Постанова

від 12.08.2009 по справі 16/197-08-5374

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

16/197-08-5374

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 12 серпня 2009 р.                                                                                    № 16/197-08-5374  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                                                  Дунаєвської  Н.Г. –головуючого,

                                         Мележик Н.І.,

                                         Воліка І.М.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройтехснаб" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від  02 червня 2009 року у справі № 16/197-08-5374 Господарського суду Одеської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройтехснаб", Одеська область, до Закритого акціонерного товариства "ХХІ СТОЛІТТЯ", м. Одеса, про усунення перешкод у здійсненні добудови,

представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце проведення засідання повідомлені належним чином,

встановив:

У груді 2008 року позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю "Стройтехснаб"  пред'явив у господарському суді позов до відповідача - Закритого акціонерного товариства "ХХІ століття"  про усунення перешкод у здійсненні добудови.

Вказував, що 19 червня 2007 року між ним (замовник) та відповідачем (підрядник) було укладено договір підряду № 19/06,  відповідно до умов якого підрядник зобов'язався зі своїх матеріалів та на власний ризик  виконати за завданням замовника  та з використанням його баштових кранів комплекс робіт з будівництва секцій багатоквартирного будинку під № 4, що розташований у мікрорайоні 13 м. Іллічівська, Одеської області, а замовник – прийняти та оплатити виконані роботи. Строк дії договору обумовлений виконанням сторонами своїх зобов'язань.

Зазначав, що 21.03.08 у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань, надіслав йому повідомлення про розірвання договору, як це передбачено   п. 8.6.1 та п. 8.7 Договору підряду, а відповідач здійснив дії, що свідчать про згоду з припиненням договору, а саме: видав накази про передачу будівельного майданчика та виконаних робіт, та інше.

Посилаючись на ту обставину, що відповідач після розірвання договору підряду не вивіз з будівельного майданчика належне йому майно-фундамент баштового крана, позивач, посилаючись на порушення його права користування земельною ділянкою та ст. 152, 212 Земельного Кодексу України, ст. 27 Закону України "Про оренду землі, ст. 15,16 ЦК України", просив зобов'язати відповідача усунути перешкоди у здійсненні ним добудови та здачі в експлуатацію житлового комплексу, шляхом  демонтування та вивезення  належної йому плити.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 3 квітня 2009 року (суддя Желєзна С.П.) позов задоволено.

Постановлено зобов'язати відповідача усунути перешкоди щодо здійснення позивачем своїх земельних прав та добудови житлового комплексу  шляхом демонтажу та вивезення фундаменту для баштового крану.

Рішення мотивоване посиланнями на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором підряду та ст. 875, 879, 509, 625,525,526 ЦК України, що потягло за собою порушення земельних прав, що підлягають захисту на підставі ст. 125 Земельного  Кодексу України.

Постановою Одеського апеляційного  господарського суду від 2 червня 2009 року (колегія суддів у складі: Тофана В.М. –головуючий, Михайлова М.В., Журавльова О.О) рішення скасоване. У задоволенні позову відмовлено.

Постанова мотивована посиланнями на ненадання позивачем доказів наявності на будівельному майданчику належного відповідачеві майна та доказів порушення його земельних  прав.

У касаційній скарзі ТОВ "Стройтехснаб", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 651, 849 ЦК України, ст.ст. 125, 126, 212 ЗК України та ст.ст. 54 ГПК України, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідача, представників сторін, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення" рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають  застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Постанова суду апеляційної інстанції зазначеним вимогам відповідає.

Задовольняючи вимоги позивача, місцевий господарський суд виходив з того, що після розірвання договору підряду, укладеного між сторонами, відповідач не виконав умови договору та не вивіз з будівельного майданчика належне йому майно-фундамент баштового крана, чим порушує право позивача на користування земельною ділянкою, відповідно до договору оренди від 13 липня 2004 року, укладеного з Іллічівською міською радою одеської області.

Проте дані висновки не грунтуються на матеріалах справи та є наслідком неповного з'ясування дійсних обставин справи.

Як встановлено апеляційним господарським судом, відповідно до п. 5.12 договору підряду, відповідач  зобов'язаний був своїми силами і засобами (матеріалами) виконати роботу в обсягах і строки, передбачені договором, а позивач (замовник) забезпечити підрядника вантажопідйомними механізмами на період виконання ним робіт.

Пунктами 5.1.10, 5.1.11 договору підряду №  19/06 від 19 червня 2007 року, укладеного між сторонами, передбачено обов'язок підрядника у 10-денний строк після підписання акта  здавання-приймання виконаних робіт вивезти з місця виконання роботи майно, що йому належить, за власний рахунок, після чого протягом 3–х календарних днів передати замовнику будівельний майданчик.

Згідно ст.ст 629, 525, 526 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.  

Відмовляючи у задоволенні вимог позивача, апеляційний господарський суд повно та всебічно дослідив всі суттєві обставини даної справи, правильно встановив, і виходив з того, що на виконання зазначених умов договору, 19 квітня 2008 року між сторонами  був підписаний акт  приймання –передачі будівельного майданчика (т. 2, а.с. 24), у якому відсутні будь-які застереження щодо наявності на майданчику майна, що належить відповідачеві.

Отже, за відсутності  будь-яких фактичних даних  про невиконання відповідачем умов п.п. 5.1.10, 5.1.11 договору підряду, суд апеляційної інстанції вважав  доводи позивача про порушення відповідачем його права на користування земельною ділянкою, внаслідок порушення умов договору підряду, безпідставними.

Дані висновки  суду відповідають матеріалам справи, встановленим обставинам та наведеним вимогам  закону.

Так, відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про оренду землі" та ст. 125, 126 Земельного Кодексу України  орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

За відсутності будь-яких доказів наявності  на земельній ділянці  орендованій позивачем майна належного відповідачеві, апеляційний господарський суд, з врахуванням положень ст. 33 ГПК України, обгрунтовано відмовив у задоволенні вимог позивача за безпідставністю.

З огляду на викладене, слід залишити поза увагою посилання касаційної скарги на ст. 125,126, 212 ЗК  України та  самовільне зайняття відповідачем земельної ділянки, оскільки вони грунтуються на неправильному тлумаченні змісту зазначених норм права та не відповідають матеріалам справи.

Інші доводи скарги зводяться до намагань переоцінки доказів та обставин справи, що суперечить положенням ст.1117 ГПК України, тому ці доводи не приймаються до уваги.

За таких обставин, прийнята у справі постанова апеляційного господарського суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і тому судовий акти  слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

На підставі наведеного та керуючись ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України, колегія суддів

                                           ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройтехснаб" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 2 червня 2009 року у справі № 16/197-08-5374  залишити без змін.

Головуючий суддя:                                                        Н.Г. Дунаєвська

Судді:                                                                                 Н.І. Мележик

                                                                                         І.М. Волік