Рішення

від 18.06.2009 по справі 37/499

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

37/499

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  37/499

18.06.09

За позовом                    Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод"

До відповідача           Закритого акціонерного товариства "Укргаз-Енерго"

Треті особи                    на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору

1.          Дочірня компанія "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

2.          Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

3.          Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

Про                               стягнення 24174739,38 грн.                                                                                                                                                                                             Суддя Ковтун С.А.

Представники учасників процесу:

Від позивача                    Орлов В.В. (за дов.)

                                        Шевченко М.С. (за дов.)

Від відповідача                    Бойко Д.М. (за дов.)

Від третьої особи-1          не з'явились

Від третьої особи-2          Чеботарьов І.Г. (за дов.)

Від третьої особи-3          Мицько Р.М. (за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" до закритого акціонерного товариства "Укргаз-Енерго" про стягнення 24174739,38 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач отримав від відповідача грошові кошти в сумі, що на 24174739,38 грн. перевищує вартість поставленого відповідачем природного газу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2008 порушено провадження у справі 37/499.

Позивач подав заяву від 09.01.2009 № 28/101-05-117-05 про збільшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 27519132,44 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.02.2009 № 37/499 заява від 09.01.2009 № 28/101-05-117-05 про збільшення позовних вимог, не прийнята судом.

У судовому засіданні 03.02.2009 представники сторін подали суду клопотання про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2009 було залучено до участі у справі як третіх осіб на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, дочірню компанію "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України" та дочірню компанію "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

Ухвалою від 21.04.2009  розгляд справи було відкладено на 19.05.2009.

Розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 18.05.2009 у зв'язку з призначенням Кондратової І.Д. суддею Київського апеляційного господарського суду справу передано на розгляд судді Ковтуна С.А.

Ухвалою від 20.05.2009  справу було прийнято до провадження та призначено розгляд останньої на 18.06.2009.

Відповідач проти позову заперечив, оскільки вважає, що ним не порушені умови договору поставки газу позивачу у березні 2008 року, а тому відсутні підстави для задоволення позову. Зокрема, відповідач зазначає, що він виконав свої обов'язки щодо поставки  позивачу природного газу у березні 2008, однак позивач, в порушення умов договору, не надав відповідачу акти приймання–передачі газу, а тому, згідно з умовами, договору, при відмові позивача від підписання акту приймання–передачі газу, у разі підтвердження відповідачем планового обсягу поставки, фактично переданим вважається газ, зазначений в наданих відповідачу газорозподільним підприємством реєстрі обсягів спожитого газу. Так, згідно з реєстром, фактично протранспортованих обсягів природного газу магістральними газопроводами дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" з ресурсів відповідача у березні 2008 року даним газотранспортним підприємством позивачу було транспортовано 39494,982 тис. м. куб. природного газу, що належить відповідачу.

Третьою особою–1 надані письмові пояснення, відповідно до яких отримувачем всього імпортованого газу, який надійшов в Україну в березні 2008 року, є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України". Крім того, третя особа–1 зазначає, що відповідач не здійснював відбору газу з підземних сховищ дочірньої компанії "Укртарнсгаз" для його поставки в березні 2008 року.

Третьою особою-2 підтримала позов, посилаючись на те, що безпосередніми власниками ресурсу імпортованого природного газу, призначеного для реалізації промисловим підприємствам України, у березні 2008 року були лише Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

Третя особа–3 у своїх посилається на те, що між позивачем та третьою особою -3 укладено договір на поставку природного газу у березні 2008 року, умови якого сторонами виконано, що підтверджується актом приймання –передачі.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

28.11.2009 між закритим акціонерним товариством "Укргаз-енерго", як постачальником (відповідач), та товариством з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод", як покупцем (позивач), було укладено договір № 51/77/Х-08 на постачання природного газу (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору п. 1.1 постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти від постачальника та оплатити природний газ (надалі - Газ) в обсязі, вказаному в статі 2 Договору.

Умови договору свідчать про те, що за своєю правовою природою вищевказаний договір є договором поставки.

У відповідності до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п. 2.1 Договору постачальник передає покупцю Газ в обсязі 2171000000 куб.м. протягом періоду з 01.01.2008  до 31.12.2011.

Обсяги газу, які планується поставити за даним Договором у 2009, 2010 та 2011 роках з плановим обсягами по кожному місяцю поставки будуть встановлені сторонами шляхом підписання до 15 грудня календарного року, що передає відповідному року поставки, відповідних додаткових угод до даного Договору.

