Рішення

від 25.12.2008 по справі 18/203

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/203

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "25" грудня 2008 р.Справа №  18/203

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. при секретарі судового засідання Горловій М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 18/203

за позовом: Приватного  підприємства "Альянс-Маркет", м. Кіровоград  

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-Трейдинг", м. Кіровоград     

про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 04.04.2005 року

за зустрічним позовом:  Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-Трейдинг", м. Кіровоград     

до відповідача:  Приватного  підприємства "Альянс-Маркет", м. Кіровоград

про визнання дійсним договору купівлі-продажу від 04.04.2005 року та визнання права власності

Представники сторін:

від приватного підприємства "Альянс-Маркет" - Бойченко К.С., довіреність б/н  від 06.12.08;

від товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-Трейдинг" - Чеботарь О.М., довіреність   від 05.12.08 ;

Приватним підприємством “Альянс-Маркет” подано позовну заяву до товариства з обмеженою відповідальністю “Альянс-Трейдинг” з вимогою визнати недійсним договір купівлі-продажу від 04.04.2005 р., укладеного між сторонами.

Позовні вимоги мотивовано  відсутністю нотаріального посвідчення  договору, що суперечить вимогам закону та є підставою для визнання договору недійсним.

Відповідач позов заперечив та подав зустрічну позовну заяву з вимогами визнати дійсним зазначений вище договір купівлі-продажу та визнати за товариством з обмеженою відповідальністю “Альянс-Трейдинг” право власності на придбаний за  вказаним договором об”єкт нерухомості.

В судовому засіданні 25.12.2008 р. представник приватного підприємства "Альянс-Маркет" позовні вимоги підтримав, зустрічний позов заперечив.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-Трейдинг" первісні позовні вимоги заперечив, зустрічний позов підтримав.

В судовому засіданні 25.12.2008 р. за згодою присутніх представників сторін оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи і заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,

                                                      ВСТАНОВИВ:

04.04.2005 р. між приватним підприємством “Альянс-Маркет” (Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю “Альянс-Трейдинг” (Покупець) укладено договір купівлі-продажу  337/1000  частин цілого комплексу будівель, що знаходиться за адресою: м. Кіровоград, вул. Валентини Терешкової, 166 та складається з:

арматурного цеху, позначеного в технічній документації літ. “В2”, “В3”, що становить 27/1000 частин цілого комплексу будівель;

виробничого цеху, позначеного в технічній документації літ. “ВВ1”, що становить 31/100 частину цілого комплексу будівель.

Згідно з пунктом 2.1. договору продаж нерухомості здійснюється за 400 000 грн.

На виконання умов договору Продавцем за актом приймання-передачі нерухомого майна від 07.04.2005 р. передано, а Покупцем прийнято обумовлений договором об”єкт та сплачено Продавцю його ціну (а.с. 19-24).

Стаття 67 Господарського кодексу України встановлює, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.  Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Відповідно до частини 7 статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно положень статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею  657  Цивільного кодексу України унормовано, що  договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири)  або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації.  

Відповідно до приписів частини 1 статті 209 Цивільного кодексу України  правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Отже, підписаний між сторонами договір  купівлі-продажу від 04.04.2005 р., предметом якого є нерухоме майно, підлягає нотаріальному посвідченню в силу закону.  

В статті 203 Цивільного кодексу України  сформульовано  загальні вимоги до правочинів, додержання яких є необхідним для їх чинності. Так, згідно частини 4 наведеної норми правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

В силу статті 220 Цивільного кодексу України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Таким чином, підписаний між сторонами договір купівлі-продажу від 04.04.2005 р. є нікчемним у зв”язку з недодержанням сторонами при його укладені законодавчих вимог про нотаріальне посвідчення договору.

За приписами статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

З урахуванням наведених норм та враховуючи, що підписаний між сторонами договір купівлі-продажу від  04.04.2005 р. є нікчемним, тобто його недійсність прямо встановлена законом, у господарського суду відсутні підстави визнавати його недійсним, а тому первісні позовні вимоги  задоволенню не підлягають.

Між тим, господарський суд вважає обґрунтованим зустрічний позов та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Частина 2 статті 215 Цивільного кодексу України передбачає можливість визнання дійсним судом нікчемного правочину у випадках, встановлених цим Кодексом.

Так, у відповідності до положень частини 2 статті 220 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Згідно абзацу 3 пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" від 28.04.1978 р. №3, щоб недопустити неправильного визнання дійсними угод, суд повинен перевірити, чи підлягала виконана  угода нотаріальному посвідченню, чому вона не була нотаріально посвідчена і чи не містить вона протизаконних умов.

