Рішення

від 08.07.2009 по справі 33/195-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/195-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.06.09р.

Справа № 33/195-09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Колумб", м. Дніпропетровськ

до Приватного підприємства "Лукошко", м. Дніпропетровськ

про стягнення 2 516 грн. 17 коп.

                                                                                                                    Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: не з'явився (про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином)  

Від відповідача: не з'явився (про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином)  

СУТЬ СПОРУ:

        Товариство з обмеженою відповідальністю "Колумб" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "Лукошко" про стягнення 1 888 грн. 18 коп. –основного боргу по договору поставки № 2579 від 25.12.2007 року, 225 грн. 96 коп. –пені, 188 грн. 82 коп. –пені у розмірі 10% від загальної суми неоплаченого товару, 180 грн. 00 коп. –інфляційних втрат, 33 грн. 21  коп. –3% річних та витрати по справі.

         Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2009 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні на 28.04.2009 року.

        В судове засідання 28.04.2009 року з'явився  представник позивача, який підтримав свої позовні вимоги та просив суд задовольнити позов.

       05.05.2009 року представник позивача надав уточнення до позовної заяву, в якому просить стягнути з відповідача 1 888 грн. 18 коп. –основного боргу по договору поставки № 2579 від 25.12.2007 року, 1 718 грн. 08 коп. –пені, 239 грн. 80 коп. –інфляційних втрат та витрати по справі.

      Відповідач не забезпечив явку повноважного представника в судові засідання від 28.04.2009 року, 03.06.2009 року, 24.06.2009 року, відзив та документи, витребувані ухвалами господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2009 року, 28.04.2009 року, суду не надав. Про слухання справи відповідача було належним чином повідомлено за адресою, яка вказана в позовній заяві (49034, м. Дніпропетровськ, вул. Балтійська, 56) та яка підтверджується Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 33).

         На підставі ст. 75 ГПК України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів, наданих позивачем на вимогу суду в судове засідання.

   Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача, суд, -

                                                       ВСТАНОВИВ :

            01 січня 2007 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір № 2579 (далі –Договір).

       Відповідно до умов Договору постачальник передає у власність покупця товар,  а  зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах даного Договору.

          Відповідно до пункту 2.1. Договору сторони домовились, що асортимент та кількість по партіям товару, попередньо узгоджується в накладних, які є невід'ємною частиною даного Договору.

        Відповідно до пункту 4.1. Договору покупець зобов'язаний сплатити за отриманий товар суму в національній валюті, вказану у товарній накладній, яка підписана покупцем, шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок або внесення готівкою в касу постачальника протягом 14 календарних днів з моменту поставки. Сплата  за товар по факту здійснюється в день доставки товару покупцю.

          Згідно з пунктом 5.2. Договору перехід права власності на товар виникає у покупця в момент передачі товару від постачальника (відвантаження товару на платформу покупця).

          Згідно з пунктом 5.9. Договору сторони домовились, що товар вважається прийнятим за відповідним асортиментом і у відповідній кількості, які визначені у товарній накладній, якщо покупець підписав таку товарну накладну.

          Позивач, на виконання своїх зобов'язань за Договором, поставив відповідачу товар на загальну суму 2 825 грн. 81 коп., що підтверджується видатковими накладними № ОС-0014701 від 04.07.2008 року на суму 1 349 грн. 93 коп., № ОС-0015245 від 11.07.2008 року на суму 1 475 грн. 88 коп., які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками сторін  (а.с. 23, 25).   

       Відповідач, свої договірні зобов'язання в частині оплати товару, виконав частково, сплативши позивачу 937 грн. 63 коп.

      11.02.2009 року позивач направив на адресу відповідача претензію з проханням сплатити заборгованість в розмірі 1 888 грн. 18 коп. та штрафні санкції, яка залишена останнім без відповіді (а.с. 16-19).

   22.04.2009 року позивачем на адресу відповідача направлений акт звірки взаєморозрахунків станом на 22.04.2009 року, який залишений останнім без відповіді (а.с. 35-36).

    Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

         Приписами статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до  законодавства.

      Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим до виконання.

      Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання  та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

      До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

      Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором  або законом.

         Згідно п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

         Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

     Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.          

         На момент розгляду справи основна заборгованість відповідача складає 1 888 грн. 18 коп., докази погашення якої в матеріалах справи відсутні, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

       Водночас, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

       За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

         Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

          Пунктом 8.1. Договору сторони передбачили, що при порушенні термінів, викладених п.4.1. Договору покупцем, останній сплачує на користь продавця, крім суми основної заборгованості, пеню в розмірі 0,5% від загальної суми неоплаченого товару за кожен день прострочення. Позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 1 718 грн. 08 коп., яка підлягає частковому задоволенню в розмірі 225 грн. 96 коп. в силу наступного.

      Згідно Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

     Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь  час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, інфляційні втрати становлять 239 грн. 80 коп. та підлягають задоволенню.         

          Враховуючи наведене, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню частково в сумі 1 888 грн. 18 коп. –основного боргу по договору поставки № 2579 від 25.12.2007 року, 225 грн. 45 коп. –пені, 239 грн. 80 коп. –інфляційних втрат.  

         Позивачем у судовому засіданні на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як підставу своїх позовних вимог.

     Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

           Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

      Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

      Керуючись ст. ст. 4-7, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

                                                              ВИРШИВ:

          Позов з урахуванням уточнення до позовної заяви задовольнити частково.

         Стягнути з  Приватного підприємства "Лукошко" (49034, м. Дніпропетровськ, вул. Балтійська, 56, код ЄДРПОУ 33184016, МФО 306016, р/р 26003003542001, банк ОАО КБ Надра ДРУ)  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Колумб" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Рогальова, 20, код ЄРПОУ 31296299, МФО 305299, п/р 26004138378001 в КБ „ПриватБанк”)  1 888 (одна тисяча сімсот вісімдесят вісім) грн. 18 коп. –основного боргу, 225 (двісті двадцять п'ять) грн. 45 коп. –пені, 239 (двісті тридцять дев'ять) грн. 80 коп. –інфляційних втрат, 62 (шістдесят дві) грн. 42 коп.  - державного мита та 72 (сімдесят дві) грн. 22 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

            Видати наказ.

            В решті задоволення позовних вимог –відмовити.

         Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення.

Суддя                                                                                                                       І.А.Рудовська