Рішення

від 23.12.2008 по справі 5/134

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/134

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "23" грудня 2008 р.Справа №  5/134

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Змеула О.А. розглянув у судовому засіданні справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ТехноЮг", м. Одеса  

до відповідача: приватного підприємства "КМТАГРОГРУП", м. Кіровоград     

про стягнення 108654,61 грн.

Представники сторін участі не брали.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТехноЮг" звернулося до господарського суду з позовною заявою, яка містить вимоги про стягнення з приватного підприємства "КМТАРГОГРУП" коштів на загальну суму 108651,61грн., з них: основний борг у сумі 99023,32 грн., пеня в сумі 5925,09 грн., три проценти річних у сумі 3703,20 грн. на підставі укладеного договору на поставку товару № 1-2025 від 01.08.2008 року.  

Ухвалою господарського суду від 27.11.2008 року зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження в справі.  

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення йому 02.12..08 поштового відправлення № 430266 з ухвалою суду, але не надав відзиву на позовну заяву, тому на підставі ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.  

Розглянувши наявні матеріали справи, господарський суд встановив наступні обставини справи.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "ТехноЮг" (Постачальник) та приватним підприємством "КМТАРГОГРУП" (Покупець) 01.08.2008 року укладено договір на поставку товару № 1-2025 (далі – Договір).

Згідно п. 1. Договору Постачальник зобов'язується поставити паперову продукцію і канцелярські приналежності (товар) згідно замовлення Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно здійснювати його оплату згідно накладних на умовах Договору.

За умовами, передбаченими пунктом 2 Договору вартість товару включає в себе НДС, вартість тари, упаковки та маркування. Оплата проводиться в національній валюті України на розрахунковий рахунок Постачальника. Покупець повинен оплатити вартість кожної партії товару протягом одного календарного дня з дати, зазначеної у видатковій накладній.  

Позивач передав відповідачу товари за видатковими накладними № Т-00011645 від 19.08.08, № Т-00011625 від 19.08.08, № Т-00011628 від 19.08.08, № 00011627 від 19.08.08, а відповідачем отримано товари на загальну суму 99023,32 грн. Товари отримав представник відповідача на підставі довіреності № 12 від 19.08.2008 року.   

Відповідач набув право власності на отриманий товар вартістю 99023,32 грн. з моменту передання йому майна (частина 1 ст. 334 ЦК України).

За правилами частини 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або підписання товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.   

Отже, згідно п.п. 5.2. Договору вартість товарів, що отримані відповідачем 19.08.08 року на суму 99023,32 грн., відповідач повинен був сплатити на рахунок позивача протягом наступного дня - 20.03.2008 року. Але відповідач свого зобов'язання не виконав, придбаний товар не оплатив.   

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися (від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. ст. 655, 692 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.          

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

На підставі зазначених положень законодавства та умов договору вимога про стягнення основної заборгованості в сумі 99023,32 грн. підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно п. 5.2. Договору у разі порушення строку оплати, зазначеного в п.п. 2.5. даного Договору, Покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення, а також згідно ст. 625 Цивільного кодексу України виплачує 15 % річних від неоплаченої в строк суми.

Господарський суд виходить з того, що у відповідності до частин 1-2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пеня обчислюється за весь час прострочення платежів у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який сплачується пеня. Розмір облікової ставки НБУ становить з 30.04.2008 - 12%.

Суд виходить з того, що прострочення платежу відповідач допустив з 21.08.08 року.

Згідно розрахунку позивач пеню обчислив за період прострочення платежу з 21.08.08 до 21.11.08, аа цей період прострочення платежу фактично становить 92 дні, а сума пені становить 5973,87 грн. Але позивач пред'явив до стягнення меншу суму пені – 5925,09 грн., що є його правом вимоги стягнення суми повністю або частково.   

Отже, вимога про стягнення пені в сумі 5925,09 грн. підлягає задоволенню.

Правилами статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі п.п. 5.2. Договору позивач обґрунтовано обчислив 15 процентів річних за період прострочення платежу з 21.08.08 до 21.11.08. Прострочення платежу за цей період становить 92 дні, річні у розмірі 15 процентів складають суму - 3733,67 грн. Але позивач пред'явив вимогу про стягнення меншої суми річних - 3703,20 грн. що є його правом вимоги стягнення суми повністю або частково.    

З огляду на викладене вимога про стягнення 15 процентів річних у сумі 3703,20 грн. підлягає задоволенню.

Отже, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені належними докази і такими, що підлягають задоволенню повністю.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі на державне мито в сумі 1086,51 грн. та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. покладаються на відповідача повністю.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                   ВИРIШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "КМТАГРОГРУП" (код ЄДРПОУ 34249152, адреса: 25018, м. Кіровоград, вул. Прилуцька, 1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТехноЮг" (м. Одеса ) основний борг у сумі 99023,32 грн., пеню в сумі 5925,09 грн., три проценти річних у сумі 3703,20 грн. (всього на загальну суму 108651,61грн.), а також судові витрати у справі на державне мито в сумі 1086,51 грн. та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України.  

Суддя