Рішення

від 21.04.2015 по справі 634/439/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження: 22-ц/790/4324/14 Головуючий 1 інстанції - Богдан М.В.

Справа № 641/2401/13-ц Доповідач - Гуцал Л.В.

Категорія: житлові

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Гуцал Л.В.,

суддів -Коростійової В.І., Крилової Т.Г.,

за участю секретаря - Литвин О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського районного суду м.Харкова від 24 квітня 2014 року по справі за

позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, (правонаступниками якої є ОСОБА_4 та неповнолітній ОСОБА_5), та ОСОБА_6 до ОСОБА_1, ОСОБА_7 про перерозподіл ідеальних часток та стягнення компенсації,

зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, (правонаступниками якої є ОСОБА_4 та неповнолітній ОСОБА_5), ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про визначення порядку користування та зміну часток житлового будинку,

зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, (правонаступниками якої є ОСОБА_4 та неповнолітній ОСОБА_5), ОСОБА_6 та ОСОБА_1 про перерозподіл часток та стягнення суми, -

встановила:

ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 звернулися до суду із зазначеним позовом.

Після неодноразового уточнення позовних вимог просили:

· виділити їм частку у спільній частковій власності згідно першого варіанту експертного висновку від 28 квітня 2012 року - перерозподілити ідеальні частки співвласників домоволодіння АДРЕСА_1 (далі спірне домоволодіня), та стягнути з ОСОБА_1 на їх користь грошову компенсацію згідно висновку експертизи від 03 лютого 2014 року в розмірі 39 730 гривень.

Посилались на те, що вони є співвласниками спірного домоволодіння, при цьому ОСОБА_6 належить 117/1500, ОСОБА_8 117/1500, а ОСОБА_2 702/1500 частин домоволодіння. Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_9 також є співвласниками спірного домоволодіння. Між ними склався певний порядок користування будинком. Зокрема, ОСОБА_6 та її діти - ОСОБА_6 та ОСОБА_3 фактично користуються квартирою №5, а ОСОБА_1 - квартирою №4 у спірному домоволодінні, площа якої перевищує її частку в будинку.

Між позивачами та ОСОБА_1 виникають конфлікти та непорозуміння з приводу користування спірним домоволодінням. У позасудовому порядку дійти згоди щодо поділу будинку співвласники не можуть.

Відповідач ОСОБА_7 подав зустрічний позов до ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_11 та ОСОБА_1, в якому просив:

· перерозподілити його частку у спірному домоволодінні з 44/200 на 429/1000 та стягнути понесені ним витрати на проведення експертизи.

·

Заочним рішенням Комінтернівського районного суду м.Харкова від 23 листопада 2012 року позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_7 задоволено частково.

Ухвалою того ж суду від 18 березня 2013 року задоволено заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення та таке скасовано.

Після скасування заочного рішення відповідач ОСОБА_1 звернулась до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_11 та ОСОБА_7. За змістом позовних вимог просила:

· виділити їй в житловому будинку літ. Б-1 квартиру №4, яка складається із двох кімнат 4-2 та 4-3, коридору 4-4, кухні 4-1 та тамбуру б3, що були збудовані нею та її сім'єю за особисті кошти, а також виділити їй надвірні будівлі: льох літ.Е, гараж літ.К, вбиральню літ.М та сарай літ. О;

· змінити розмір часток співвласників спірного домоволодіння.

·

Посилалась на те, що їй на праві власності належить 78/500 частин спірного домоволодіння згідно свідоцтва про право власності від 22 листопада 2010 року. Фактичне користування будинком літ Б-1 було визначено таким чином, що квартирою №5 користуються ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_11, а квартирою №4 більше 30 років користується вона. При цьому приміщення квартири та надвірні споруди необхідні для її обслуговування на протязі тривалого часу вона за власний кошт переобладнувала (будувала), що призвело до збільшення їх площі. Вважає, що фактично зайнята нею площа є її власністю та вона не повинна сплачувати будь-яку грошову компенсацію іншим співвласникам.

Що стосується відповідача ОСОБА_7, то між нею та цим співвласником нема спору щодо порядку користування спірним домоволодінням.