Пунктом 3.6 Договору передбачено, що факт здійснення покупцем повної попередньої оплати є умовою для надання постачальником заявки до філії об'єднаного диспетчерського управління ДК "Укртрансгаз" на включення планового обсягу поставки до планового розподілу газу на відповідний місяць поставки, а у разі неотримання постачальником попередньої оплати плановий обсяг вважається непідтвердженим.

Ціна 1000,0 кубічних метрів Газу, який передається постачальником покупцеві на умовах Договору (надалі-ціна Газу), узгоджується сторонами шляхом підписання додаткових угод до даного Договору на кожний місяць поставки (п. 5.1 Договору).

Відповідно до п. 6.1 Договору покупець зобов'язаний здійснити оплату Газу, що передається за даним Договором, шляхом банківського переказу грошових коштів на поточні рахунки постачальника, вказані в даному Договорі.

Покупець здійснює попередню оплату за Газ, що передається за даним Договором, щодекадно: до 25 числа місяця, що передує місяцю поставки, а також, до 5 і 15 числа місяця поставки на підставі рахунків-фактур, виставлених постачальником покупцеві (п. 6.2 Договору).

Згідно п. 6.3.2 Договору, якщо сума здійсненої покупцем попередньої оплати перевищує вартість вказаного в акті обсягу газу, надлишок перерахованих грошових коштів зараховується як попередня оплата Газу на поточний місяць поставки.

  За постачання природного газу в лютому 2008 року позивачем було перераховано передплату в розмірі 57584491,76 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (копії в матеріалах справи). Крім того, до оплати за лютий 2008 зарахована сума 72591,28 грн. (різниця на користь позивача за поставлений у січні 2008 року Газ). Вартість фактично поставленого у лютому 2008 року газу склала 53203829,58 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи актом від 29.02.2008. Таким чином, різниця між вартістю оплаченої партії Газу та поставленої у лютому 2008 склала 4453253,46 грн. та мала бути зарахована як попередня оплата Газу на наступний (поточний місяць) –березень 2008 року.

За постачання природного газу в березні 2008 року позивачем, на підставі рахунку–фактури № СФг-007833, було перераховано передплату в розмірі 19721485,92 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 12444 від 25.02.2008.

Таким чином позивач здійснив передплату за Газ в березні 2008 року в розмірі 24174739,38 грн. (4453253,46+19721485,92).

Відповідно до п. 4.3 Договору обсяг споживання Газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показників приладів обліку витрат Газу, встановлених на комерційному вузлі/вузлах обліку Газу, вказаних в п. 3.4 Договору, з урахуванням п.п. 3.5, 3.8.1 даного Договору.  

Відповідно до 4.4 Договору приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі Газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого Газу. Акт приймання-передачі складається за встановленою формою.

Не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки, покупець зобов'язується надати постачальнику для підпису два примірники акту приймання–передачі газу, підписані та скріплені печаткою покупця та погоджені газотранспортним підприємством.

Обсяг газу, вказаний в акті приймання–передачі Газу, є остаточним, обов'язковим для сторін, і є підставою для остаточних розрахунків між сторонами, акт приймання–передачі Газу є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно з п. 4.5 Договору при відмові покупця від підписання акту приймання–передачі Газу, у разі підтвердження постачальником планового обсягу поставки згідно з п. 3.6 даного Договору, фактично переданим вважається обсяг Газу, зазначений в наданих постачальнику газорозподільним підприємством реєстрі обсягів спожитого Газу.

Однак, як зазначає позивач, відповідач в порушення умов договору не здійснив поставки Газу в березні 2008 року, попередню оплату за Газ не повернув. Також не була здійснена поставка Газу і в подальшому.

У відповідності до ст. 4 Закону України "Про нафту і газ" регулювання відносин у нафтогазовій галузі має особливості, пов'язані з постійним і безперервним збалансуванням видобутку, постачання і споживання газу, для забезпечення якого встановлюється єдине диспетчерське (оперативно - технологічне) управління Єдиною газотранспортною системою України.

Реалізація державної політики в нафтогазовій галузі та управління нею згідно з ст. 6 Закону  України "Про нафту і газ" покладені на Кабінет Міністрів України та інші уповноважені на це органи виконавчої влади в межах повноважень, визначених законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2008 № 163  встановлено, що  з 1 березня 2008 року імпортований природний газ реалізується в Україні Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та її дочірньою компанією "Газ України" за умови проведення споживачами стовідсоткової оплати використаного природного газу; у разі коли обсягів центрально- та середньоазійського природного газу, який надходить в газотранспортну систему України, недостатньо для задоволення потреб споживачів України, Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" використовує ресурси власного природного газу, що перебувають на зберіганні в підземних сховищах її дочірньої компанії "Укртрансгаз".

