Постанова

від 29.01.2009 по справі 2-а-8459/08/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд   61004 м. Харків, вул. Мар"їнська,

18-Б-3  

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М   У К

Р А Ї Н И

29.01.2009 р.                                                                                

№ 2-а-8459/08/2070 

Харківський окружний адміністративний суд  у складі

Головуючого судді  

Спірідонов М.О.  

за участю секретаря судового засідання  Свіргун О.О., 

розглянувши у відкритому судовому  засіданні адміністративну справу за позовом

 Повного

товариства "Ломбард "Інтегралфінанс і компанія"  

до

 Державної

податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова  

про

 про визнання

протиправними і скасування податкових 

повідомленнь-рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного

адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової

інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова, в якому просив суд визнати

протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.12.2007р.

№0002031720/0, від 02.04.2008р. №0002031720/1, від 22.05.2008р. №0002031720/2,

від 15.08.2008р. №0002031720/3 про визначення податкового зобов'язання з

податку з доходів фізичних осіб в загальній сумі 2846610,0грн. (основний платіж

- 948870,00грн., штрафна (фінансова) санкція - 1897740,00грн.) та від 15.08.2008р.

№0003561720/3 про визначення податкового зобов'язання з податку з доходів

фізичних осіб в загальній сумі 269490,0грн. (основний платіж - 89830,00грн.,

штрафна (фінансова) санкція - 179660,00грн.).

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив,

що ПТ “Ломбард “Інтегралфінанс і компанія” не порушувало вимоги ст.8, п.19.2

ст.19 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”, оскільки не несе

обов'язку податкового агента з обліку і сплати податку з доходів ОСОБА_1,

пов'язаних зі здійсненням останньою операцій з векселями. В обґрунтування

позову, посилаючись на визначення поняття „інвестиційний актив”, наведене у

п.п.9.6.7 п.9.6 ст.9 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”,

позивач зазначав, що правочин купівлі-продажу векселя здійснений між ПТ

“Ломбард “Інтегралфінанс і компанія” та гр.ОСОБА_1на підставі договору

купівлі-продажу цінних паперів від 21.04.2005 №163-К є операцією з

інвестиційним активом, облік фінансових результатів від якої, згідно п.п.9.6.1

п.9.6 ст.9 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” ведеться

платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат.

Представник позивача в судове засідання з'явився та

виходячи з вищевикладеного просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представники відповідача в судове засідання з'явились та

з позовом не погодились у повному обсязі вказавши, що податкові

повідомлення-рішення винесені відповідачем у відповідності до норм діючого

законодавства, та просили суд відмовити позивачу у задоволенні його позовних

вимог.

Обґрунтовуючи свою позицію, представники відповідача

посилались на те, що відповідно до ст.8 та п.19.2 ст.19 Закону України “Про

податок з доходів фізичних осіб” ПТ “Ломбард “Інтегралфінанс и компанія” як

податковий агент повинно було виконати свої функції щодо утримання (сплати) та

перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб при виплаті доходу

фізичній особі та надати податковому органу відповідну звітність за формою,

встановленою чинним законодавством.

Судом встановлено, що фахівцями ДПІ у Комінтернівському

районі м. Харкова була проведена виїзна планова перевірка повного товариства

“Ломбард “Інтегралфінанс і компанія” (код ЄДРПОУ 33410809) з питань дотримання

вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 23.02.2005 по

30.06.2007 року (Акт від 14.12.2007р. №3888/22-015/33410809).

Перевіркою встановлені порушення ПТ “Ломбард

“Інтегралфінанс і компанія” наступних норм чинного законодавства:

-          ст.8,

п.19.2 ст.19 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” (ПТ “Ломбард

“Інтегралфінанс и компанія” як податковий агент не виконав свої функції щодо

утримання (сплати) та перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб

при виплаті доходу фізичній особі та надання податковому органу звітності).

У зв'язку з виявленням вказаних порушень ДПІ у

Комінтернівському районі м. Харкова на підставі п.п.4.2.2 „б” п.4.2 ст.4, ст.17

Закону  України “Про  порядок 

погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та  державними 

цільовими  фондами” було прийнято

податкове повідомлення - рішення від 29.12.2007р. №0002031720/0 про визначення

податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в загальній сумі

2846610,0грн. (основний платіж - 948870,00грн., штрафна (фінансова) санкція -

1897740,00грн.).

Стосовно податкового повідомлення - рішення від

29.12.2007р. №0002031720/0 ПТ “Ломбард “Інтегралфінанс і компанія” було

розпочато процедуру адміністративного оскарження.