Як вбачається з договору купівлі-продажу від 04.04.2005 р.  сторонами при його підписанні погоджено предмет договору та його ціну. Повноваження осіб на підписання договору визначено статутом підприємств та укладеними з керівниками контрактами (а.с. 33-41, 48-53). Реалізований за договором об”єкт набутий у власність приватним підприємством “Альянс-Маркет” на підставі договорів   купівлі-продажу   від 30.10.2002 р. та від 08.07.2004 р. (а.с. 54-58). Згідно вказаних договорів за приватним підприємством “Альянс-Маркет” реєструвалось право власності на об"єкт нерухомості, що вбачається з витягу реєстру прав власності станом на 18.08.2004 р. (а.с. 59).

Факт виконання умов договору купівлі-продажу від 04.04.2005 р.  щодо передачі Продавцем майна та його прийняття і сплати Покупцем вартості підтверджується матеріалами справи і не заперечується сторонами (а.с. 19-24).

З викладеного господарський суд приходить до висновку, що між сторонами досягнуто погодження з усіх істотних умов договору купівлі-продажу від 04.04.2005р. та здійснено його повне виконання.

Приватне підприємство “Альянс-Маркет” не заперечує обставин ухилення від нотаріального посвідчення договору, пояснюючи це тим, що витрати по нотаріальному посвідченню мали понести сторони порівну. Між  тим, господарський суд враховує, що згідно з пунктом  3.2. договору  купівлі-продажу  саме  Продавець прийняв на себе зобов”язання  за власний рахунок провести нотаріальне посвідчення даного договору протягом 10 днів з моменту його підписання.

З урахуванням викладеного, господарський суд  вбачає підстави для  визнання дійсним договору купівлі-продажу від  04.04.2005 р.

Відповідно до норм статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та  інтересів є, зокрема, визнання права.

За правилами частини 2 статті 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, визнанням  наявності або відсутності прав.

Згідно статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Нормами статті 328 Цивільного кодексу України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

У відповідності до пункту 1 Додатку до Тимчасового положення про порядок реєстрації  прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. №7/5,  договори, за   якими   відповідно   до   законодавства передбачається  перехід права власності,  зокрема купівлі-продажу,  є правовстановлюваними документами, на підставі яких проводиться реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна.

Приватне підприємство "Альянс-Маркет" заперечує право власності товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-Трейдинг" на 337/1000 частини цілого комплексу будівель, розташованого по вул. В.Терешкової, 166 у м. Кіровограді, вимагаючи в  листі від 03.03.2008 р. його повернення з підстав недійсності договору купівлі-продажу від 04.04.2005 р.  (а.с. 9).

З урахуванням викладеного, зустрічні позовні вимоги про визнання права власності товариства з обмеженою відповідальністю “Альянс-Трейдинг” на нерухоме майно, яке ним придбано за договором купівлі-продажу від 04.04.2005 р.,  підлягають задоволенню.

У відповідності до норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за первісним і зустрічним позовом покладаються на позивача за первісним позовом.

Керуючись статтями 33, 34, 49, 82, 83, 84, 85  Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

                                                   ВИРІШИВ:

У задоволенні первісного позову відмовити повністю.

Зустрічний позов задовольнити повністю.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу від 04.04.2005 року 337/1000 частин цілого комплексу будівель, що складається з: арматурного цеху, позначеного в технічній документації літ "В2", "В3", що становить 27/1000 частин цілого комплексу будівель та виробничого цеху, позначеного в технічній документації літ "ВВ1", що становить 31/1000 частину цілого комплексу будівель, який розташований за адресою: м. Кіровоград, вул. Валентини Терешкової, 166, укладеного між приватним підприємством "Альянс-Маркет" (25007, м. Кіровоград, вул. В.Терешкової, 166) та товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс-Трейдинг" (25007, м. Кіровоград, вул. В.Терешкової, 166).

Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс-Трейдинг" (25007, м. Кіровоград, вул. В.Терешкової, 166) право власності на 337/1000 частин цілого комплексу будівель, що складається з: арматурного цеху, позначеного в технічній документації літ "В2", "В3", що становить 27/1000 частин цілого комплексу будівель та виробничого цеху, позначеного в технічній документації літ "ВВ1", що становить 31/1000 частину цілого комплексу будівель, який розташований за адресою: м. Кіровоград, вул. Валентини Терешкової, 166.

Стягнути з приватного підприємства"Альянс-Маркет" (25007, м. Кіровоград, вул. В. Терешкової, 166, р/р 260082894 в Кіровоградська ОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 323538, ідентифікаційний код 31562637) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-Трейдинг" (25007, м. Кіровоград, вул. В.Терешкової, 166, р/р 26009010158801 в АКИБ "УкрСибБанк", МФО 351005, ідентифікаційний код 33212853) - витрати по сплаті державного мита в сумі 4000грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Згідно ч. 3 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення  десятиденного  строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя   В.В.Тимошевська