 14 березня 2008 року між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та компанією РосУкрЕнерго АГ було укладено контракт купівлі-продажу природного газу № 14/198/08 (копія є в матеріалах справи).

Відповідно до цього контракту у березні 2008 року компанія РосУкрЕнерго АГ передала, а Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" прийняла 5280 698 906 куб. м імпортованого природного газу, що підтверджується актом № 03/08-RUE від 23.04.2008, підписаним між компанією РосУкрЕнерго АГ, дочірньою компанією «Укртрансгаз»та Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", актом № 3 від 10.04.2008, підписаним між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та відкритим акціонерним товариством «Газпром», та актом № З від 10.04.2008 технічного приймання газу за березень 2008 року, підписаним між компанією РосУкрЕнерго АГ, дочірньою компанією «Укртрансгаз»та Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (копії - в матеріалах справи).

Вказаний обсяг імпортованого природного газу був розмитнений

Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" відповідно до

вантажно-митних декларацій, копії яких також є в матеріалах справи, а саме №124000002/9/020010 та № 124000002/9/020004.

Також на вимогу суду дочірньою компанією "Укртрансгаз" Національною акціонерною компанією "Нафтогаз" у листі від 14.05.2009 № 4604/64-014 повідомлено, що закрите акціонерне товариство "Укргаз - Енерго" не здійснювало відбору природного газу з підземних сховищ дочірньої компанії "Укртрансгаз" для його поставки в березні 2008 року.

Крім того, в матеріалах справи наявний лист Миколаївського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів УМГ "Харківтрансгаз" ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" від 16.02.2009 № 06-03/122, відповідно до якого жодних актів та реєстрів про транспортування природного газу від закритого акціонерного товариства "Укргаз - Енерго" до товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" за березень 2008 року у Миколаївському ЛВУМГ підписано не було та до УМГ "Харківтрансгаз" не надавались.  

Також, в листі Державної митної служби України від 15.04.2009 № 11/9-1021/3551 останньою повідомлено, що протягом березня 2008 року єдиним імпортером (отримувачем) природного газу, що ввозився в Україну, була Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".  

Враховуючи вищевикладене, матеріалами справи спростовуються доводи відповідача про те, що доказами поставки газу позивачу у розмірі 39494,982 тис. м. куб. в березні 2008 року є реєстр фактично протранспортованих обсягів природного газу магістральними газопроводами ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України".

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано до суду належних доказів поставки позивачу природного газу в березні 2008 року.  

Крім того, 25.03.2008 позивач уклав з дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" договір № 06/08-59 поставки природного газу, згідно з яким остання зобов'язалась передати у березні 2008 року природний газ в обсязі 44100000 куб. м. за ціною 1256,15 грн.

Позивач платіжним дорученням № 2122 від 31.03.2008 перерахував дочірній компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 55396215,00 грн.

Кількість фактично спожитого природного газу у березні 2008 склала 44237,127 тис. куб.м., а його вартість - 55568272,44 грн., що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.03.2008, у зв'язку з чим 10.04.2008 позивач платіжним дорученням № 2466 перерахував дочірній компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"  172057,44 грн.

  На підставі викладеного, судом встановлено, що відповідач не виконав свого обов'язку по договору № 51/77/Х-08 та не здійснив поставку природного газу в березні 2008 року в межах фактично здійсненої позивачем попередньої оплати.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правові наслідки не поставки товару у випадку одержання попередньої оплати передбачені ст. 693 ЦК України, частиною 2 якої передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару  або повернення суми попередньої оплати.

Оскільки відповідач свої зобов'язання по Договору не виконав, газ оплачений позивачем йому не поставив, передплату не повернув, зважаючи на вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення попередньої оплати в розмірі 24174739,38 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд           

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з закритого акціонерного товариства "Укргаз-Енерго" (м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, рахунок 26009102254001 у ЗАТ "Альфа-Банк" м. Київ, МФО 300346, код 34003224) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" (м. Миколаїв, пр. Жовтневий, 471, рахунок 26005103440001 у ЗАТ "Альфа-Банк", м. Київ, МФО 300346, код 33133003) 24174739,38 грн., 25500 грн. державного мита та 118 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                                                            С.А. Ковтун

Дата підписання 06.08.2009 р.