Рішенням Комінтернівського районного суду м.Харкова від 24 квітня 2014 року:

· задоволено позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_12; на належну їм частку розміром 936/1500 частин спірного домоволодіння виділено : коридор літ.Б-1 приміщення №5-2, житлову кімнату приміщення №5-3, житлову кімнату приміщення №5-4, житлову кімнату приміщення №4-3, коридор літ.б приміщення №5-5, кухню літ.б2 приміщення №5-1; надвірні будівлі : частину тамбуру літ.б3, вбиральню літ.Ф, душ літ. Н, сарай літ.П, навіс літ.Р, огорожу літ. №4, огорожу літ. №5, частину воріт літ.№9; зобов'язано ОСОБА_2,ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 здійснити переобладнання для відповідності об'ємно-планувального рішення житлового будинку: демонтувати дверний проріз між приміщеннями 4-2 та 4-3; улаштувати дверний проріз між приміщеннями 5-3 та 4-3; обладнати квартири самостійними системами опалювання та електропостачання; розділити горищне приміщення відповідно до варіанту розподілу будинку з обладнанням іншого ходу, без виконання перегородки; перерозподілено ідеальні частки ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_12 у власності спірного домоволодіння та визнано за ОСОБА_2 право власності на 253/1000, а за ОСОБА_6 та ОСОБА_3 по 42/1000 частин спірного будинку; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 грошову компенсацію у зв'язку зі зменшенням їх ідеальної частки у праві спільної часткової власності внаслідок поділу майна між співвласниками в розмірі 39730 гривень;

· зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 суд задовольнив частково, виділивши їй у власність на_належні 78/500 частин спірного домоволодіння в будинку літ. „Б-1": житлову кімнату Б-1 приміщення №4-2, коридор літ.б приміщення № 4-4, кухню приміщення 4-1; надвірні будівлі : частину тамбуру літ. б3, гараж літ.К, вбиральню літ.М, сарай літ.О, погріб літ.Е, частину воріт літ.№9, що складає 78/500 частин спірного будинку; перерозподілено ідеальну частку ОСОБА_1 у власності, та визнано за нею право власності на 234/1000 частин спірного будинку;

· зустрічні позовні вимоги ОСОБА_7 суд задовольнив частково - перерозподілив ідеальну частку останнього у власності, визнавши за ним право власності на 429/1000 частин спірного будинку, в іншій частині вимог відмовив.

·

З цим рішенням не погодилась ОСОБА_1. В апеляційній скарзі просила рішення суду першої інстанції змінити - скасувати рішення в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 та у задоволенні їх позову відмовити; в іншій частині рішення залишити без змін.

ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 рішення суду не оскаржили.

Після відкриття апеляційного провадження ОСОБА_3 померла, у зв'язку з чим провадження у справі зупинялось для встановлення кола спадкоємців. Після відновлення провадження, в якості правонаступників ОСОБА_3 ухвалою апеляційного суду Харківської області від 02 березня 2015 року до участі у справі були залучені ОСОБА_2 та неповнолітній ОСОБА_5, законним представником якого є ОСОБА_13.

У суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримала частково , подала письмову заяву (а.с.214-215), в якій просила рішення Комінтернівського районного суду м.Харкова від 24 квітня 2014 року змінити, а саме, скасувати рішення в частині стягнення з неї на корить ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 грошової компенсації у розмірі 39 730 гривень та в цій частині у позові відмовити, а в іншій частині рішення залишити без змін.

ОСОБА_6, представник ОСОБА_2 та ОСОБА_13, який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_14, не заперечували проти скасування рішення суду першої інстанції в частині стягнення компенсації, за умови залишення оскаржуваного рішення без змін в іншій частині (поділу спірного домоволодіння за першим варіантом експертного висновку №538 від 28 квітня 2012 року). Про це ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_13 зазначили у письмовій заяві (а.с.209).

Перевіряючи законність і обґрунтованість судового рішення відповідно до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України - у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції , судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. 316ЦК України).

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ст.319 ЦК України).

Відповідно до ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати він інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації ( ст.358 ЦК України).

Відповідно до положень ч.1 ст. 183, ч.1 ст. 367 ЦК України виділ частки в натурі (поділ будинку) може мати місце за наявності технічної можливості виділення кожній із сторін відокремленої частки будинку із самостійним виходом (квартири), яка відповідає розміру їх часток у праві власності на будинок.

У відповідності з роз'ясненнями, які містяться в п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на житловий будинок» № 7 від 04 жовтня 1991 року з наступними змінами і доповненнями, у спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності.

Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з урахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною у зв'язку з цим ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась.

Судовим розглядом встановлено та визнається сторонами, що ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_7 є співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1, яке складається з двох житлових будинків літ. «А-1» та літ. «Б-1».

