Рішення

від 29.04.2015 по справі 692/386/15-ц

ДРАБІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 692/386/15-ц

Провадження № 2/692/126/15

29.04.2015

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2015 року Драбівський районний суд

Черкаської області

в складі:

головуючого - судді - Шевченка В.О.,

при секретарі - Гончаренко Т.Б.,

з участю представників

позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Драбів цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Лани Драбівщини», третя особа відділ Держземагенстсва у Драбівському районі Черкаської області про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, скасування його державної реєстрації та зобов'язання повернення земельної ділянки власнику,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить визнати договір оренди земельної ділянки, укладених між ОСОБА_3 і ТОВ «Лани Драбівщини» недійсними, скасувати державну реєстрацію цього договору та зобов'язати відповідача повернути позивачу належну йому на праві власності земельну ділянку. Свої позовні вимоги ОСОБА_3 обґрунтував тим, що йому на праві приватної власності належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського і виробництва площею 3,3980 га згідно державного акта ЧР № 023593, виданого 10 липня 2003 року Драбівським районним відділом земельних ресурсів, кадастровий номер 7120655700:03:001:0141, розташованої в адміністративних межах Шрамківської селищної ради Драбівського району. 1 березня 2012 року позивач уклала із ТОВ «Лани Драбівщини» договір оренди цієї земельної ділянки з терміном дії з 27.06.2013 року по 31.123.2023 року. Договір оренди зареєстрований 22.05.2012 року у відділі Держкомзему у Драбівському районі за №712060004001730. Позивач вважає, що укладені ними із ТОВ «Лани Драбівщини» договір оренди належної йому земельної ділянки протирічить вимогам чинного законодавства, зокрема Закону України «Про оренду землі», а саме: земельна ділянка була передана орендарю після його підписання, а не після реєстрації речового права оренди, як це зазначено в укладеному договорі; не визначена форма платежу орендної плати, порядку її внесення та відповідальність за несплату; не зазначено кадастровий номер земельної ділянки, не були долучені план або схема земельної ділянки, які передавалися в оренду, тощо.

В судовому засіданні представник позивача підтвердила заявлені позовні вимоги, їх обґрунтування, просила позов задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити в їх задоволенні та пояснив, що позивач добровільно, свідомо підписав оспорюваний договір оренди, погодився із його умовами, протягом наступних років не звертався із претензіями щодо зміни, доповнення чи оскарження окремих із них. Орендуючи земельну ділянку позивача орендар дотримується вимоги сівозміни, регулярно вносяться як органічні так і неорганічні добрива. В укладених договорах оренди в розділі «Орендна плата» визначений її розмір у грошовому вигляді, передбачено обчислення розміру орендної плати з урахуванням індексів інфляції, строки виплати орендної плати. Крім того, орендар розраховувався із орендодавцем в натуральній формі та шляхом надання послуг, визначений порядок перегляду розміру орендної плати. Відповідач вважає, що як у позовній заяві так і його представник в судовому засіданні не надали суду доказів щодо порушення прав орендодавця.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 на праві приватної власності належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського і виробництва площею 3,3980 га згідно державного акта ЧР № 023593, виданого 10 липня 2003 року Драбівським районним відділом земельних ресурсів, кадастровий номер 7120655700:03:001:0141, розташованої в адміністративних межах Шрамківської селищної ради Драбівського району. 1 березня 2012 року позивач уклала із ТОВ «Лани Драбівщини» договір оренди цієї земельної ділянки з терміном дії з 27.06.2013 року по 31.123.2023 року. Договір оренди зареєстрований 22.05.2012 року у відділі Держкомзему у Драбівському районі за №712060004001730.

Діючим законодавством визначено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України , Цивільним кодексом України , Законом України «Про оренду землі» , тощо.

Так, відповідно до положень ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу .

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Частиною 1 ст.638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки), строк дії договору оренди: орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, умови використання та цільове тлумачення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки, визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини, відповідальність сторін, умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» , відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6 , 11 , 17 , 19цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Йде мова про відсутність у договорах оренди землі хоча б однієї з істотних умов, передбачених частиною 1 статті 15 Закону України «Про оренду землі» .

Позивач в позовній заяві вказує на відсутність інформації про об'єкт оренди (місце розташування земельної ділянки).

В ч. 4 ст.15 Закону України «Про оренду землі» зазначено, що невід'ємною частиною договору оренди землі є план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду, кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використання та встановлення земельних сервітутів, акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), акт прийняття - передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у випадках передбачених Законом.

Саме на цю норму закону посилався позивач та просив з цих підстав визнати договір оренди недійсним.

Разом з цим, оспорюваний договір оренди земельної ділянки, укладений у письмовій формі, пройшов відповідну державну реєстрацію, позивач мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення позивачів було спрямоване на укладання договору оренди, до договору оренди земельної ділянки додано копію державного акту, при складанні, видачі та реєстрації якого було вчинено відповідні план та схему земельної ділянки, кадастровий план з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів, а також вчинено опис меж, де зазначено сусідніх землекористувачів.

Наведене вказує на те, що між позивачем та відповідачем при укладенні договору оренди землі погоджено всі істотні умови, у тому числі розмір, порядок та строки виплати орендної плати, що підтверджується розділом «Орендна плата», об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки). До того ж вказаний договір виконувався сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України , договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Верховний Суд України висловив свою правову позицію в постанові від 25 грудня 2013 року (справа №6-94 цс13), згідно якої у відповідності до ст..15 ЦК України та ст..3 ЦПК України у порядку цивільного судочинства підлягає захисту саме порушене право, а суд повинен встановити чи дійсно порушуються права орендодавців у зв'язку із відсутністю в договорах оренди умов, передбачених ст.. 15 Закону України «Про оренду землі» та визначити істотність цих умов, а також з»ясувати у чому саме полягає порушення їхніх законних прав.

Позивач як у позовній заяві так і його представник в судовому засіданні не надали суду доказів, як передбачено ст.. 60 ЦПК України щодо порушення прав орендодавця.

Керуючись ст. ст. 10,11, 60, 80, 212,213, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 203, 215, ст..ст.11, 15, 21 Закону України «Про оренду землі», суд ,-

в и р і ш и в:

У позові ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Лани Драбівщини» про визнання визнання договору оренди земельної ділянки недійсними, скасування його державної реєстрації та зобов'язання повернення земельних ділянок власникам відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів після його проголошення.

Головуючий: