розрахункових операцій не збережено фіскальні звітні чеки (Z-звіт) у кількості 5 штук (1783 від 05.05.2011р., №558, 677, 678, 736 від 05.05.2011р.) та не забезпечено щоденний їх друк.

Відповідно до п.9 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Верховним Судом України з цього приводу було висловлено правову позицію, що фінансова санкція встановлена за порушення суб'єктами підприємницької діяльності вимог закону щоденно, тобто кожного робочого дня, друкувати фіскальний звітний чек на РРО незалежно від того, чи здійснювалися розрахункові операції, які підлягають проведенню через РРО, і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій (постанова від 24.09.2013 у справі № 21-260а13).

Згідно з пунктом 4 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання за рішенням відповідних органів доходів і зборів до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Не виконуючи протягом певного періоду обов'язок щодня друкувати фіскальний звітний чек, суб'єкт підприємницької діяльності вчиняє продовжуване порушення, а не зберігаючи роздрукований чек у КОРО - триваюче.

Так, у постановах Верховного Суду України від 16 квітня та 4 червня 2013 року (№№ 21-89а13, 21-155а13) міститься висновок, згідно з яким за вчинення порушень, про які йдеться у пункті 4 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», відповідний податковий орган може застосувати лише одну фінансову санкцію у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян незалежно від кількості випадків невиконання щоденного друку фіскального звітного чека та/або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій, виявлених під час перевірки суб'єкта підприємницької діяльності, який здійснює розрахункові операції за товари (послуги).

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення №0001892203 від 16.12.2013, яким за порушення п.9 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" позивачу застосовані штрафні санкції у розмірі 3400 грн. та наявність у зв'язку із цим підстав для його скасування.

Крім того, вірним є висновок суду першої інстанції також і щодо відсутності правових підстав для задоволення решти вимог позивача, оскільки висновки податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства знайшли своє підтвердження, а відтак підстави для скасування решти оскаржуваних рішень податкового органу - відсутні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області та Приватного акціонерного товариства «Юкрейніан Кемікал Продактс» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Юкрейніан Кемікал Продактс» до Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, за участю третьої особи: Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 березня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Судді

Повний текст ухвали виготовлено 30 квітня 2015 року

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.