Рішення

від 23.04.2015 по справі 918/1711/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 квітня 2015 р. Справа № 918/1711/14

Суддя Горплюк А.М. розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріва-Трейд"

до відповідача Фермерського господарства "Надія"

про стягнення заборгованості в сумі 200 162 грн. 13 коп.

В засіданні приймали участь:

Від позивача : Мікосянчик І.Ю. (довіреність №15 від 18.12.2014).

Від відповідача : не з'явився.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріва-Трейд" звернулось до господарського суду з позовом до Фермерського господарства "Надія" про стягнення заборгованості в сумі 200 162 грн. 13 коп.

Ухвалою суду від 03.12.2014р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження, справу призначено до слухання на 18.12.2014р.

Ухвалою суду від 18.12.2014р. розгляд справи відкладено на 13.01.2015р.

В судовому засіданні 13.01.2015р. оголошувалась перерва до 22.01.2015р.

Ухвалою суду від 22.01.2015р. розгляд справи відкладено на 29.01.2015р.

В судовому засіданні 29.01.2015р. представник відповідача заявив усне клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, зазначив, що підпис директора Фермерського господарства «Надія» Данилюка А.В. на Додатку №2 від 30.04.2014р. та Додатку №3 від 07.05.2014р. до Договору поставки №220 від 23.04.2014р., а також підпис на видаткових накладних №620 від 23.04.2014р., №670 від 30.04.2014р та №692 від 07.05.2014р. підроблені.

Ухвалою суду від 29.01.2015р. призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз. Перед судовим експертом поставлені наступні питання:

1) Чи виконано підпис в оригіналі Додатку №2 до договору поставки № 220 від 23.04.2014р. від імені Покупця Данилюка Анатолія Володимировича (Данилюк А.В.), саме Данилюком Анатолієм Володимировичем чи іншою особою?

2) Чи виконано підпис в оригіналі Додатку №3 до договору поставки № 220 від 23.04.2014р. від імені Покупця Данилюка Анатолія Володимировича (Данилюк А.В.), саме Данилюком Анатолієм Володимировичем чи іншою особою?

3) Чи виконано підпис в оригіналі Видаткової накладної №620 від 23.04.2014р. від імені Покупця/отримувача, саме Данилюком Анатолієм Володимировичем чи іншою особою?

4) Чи виконано підпис в оригіналі Видаткової накладної №670 від 30.04.2014р. від імені Покупця/отримувача, саме Данилюком Анатолієм Володимировичем чи іншою особою?

5) Чи виконано підпис в оригіналі Видаткової накладної №692 від 07.05.2014р. від імені Покупця/отримувача, саме Данилюком Анатолієм Володимировичем чи іншою особою?

Ухвалою суду від 29.01.2015р. провадження у справі №918/1711/14 було зупинено до отримання висновку експерта.

02.02.2015р. до господарського суду Рівненської області з Львівського науково - дослідного інституту судових експертиз надійшов лист №1649 від 27.03.2015р. про повернення матеріалів справи №918/269/14 без виконання ухвали суду у зв'язку з несплатою рахунків за проведення експертизи сторонами.

Ухвалою суду від 07.04.2015р. провадження у справі №918/1711/14 було поновлено, справу призначено до слухання в судовому засіданні на 23.04.2015р..

В судовому засіданні 23.04.2015р. представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав вказаних у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання та 23.04.2015р. не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про місце, дату та час розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с. 238).

Суд вбачає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду заяви без участі представника відповідача відповідно до статті 75 ГПК України.

В результаті розгляду матеріалів справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 23.04.2014 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріва-Трейд" (надалі - постачальник) та Фермерське господарство «Надія» (надалі - покупець) уклали договір поставки №220 (а.с. 8), відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов'язується поставити та передати цибулю насіневу (надалі - товар) у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору та додатків до нього, які є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно з п. 2.1. договору, ціна на товар встановлюється в додатках до договору в національній грошовій одиниці - гривні, при цьому обов'язково вказується еквівалент вартості товару в євро на підставі погодженого сторонами курсу євро відносно до гривні, при якому робились розрахунки вартості товару.

Загальна вартість договору складається з сумарної вартості поставленого товару, зазначеного в накладних, які є невід'ємною частиною даного договору (п.2.3. договору).

Відповідно до п. 3.1. договору, поставка товару здійснюється партіями у строки та умовах, які визначені у додатках до договору. Покупець подає постачальнику замовлення по факсу або електронній пошті, на підставі якого сторони узгоджують асортимент, кількість та термін поставки кожної партії товару, що зазначаються у додатку до даного договору. Замовлення вважається прийнятим при виставленні рахунку або підписанні додатку до даного договору (п.3.2. договору).

