Рішення

від 26.12.2008 по справі 12/76

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/76

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "26" грудня 2008 р.Справа №  12/76

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Макаренко Т.В., розглянув справу № 12/76

за позовом: відкритого акціонерного товариства "Кіровоградобленерго", від імені якого діє Кіровоградський район міських електричних мереж,                          м. Кіровоград

до відповідача:  житлово-експлуатаційної контори № 2, м. Кіровоград  

про стягнення 190 509 грн. 26 коп.  

Представники сторін:

від позивача - Колісниченко М.М., довіреність № 4425/07  від 10.09.08, Лисенко С.В., довіреність № 4389/07 від 10.09.08р.

           від відповідача - Забабурін О.М., довіреність № 381  від 27.08.08

Відкрите акціонерне товариство "Кіровоградобленерго", від імені якого діє Кіровоградський район міських електричних мереж звернулося з позовом до житлово-експлуатаційної контори № 2 про стягнення 190 509 грн. 26 коп., з яких: заборгованість за спожиту електронегію в сумі 124 723,20 коп.;  пеня в сумі  13 955 грн. 66 коп. ; три відсотки річних в сумі 7 908,93 грн.  втрати від знецінення коштів внаслідок інфляції в сумі 43 921,47 грн.

Заявою б/н від 28.12.2008 року позивач уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 170 932,33 грн., з яких:

116 349,43 грн. – заборгованість за активну електроенергію; 45 181,85 грн. – втрати від  знецінення коштів внаслідок інфляції; 8 191,46 грн. – три проценти річних; 1 209,59 грн. – пеня.

Заявою  б/н від 12.11.2008 року позивач збільшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача  172 248,95 грн., з яких:

117 898,90 – заборгованість за спожиту електроенергію і перевищення договірних рівнів споживання; 24 050,38 грн. – пеня; 5 307 грн. 14 коп. – три проценти річних; 24 992 грн. 53 коп. – втрати від знецінення коштів внаслідок інфляції.

На адресу господарського суду надійшло клопотання позивача від 15.12.2008 року (вх.№ 02-14/37633 від 15.12.2008 року) в якому він просить суд при вирішенні спору по суті не приймати до уваги наступні заяви про уточнення позовних вимог:

- заяву № б/н від 28.10.2008 року;

- заяву № б/н від 12.11.2008 року.

Крім того, на підставі п. 2 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України позивач просить суд вийти за межі позовних вимог і задовольнити вимоги викладенні в заяві про уточнення позовних вимог № 3011/46 від 26.11.2008 року.

В заяві № 3011/46 від 26.11.08р. позивач уточнив позовні вимоги і просить суд стягнути з відповідача 116349 грн. 43 коп. - боргу за спожиту електроенергію, 1549 грн. 47 коп. за перевищення договірних рівнів споживання, 23350 грн. 38 коп.-  пені, 5307 грн. 14 коп.- три відсотка річних та 24992 грн. 53 коп. - інфляційних втрат.

Відповідач у відзиві на позовну заяву  вимоги позивача не визнав. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що між сторонами укладено Угоду про порядок погашення заборгованості  від 26.12.2007 року. Кінцевий термін погашення заборгованості згідно вищезазначеної угоди - 20.12.2009 року, який ще настав.

Просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

У судовому засіданні оголошувалаись перерви відповідно 11.11.08р. до 9 год. 30 хв. 13.11.2008р., 20.11.2008р. 12 год,. 27.11.2008р. 9 год. 30 хв., 25.12.2008р. до 9 год. 30 хв. 26.12.2008р., в порядку, визначеному ст. 77 ГПК України.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши усі обставини справи,  господарський суд, -

                                                 ВСТАНОВИВ:

Між відкритим акціонерним товариством "Кіровоградобленерго", від імені якого діяв Кіровоградський район міських електричних мереж,                          м. Кіровоград та  житлово-експлуатаційною контори № 2, м. Кіровоград  01.10.2005 року укладено договір постачання електричної енергії № 201К .

У відповідності до п. 1 вказаного договору  постачальник електричної енергії (ВАТ „Кіровоградобленерго")  постачає електричну енергію споживачу, а споживач (ЖЄК № 2) оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно  умов договору та додатків до нього, що є його невід'ємними частинами.

В пунктах  2.2.2. та 2.3.3 договору сторони обумовили, що постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу як різновид товарної продукції, а споживач своєчасно оплачує постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатків до договору “Порядок розрахунків” та “Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”.

Відповідно до п. 8 додатку № 1 до договору “Порядок розрахунків”(для споживачів, які розраховуються за фактичним електроспоживанням), споживач самостійно на протязі 5 операційних днів після дати отримання рахунку здійснює повний розрахунок за активну електричну енергію, фактично спожиту протягом розрахункового періоду,  оплату за  перевищення договірної величини споживання електроенергії…”.  Згідно  п. 1 вказаного додатку розрахунковим є період з 15 числа місяця до такого ж числа наступного місяця.

У п. 4.2.1 Договору сторонами визначено відповідальність сторін за неналежне виконання умов договору, зокрема в разі внесення платежів з порушенням термінів визначених додатком „Порядок розрахунків” споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,8%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за я кий нараховується пеня за кожен день прострочення оплати, враховуючи день фактичної оплати.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем на виконання умов договору за період з 27.10.2005 року по 01.10.2008 року поставлено відповідачеві згідно рахунків (арк. справи 15-31) електричної енергії згідно розрахунку позивача на загальну  суму відповідно 124 723,20 грн. Вказана заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту електроенергію підтверджується також  звітами показників електролічильників за спожиту електроенергію.

Відповідачем до матеріалів справи подано копію Угоди про порядок погашення заборгованості № 1313-ш від 26.12.2007 року, укладеної між позивачем та відповідачем.

Предметом вищезгаданої Угоди є умови і порядок сплати відповідачем на користь позивача заборгованості, яка нарахована відповідно до укладеного договору на постачання електричної енергії № 201К від 01.10.2005 року. Станом на 26 грудня 2007 року відповідач визнає перед позивачем свої боргові зобов'язання за період з 01.10.2005 року по 26 грудня 2007 року на загальну суму 175 085 грн. 10 коп., а саме:

-11 868 грн. 79 коп. – за спожиту електричну енергію;

1 549 грн. 47 коп. -  двократна вартість різниці фактично спожитої і договірної величини електроспоживання;

28 958 грн. 05 коп. -  пені за порушення термінів оплати;

24 551 грн. 64 коп. -  втрати від інфляції внаслідок знецінення грошових коштів;

5 157 грн. 15 коп. -  3% річних.  

По  даній угоді відповідач зобов'язався розрахуватися з позивачем в термін до 20.12.2009 року, про що був складений графік погашення заборгованості.

17.11.2008 року  позивач та відповідач уклали додаткову угоду № 1 про розірвання угоди про порядок погашення заборгованості № 1313-ш від 26.12.2007року.

Відповідно до п.3 вказаної у Угоди відповідач зобов'язався в строк до 19.11.2008 року сплатити позивачу залишок заборгованості, закріпленої Угодою, що розривається, у сумі 159 791,51 грн., з яких:

106 368 грн. 79 коп.  за спожиту активну електроенергію;

1 549,47 грн. за перевищення договірних рівнів споживання електроенергії на поточний рахунок із спеціальним режимом використання № 260323121425 в філії Кіровоградське облуправління ВАТ „Ощадбанк”, МФО 323475, код ЄДРПОУ 23226362;

та

22 164,46 грн. пені за порушення термінів оплати,

24 551,64 грн. збитків від інфляції;

5 157,15 грн. – три відсотки річних на рахунок № 26006001000865 у ВАТ „Перший інвестиційний банк” м. Київ, МФО 300506,код ЄДРПОУ 23226362.

При вирішенні даного спору господарський суд враховує наступне. Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог... відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

На адресу господарського суду надійшло клопотання позивача від 15.12.2008 року (вх.№ 02-14/37633 від 15.12.2008 року) в якому він просить суд при вирішенні спору по суті не приймати до уваги наступні заяви про уточнення позовних вимог:

- заяву № б/н від 28.10.2008 року;

- заяву № б/н від 12.11.2008 року.

За таких обставин господарський суд розглядає вимоги позивача, викладені в  заяві № 3011/76 від 26.11.2008 року.

Відповідно до вказаної заяви позивачать просить стягнути з відповідача  170 932,33 грн., з яких: 116349 грн. 43 коп. - боргу за спожиту електроенергію, 1549 грн. 47 коп. за перевищення договірних рівнів споживання, 23350 грн. 38 коп.-  пені, 5307 грн. 14 коп.- три відсотка річних та 24992 грн. 53 коп. - інфляційних втрат.

Як зазначає позивач, вказана заборгованість складається із заборгованості, яка зазначена додатковій  угоді  № 1 про розірвання угоди про порядок погашення заборгованості № 1313-ш від 26.12.2007року на загальну суму 159 791,51 грн., з яких: 106 368 грн. 79 коп.  за спожиту активну електроенергію; 1 549,47 грн. за перевищення договірних рівнів споживання електроенергії ; 22 164,46 грн. пені за порушення термінів оплати, 24 551,64 грн. збитків від інфляції; 5 157,15 грн. – три відсотки річних  та заборгованості за спожиту активну електроенергію за період з 26.12.2007р. по 30.09.2008р. в сумі 9 980,64 грн.; пені в сумі 1 185,92 грн. за період з 25.01. по 30.09.2008р.; втрати від інфляції в сумі 440,89 грн. та три проценти річних в сумі 149,99 грн.  за цей же період.

Розглядаючи спір в частині стягнення  вартості поставленої електричної енергії господарський суд виходить з наступного.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу,  інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв  ділового обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

У відповідності до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця.

Згідно частини 2 вказаної статті до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором  купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується  передати  майно  (товар)  у  власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Доказів оплати боргу в розмірі 116 349, 43 грн. за спожиту електроенергію відповідачем до суду не подано.

Отже, позовні вимоги про стягнення 116 349, 43 грн. боргу за отриману та спожиту відповідачем електроенергію обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за перевищення договірних рівнів споживання електричної енергії в сумі  1 549,47 грн.

Господарський суд враховує, що в  п. 4.2.2 Договору №  201К від 01.10.2005 року  сторони узгодили, що за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 договору, споживач сплачує Постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної  величин.

З тексту угоди про погашення заборгованості № 1313-ш від 26.12.2007 року вбачається, що  у відповідача  існувала заборгованість  за перевищення договірних рівнів споживання електроенергії в сумі 1 549,47 грн.

Доказів оплати договірних величин електроспоживання в сумі 1 549,47 грн.  відповідачем господарському суду  не подано.

Відповідно до ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має  виконуватися належним чином відповідно до умов договору... та інших актів цивільного законодавства...

Укладаючи договір від № 201К від 01.10.2005 року про постачання електроенергії, сторони обумовили, що крім цього договору їх відносини регулюються чинним законодавством України.

Відповідно до пункту 13 Порядку постачання електричної енергії споживачам, у разі перевищення встановлених як договірні граничних величин споживання електричної енергії та потужності, споживачі несуть відповідальність, що визначена згідно з частинами п'ятою та шостою статті 26 Закону України “Про електроенергетику”.

Пунктом 5 статті 26 Закону України “Про електроенергетику” (в редакції, чинній на момент виникнення спірних  правовідносин)  передбачено, що споживачі (крім населення, професійно-технічних закладів та вищих навчальних закладів І-IV рівня акредитації державної і  комунальної форм власності) у випадках споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Статтею 27 Закону України ”Про електроенергетику” передбачено відповідальність за порушення законодавства про електроенергетику (в тому числі за порушення правил користування електричною енергією), що може мати цивільний, адміністративний та кримінальний характер. Згідно частини 7 цієї статті, відповідальність, передбачену частиною 5 статті 26 вказаного Закону визначено як санкцію.

Доказів оплати двократної вартості різниці фактично спожитої та договірної величини споживання електроенергії в сумі 1 549,47 відповідачем суду не подано.

За  вказаних обставин позовні вимоги про стягнення двократної вартості різниці фактично спожитої та договірної величини електроенергії в сумі 1 549,47  обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача втрати від знецінення коштів внаслідок інфляції в сумі  24 992,53  грн.  та  3% річних в сумі 5 307,14 грн. , які складаються із заборгованості, яка зазначена додатковій  угоді  № 1 про розірвання угоди про порядок погашення заборгованості № 1313-ш від 26.12.2007року в сумі  24 551,64 грн. - збитки від інфляції; 5 157,15 грн. – три відсотки річних, а також із  втрат від інфляції в сумі 440,89 грн. та три проценти річних в сумі 149,99 грн.  за період з 25.01. по 30.09.2008р.  

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський суд враховує, що відповідачем не подано доказів сплати коштів внаслідок інфляції в сумі  24 992,53  грн.  та  3% річних в сумі 5 307,14 грн.  

За таких обставин господарський суд задовольняє вимоги позивача в цій частині.

       Посилаючись на п. 4.2.1 Договору та ч. 1,2 ст. 549 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 24 050,38 грн., з яких 22 864,46 грн. – пеня, відповідно до Додаткової угоди про розірвання угоди про порядок погашення заборгованості № 1313-ш від 26.12.2007р. та пеня в сумі  1 185 грн. 92 коп. за період з  25.01. по 30.09.2008р.  

Згідно зі ст. ст. 546, 547, ч.3. ст. 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

Неустойкою / штрафом, пенею / є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Враховуючи норми вищезазначених статей та  положення п. 4.2.1  договору господарський суд задовольняє вимоги позивача щодо стягнення пені в сумі 24 050,38 грн. з врахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України.  

Доводи представника  відповідача щодо не врахування в рахунок погашення заборгованості коштів, перерахованих згідно платіжних доручень № 619 від 16.09.2008р. на суму 1000,00 грн. , № 640 від 22.09.2009р. на суму 1 000,00 грн., № 639 від 19.09.2008 р. на суму 1 000,00 грн., № 629 від 18.09.2008 року на суму 2 000,00 грн.  та № 1 від 09.10.2008 року  спростовуються наданим  до матеріалів справи 26.12.2008 року  розрахунком позивача, з якого вбачається, що вказані суми враховані позивачем при подані заяви від 26.11.2008 року.

Доводи відповідача щодо врахування  в рахунок погашення заборгованості коштів, перерахованих відповідачем платіжними дорученнями № 2 від 10.12.2008 року на суму 28 707,00 грн. та № 3 від 10.12.2008 року на суму 12 103,00 грн. не приймаються судом, оскільки з графи „призначення платежу” вбачається, що вказані суми були перераховані за очікувану величину споживання за грудень 2008 року.  

Вказане також підтверджується довідкою позивача б/н від 26.12.2008 року .

Клопотання позивача про вихід за межі позовних вимог не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не зазначено, в чому саме полягає така необхідність.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито  та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача  пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до  п.1 ст. 8 Декрету КМУ „Про державне мито” з Державного бюджету України позивачу необхідно повернути зайво сплачене державне мито в сумі 275 грн.

Платіжне доручення № 22107-91 від 23.09.2008 року залишити в матеріалах справи.

На підставі вищевикладеного керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

                                     В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовльнити повністю.

Стягнути з  житлово-експлуатаційної контори № 2, 25015, м.Кіровоград, вул.Полтавська,32, р/р № 260074201199320 в Укрсоцбанку, МФО 323293, код ЄДРПОУ 13744506 на користь відкритого аціонерного товариства "Кіровоградобленерго", 25012, м.Кіровоград, пр. Комуністичний,15 від імені якого діє Кіровоградський міський район електричних мереж, 25026, м.Кіровоград, вул.Севастопольська, 9а, на поточний рахунок № 260323121425 в філії Кіровоградське облуправління ВАТ "Ощадбанк", МФО 323475, код ЄДРПОУ 23226362 борг за спожиту едектроенергію в сумі 116 349,43 грн. , борг за перевищення договірних рівнів споживання в сумі 1 549,47 коп. та  на поточний рахунок із спеціальним режимом  використання № 26006001000865, МФО 300506 у Першому інвестиційному банку у м.Києві, код ЄДРПОУ 23226362 пеню в сумі 23 350,38 грн., 3% річних в сумі 5 307,14 грн., втрати від знецінення коштів внаслідок інфляції в сумі 24 992,53 грн., державне мито в сумі  1 715, 49 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 118 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.

Повернути з Державного бюджету України  надлишково сплачене       відкритим  аціонерним товариством  "Кіровоградобленерго", 25012, м.Кіровоград, пр. Комуністичний,15 від імені якого діє Кіровоградський міський район електричних мереж, 25026, м.Кіровоград, вул.Севастопольська, 9а, державне мито в сумі  275,31 грн., яке сплачене платіжним дорученням № 22107-91 від 23.09.2008 року  на суму 2 180,40 грн.

Довідку видати.

Платіжне доручення № 22107-91 від 23.09.2008 року залишити в матеріалах справи.

Згідно ч. 3 ст. 85 ГПК України рішення господарського  суду  набирає  законної  сили   після закінчення  десятиденного  строку з дня його прийняття,  а у разі, якщо  у  судовому  засіданні  було  оголошено лише вступну та резолютивну  частини  рішення,  воно набирає  законної сили після закінчення  десятиденного  строку  з   дня   підписання   рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області. 

Суддя   Т. В. Макаренко