Ухвала

від 26.06.2012 по справі 2а/1770/4347/2011

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1-й інстанції: Дорошенко Н.О.

Суддя-доповідач:ОСОБА_1

УХВАЛА

іменем України

"26" червня 2012 р. Справа № 2а/1770/4347/2011

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Майора Г.І.

суддів: Євпак В.В.

ОСОБА_2,

при секретарі Соморовій В.А. ,

за участю сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Теплобуд-СТС" на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "24" листопада 2011 р. у справі за позовом Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Теплобуд-СТС" про стягнення заборгованості ,

ВСТАНОВИВ:

У жовтня 2011 року ОСОБА_4 податкова інспекція у м. Рівне звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Теплобуд-СТС" ( далі- ТОВ "Теплобуд-СТС") про стягнення податкової заборгованості в загальній сумі 20347,03 грн., яка виникла на підставі поданих платником податкових декларацій по податку на додану вартість та податку на прибуток.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2011 року позов задоволено: стягнуто з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Теплобуд-СТС" з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, податковий борг в сумі 20 347,03 грн.

Зобов'язано відповідача заборгованість в сумі 20 347,03 грн. перерахувати в управління Державного казначейства в Рівненській області МФО 833017, ЄДР 22586331, одержувач ОСОБА_4 бюджет м. Рівне, а саме:

- податок на додану вартість в сумі 11 271,03 грн. на р/р 31115029700002 код 14010100;

- податок на прибуток в сумі 9 076,00 грн. на р/р 31113009700002.

Не погоджуючись з прийнятою постановою ТОВ "Теплобуд-СТС" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказану постанову суду першої інстанції та прийняти нову, яка б відповідала фактичним обставинам справи.

Сторони не скористалися своїм правом на участь в судовому засіданні: повноважних представників в засідання суду не направили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Колегія суддів враховуючи те, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги та положення частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе розглядати справу за відсутності представників сторін.

Колегія суддів ухвалила замінити відповідача у справі - ОСОБА_4 податкову інспекцію у м. Рівне на належного - ОСОБА_4 податкову інспекцію у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як юридична особа виконавчим комітетом Рівненської міської ради 24.03.2006 року та взятий на облік як платник податків з 28.03.2006 року, є платником ПДВ згідно свідоцтва № 24941963 від 07.04.2006 року.

З матеріалів справи вбачається, що за відповідачем рахується заборгованість в сумі 20347,03 грн., а саме:

- по податку на додану вартість в сумі 11271,03 грн., яка виникла на підставі декларацій № НОМЕР_1 від 19.07.2011 року та № НОМЕР_2 від 18.08.2011 року;

- по податку на прибуток в сумі 9076,00 грн., яка виникла на підставі декларації № 115132 від 08.08.2011 року.

Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: зворотнім боком облікової картки платника (а.с.3-18, 56-73), розрахунком заборгованості (а.с.19-20), копією податкової декларації з податку на додану вартість № НОМЕР_1 від 19.07.2011 року (а.с.21-23), копією податкової декларації з податку на прибуток підприємств № 115132 від 08.08.2011 року (а.с.24-26), копією податкової декларації з податку на додану вартість № НОМЕР_2 від 18.08.2011 року (а.с.27-29), копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.32), копією довідки про взяття на облік як платника податків (а.с.33), копією довідки статистики (а.с.34), копією свідоцтва платника ПДВ № 24941963 від 07.04.2006 року (а.с.35), інформацією про відкриті банківські рахунки у відповідача (а.с.36), копією довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (а.с.37)

Позивачем для відповідача було надіслано податкові вимоги № 1/542 від 05.07.2010 року (а.с.30) та № 2/687 від 26.08.2010 року (а.с.31), які на момент подання адміністративного позову останнім не задоволені та у встановленому порядку не оскаржувались.

Відповідно до ст. 54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 9 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI податок на додану вартість та податок на прибуток належать до загальнодержавних податків та зборів.

Згідно пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У відповідності до ст.38 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно п.41.5 ст.41 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Відповідно до пункту п.20.1.18 п.20.1 статті 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI органам державної податкової служби надано право звертатися до суду з позовною заявою до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Часткова сплата відповідачем заборгованості по податку на додану вартість в сумі 10000,00 грн. підтверджується платіжним дорученням № 192 від 11.11.2011 року (а.с.53).

Відповідно до облікової картки відповідача станом на 11.11.2011 року за ним рахується заборгованість по податку на додану вартість в сумі 74030,74 грн. за попередні податкові періоди. Кошти, сплачені ТОВ "Теплобуд-СТС" платіжним дорученням № 192 від 11.11.2011 року в сумі 10000,00 грн. з призначенням платежу "погашення боргу по ПДВ", податковим органом зараховані в рахунок погашення заборгованості за попередні періоди (а.с. 56-73), що відповідає приписам п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України.

З урахуванням наведеного суд першої інстанції прийшов до правильного висновку , що заборгованість по податку на додану вартість та по податку на прибуток підприємств за липень-серпень 2011 року, самостійно задекларована платником податків, в порядку та строки, визначені законом, до бюджету не сплачена.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції не врахував часткову сплату ним податкового боргу є безпідставним, оскільки кошти в сумі 10 000, 00 грн. податковим органом правомірно були зараховані в рахунок погашення заборгованості за попередні періоди.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Теплобуд-СТС" відсутні.

Керуючись ст.ст.160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Теплобуд-СТС" залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "24" листопада 2011 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Г.І. Майор

судді: ОСОБА_5

ОСОБА_2

ОСОБА_1

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_4 податкова інспекція у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби вул.Відінська , 8,м.Рівне,33023

3- відповідачу ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Теплобуд-СТС" вул.Льонокомбінатівська,5/96,м.Рівне,33000