Згідно з п. 4.1. договору, оплата товару здійснюється грошовими коштами на розрахунковий рахунок постачальника. Покупець здійснює оплату за товар на підставі виставлених постачальником рахунків та/або видаткових накладних у строки, які зазначаються у додатку до договору (п.4.2. договору).

У відповідності до п. 4.4. договору, валюта оплати - національна грошова одиниця - гривня. Якщо на дату кінцевого розрахунку покупцем загальної вартості договору, визначеного у додатку до договору, офіційний курс Національного банку України (євро відносно гривні) зміниться більше, ніж на 5% відносно погодженого у додатку до договору сторонами курсу, то розмір платежу визначається шляхом проведення переоцінки вартості товару. В іншому випадку покупець здійснює оплату за товар за ціною, визначеною згідно з цим договором без проведення переоцінки, відповідно до рахунків та/або накладних на товар.

Дооцінка вартості товару для здійснення платежу за поставлений товар проводиться за наступною формулою:

S=(K1/K0)*S1, де

S - розмір платежу з урахуванням дооцінки, що підлягає сплаті покупцем;

К1 - офіційний курс євро до гривні, встановлений НБУ, на день проведення покупцем розрахунку за поставлений товар згідно з додатком до договору.

К0 - погоджений сторонами курс євро до гривні, який складає 13,70 гривень за 1 євро;

S1 - розмір платежу за товар, що дорівнює загальній вартості договору відповідно до п. 2.3.3 даного договору.

Згідно з п. 5.3. договору, покупець зобов'язаний прийняти товар та провести оплату за товар в строк та на умовах цього договору.

Даний договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2014 року та до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором (п. 9.1. договору).

23.04.2014р. сторонами укладено Додаток №1 до Договору №220 від 23.04.2014р. (а.с. 9).

У відповідності до Додатку №1 до Договору №220 від 23.04.2014р. вартість товару складає 95 610 грн. 00 коп., що становить 6 978,83 євро відносно погодженого сторонами курсу.

Покупець зобов'язаний здійснити оплату за поставлений товар до 15 вересня 2014 року. Оплата товару здійснюється покупцем на підставі виставлених рахунків та/або сумарної кількості видаткових накладних на поставлений товар з урахуванням положень щодо дооцінки, викладених у п. 4.4. Договору.

На виконання умов Договору та Додатку №1 до договору позивач на підставі видаткової накладної №620 від 23.04.2014р. поставив товар на загальну суму 95 610 грн. 00 коп. Видаткова накладна містить посилання на договір №220 від 23.04.2014р.. Товар прийнятий відповідачем без зауважень (а.с.21).

30.04.2014р. сторонами укладено Додаток №2 до Договору №220 від 23.04.2014р. (а.с. 10).

У відповідності до Додатку №2 до Договору №220 від 23.04.2014р. вартість товару складає 9 260 грн. 00 коп., що становить 675,91 євро відносно погодженого сторонами курсу.

Покупець зобов'язаний здійснити оплату за поставлений товар до 15 вересня 2014 року. Оплата товару здійснюється покупцем на підставі виставлених рахунків та/або сумарної кількості видаткових накладних на поставлений товар з урахуванням положень щодо дооцінки, викладених у п. 4.4. Договору.

На виконання умов Договору та Додатку №2 до договору позивач на підставі видаткової накладної №670 від 30.04.2014р. поставив товар на загальну суму 9 260 грн. 00 коп. Видаткова накладна містить посилання на договір №220 від 23.04.2014р.. Товар прийнятий відповідачем без зауважень (а.с.22).

07.05.2014р. сторонами укладено Додаток №3 до Договору №220 від 23.04.2014р. (а.с. 11).

У відповідності до Додатку №3 до Договору №220 від 23.04.2014р. вартість товару складає 92 400 грн. 00 коп., що становить 6 752,40 євро відносно погодженого сторонами курсу.

Покупець зобов'язаний здійснити оплату за поставлений товар до 15 вересня 2014 року. Оплата товару здійснюється покупцем на підставі виставлених рахунків та/або сумарної кількості видаткових накладних на поставлений товар з урахуванням положень щодо дооцінки, викладених у п. 4.4. Договору.

На виконання умов Договору та Додатку №3 до договору позивач на підставі видаткової накладної №692 від 07.05.2014р. поставив товар на загальну суму 92 400 грн. 00 коп. Видаткова накладна містить посилання на договір №220 від 23.04.2014р.. Товар прийнятий відповідачем без зауважень (а.с.23).

25.09.2014р. Фермерське господарство «Надія» здійснило часткову оплату за отриманий товар в сумі 26 500 грн. 00 коп., що становить 1 595,42 євро, відповідно до офіційного курсу Національного банку України, який був встановлений станом на 25.09.2014р. у співвідношенні 1 євро = 16,61 грн. (а.с. 17).

