Рішення

від 27.04.2015 по справі 182/1187/15-ц

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/1187/15-ц

Провадження № 2/0182/1487/2015

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

27.04.2015 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

У складі : головуючого - судді Бабаніної В.А.

При секретарі Нагаєвій Н.О.

З участю позивача ОСОБА_1,її представника ОСОБА_2 представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нікополя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю

„ ФантазіяВ» про внесення записів д трудової книжки про прийом на роботу та звільнення, стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку, моральної шкоди, суд-

встановив:

16.02.2015 року ОСОБА_1 звернулась з названим позовом у якому вказує, що 12.03.2014 року вона приступила до роботи на посаді перукаря в ТОВ „ ФантазіяВ» . Була прийнята на роботу з іспитовим строком в два місяці .

Відносини з колективом у неї не склалися, тому 16.04.2014 року вона повідомила директора про те, що не бажає працювати. Також попросила директора внести відповідні записи про прийом на роботу та звільнення з роботи до трудової книжки. Директор відповіла, що оскільки вона працювала з іспитовим строком, вона її не оформляла і записів до трудової книжки вносити не треба. Заробітну плату вона також не отримала. Директор пояснила, що гроші які вона заробила пішли на орендну плату за місце.

Вона повернулась до м. Нікополя і протягом року ніде не працювала. Коли звернулась до Нікопольського міськрайонного центру зайнятості населення для постановки на облік та виплату допомоги по безробіттю, їй було відмовлено, так як ТОВ „ ФантазіяВ» зробило відрахування до Пенсійного фонду України за 19 днів роботи. Тоді вона звернулась до ТОВ „ ФантазіяВ» з вимогою внести запис до трудової книжки про прийом на роботу з 12.03.2014 року та звільнення за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України з 16.04.2014 року та сплатити нараховану заробітну плату в сумі 813,33 грн. Їй було відмовлено.

Вважає, що відповідач повинен сплатити їй середній заробіток за час затримки заробітної плати .

Також їй спричинено моральну шкоду. Вона своєчасно не отримала заробітну плату в розмірі 813,33 грн., які зараз просто знецінилися. Вона знаходиться у скрутному матеріальному становищі, не має роботи. Потрібні гроші на лікування її матері. Вона не має можливості оформити допомогу по безробіттю через незаконні дії відповідача. Вимушена докладати додаткових зусиль для влаштування свого нормального життя, витрачає свій час, нерви, гроші для вирішення спору з відповідачем. Спричинену моральну шкоду оцінює в 2000 гривень.

Позивач просить зобовВ»язати товариство з обмеженою відповідальністю „ ФантазіяВ» внести до її трудової книжки запис про прийом на роботу на посаді перукаря з 12.03. 2014 року та звільнення за власним бажанням з 16.04.2014 року по ст.38 КЗпП України.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ ФантазіяВ» заробітну плату в розмірі 813 гривень 33 коп., компенсацію за затримку виплат при звільненні в розмірі середнього заробітку за весь час затримки в розмірі 9759,96 грн., відшкодування моральної шкоди 2000 гривень. Позовні вимоги в судовому засіданні підтримала.

Відповідач позовні вимоги не визнав. Представник відповідача суду пояснив, що ОСОБА_1 була прийнята на роботу в ТОВ „ ФантазіяВ» з 12.03.2014 року перукарем з іспитовим строком в два місяці про що було винесено відповідний наказ в книзі наказів. Трудову книжку вона не здала.

Попрацювавши до кінця місяця ОСОБА_1 роботу покинула і більше в перукарні ТОВ „ ФантазіяВ» не зВ»являлася.

Наказом директора ТОВ „ ФантазіяВ» від 01.04.2014 року вона була звільнена по ст. 38 КЗпП України , хоч заяву про звілнення вона не подала, але за прогули її звільняти не стали. Трудової книжки для внесення записів позивач не надала, заробітну плату не одержала. Її заробітна плата була депонована. ОСОБА_1 не повідомляли про необхідність отримати розрахунок, своєї адреси вона не залишила.

20 квітня 2015 року позивач зВ»явилася в ТОВ „ ФантазіяВ» однак відмовилась написати заяву про видачу їй грошей, яка була б підставою для бухгалтера, та внесення запису у трудову книжку.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

ОСОБА_1 з 12.03.2014 року була прийнята на посаду перукаря в ТОВ „ ФантазіяВ» з іспитовим строком два місяці , що підтверджується копією Наказу № 43-к від 12.03.2014р. про прийняття на роботу ( а.с.16).

Як видно з табеля обліку робочого часу за березень місяць 2014 року ТОВ „ ФантазіяВ» , ОСОБА_1 працювала з12.03. 2014 року по 31 березня 2014 року,включно (а.с.26).

Посилання позивача на те, що вона працювала по 16 квітня 2014 року, а не по 31 березня нічим не підтверджені. В табелі обліку робочого часу за квітень місяць 2014 року вона не значиться ( а.с.25).

Про те,що ОСОБА_1 була офіційно прийнята на роботу в ТОВ „ ФантазіяВ» крім наказу про прийняття на роботу в книзі наказів, яка була оглянута в судовому засіданні, копія наказу( а.с.16), свідчить звіт про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообовВ»язкве державне соціальне страхування до органів доходів і зборів ( а.с.32-36), відомість нарахування заробітної плати за березень місяць 2014 року , в якій вказана заробітна плата плата працівників ТОВ „ ФантазіяВ» і в тому числі і ОСОБА_1 ( а.с.28,29).

Звільнена з роботи ОСОБА_1 наказом № 44-к від 01.04.2014 року (а.с.18).

З аналізу статті 48 КЗпП України видно що роботодавець повинен заносити до трудової книжки працівника відомості про роботу , тому вимоги позивача в частині позовних вимог про внесення записів до трудової книжки про прийом на роботу та звільнення в ТОВ „ ФантазіяВ» підлягають задоволенню.

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що в колективі її прийняли погано, у неї почались проблеми зі здоровВ»ям і на роботу вона не вийшла . Коли прийшла попередити директора, що працювать не буде, то директора на роботі не було і вона поїхала в Нікополь, більше в ТОВ „ ФантазіяВ» вона не приходила.

Суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення невиплаченої заробітної плати підлягають задоволенню на підставі ст. 115,116 КЗпП України.

Щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, то стаття 117 КЗпП України передбачає що у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки зазначені в ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Вини відповідача в тому, що ОСОБА_1 не отримала заробітну плату суд не вбачає.

Суд вважає також, що в судовому засіданні не доказано спричинення позивачу моральної шкоди тому в цій частині вимоги позивача також не підлягают задоволенню.

Зважаючи на наведене, керуючись ст. 10,11, 60,88, 212,214,215 ЦПК України,суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

ЗобовВ»язати товариство з обмеженою відповідальністю „ ФантазіяВ» внести до трудової книжки ОСОБА_1 запис про прийом на роботу на посаді перукаря з

12.03. 2014 року та звільнення за власним бажанням з 01.04.2014 року по ст.38 КЗпП України.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ ФантазіяВ» на користь ОСОБА_1 заробітну плату в розмірі 813 гривень 33 коп. В іншому відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ ФантазіяВ» м. Дніпропетровськ, пр. Ім. Газети „ ПравдаВ» , Кд ЄДРПОУ 19090402, судовий збір на користь держави 243 грн.60 коп.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської облсті протягом десяти днів з дня проголошення через Нікопольський міськрайонний суд.

Суддя:

ОСОБА_4