Постанова

від 13.08.2009 по справі 02/5320

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

02/5320

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 13 серпня 2009 р.                                                                                    № 02/5320  

Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів:

Головуючого      Кочерової Н.О.

суддівВасищака І.М.Черкащенка М.М.

розглянувшикасаційну  скаргутовариства з обмеженою відповідальністю "АВС-МГ"

на постановуКиївського міжобласного апеляційного господарського суду від 12.05.2009 року

у справі№ 02/5320господарського суду Черкаської області

за позовомдопротовариства з обмеженою відповідальністю "АВС-МГ"корпорації "Житлобуд"розірвання договору та стягнення 358686,0 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Логінова О.І., Костюк І.В. дов. від 01.08.2009 року,        

Мельников О.В. дов. від 16.10.2008 року, Мельников В.О. - директор

від відповідача: Браніцький В.М. дов. від 05.08.2009 року

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю "АВС-МГ" звернулося до господарського суду з позовом до корпорації "Житлобуд" про розірвання договору та стягнення 358686,0 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору на пайову участь у будівництві житла і об'єктів соцкультпобуту не передав йому підземні автостоянки в кількості 2 штуки. Враховуючи, що виконання вказаного зобов'язання втратило інтерес для позивача, він просив розірвати договір та стягнути з відповідача  358686,0 грн.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 29.01.2009 року (суддя А.Д.Пащенко) у задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з  товариства з обмеженою відповідальністю "АВС-МГ" в дохід Державного бюджету України 85,0 грн. державного мита.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12.05.2009 року (судді: Фаловська І.М. –головуючий, Агрикова О.В., Зеленіна Н.І.) рішення місцевого господарського залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що наявний у матеріалах справи "Протокол розірвання договору № 1-98 від 19.01.1998 року на пайову участь у будівництві житла і об'єктів соцкультпобуту" свідчить про те, що сторони ще у 2000 році розірвали вказаний договір, а позивач не довів наявності збитків та наявності вини відповідача у заподіянні збитків.

В касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "АВС-МГ" просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України  вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 19.01.1998 року між корпорацією "Житлобуд" (корпорація) та товариством з обмеженою відповідальністю "АВС-МГ" (пайовик) уклали договір № 1-98 від 19.01.1998 року на пайову участь у будівництві житла і об'єктів соцкультпобуту, за умовами якого пайовик замовляє копорації будівництво наступних об'єктів: квартири в жилому будинку по вул.Пушкіна, 67 в м.Черкасах, а саме: №№ 13, 36, 45, 48 –трикімнатні; №№ 12, 43 –двокімнатні; 38, 44 –однокімнатні, а також підземні автостоянки у кількості сім штук по вул.Тобілевича, 6 в м.Черкасах.

Розділом 2 договору сторони визначили вартість договору та порядок розрахунків.

У додатку № 1 до договору встановлено строк закінчення будівництва квартир, а саме: квартири –І квартал 1999 року, будівництво автостоянок –ІІ квартал 1999 року.

Також встановлено, що на виконання свого обов'язку позивач передав відповідачу матеріальні ресурси в повному обсязі на загальну суму 280668,0 грн.

Крім того, господарський суд апеляційної інстанції дослідив, що відповідно до договорів купівлі-продажу майнових прав на незавершене будівництво об'єктів житла позивачем передано ПВКП "Патріція" у власність майнові права на однокімнатну квартиру № 38 по вул.Пушкіна, 67 та на одну підземну автомобільну стоянку по вул.Тобілевича, 6 у м.Черкасах; ДП "Черкаситрансгаз" передано майнові права на дві трьохкімнатні квартири №№ 13, 36 та дві підземні автомобільні стоянки; ПФ "АДМ" передано майнові права двокімнатну квартиру № 43 та на одну підземну автомобільну стоянку; ТОВ "ПІК КІТ" передано майнові права на однокімнатну квартиру № 44, двокімнатну квартиру № 12, трьохкімнатну квартиру № 48 та на одну підземну автомобільну стоянку; гр.Мельниковій Л.А. передано майнові права на квартиру № 45 площею 103,5 кв.м. та на дві підземні автомобільні стоянки.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи договорів купівлі-продажу майнових прав та договорів про переведення боргу, свої майнові права за договором № 1-98 від 19.01.1998 року на пайову участь у будівництві житла і об'єктів соцкультпобуту позивач протягом 1998 –2000 років передав іншим (вищеназваним) особам. При цьому, будь-які претензії збоку нових власників майнових прав до корпорації "Житлобуд" матеріали справи не містять.

Відповідно до ч.1 ст.316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно, в тому числі майнові права), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

З аналізу ст.ст.317, 319 вказаного Кодексу випливає, що права володіння, користування та розпоряджання своїм майном на власний розсуд належать власнику цього майна. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

З вказаних встановлених судом обставин справи та зазначених норм чинного законодавства випливає, що, передавши свої майнові права іншим особам, позивач втратив можливість вимагати від відповідача виконання його обов'язку, а тому місцевий господарський суд, з яким погодився і апеляційний, правильно відмовив йому у задоволенні позовних вимог.

При цьому, наявний в матеріалах справи "Протокол розірвання договору № 1-98 від 19.01.1998 року на пайову участь у будівництві житла і об'єктів соцкультпобуту" від 2000 року (без зазначення точної дати) не може бути прийнятий до уваги, оскільки на момент його підписання позивач, тобто товариство з обмеженою відповідальністю "АВС-МГ", вже не був власником майнових прав за цим договором, а тому не мав в будь-якому випадку права розривати попередньо укладений з корпорацією "Житлобуд" договір.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, згідно ст.1117 ГПК України касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції не вбачає підстав для скасування прийнятих у справі судових рішень.

Разом з тим, необхідно зазначити, що гр.Мельникова Л.А. не позбавлена можливості звернутися до суду за захистом своїх прав чи інтересів у разі їх порушення.

Враховуючи зазначене та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "АВС-МГ" залишити без задоволення, а постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12.05.2009 року у справі № 02/5320 без змін.

Головуючий                                                                                   Н.Кочерова

Судді                                                                                                        І.Васищак

                                                                                                               М.Черкащенко