Постанова

від 22.07.2009 по справі 16/228/08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

16/228/08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 22 липня 2009 р.                                                                                    № 16/228/08  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого      Остапенка М.І.,

суддів :Гончарука П.А.,Стратієнко Л.В.

розглянувши касаційну скаргу  ТОВ  "Пролог  ЛТД"

на  постанову

Одеського  апеляційного господарського суду  від   09.04.2009  року

у справі за позовомТОВ  "Пролог  ЛТД"

до Державного   підприємства  "Національна  атомна  енергогенеруюча   компанія "Енергоатом"

простягнення  коштів

                                           В С Т А Н О В И В:

         У  березні  2008  року,  ТОВ  "Пролог  ЛТД"  звернулося  до господарського суду   з позовом   до  ДП  "Національна  атомна  енергогенеруюча   компанія "Енергоатом"   про  внесення  змін  до  договору         №  07-1624/99  від  25.06.1999  року,  а  саме  до  розділу  6  "Порядок  і  умови  розрахунків".

      Заявою  від  28.05.2008  року  позивач  змінив  заявлені  позовні   вимоги  та  просив  стягнути з  відповідача  105 624,17  грн.  на  відшкодування    збитків   завданих  йому  внаслідок   неналежного  виконання  відповідачем  договору     №  07-1624/99  від  25.06.1999  року.

     Рішенням господарського суду  Миколаївської  області   від  13.01.2009  року  у  задоволенні  позову   відмовлено.  

          За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Одеського  апеляційного господарського суду  від   09.04.2009 року, апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення господарського   суду   першої   інстанції – без змін.

          Судові  рішення  оскаржено  у касаційному порядку і  ухвалою Вищого господарського суду України від 25.06.2009 року порушено касаційне провадження за касаційною скаргою  позивача, у якій  він  посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та  процесуального  права  і просить постановлені у справі судові рішення скасувати, прийнявши нове рішення,  яким   позов  задовольнити.

        Заслухавши суддю –доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги судова колегія  вважає  що  підстав   для  її  задоволення  немає  виходячи  із наступного.

        Як  вбачається  із  матеріалів  справи  та  встановлено  судами  попередніх  інстанцій,  між ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська АЕС (замовник)  та  ПІІ "Пролог ЛТД" (правонаступником якого є ТОВ "Пролог ЛТД") (постачальник)  було  укладено  договір  № 07-1624/99  від  25.06.1999 року,  за  умовами  якого   постачальник  зобов'язувався  поставити  замовнику   продукцію по найменуванню, кількості, строкам, вартості, якості та  базису поставки  згідно  зі  специфікацією №  1, яка є невід'ємною частиною договору,  а  останній  прийняти  товар  та  сплатити   вартість продукції   в  сумі  263 544,96 грн.

          Згідно  п. п. 6.1., 6.2 договору розрахунки між сторонами проводяться на підставі специфікації №1 до даного договору, після її підписання, оплата поставленої продукції здійснюється шляхом погашення заборгованості за спожиту електроенергію однією з форм оплати згідно з постановою Кабінету Міністрів України №621 від 19.04.1999 року; в разі відсутності згоди постачальника у виборі форми оплати, пріоритет залишається за замовником; при зміні форми оплати, сторони зобов'язуються у десятиденний строк переглянути умови розрахунків.

           Позивач  поставив  замовнику товар на суму 263 544,96 грн., а  відповідач  частково виконав   умови договору : провів  залік спожитої електроенергії     ТОВ "Пролог ЛТД" на суму 147 008,34 грн.

         Претензію № 1  від  16.05.2001 року  ТОВ "Пролог ЛТД"   просило  ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"   оплатити заборгованість за договором   у сумі   105 624,17 грн.,   на  яку  відповідач  листом   від  08.06.2001 року  відповів  що дія зазначеної  постанови Кабінету Міністрів України №  621 від 19.04.1999 року  призупинено з 01.01.2000  року,                  тому  неможливо погасити заборгованість, яка залишилася. При цьому замовник пропонував постачальнику узгодити подальші шляхи взаєморозрахунків, складання додаткової угоди з графіком погашення заборгованості.

         У  зв'язку  з  відмовою  погасити  заборгованість  постачальник  звернувся  з  позовом  господарського суду  Миколаївської  області   який    рішенням  від  22.12.2004  року  (справа  №  8/295)  у  задоволенні  заявлених  вимог  відмовив.

           Сума  заборгованості  по  договору,  у  стягненні  якої  відмовлено  судом   не  може  вважатися  збитками  у  розумінні  ст.  22  ЦК  України,  а  тому    місцевий  господарський  суд  та   апеляційний  господарський  суд   прийшли  до  правильного  висновку  про  відсутність    правових  підстав  для   задоволення  позову, обґрунтовано  відмовили  у  позові   і    підстав для скасування чи зміни прийнятих   у справі   судових  рішень   з мотивів, наведених у касаційній скарзі, судова колегія Вищого   господарського  суду   України      не   вбачає.

         Керуючись ст.ст. 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

                                                  ПОСТАНОВИВ :

           Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Одеського  апеляційного господарського суду  від   09.04.2009    року    – без  змін.

Головуючий                                                                              М.І. Остапенко

Судді                                                                                               П.А. Гончарук

                                                                                                          Л.В. Стратієнко