Постанова

від 12.08.2009 по справі 05/46-09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

05/46-09

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 12 серпня 2009 р.                                                                                    № 05/46-09  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                                         Дунаєвської Н.Г.- головуючого,

                                        Воліка І.М.,

                                         Мележик Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Альфа-Банк" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від  01 квітня 2009 року у справі № 05/46-09 Господарського суду Харківської області за позовом Закритого акціонерного товариства "Альфа-Банк", м. Київ, до: 1) Відкритого акціонерного товариства "Ольга", м. Харків; 2) Приватної фірми "Орнатус", м. Харків, про стягнення 26 094 426,26 грн.,

за участю представників:

позивача –Сударенко О.В. (дов. № 24/09 від 16.01.09);

відповідача-1–Лобода Л.Г. (дов. від 02.03.09);

відповідача-2–Сичова М.В. (дов. від 10.06.08),

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2009 року позивач –ЗАТ "Альфа-Банк" звернувся до господарського суду з позовом до відповідачів –1) ВАТ "Ольга" та до 2) ПП "Орнатус" про стягнення 26 094 426,26 грн.

Вказував, що 31.07.07 між ним та ВАТ "Ольга" було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 238-МВ/07, згідно умов якого він зобов'язався відкрити позичальнику (відповідачу-1) мультивалютну відновлювану кредитну лінію та, на підставі додаткових угод, надати кредит окремими частинами (траншами), а позичальник –повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом на умовах та строки, вказані в договорі.

Зазначав, що 31.07.07 між ним та ПП "Орнатус" було укладено договір поруки № 321-П/07, згідно умов якого ПП "Орнатус" (поручитель) поручився за виконання ВАТ "Ольга" (боржником) обов'язків, що виникли на підставі договору про відкриття кредитної лінії № 238-МВ/07 від 31.07.07.

Посилаючись порушення відповідачем-1 договірних зобов'язань в частині сплати боргу та процентів за користування кредитом, позивач просив стягнути солідарно з відповідачів 25 000 000,00 грн. боргу,  91 709,59 грн. процентів за користування кредитом та 1 002 716,67 грн. пені, а всього –26 094 426,26 грн.

У лютому 2009 року ЗАТ "Альфа-Банк" звернувся до господарського суду з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать відповідачам в межах суми позову та шляхом заборони відповідачам вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження будь-якого рухомого та нерухомого майна до вирішення справи по суті.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27 лютого 2009 року (суддя Ольшанченко В.І.) заяву про забезпечення позову задоволено частково.

Ухвалено накласти арешт на грошові кошти та інше майно, що належить ВАТ "Ольга" та  ПП "Орнатус" в загальній сумі 26 094 426,26 грн.

Ухвала мотивована посиланнями на ст.ст. 66, 67 ГПК України, відповідно до яких, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи, має право вжити заходів до забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01 квітня 2009 року (колегія суддів у складі: Карабань І.С. –головуючого, Терещенко О.І., Шутенко І.А.) ухвалу скасовано, в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Постанова мотивована посиланнями на ту обставину, що позивачем не доведено, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, а також тим, що п. 2.1 договору про відкриття кредитної лінії № 238-МВ/07 від 31.07.07 передбачено інші види забезпечення зобов'язань за вказаним договором.

У касаційній скарзі ЗАТ "Альфа-Банк", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції ст.ст. 66, 67 ГПК України, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Перевіривши правильність застосування судом норм процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи, має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За приписами статті 67 цього кодексу, позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до п. 3 роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994р. № 02-5/611, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З огляду на викладене, заходи забезпечення позову повинні відповідати заявленим вимогам, тобто бути пов'язаними з предметом позову, співрозмірними заявленим вимогам, необхідними та достатніми для забезпечення виконання судового рішення чи недопущення збитків.

Враховуючи викладене та ту обставину, що предметом даного спору є стягнення грошових коштів у значній сумі, місцевий суд дійшов обгрунтованого висновку про те, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду та правильно забезпечив позов шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідачів в межах суми позовних вимог, що буде достатнім для виконання судового рішення, в разі задоволення позовних вимог.

Скасовуючи ухвалу місцевого суду та відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову, суд апеляційної інстанції помилково виходив з того, що належне виконання позичальником зобов'язань забезпечується: неустойкою (штрафом, пенею); заставою товарів в обороті на суму не менше, ніж 100 000 000,00 грн., що належать ПП "Орнатус" на праві власності; заставою майнових прав за договором на суму не менше, ніж 60 000 000,00 грн., порукою ПП "Орнатус", як встановлено п. 2.1 договору № 238-МВ/07 від 31.07.07, оскільки вказані в договорі види забезпечення за своєю правовою природою є санкціями за неналежне виконання зобов'язання, та не створюють будь-яких правових наслідків для відповідачів до розгляду спору по суті.

За таких обставин, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав вважати, що грошові кошти та майно, належне відповідачам на момент пред'явлення позову до них, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, слід вважати необгрунтованим та таким, що суперечить вимогам ст.ст. 66, 67 ГПК України.

В зв'язку з цим оскаржувана постанова, як така, що прийнята з порушенням норм процесуального права, підлягає скасуванню, а правомірна та обгрунтована ухвала суду першої інстанції –залишенню в силі.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 –11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Альфа-Банк" задовольнити.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01 квітня 2009 року у справі № 05/46-09 скасувати.

3. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 27 лютого 2009 року у справі № 05/46-09 залишити в силі.

Головуючий суддя:                                                        Н.Г. Дунаєвська

Судді:                                                                           І.М. Волік

                                                                                     Н.І. Мележик