Рішенням ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова від

14.03.2008р. №3813/10/25-014 прийнятого за результатами розгляду первинної

скарги ПТ “Ломбард “Інтегралфінанс і компанія” податкове повідомлення - рішення

від 29.12.2007р. №0002031720/0 залишено без змін, скаргу директора ПТ “Ломбард

“Інтегралфінанс і компанія” ОСОБА_2 - без задоволення.

Рішенням ДПА у Харківській області від 19.05.2008р.

№6843/7/25-103, прийнятим за результатами розгляду повторної скарги ПТ “Ломбард

“Інтегралфінанс і компанія” податкове повідомлення - рішення ДПІ у

Комінтернівському районі м. Харкова від 29.12.2007р. №0002031720/0 (від

02.04.2008р. №0002031720/1) залишено без змін, скаргу директора ПТ “Ломбард

“Інтегралфінанс і компанія” ОСОБА_2 - без задоволення.

Рішенням ДПА України від 05.08.2008р. №15732/7/25-0315,

прийнятим за результатами розгляду повторної скарги ПТ “Ломбард “Інтегралфінанс

і компанія”:

- податкове повідомлення - рішення ДПІ у

Комінтернівському районі м. Харкова від 29.12.2007р. №0002031720/0 (від

02.04.2008р. №0002031720/1, від 22.05.2008р. №0002031720/2) залишено без змін,

збільшено на 89830,00грн. суму податку з доходів фізичних осіб та на

179660,00грн. суму застосованої штрафної санкції, визначених у податковому

повідомленні - рішенні від 29.12.2007р. №0002031720/0, а скаргу директора ПТ

“Ломбард “Інтегралфінанс і компанія” ОСОБА_2 - без задоволення.

Відповідно до п.5.3 ст.5 Порядку направлення органами

державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків

та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затверджений Наказом

ДПА України від 21.06.2001р. №253, та п.6.6 ст.6 Закону  України “Про 

порядок  погашення зобов'язань

платників податків перед бюджетами та 

державними  цільовими  фондами”, ДПІ у Комінтернівському районі м.

Харкова були направлені ПТ “Ломбард “Інтегралфінанс і компанія” податкові

повідомлення - рішення від 15.08.2008р. №0002031720/3 про визначення

податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в загальній сумі

2846610,0грн. (основний платіж - 948870,00грн., штрафна (фінансова) санкція -

1897740,00грн.) та від 15.08.2008р. №0003561720/3 про визначення податкового

зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в загальній сумі 269490,0грн.

(основний платіж - 89830,00грн., штрафна (фінансова) санкція - 179660,00грн.).

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали

справи, проаналізувавши докази у сукупності, суд прийшов до висновку, що позов

не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом ПТ “Ломбард “Інтегралфінанс і

Компанія” 21.04.2005 року було укладено договір доручення з ОСОБА_3 Відповідно

до договору ОСОБА_3 зобов'язувався передавати грошові кошти, отримані ним від

Ломбарду, клієнтам останнього згідно укладених з ними договорами позик, та

приймати від клієнтів Ломбарду грошові кошти для подальшої передачі їх Ломбарду

в погашення зобов'язань клієнтів за договорами позики.

ПТ “Ломбард “Інтегралфінанс и Компанія” 20.04.2005р.

було укладено договір позики №15 з ОСОБА_1(проживає в с. Андріївка,

Балаклійського району, Харківської області), на отримання позики у сумі

2000000,0грн., строком на 5 років, під 2% річних, без забезпечення заставою. На

підставі зазначеного договору позики було перераховано на рахунок гр.ОСОБА_1,

який відкрито в філії АКБ „Золоті Ворота” у м. Києві, кошти на загальну суму

1211000,0грн. (20.04.2005р. - 

1105500,0грн. та 22.04.2005р. - 105500,0грн.) та, відповідно до розписці

від 11.05.2005 року ОСОБА_1отримано від ОСОБА_3кошти готівкою на суму

80000,0грн.. Загальний розмір отриманої ОСОБА_1від ПТ “Ломбард “Інтегралфінанс

и Компанія” позики склав 1291000,0грн.. Відповідно до звіту №2 від 28.04.2005р.  про виконання договору доручення громадянин

ОСОБА_3 прийняв від громадянки ОСОБА_1 600000,0грн. для подальшої передачі їх

ПТ “Ломбард “Інтегралфінанс і Компанія” в погашення зобов'язань за договором

позики. Залишок неповернутої гр.ОСОБА_1позики становив 691000 гривень.

