Рішення

від 29.04.2015 по справі 922/4975/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" квітня 2015 р.Справа № 922/4975/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Денисюк Т.С.

при секретарі судового засідання Сіліній М.Г.

розглянувши справу

за позовом Приватного підприємства "Торговний будинок "Аркада", м. Харків до Taxberg Commercial S.A., Panama про стягнення 5302502,92 доларів США за участю представників сторін:

позивача - Бєлєвцова О.С., довіреність б/н від 15.01.2015 року;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Торгівельний будинок "Аркада" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Taxberg Commercial S.A., Panama City про стягнення 5302502,92 доларів США. В обгрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання покладених на відповідача обов"язків за Контрактом №01/08/14-Т від 21 серпня 2014 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.11.2014 року за позовною заявою було порушено провадження по справі №922/4975/14, призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 03 лютого 2015 року та встановлено термін розгляду справи до 04.05.2015 року, що становить шість місяців з дати надходження позовної заяви до господарського суду Харківської області.

Ухвалою суду від 03.02.2015 року розгляд справи було відкладено на 17 лютого 2015 року.

Ухвалою суду від 17.02.2015 року розгляд справи було відкладено на 17 березня 2015 року.

Відповідно до повідомлення суду від 17.03.2015 року, судове засідання з 17 березня 2015 року було перенесено на 18 березня 2015 року о(б) 14:00 .

Ухвалою суду від 18.03.2015 року розгляд справи було відкладено на 21 квітня 2015 року.

Через канцелярію суду 03 квітня 2015 року позивач з супровідним листом (вх.№13236) на виконання вимог ухвали суду надав офіційний переклад ухвали господарського суду Харківської області від 18.03.2015 року з української мови англійською, правильність якого посвідчена нотаріально.

Надані документи були досліджені та долучені судом до матеріалів справи. Офіційний переклад ухвали господарського суду Харківської області від 18.03.2015 року було направлено на адресу відповідача - Taxberg Commercial S.A., Panama City.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 квітня 2015 року розгляд справи ьуло відкладено на 29 квітня 2015 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, однак, через канцелярію суду 29.04.2015 року від Taxberg Commercial S.A. надійшов відзив на позовну заяву (вх.17484) в якому відповідач зазначив, що проти позову не заперечує та визнав суму заборгованості за Контрактом №01/08/14-Т від 21 серпня 2014 року в повному обсязі.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

01.08.2014 року між Приватним підприємством «Торгівельний Будинок Аркада» (надалі - покупець, позивач) і TAXBERG COMMERCIAL S.A. (надалі - продавець, відповідач) був укладений зовнішньоекономічний контракт № 01/08/14-Т.

Згідно з п.10.1, 10.2 Контракту матеріальним правом, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин сторін за Контрактом, є право України. Правом, що застосовується до Контракту, охоплюються: дійсність Контракту, тлумачення його умов, права та обов'язки сторін, виконання Контракту, наслідки невиконання або неналежного виконання Контракту, припинення Контракту, наслідки недійсності Контракту. Процесуальним правом, що підлягає застосуванню при вирішенні спорів, що виникають з Контракту, є право України.

В силу п.11.2 Контракту усі розбіжності, вимоги, що стосуються тлумачення умов Контракту, його невиконання або неналежного виконання, недійсності, які сторони не врегулювали у добровільному порядку, підлягають вирішенню у Господарському суді Харківської області (Україна) відповідно до матеріального та процесуального права Контракту. Місце судового розгляду: Україна, місто Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 8 під'їзд.

Згідно зі ст.2 Закону України «Про міжнародне приватне право» цей Закон застосовується до питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом, зокрема, щодо підсудності судам України справ з іноземним елементом.

