Рішення

від 02.06.2006 по справі 12/133

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/133

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000,  м. Чернігів                                                                             телефон канцелярії

проспект Миру, 20                                                                                         7-99-18

Іменем України

РІШЕННЯ

“01” червня  2006 року                                                                         справа № 12/133

За позовом: Закритого акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк”, в особі Чернігівського РУ  ПриватБанку

14006, м. Чернігів, вул. Серьожнікова, 6Адреса юридичної особи: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50

До відповідача: Приватного підприємства „Дентал”

16600, Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Шевченка, 120

Про стягнення 33 035 грн. 87 коп.

                                                                                                        Суддя    Лавриненко Л.М.

                                                ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН :

Позивач: Майборода О.М. –юрисконсульт, довіреність від 01.09.2005 року.

Відповідач: не з"явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем було подано позов про стягнення з відповідача  згідно кредитного договору № 12  від 04.10.2004. року заборгованість в сумі  33035 грн. 87 коп., з яких:  24930 грн. 79 коп.  заборгованості по простроченому кредиту., 7527 грн. 49 коп.  коп. заборгованості по прострочених відсотках та  577 грн. 59 коп. пені за прострочені  відсотків.

Сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, але  відповідач повноважного  представника в судове засідання не направив, документи витребувані ухвалою суду від 12.05.2006 року та від 23.05.2006 року, суду не надав.

Представник позивача  в судовому засіданні надав клопотання про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, яке задоволено судом.

Представник позивача  в судовому засіданні, відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, надав письмову заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд  стягнути з відповідача 24 930 грн. 79 коп. заборгованості по кредиту, 8 982 грн. 40 коп. прострочених відсотків та 2 847 грн. 26 коп. пені за прострочку сплати кредиту та відсотків.

          Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,  господарський суд встановив:

Прийняти заяву позивача про збільшення позовних вимог, оскільки вона стосується предмету позовних вимог, не протирічить діючому законодавству та не порушує нічиї права та охоронювані законом інтереси.

           04.10.2004 року між Акціонерним банком „Приватінвест” та відповідачем було укладено кредитний договір № 12, згідно з яким позивач взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит з лімітом у сумі 25 000 грн. для придбання обладнання в розстрочку на строк до 03.10.2005 року., а відповідач зобов'язався  повернути кредит, сплатити відсотки та комісійну винагороду в обумовлені даним договором терміни.

  Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

Додатком № 1 від 04.10.2004 року до кредитного договору № 12 від 04.10.2004 року встановлено графік погашення кредиту.

          АБ „Приватінвест” виконав взяті на себе зобов'язання  та надав відповідачу кредит в сумі 25 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 23 від 06.10.2004 року  на суму 25 000 грн., яке  додано до матеріалів справи.

          У відповідності зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог закону, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Як свідчать матеріали справи, відповідач взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредиту виконав частково, сплативши частину заборгованості по кредиту в сумі 69 грн. 21 коп.  Заборгованість відповідача по кредиту становить 24 930 грн. 79 коп.

У відповідності до ст. 512 Цивільного кодексу України  кредитор у зобов'язанні  може бути замінений іншою особою  внаслідок  передання  ним своїх прав іншій  особі за правочином ( відступлення права вимоги).

До нового кредитора, згідно ст. 514 Цивільного кодексу України, переходять  права первісного кредитора  у зобов'язанні  в обсязі і на  умовах, що  існували на момент переходу  прав, якщо інше  не встановлено договором або законом.

22.03.2006 року  між ВАТ АБ „Приватінвест” (кредитор) та ЗАТ КБ „ПриватБанк”  був укладений договір відступлення прав вимоги № 17, відповідно до якого  Закритому акціонерному товариству Комерційний банк “ПриватБанк” перейшли права вимоги отримання на свою користь від боржника –відповідача по справі: Приватного підприємства „Дентал”  платежів по кредиту, відсоткам, комісіям, винагородам, інших платежів у повному обсязі, що випливають з кредитного договору № 12 від 04.10.2004 року.

Таким чином  кредитором по  кредитному договору № 12 від 04.10.2004 року став позивач і до нього перейшли всі  права первісного  кредитора.

Відповідно до п. п. 4.1 та 4.2 договору відповідач зобов'язаний був сплачувати банку  відсотки за користування кредитом в розмірі 27 % річних, а при порушенні позичальником зобов'язань  щодо строку  погашення кредиту –в розмірі 54 % річних.