Згідно договору купівлі - продажу цінних паперів від

21.04.2005р. №163-К, ОСОБА_1через ТОВ “Компанія “Брокер” (ліцензія ДКЦПКФР

серія АБ № 124844 від 14.12.2004р.) продано ПТ “Ломбард “Інтегралфінанс и

Компанія” 1 простий вексель, емітований 29.03.2005р. ПП “Нертус-Ц” (код ЄДРПОУ

33009246, м. Луганськ, вул. Олександрова, 58) номінальною вартістю

8000000,00грн. за договірною ціною 7990000,00грн.. За проданий вексель

ОСОБА_1від ПТ “Ломбард “Інтегралфінанс и Компанія” було отримано готівкою 7 299

000 грн. (ВКО від 27.09.2005 №138 на суму 3 500 000 грн., від 06.07.2006 №178

на суму 3 799 000 грн.). На підставі заяви гр.ОСОБА_1 від 25.05.2005р. взаємні

вимоги щодо заборгованості по договору купівлі - продажу цінних паперів та

договору позики були погашені заліком зустрічних однорідних вимог на суму

691000 грн. і таким чином заборгованість по позиці гр.ОСОБА_1 була погашена за

рахунок векселя ПП “Нертус-Ц”.

У відповідності до ст. 67 Конституції України  кожен зобов'язан  сплачувати податки і збори в порядку і

розмірах. Встановлених  законом.

Відповідно до 

вимог п.1.3. ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»

встановлено, що дохід з джерелом його походження з України - будь-який дохід,

одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення

будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі, але не виключно,

у вигляді:

а) процентів за борговими вимогами чи зобов'язаннями,

випущеними (емітованими) резидентом;

б) дивідендів, нарахованих резидентом - емітентом

корпоративних прав;

в) доходів у вигляді інвестиційного прибутку від

здійснення операцій, з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в

інших, ніж цінні папери, формах;

ї) інших доходів як виплати чи винагороди за

цивільно-правовими договорами, одержуваних резидентом або нерезидентом, якщо

джерело виплати (нарахування) таких доходів знаходиться на території України,

незалежно від резидентського статусу особи, що їх виплачує (нараховує).

Згідно п.9.6 ст.9 Закону України "Про податок з

доходів фізичних осіб» визначає, що інвестиційний прибуток розраховується як

позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого

інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми

витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу, з урахуванням норм

підпункту 9.6.4 цього пункту.

До продажу інвестиційного активу прирівнюються також

операції з:

обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний

актив;

зворотного викупу корпоративного права його емітентом,

яке належало платнику податку;

повернення платнику податку коштів або майна (майнових

прав), попередньо внесених ним до  

статутного фонду емітента корпоративних прав, внаслідок виходу такого

платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації

такого емітента.            Придбанням

інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку

коштів або майна до статутного фонду юридичної особи - резидента в обмін на

емітовані ним корпоративні права.

Згідно положень п. 1.28 ст. 1 Закону України «Про

оподаткування прибутку підприємств" інвестицією є господарська операція,

яка передбачає придбання основних фондів нематеріальних активів, корпоративних

прав та цінних паперів або майна.

Згідно з п.п.7.6.3 Закону України від 28.12.94 N 334

"Про оподаткування прибутку підприємств" під терміном

"витрати" розуміється сума коштів або вартість майна, сплачена

(нарахована) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як

компенсація їх вартості. Тобто, Закон встановлює єдиний (виключний) випадок

врахування витрат - витрати мають бути понесені (фактично проведені, здійснені)

і не обумовлює можливість врахування будь-яких інших витрат, зокрема,

нарахованих.

Щодо визначення економічної сутності терміна "витрати",

то відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 31.03.99 N87

"Про затвердження Положень (стандартів) бухгалтерського обліку", то

витратами є зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або

збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за

винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення

власниками).

Власним капіталом згідно з законодавством є власні

грошові ресурси (кошти), тобто готівка, кошти на рахунках у банках та депозити

до запитання (Мінфін, Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 "Звіт

про рух грошових коштів" від 31.03.99 N87).

Враховуючи зазначене, а також те, що згідно з Законом

України від 23.02.2006 N3480-IV "Про цінні папери та фондовий ринок"

вексель є борговим цінним папером і засвідчує лише безумовне грошове

зобов'язання векселедавця сплатити після настання визначеного строку грошову

суму векселедержателю, то він не є грошовими коштами, і тому немає законодавчих

підстав відносити кошти сплачені за вексель до витрат при розрахунку

інвестиційного прибутку.

