Рішення

від 29.04.2015 по справі 918/238/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" квітня 2015 р. Справа № 918/238/15

Суддя Романюк Р.В. розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго"

до Державного підприємства "Рівненське державне науково-виробниче підприємство геодезії та кадастру"

про стягнення 71 967 грн. 58 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: Бородавко А.П. (довіреність №03-05/1/1 від 05.01.2015р.);

від відповідача: Курись О.П. (договір №1-1 від 24.04.2015р.).

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" звернулося до господарського суду з позовом до Державного підприємства "Рівненське державне науково-виробниче підприємство геодезії та кадастру" про стягнення 71 967 грн. 58 коп. з яких: 55 395 грн. 70 коп. заборгованість за надані послуги; 4 231грн. 59 коп. пеня; 1329 грн. 48 коп. - 3% річних та 11004 грн.81 коп. інфляційні.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що на підставі договору №1679 від 01.10.2013р. надав відповідачу теплову енергію, вартість якої останнім сплачена частково, а тому існуючу заборгованість з урахуванням пені, 3 % річних та інфляційних, просить суд стягнути у примусовому порядку.

30.03.2015р. відповідачем подано відзив на позовну заяву, згідно якого останній зазначає, що проти позовних вимог заперечує та просить суду в позові відмовити (а.с.21).

22.04.2015р. позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 55 395 грн. 70 коп. заборгованості, 4 146 грн. 53 коп. пені, 1 329 грн. 48 коп. - 3% річних та 11 004 грн. 81 коп. інфляційних (а.с.45).

Вказана заява подана в порядку визначеному ст. 22 ГПК України, підписана уповноваженим представником, не суперечить чинному законодавству, не порушує права та охоронювані законом інтереси сторін, а відтак приймається судом.

В судовому засіданні 29.04.2015р. представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши зібрані у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

1 жовтня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (Підприємство) та Державним підприємством "Рівненське державне науково-виробниче підприємство геодезії та кадастру (Споживач) було укладено Договір на постачання теплової енергії №1679 від 01.10.2013р., за яким Підприємство зобов'язується надавати Споживачеві теплову енергію, а Споживач, в свою чергу, зобов'язується прийняти та оплатити теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим Договором (п.1.1 Договору).

Відповідно до п. 1.4 Договору, теплова енергія подається Споживачу за адресою: м. Рівне, вул. 16 Липня, 38.

Пунктом 5.4 Договору встановлено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Термін внесення платежів - не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим.

Згідно п. 9.1 Договору, даний Договір укладається терміном на 1 рік і набуває чинності з дня його підписання та поширює свою дію на правовідносини, що виникли з 22 серпня 2013 року.

За умовами п. 9.4 Договору, Договір вважається пролонгований на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії про його припинення не буде письмово заявлено однією з сторін.

Вказаний Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплено відбитками печаток останніх.

На виконання умов Договору позивач в період листопада 2013 року по лютий 2015 року відпускав відповідачу теплову енергію, вартість якої останній оплатив частково і станом на 22.04.2015р. заборгованість відповідача перед ТОВ "Рівнетеплоенерго" становить 55 395 грн. 70 коп.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статті 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до частин 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтею 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин, враховуючи, що факт постачання позивачем теплової енергії відповідачу в період з листопада 2013 року по лютий 2015 року та наявність заборгованості в сумі 55 395 грн. 70 коп. підтверджується зібраними у справі доказами, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Крім того, частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання (Постанова Верховного суду України від 12.12.11 в справі №07/238-10).

На підставі частини 2 статті 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 3% річних за період з 11.12.2013р. по 20.02.2015р. в розмірі 1329 грн. 48 коп. та інфляційні за період з 01.01.2014р. по 01.01.2015р. в розмірі 11 004 грн. 81 коп.

Суд, перевіривши подані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних, встановив, що останні є арифметично вірними та відповідають вимогам чинного законодавства.

Крім того, пунктом 6.3.3. Договору сторони обумовили, що Споживач (відповідач у справі) несе відповідальність за порушення порядку розрахунків за теплову енергію, передбаченого п. 5.4 Договору - сплачує пеню у розмірі не менше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач припустився прострочення грошового зобов'язання, позивачем нараховано пеню за період з 11.01.2014р. по 08.11.2014р., розмір якої складає 4 146 грн. 53 коп.

Подані позивачем розрахунки пені та період її нарахування перевірено судом та визнано їх обґрунтованими.

Разом з тим, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно пункту 1 статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

За таких обставин, враховуючи що відповідач є неприбутковою організацією, та майновий стан якої залежить від надходжень з державного бюджету, а належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд вважає за можливе скористатись правом, наданим ст. 83 ГПК України та ст. 233 ГК України, зменшивши суму пені, яка підлягає стягненню на 50 % - до 2 073 грн. 27 коп.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з Державного підприємства "Рівненське державне науково-виробниче підприємство геодезії та кадастру" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" 55 395 грн. 70 коп. заборгованості за надану згідно Договору теплову енергію, 2 073 грн. 27 коп. пені, 1 329 грн. 48 коп. - 3% річних та 11 004 грн. 81 коп. інфляційних, з покладенням судових витрат на відповідача у справі.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Рівненське державне науково-виробниче підприємство геодезії та кадастру" (33028, м. Рівне, вул. 16 Липня, 38, код ЄДРПОУ 30133037) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (33027, м. Рівне, вул. Д.Галицького, буд. 27, код ЄДРПОУ 36598008) 55 395 грн. 70 коп. заборгованості, 2 073 грн. 27 коп. пені, 1 329 грн. 48 коп. - 3% річних, 11 004 грн. 81 коп. інфляційних та 1827 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено "30" квітня 2015 року

Суддя Романюк Р.В.