В силу ст.76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема, у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

Згідно з п.1 Роз'яснень Президії Вищого господарського суду України № 04-5/608 від 31.05.2002р. «Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств та організацій», а також виходячи з позиції Вищого господарського суду України в «Узагальненні судової практики вирішення господарськими судами окремих категорій спорів за участю нерезидентів» від 01.09.2009р., іноземні підприємства і організації мають право звернення до господарських судів згідно з встановленою підвідомчістю і підсудністю господарських спорів за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. При цьому правовідносини, пов'язані з усіма видами зовнішньоекономічної діяльності в Україні, регулюються положеннями Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", а питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який впливає на виникнення, зміну або припинення правовідносин, мав чи має місце на території іноземної держави), у тому числі й питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, вирішуються згідно із Законом України "Про міжнародне приватне право". Закон України "Про міжнародне приватне право" (пункт 1 частини 1 статті 1) визначає приватноправові відносини як відносини, які ґрунтуються на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності, суб'єктами яких є фізичні та юридичні особи. Згідно зі статтею 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України. За статтею 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків виключної підсудності у справах з іноземним елементом, передбачених у статті 77 цього Закону. Таким чином, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків виключної підсудності (пункт 1 частини 1 статті 76 Закону України "Про міжнародне приватне право") спір підлягає вирішенню в господарських судах України з урахуванням вимог розділу III ГПК.

Згідно з п.1.1, п.1.2 Контракту (в редакції додаткової угоди від 17.09.2014р.) відповідач зобов'язувався поставити і передати у власність позивачу, а позивач зобов'язувався оплатити і прийняти товар - тканини відповідних товарних позицій, найменування, якісні характеристики, кількість та ціна яких передбачені у Додатках до Контракту.

Згідно з Додатком 1 від 08 серпня 2014р. (Специфікація 08/08), Додатком 1-D від 15 вересня 2014р. (Специфікація 15/09) поставці підлягала перша товарна позиція: тік -100% бавовна з малюнком для білизни щільністю 140 г/м.кв +/-5%, шириною 2,20м. +/-5% у кількості 2 100 000 п/м та 716 500 п/м відповідно, вартістю 3 780 000,00 доларів США та 1 289 700,00 доларів США відповідно.

Згідно з Додатком 2 від 17 вересня 2014р. (Специфікація 17/09) поставці підлягала друга товарна позиція: тік -100% бавовна з вплітанням лляної нитки з малюнком щільністю 140 г/м.кв +/-5%, шириною 2,20м. +/-5% у кількості 630 000 п/м вартістю 1 291 500,00 доларів США.

Виходячи з п.4.1, 4.2, 4.3 Контракту, загальна вартість Контракту визначається сумою усіх Додатків, які становлять невід'ємну частину Контракту, та не може перевищувати 7 500 000,00 доларів США; валютою Контракту є долари США; ціна окремої товарної позиції зазначається сторонами у Додатку до Контракту.

Згідно з п.3.2 Контракту поставка товару здійснюється партіями.

Пунктом 3.4 Контракту (в редакції додаткової угоди від 17.09.2014р.) визначені строки поставки товару, зокрема, згідно з п.3.4.1 Контракту товарна позиція згідно з Додатком 1 від 08 серпня 2014р. (Специфікація 08/08), Додатком 1-D від 15 вересня 2014р. (Специфікація 15/09) постачається продавцем у строк до 25.10.2014р. за умови сплати покупцем авансового платежу згідно з п.5.2.1 цього Контракту.

Згідно з п.5.1, п.5.2 Контракту (в редакції додаткової угоди від 17.09.2014р.) авансові платежі за товар здійснюються покупцем до моменту поставки товару шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця в обслуговуючому банку у розмірах та у строки, передбачені п.5.2 Контракту, зокрема, в силу п.5.2.1 Контракту авансовий платіж у розмірі 5 069 700,00 доларів США здійснюється покупцем у строк до 25.09.2014р. Допускається виконання грошового зобов'язання частинами (окремими траншами). Допускається виконання грошового зобов'язання достроково.

Виходячи з п.5.5 Контракту, покупець визнається таким, що виконав грошове зобов'язання, в момент оплати товару.

У п.1.2 Контракту (в редакції додаткової угоди від 17.09.2014р.) для цілей Контракту сторони погодили значення та застосування термінів, визначивши, зокрема, момент оплати товару - моментом, на який виконано відповідний обов'язок покупця за Контрактом, та який визначається датою списання грошових коштів в сумі згідно з п.5.2.1, п.5.2.2 відповідно, з рахунку покупця в обслуговуючому банку.