Право власності на спірне домоволодіння зареєстровано на ім'я: ОСОБА_15 - 13/200 частин на підставі договору купівлі-продажу від 07 квітня 1978 року; ОСОБА_16 - 13/200 частин на підставі свідоцтва про право на спадщину від 29 січня 1975 року; ОСОБА_17 - 18/200 частин на підставі договору купівлі-продажу від 05 вересня 1981 року; ОСОБА_18 - 39/500 частин на підставі свідоцтва про право на спадщину від 17 березня 1998 року; ОСОБА_19 - 39/500 частин на підставі свідоцтва про право на спадщину від 17 березня 1998 року.; ОСОБА_6 - 117/1500 частин на підставі свідоцтва про право на спадщину від 16 березня 1998 року; ОСОБА_20 - 117/1500 частин на підставі свідоцтва про право на спадщину від 16 березня 1998 оку.; ОСОБА_2 - 702/1500 частин на підставі свідоцтва про право на спадщину від 16 березня 1998 року.

ОСОБА_18 та ОСОБА_19 померли. Після смерті кожного з них ОСОБА_1 успадкувала по 39/500 частин спірного будинку згідно свідоцтва про право на спадщину від 22 листопада 2010 року.

Після смерті ОСОБА_15 13/200 частин спірного будинку успадкувала ОСОБА_21 згідно свідоцтва про право на спадщину від 10 лютого 2011 року.

18/200 частин спірного домоволодіння, що належали ОСОБА_17, остання за договором дарування від 13 квітня 2010 року подарувала ОСОБА_7.

На підставі договору дарування від 23 травня 2011 року 13/200 частин спірного домоволодіння, що належали ОСОБА_21 перейшли у власність ОСОБА_7.

06 червня 2013 року ОСОБА_16 на підставі договору дарування подарувала 13/200 частин спірного домоволодіння ОСОБА_7.

Судом також встановлено, що між співвласниками ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_3. та ОСОБА_1 виникають конфлікти з приводу користування спірним домоволодінням, а саме будинком літ. «Б-1».

Під час розгляду справи судом першої інстанції по справі були призначені та проведені експертами НДІСЕ ім.Засл.проф.М.С. Бокаріуса будівельно-технічна та додаткова будівельно-технічна експертизи.

Згідно експертного висновку №10289 від 05 травня 2011 року, провести виділ в натурі частин спірного домоволодіння у відповідності з ідеальними частками співвласників не надається можливим та експертом запропоновано варіант поділу спірного домоволодіння згідно фактичного користування з відступом від ідеальних часток співвласників.

Згідно висновку додаткової будівельно-технічна експертизи №538 від 28 квітня 2012 року на розгляд суду першої інстанції було запропоновано два варіанти розподілу будинку з відступом від ідеальних часток.

Надавши оцінку першому варіанту розподілу, на якому наполягали ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_3, які зареєстровані та постійно мешкають у спірному домоволодінні, та проти якого не заперечувала представник ОСОБА_7, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про доцільність розподілу саме за цим варіантом.

Проте, судова колегія не може погодитися з висновком суду першої інстанції в частині стягнення грошової компенсації внаслідок зміни ідеальних часток співвласників.

Суд вирішив стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 грошову компенсацію у сумі 39 730 гривень, посилаючись на висновок будівельно-технічної експертизи від 03 лютого 2014 року. Проте, стягуючи таку компенсацію суд не зазначив, в якому саме розмірі підлягає сплаті така компенсація на користь кожного із трьох співвласників, частки кожного з яких були змінені за цим судовим рішенням, і такий розрахунок позивачами наданий не був.

Враховуючи ж ту обставину, що в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтримала свою апеляційну скаргу частково та непогодилась з рішенням суду першої інстанції лише в частині стягнення з неї на користь інших співвласників грошової компенсації, а ОСОБА_2, ОСОБА_6 та правонаступники ОСОБА_3, на користь яких спірна компенсація була стягнута, скориставшись своїм диспозитивним правом, не заперечували проти скасування рішення в цій частині та перерозподілу ідеальних часток за першим варіантом експертного висновку без стягнення грошової компенсації за зменшення їх часток, судова колегія вважає за необхідне рішення суду першої інстанції змінити, виключивши з резолютивної частини рішення абзац восьмий про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 грошової компенсації за зменшення їх ідеальних часток у праві спільної часткової власності в результаті поділу майна між співвласниками в розмірі 39 730 гривень, а в іншій частині рішення залишити без змін.

Керуючись ст. 303, 304, п.3 ч.1 ст.307, п.4 ч.1 ст.309, 313, ч.2 ст.314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Комінтернівського районного суду м.Харкова від 24 квітня 2014 року змінити.

Виключити з резолютивної частини рішення абзац восьмий про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 грошової компенсації за зменшення їх ідеальних часток у праві спільної часткової власності в результаті поділу майна між співвласниками в розмірі 39 730 гривень.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді