Постанова

від 11.07.2006 по справі 28/496-05-11101

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

28/496-05-11101

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"11" липня 2006 р. Справа № 28/496-05-11101

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Михайлова М.В.

суддів Тофана В.М., Журавльова О.О.

секретар судового засідання  Петрова О.С.

за участю представників сторін

від позивачаСєнов Б.О. по дов., Цапенко О.В. по дов.

від відповідача

Булгаров О.О. по дов.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Закритого акціонерного товариства "Україна", смт. Овідіополь Одеської області

на рішення господарського суду Одеської області від 9 березня 2006 року

по справі № 28/469-05-11101

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „БАМ-Агросервіс”,

м. Одеса

до Закритого акціонерного товариства "Україна", смт. Овідіополь Одеської області

про визнання договору комісії недійсним, стягнення 277 992,00 грн. заборгованості  та 2500,00 грн. комісійної плати

та за зустрічним позовом Закритого акціонерного товариства "Україна", смт. Овідіополь Одеської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю „БАМ-Агросервіс”, м. Одеса

про визнання договору комісії удаваним, розірвання договору поставки та стягнення 277 992,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БАМ-Агросервіс" (далі - Позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Закритого акціонерного товариства "Україна" (далі - Відповідач) про визнання договору комісії недійсним, стягнення 277 992,00 грн. заборгованості  та 2500,00 грн. комісійної плати.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням Відповідачем умов договору комісії за № 1801/054 від 18 січня 2005 р. у  повному обсязі, тим самим порушив  ч. 1 ст. 1016 Цивільного кодексу України, в якій вказано, що комітент зобов'язаний забезпечити комісіонера усім необхідним для виконання обов'язку перед третьою особою. Оскільки в самому договорі комісії мова йде про придбання чотирьох зрошувальних машин, і комітент не забезпечив комісіонера грошовою сумою, що є достатньою для придбання саме цієї кількості зрошувальних машин, переходу права власності на товар, в т.ч. на його частину, не відбулося. Позивач стверджує - якщо договір комісії не був виконаний з причин, які залежали від комітента, комісіонер має право на комісійну плату на загальних підставах. Відповідно до ч.2 ст. 1 ст. 216 ЦК України кожна із сторін повинна повернути іншій стороні в натурі все, що вона отримала на виконання цього правочину.  

В ході розгляду справи ЗАТ "Україна" звернувся до місцевого суду з зустрічною позовною заявою про  визнання договору комісії удаваним, розірвання договору поставки та стягнення 277 992,00 грн.

Позивач за зустрічним позовом  стверджує, що укладений договір комісії не відповідає правилам договору комісії, який регулюється главою 69 ЦК України, оскільки договір комісії не передбачає здійснення комісіонером за свій рахунок правочинів та передачі придбаного майна комітету з відстрочкою платежу. Фактично на думку ЗАТ "Україна" був укладений договір поставки зрошувальних машин, а не договір комісії, тобто договір комісії був удаваний.     

В відзиві на зустрічний позов про розірвання договору Відповідач просить суд у задоволенні зустрічних позовних вимог –відмовити. Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладений, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Для договору комісії істотними умовами вважаються умови про майно та його ціну, яке повинен продати чи купити комісіонер для комітента.  

Відповідно до ст. 235 ЦК України,   удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді  вчинили. Поняття удаваного правочину в самому тексті містить одну ознаку, яка є суттєвою для віднесення того чи іншого правочину до удаваного. Цією ознакою є двостороннє приховування дійсного правочину. Тобто намір приховати один правочин іншим повинен обов'язково надходити від обох сторін.        

Рішенням господарського суду Одеської області від 09 березня 2006 року (суддя Гуляк Г.І.)  позов задоволено. У задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено. Судове рішення мотивоване тим, що на виконання умов договору, ТОВ "БАМ - Агросервіс" передало ЗАТ "Україна" обладнання, що підтверджується актом прийому-передачі обладнання. Порядок подальшої оплати за договором визначався у п. 1.1 ч. 3 договору комісії, а саме комітент повинен виплачувати щомісяця, не пізніше 20 числа кожного місяця на розрахунковий рахунок комісіонера.  