Як вбачається з матеріалів справи, платіжними дорученнями в іноземній валюті № 1 від 12.08.2014р. на суму 3 720 000,00 доларів США, № 4 від 22.09.2014р. на суму 1 349 802,37 доларів США (а.с. 25-26) позивач перерахував на рахунок продавця грошові кошти у загальному розмірі 5 069 802,37 доларів США, у тому числі: 5 069 700,00 доларів США - на виконання грошового зобов'язання згідно з п.5.2.1 Контракту (попередня оплата за товарну позицію згідно з п.3.4.1 Контракту); 102,37 доларів США - на часткове дострокове виконання грошового зобов'язання згідно з п.5.2.2 Контракту (попередня оплата за товарну позицію згідно з п.3.4.2 Контракту).

З огляду на викладене, грошове зобов'язання зі сплати авансового платежу згідно з п.5.2.1 Контракту було виконане позивачем своєчасно та у повному обсязі.

В силу п.3.1, п.6.1 Контракту поставка товару здійснюється автомобільним транспортом на умовах DAP, місце поставки: м. Одеса, Україна, згідно з Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів (ІНКОТЕРМС) Міжнародної торгівельної палати в редакції 2010р. Продавець не пізніше двох календарних днів з моменту відвантаження товару за допомогою електронного зв'язку надсилає на адресу покупця: axioma00@mail.ru копії наступних документів: рахунку-фактури (інвойсу), коносаменту, сертифікатe країни походження, єдиного транспортного документу (CMR), експортної митної декларації продавця.

Згідно з п.6.4 Контракту місцем фактичної передачі товару визначено м. Одесу, Україна. Покупець заздалегідь повинен надати продавцю достатнє повідомлення про конкретний пункт прийняття поставки у межах місця призначення (місця поставки), надіславши таке повідомлення за допомогою електронного зв'язку на адресу продавця: taxberg.sa@gmail.com. Строк фактичної передачі товару (у межах встановленого Контрактом строку поставки) погоджується сторонами у такому ж порядку.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» момент здійснення імпорту - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що імпортується, від продавця до покупця.

В силу п.3.5 Контракту право власності на товар переходить до покупця з моменту поставки товару згідно з умовами Контракту.

У п.1.2 Контракту (в редакції додаткової угоди від 17.09.2014р.) для цілей Контракту сторони погодили значення та застосування термінів, визначивши, зокрема, момент поставки товару - моментом, на який виконано відповідний обов'язок продавця за Контрактом згідно з п.3.4.1, п.3.4.2 відповідно, та який визначається за статтею А.4 «Поставка» обраного базису поставки згідно з Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів (ІНКОТЕРМС) Міжнародної торгівельної палати в редакції 2010р.

Як вбачається з п.3.1 Контракту, базисом поставки є умови DAP, місце поставки: м. Одеса, Україна.

Виходячи зі статті А.4 «Поставка» розділу «DAP» («поставка у пункті») ІНКОТЕРМС-2010, продавець зобов'язаний надати товар покупцеві на транспортному засобі, готовим до розвантаження, у вказаному пункті, якщо такий є, у вказаному місці призначення, якщо це прописано у договорі перевезення.

Як свідчать матеріали справи, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язання, товар (погоджену товарну позицію) не експортував, копії документів про відвантаження та експортне митне оформлення позивачеві не надсилав - відповідно, товар до митного кордону України не надходив, митні формальності для імпорту не виконувались, доставка товару у місце призначення та передача його покупцеві місця не мали.

Згідно з п.9.10 Контракту (в редакції додаткової угоди від 17.09.2014р.) якщо продавець, який одержав суму авансового платежу, не поставив (не передав) товар покупцеві у встановлений Контрактом строк, авансовий платіж підлягає поверненню продавцем шляхом перерахування грошових коштів на рахунок покупця в обслуговуючому банку у строк, не пізніше 3 (трьох) банківських днів з моменту спливу відповідного строку поставки.