У відповідності з п. 4.10. договору розрахунок відсотків за користування кредитом здійснюється з дати списання коштів  з позичкового  рахунку до майбутньої  дати сплати відсотків, а також за період, що починається з попередньої дати сплати відсотків по поточну дату сплати відсотків. Розрахунок відсотків здійснюється  до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості по кредиту.

Сплату  відсотків за користування кредитом, у відповідності з п. 4.3 договору,  відповідач зобов'язаний був здійснювати  в дату  сплати відсотків. Датою сплати відсотків є 25 число кожного поточного місяця.

За період користування кредитом з 26.09.2005р. по 31.05.2006р. відповідач зобов'язаний був сплатити 8 982 грн. 40 коп. відсотків за користування кредитом.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач нараховані відсотки за користування кредитом та заборгованість за прострочені відсотки не сплатив, заборгованість по відсотках  становить 8 982 грн. 40 коп.

Позивач також просить стягнути з відповідача відповідно до п. 5.1. договору пеню в сумі   478 грн 76 коп за простроку сплати відсотків за період з 26.10.2005р. по 31.05.2006р. та пеню в сумі 2368грн 49 коп за прострочку повернення кредиту за період з 05.10.05р. по 05.04.2006р.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Частинами  4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Згідно частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування пені припиняється через шість місяців від  дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором

Пунктом  п. 5.1 договору передбачено, що  при порушенні відповідачем якого-небудь із зобов'язань: по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п.2.2.2., 4.1, 4.2, 4.3 цього договору, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 1.3, 2.2.3, 2.3.2 договору,  відповідач повинен сплатити позивачу за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної дисконтної ставки НБУ, що діяла в період за який виплачується пеня, від суми  простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Приймаючи до уваги, що відповідачем було допущено прострочка щодо сплати  відсотків за користування кредитом та порушено строк повернення кредиту ,  а тому  суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення пені в сумі 478 грн 76 коп за простроку сплати відсотків за період з 26.10.2005р. по 31.05.2006р. та пені в сумі 2368грн 49 коп за прострочку повернення кредиту за період з 05.10.05р. по 05.04.2006р. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Враховуючи, що відповідач в порушення умов кредитного договору та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав, заборгованість по кредиту, відсотки за  його користування,  не сплатив, господарський суд, з урахуванням вищевикладеного, доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення 24 930 грн. 79 коп. заборгованості по кредиту, 8 982 грн. 40 коп. заборгованості по відсотках , 478 грн 76 коп пені за простроку сплати відсотків за період з 26.10.2005р. по 31.05.2006р. та 2368грн 49 коп пені за прострочку повернення кредиту за період з 05.10.05р. по 05.04.2006р.

Оскільки спір виник з вини відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу з відповідача підлягають  стягненню на користь позивача витрати по сплаті держмита в сумі 367 грн. 60 коп. та витрати в сумі 118 грн.  за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Приймаючи до уваги, що позивачем в судовому засіданні було подано заяву про збільшенням розміру позовних вимог, але не подано доказів доплати державного мита в повному обсязі , а тому з позивача підлягає стягненню в доход державного бюджету державне мито в сумі 1 грн 60 коп.

Керуючись ст. ст. 512,514, 525, 526, 546, 549,  1046, 1048, 1049, 1050,  Цивільного кодексу України, ст. ст.  193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст.  22, 46,49, 75,ст.ст. 82-85 Господарського  процесуального кодексу України,  господарський суд

ВИРІШИВ

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з  Приватного підприємства „Дентал” 16600, Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Шевченка, 120  ((р/р 206700514001590 в Чернігівському РУ ПриватБанку, МФО 353586, код ЄДРПОУ 32558548) на користь Закритого акціонерного товариства Комерційного банку “ПриватБанк”, 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50 (рахунок № 35194833805108 в управлінні Національного банку по Чернігівській області, МФО 353586, код 26085169) 24 930 грн. 79 коп. заборгованості по кредиту, 8 982 грн. 40 коп. заборгованості по відсотках, 2 847 грн. 26 коп. пені , 367 грн. 60 коп. державного мита та 118 грн. витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу

    Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства Комерційного банку “ПриватБанк”, 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50 (рахунок № 35194833805108 в управлінні Національного банку по Чернігівській області, МФО 353586, код 26085169) в доход державного бюджету рахунок № 31114095600002 в УДК в Чернігівській області , МФО 853592, код ЄДРПОУ 22825965, код платежу 22090200, отримувач Державний бюджет м. Чернігова ,  1 грн 60 коп держмита.

    Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

                  Суддя                                                   Л.М. Лавриненко