Відповідно до ст. 1013 ЦК України –якщо договір комісії не був виконаний з причин, які залежали від комітента, комісіонер має право на комісійну плату на загальних підставах.  

Зустрічні позовні вимоги судом не задоволені, оскільки відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. В матеріалах справи відсутні докази, які підтверджували обставини викладені у зустрічному позові.   

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду ЗАТ "Україна" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 09.03.2006 року та прийняти нове рішення.  Скаржник вважає, що судом при прийняті рішення було порушено норми як процесуального так й матеріального права. Скаржник вважає, що висновок суду про те, що суттєвою ознакою удаваного правочину є двостороннє приховування дійсного правочину і вона обов'язково повинна надходити від обох сторін, не відповідають нормам матеріального права, так як ч. 1 ст. 235 ЦК України визначає, що удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Норми матеріального права не визначають таку його ознаку як обов'язковість двостороннього приховування. Те, що договір комісії був удаваний підтверджується тим, що Позивач фактично не виконував обов'язку комісіонера, так як придбало зрошувальні машини у свого дочірнього підприємства. Позивач продав відповідачу зрошувальні машини неналежної якості, оскільки вони непридатні до використання, так як консолі не витримують звичайного навантаження і ламаються. Частина 2 статті 678 ЦК України передбачає, що у разі істотного порушення вимог щодо якості товару покупець має право відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Представник  ЗАТ "Україна"   при  розгляді  апеляційної скарги  наполягав  на  тому, що недоліки  зрошувальних  машин  були  виявлені  у  серпні  2005  року.  Його  клопотання про  залучення  до  справи  у  якості  доказів  фото таблиць    колегією  суддів  задоволено.    

Сторони, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги.  

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга   підлягає  задоволенню  з наступних підстав.  

Господарським судом встановлено, що між ТОВ „БАМ-Агросервіс" та ЗАТ "Україна" виникли правовідносини щодо зрошувальних машин „Байнліх PRIMUS 2900-II", а також зроблено висновок, що між ними був укладений договір комісії.

З цим висновком суду не можна погодитись, оскільки, ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України передбачає, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.  

Правила договору комісії регулюються главою 69 Цивільного кодексу України. Відповідно до ст. 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Укладений між ТОВ „БАМ - Агросервіс" та ЗАТ „Україна" договір комісії № 1801/054 від 18.01.2005 р. не відповідає правилам викладеним у Цивільному кодексі України, т.я. договір комісії не передбачає здійснення комісіонером за свій рахунок правочинів та передачі придбаного майна комітенту з відстрочкою платежу.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 Цивільного кодексу України якщо буде встановлено, що правочин був здійснений сторонами для приховання другого правочину, який вони насправді  вчинили, відносини сторін регулюються правилами   щодо  правочину,  який  сторони насправді  вчинили.  

Колегія суддів приходить до висновку, що між сторонами виникли правовідносини, які повинні регулюватися правилами про договір поставки.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму ( ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ „БАМ-Агросервіс" поставило, а ЗАТ „Україна" прийняло чотири зрошувальні машини „Байнліх PRIMUS 2900-II", та взяло на себе зобов'язання сплатити за них 555 984,00 гривень протягом 2005 року.

Тобто, фактично був укладений договір поставки з відстрочкою платежу.  

Факт укладення між сторонами договору поставки, підтверджується первинними документами та актом приймання-передачі, які знаходяться в матеріалах справи.

Так, у акті приймання-передачі від 17 травня 2005 p., який є додатком

№ 1 до договору № 1801/054 від 18 січня 2005 р. сторони названі як „Продавець" та „Покупець" .

В рахунках, виставлених ТОВ „БАМ - Агросервіс" № БА-31 та БА-8 від 24 січня 2005 р. та 14 лютого 2005 р. відповідно, вказано, що ЗАТ „Україна" повинно перерахувати кошти - передплата за зрошувальні машини.

Платіжними дорученнями № № 55,56,74   від 28 січня 2005 р. та 4 березня 2005 р. ЗАТ „Україна" перерахувало ТОВ „БАМ - Агросервіс" 277 992,00 гривень.

У видатковій накладній № БА-15 від 17 травня 2005 р. ТОВ „БАМ-Агросервіс" вказана підстава передачі зрошувальних машин - товарний кредит.

Частина 6 ст. 265 Господарського кодексу України передбачає, що до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексам, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Доводи позивача, за первісним позовом, про те, що зрошувальні машини були передані ЗАТ „Україна" належної якості, що підтверджується сертифікатом відповідності, не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки, в матеріалах справи є договір, що ТОВ „БАМ - Агросервіс" придбало 15 (п'ятнадцять) зрошувальних машин у ДП „БАМ - Україна", а сертифікат відповідності № 342282, серії ВБ, виданий на 10 одиниць, тому із матеріалів справи неможливо встановити, чи дійсно були сертифіковані зрошувальні машини, які передані ЗАТ „Україна".

Представником скаржника у судовому засіданні були надані докази неналежної якості зрошувальних машин –фотографії,  з  яких  вбачається  саме  які  дефекти  мають  зрошувальні машини.

Відповідно до паспортів, на зрошувальні машини надано гарантію 36 місяців.  

Стаття 679 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили. Тобто, Закон покладає обов'язок доказування продажу товару належної якості на продавця. Доказів  того,  що  недоліки  виникли після його передання  товару  покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, ТОВ  „БАМ - Агросервіс”  суду  не  надав.

Колегія  суддів  вважає,  що висновок суду про те, що ЗАТ „Україна" не довело, що проданий товар з недоліками,  не заслуговує на увагу  з  підстав  викладених  вище.

Частина 2 ст. 678 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Відповідно до ст. 681 Цивільного кодексу України до вимог у зв'язку з недоліками проданого товару застосовується позовна давність в один рік, яка обчислюється від дня виявлення недоліків у межах строків, встановлених статтею 680 ЦК України, а якщо на товар встановлено гарантійний строк (строк придатності), - від дня виявлення недоліків у межах гарантійного строку (строку придатності). Недоліки  зрошувальних машин  були   виявлені у  серпні  2005 року,  з позовом  про  розірвання  договору ЗАТ  „Україна”  звернувся  до  суду  08.02.2006  року,  тобто  в  межах  передбаченого  законодавством строку.

За таких умов, визнати законним та обґрунтованим рішення господарського суду, в основі якого покладено неправильне застосування норм матеріального права та невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого  господарського суду, обставинам справи, колегія суддів вважає неможливим. Тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення господарського суду скасуванню. В позові ТОВ „БАМ - Агросервіс" слід відмовити, зустрічний позов ЗАТ „Україна" - задовольнити.

Керуючись     ст.ст. 99,101,103-105  ГПК   України,   суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Україна",  с.м.т.  Овідіополь  Одеської  області, задовольнити.

2. Рішення господарського суду Одеської області від 9.03.2006 р. у справі № 28/496-05-11101 скасувати.

3. У задоволенні позову Товариства з  обмеженою відповідальністю „БАМ - Агросервіс", м. Одеса, до Закритого акціонерного товариства „Україна" - відмовити.

4. Зустрічний позов Закритого акціонерного товариства „Україна" задовольнити повністю.

5. Розірвати договір поставки № 1801/054 від 18 січня 2005 р. укладений між Товариством з  обмеженою відповідальністю „БАМ -Агросервіс" та Закритим акціонерним товариством „Україна" чотирьох зрошувальних машини „Байнліх PRIMUS 2900-II", у зв'язку з тим, що вони мають істотні недоліки.

6. Стягнути з  Товариства з  обмеженою відповідальністю „БАМ -Агросервіс" (65011, м. Одеса, вул. Базарна, 71, р/р 26008310948501 в АБ „Південний" м. Одеси, МФО 328209, код ЄДРПОУ 33016976) на користь  Закритого акціонерного товариства „Україна" (67800, Одеська обл., с.м.т. Овідіополь, вул. Дзержинського, 140, р/р 260018461 в ОФ АППБ „Аваль", МФО 328351, код ЄДРПОУ 30504160) 277 992,00 (двісті сімдесят сім тисяч дев'яносто дві) гривні сплачених в якості передплати за зрошувальні машини „Байнліх PRIMUS 2900-П", та 3 081,50 грн. державного мита.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.   

Головуючий суддя:                                                            М.В. Михайлов

Суддя:                                                                                В. М. Тофан

              Суддя:                                                                                 О.О. Журавльов