Крім того, як вбачається зі змісту п.5.2.2 Контракту (в редакції додаткової угоди від 17.09.2014р.), авансовий платіж згідно з цим пунктом Контракту здійснюється покупцем у строк до 25.11.2014р. за умови, що поставка товару виконана продавцем відповідно до п.3.4.1 Контракту.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що строк поставки згідно з п.3.4.1 Контракту сплинув 24.10.2014р., і поставку відповідного товару не здійснено - грошові кошти у загальному розмірі 5 069 802,37 доларів США підлягали поверненню відповідачем шляхом перерахування на рахунок позивача у строк до 29.10.2014р. включно.

Як зазначає позивач, станом на час звернення з цим позовом вказані грошові кошти на рахунок позивача не перераховані, заборгованість, що виникла внаслідок недотримання відповідачем строків, передбачених Контрактом, не погашена.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Згідно зі ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом встановлено, що контракт № 01/08/14-Т від 01.08.2014 року, укладений між сторонами по справі, за своєю природою є договором купівлі - продажу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ч. 1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Враховуючи приписи ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи, що у відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги те, що факт перерахування коштів позивачем підтверджується належними доказами, а саме платіжними дорученнями: № 1 від 12.08.2014 року у сумі 3720000,00 дол. США та № 4 від 22.09.2014 року у сумі 1349802,37 дол. США, враховуючи те, що відповідач не виконав свої зобов'язання щодо поставки товару, чим суттєво порушив умови укладеного між сторонами контракту, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача передплати в сумі 5069802,37 доларів США, які було перераховано відповідачу в якості авансу правомірна та обґрунтована, тому підлягає задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача нарахованих позивачем процентів за користування грошовими коштами у розмірі 65400,45 доларів США, суд зазначає наступне.

Згідно ч.5 ст.694 ЦК України якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (ст.536 ЦК України).

З аналізу зазначеної статті вбачається, що розмір відсотків за користування чужими грошовими коштами має бути передбачено договором.

Відповідно до п.9.10 Контракту (в редакції додаткової угоди від 17.09.2014р.), на суму авансового платежу нараховуються проценти за користування грошовими коштами у розмірі 0,03% від суми авансового платежу за весь період, з моменту оплати товару і до моменту фактичного повернення покупцеві відповідної суми авансового платежу.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов'язання, вимога про стягнення процентів за користування грошовими коштами у розмірі 65400,45 доларів США, заявлена позивачем обґрунтовано, доведена матеріалами справи, вірно нарахована та підлягає задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача нарахованої позивачем неустойки в розмірі 167300,10 доларів США, суд зазначає наступне.

В силу ч.2 ст.193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з ч.1 ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч.4 ст.231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Виходячи з п.9.9 Контракту, за порушення строку поставки товару продавець сплачує покупцеві штрафну неустойку у розмірі 0,3% від вартості непоставленого товару за кожен день затримки виконання за весь період прострочення, але не більше 20% загальної вартості Контракту.

Зважаючи на вищевикладене, позивачем обґрунтовано нараховано відповідачу неустойку на суму заборгованості у розмірі 167300,10 доларів США, розрахунок неустойки перевірено судом з урахуванням вимог діючого законодавства, тому суд приходить до висновку щодо її задоволення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 11, 526, 549, 611, 612, 623-629, 655, 693 Цивільного кодексу України; ч. 1 ст. 174, ст. 193 Господарського кодексу України; ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44, 47-49, 65, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Taxberg Commercial S.A. (50th Street, Global Plaza Tower, 19th Floor, Suite H, Panama City, Panama; Банк - посередник: DEUTSCHE BANK TRUST COMPANY AMERICAS Адреса:New York, USA Рахунок: 04-460-055 Свіфт: BKTR US 33 Банк одержувача: ABLV Bank, AS Latvia, Riga, Elizabetes Str. 23, LV-1010 SWIFT: AIZKLV22 Account (IBAN): LV20AIZK0000010343887) на користь Приватного підприємства "Торгівельний Будинок Аркада" (61038, м. Харків, Салтіське Шосе, б. 67-А, код ЄДРПОУ 32548751) передплату в сумі 5069802,37 доларів США, проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 65400,45 доларів США, неустойку в розмірі 167300,10 доларів США та 73080,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набранн рішенням законної сили.

Повне рішення складено 29.04.2015 р.

Суддя Т.С. Денисюк