До того ж, у пункті 1.13 Інструкції про безготівкові

розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління

Національного банку України від 21 січня 2004 р. N22 та зареєстрованої в

Міністерстві юстиції України 29 березня 2004р. за N377/8976, встановлено

перелік та правила використання під час здійснення розрахункових операцій

платіжних інструментів. Вексель до цього переліку не входить.

У відповідності до 

положень ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона

(продавець) передає або зобоав'язана передати майно (товар) у власність другій

стороні (покупцю), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар)

і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 656 ЦК України предметом договору

купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі -продажу

майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо  інше не випливає із змісту або характеру цих

прав.

Виходячи з аналізу вище зазначених положень

нормативно-правових актів, а також конкретих обставин справи, суд приходить до

висновку, що між ПТ “Ломбард “Інтегралфінанс і Компанія” та гр.ОСОБА_1мав місце

купівля-продаж векселя, продаж якого фактично є операцією з уступки боргової

вимоги, та не був інвестиційним активом ОСОБА_1, в зв'язку з чим немає

законодавчих підстав розглядати операцію з купівлі-продажу простого векселя між

ПТ “Ломбард “Інтегралфінанс и Компанія” та гр.ОСОБА_1 як операцію з

інвестиційним активом, як у розумінні Закону України “Про податок з доходів

фізичних осіб” так і Закону України від 28.12.94 N 334 "Про оподаткування

прибутку підприємств".

Згідно п.1.2 ст.1 Закону України “Про податок з доходів

фізичних осіб”  дохід - сума будь-яких

коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають

вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником

податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним

шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього

Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як

на території України, так і за її межами.

Відповідно до змісту ст.3 Закону України “Про податок з

доходів фізичних осіб”  доход, отриманий

ОСОБА_1від ПТ “Ломбард “Інтегралфінанс и компанія” на підставі договору

купівлі-продажу цінних паперів від 21.04.2005р. №163-К, є об'єктом

оподаткування.

Згідно п.п.1.15 ст.1 Закону України “Про податок з

доходів фізичних осіб” податковий агент - юридична особа (її філія, відділення,

інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента

- юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та

способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та

сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку,

вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам

відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього

Закону.

Відповідно до п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України “Про

податок з доходів фізичних осіб” податковий агент, який нараховує (виплачує)

оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми

такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у

відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

У разі коли податковий агент до або під час виплати

доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або

сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми

податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій,

покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку -

отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми

податкових зобов'язань або податкового боргу (п.п.20.3.2 п.20.3 ст.20

зазначеного Закону).

Пунктом 7.1 ст.7 Закону України “Про податок з доходів

фізичних осіб” визначено, що ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта

оподаткування.

Згідно з пунктом 22.3 статті 22 вищезазначеного Закону

починаючи з 1 січня 2004 року та до 31 грудня 2006 року ставка оподаткування,

визначена пунктом 7.1 статті 7 цього Закону, встановлюється на рівні 13

відсотків від об'єкта оподаткування.

Підпунктом 4.2.3 пункту 4.2 статті 4 Закону України “Про

порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними

цільовими фондами” визначено, що обов'язок доведення того, що будь-яке

нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених підпунктом

4.2.2 цього пункту, є помилковим, покладається на платника податків, за

винятком випадків, визначених пунктом 4.3 цієї статті.

Підпунктом 17.1.9 пункту 17.1 статті17 Закону України

“Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та

державними цільовими фондами” у разі коли платник податків здійснює продаж

(відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього

нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно

до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого

продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у

подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового

платежу).

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку,

що податкові повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова,

від 29.12.2007р. №0002031720/0, від 02.04.2008р. №0002031720/1, від

22.05.2008р. №0002031720/2, від 15.08.2008р. №0002031720/3 про визначення

податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в загальній сумі 2846610,0грн.

(основний платіж - 948870,00грн., штрафна (фінансова) санкція - 1897740,00грн.)

та від 15.08.2008р. №0003561720/3 про визначення податкового зобов'язання з

податку з доходів фізичних осіб в загальній сумі 269490,0грн. (основний платіж

- 89830,00грн., штрафна (фінансова) санкція - 179660,00грн.) є законними та

обгрунтованми.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу

адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

 У задоволенні

адміністративного позову Повного товариства "Ломбард "Інтегралфінанс

і компанія" до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі

м. Харкова  про визнання протиправними і

скасування податкових 

повідомленнь-рішень - відмовити.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої

інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі

складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу -з

дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої

інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне

оскарження або у строк встановлений ч.5 ст.186 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі

заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але

апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова

суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови виготовлено 

03.02.2009 року      

Суддя                                                                                                Спірідонов

М.О.