06.11.2014р. Фермерське господарство «Надія» здійснило часткову оплату за отриманий товар в сумі 37 000 грн. 00 коп., що становить 2 265,77 євро, відповідно до офіційного курсу Національного банку України, який був встановлений станом на 25.09.2014р. у співвідношенні 1 євро = 16,33 грн. (а.с. 16).

10.11.2014р. позивач направив відповідачу претензію з вимогою провести повний розрахунок в розмірі 10 545,95 євро, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 20.11.2014р. складає 18,98 грн. за 1 євро, становить 200 162 грн. 13 коп. (а.с. 12). Зазначені вимоги відповідачем залишені без задоволення та відповіді.

В наслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 200 162 грн. 13 коп., що становить 10 545,95 євро, відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 20.11.2014р..

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, встановивши обставини справи і давши їм правову оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

На умовах договору №220 від 23.04.2014 р. між сторонами відбулись правовідносини з поставки, які регулюються нормами пар.1-3 гл.54 Цивільного кодексу України та пар.1 гл.30 Господарського кодексу України. За договором поставки продавець, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до норм ст.530 Цивільного кодексу України зобов'язання має бути виконане у встановлений строк (термін).

Відповідно до ч.2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин. Згідно з ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Положеннями ст. 189 Господарського кодексу України передбачено, що ціна (тариф) у цьому Кодексі є формою грошового визначення вартості продукції (робіт, послуг), яку реалізують суб'єкти господарювання. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається у договорі в гривнях.

Відповідно до статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару.

Нормами ст.627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України).

Стаття 524 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Згідно зі статтею 533 Цивільного кодексу України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

В листі Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва, від 21.12.2007р. за №9563 вказано, що при визначенні ціни у договорі слід враховувати положення ч. 2 ст. 524 Цивільного кодексу України про те, що сторони можуть визначати грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Як вже зазначалося вище, відповідно до ч. 1, 2 ст.533 Цивільного кодексу України передбачено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Зазначена норма кореспондується із положеннями ч.2 ст. 198 Господарського кодексу України.

Таким чином, положення чинного законодавства хоч і визначають національну валюту України як єдиний законний платіжний засіб на території України, однак не містять заборони на вираження у договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті, а також на здійснення перерахунку грошового зобов'язання у випадку зміни НБУ курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти.

За статтею 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін; зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках та на умовах, встановлених договором або законом.

Отже, сторонам надано право визначати зокрема, у договорі, грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті, що дає можливість учасникам цивільного обороту уникнути впливу інфляційних процесів на суму їхніх грошових зобов'язань.

Згідно з п. 2.1. договору, ціна на товар встановлюється в додатках до договору в національній грошовій одиниці - гривні, при цьому обов'язково вказується еквівалент вартості товару в євро на підставі погодженого сторонами курсу євро відносно до гривні, при якому робились розрахунки вартості товару. Відповідно до ч. 2 ст. 524 Цивільного кодексу України сторони дійшли згоди, що ціна на товар та загальна сума договору зазначається у додатках і визначені у національній валюті України в сумі, еквівалентно офіційному курсу Національного банку України євро до гривні на день при якому робились розрахунки вартості товару.

До договору, між сторонами укладено додатки №1, №2 та №3, якими сторони визначили суму оплати відповідно до встановленої формули в залежності від курсу євро до гривні.

Згідно з п. 4 наказу Міністерства фінансів України від 10.08.2000р. №193 «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку «Вплив змін валютних курсів» курсова різниця - це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах.

Оскільки сторонами у належній формі досягнуто згоди щодо можливості зміни обумовленої ціни у визначених ними, а чинне законодавство не містить прямого застереження про недійсність відповідної домовленості, з огляду на значне збільшення курсу продажу іноземних валют до гривні, позовна вимога про стягнення заборгованості в сумі 200 162 грн. 13 коп., що пов'язана зі зміною курсу гривні до її грошового еквіваленту в іноземній валюті (євро) - є підставною і підлягає задоволенню.

Статтями 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

З огляду на вищевикладене в сукупності вбачається, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 200 162 грн. 13 коп. заборгованості стверджуються Договором та іншими матеріалами справи і підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 11, 509, 526, 530, 612, 629 Цивільного кодексу України та ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України.

На відповідача на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються витрати по сплаті судового збору в розмірі 4 003 грн. 24 коп.

Керуючись ст.ст. 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Фермерського господарства «Надія» (35450, Рівненська обл., Гощанський р-н, с. Федорівка, вул. Першотравнева, буд. 16, код ЄДРПОУ 32923030) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріва-Трейд» (33003, м. Рівне, вул. Гагаріна, 39, корпус 5А, код ЄДРПОУ 34518774) - 200 162 грн. 13 коп. заборгованості та 4 003 грн. 24 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення підписане суддею "28" квітня 2015р.

Суддя Горплюк А.М.