Рішення

від 30.04.2015 по справі 925/566/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2015 року Справа № 925/566/15

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М. з секретарем судового засідання Волна С.В., за участю представників сторін:

від позивача: Дегнера О.С. за довіреністю у справі;

від відповідача: - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Комплектпапір" до фізичної особи - підприємця Мацкевич Алли Миколаївни про стягнення 45 020,82 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача матеріальної шкоди в сумі 45 020,82 грн. з яких: 32 194,80 грн. заборгованості по орендній платі, 3 652,58 грн. пені, 8 238,66 грн. інфляційних та 934,78 грн. 3 % річних на підставі договору оренди нежитлового приміщення № 1 від 07 травня 2011 року, укладеного між сторонами.

20 квітня 2015 року позивач надав суду заяву про уточнення предмету позову і просить суд стягнути з відповідача вказані кошти, як заборгованість по орендній платі на підставі договору оренди нежитлового приміщення № 1 від 07 травня 2011 року, а тому слова про матеріальну шкоду позивач просить вважати виключеними з усього тексту позовної заяви.

Дана заява подана в порядку ст. 22 ГПК України, а тому суд приймає її до розгляду.

У судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав повністю та просить їх задовольнити.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, свого представника в жодне судове засідання не направив, заперечення проти позову не надані, клопотання про відкладення останнього судового засідання з боку відповідача не надано. Перешкоди для розгляду справи за відсутності представника відповідача в порядку ст. 75 ГПК України - відсутні.

Заслухавши доводи та пояснення представника позивача і дослідивши наявні у справі письмові докази й оцінивши їх у сукупності, суд задовольняє позовні вимоги частково з наступних підстав:

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

З матеріалів справи вбачається наступне:

07 травня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Комплектпапір" (далі - Орендодавець) та фізичною особою - підприємцем Мацкевич Аллою Миколаївною (далі - Орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 1 (далі - Договір, а.с. 16-18), у відповідності до якого позивач (Орендодавець) передає, а відповідач (Орендар) приймає в строкове платне користування не житлове приміщення, яке є власністю позивача (Орендодавця), загальною площею 132 (сто тридцять два ) квадратних метрів, розташоване у будівлі за адресою: м. Умань, вул. Леніна, 33. Об'єкт оренди буде використовуватись відповідачем (Орендарем) для розміщення магазину з продажу кондитерських виробів (п. 1.1 договору).

Термін оренди починається з дати підписання акта прийому - передачі Об'єкта оренди та закінчується "31" грудня 2012 року. ( п. 3.1 договору). Договір вважається продовжений на той же строк і на тих же умовах, якщо жодна із сторін, не пізніше, ніж за один місяць до закінчення строку його дії не заявить про небажання продовжити дію договору (п. 3.2 договору).

Розмір загальної щомісячної орендної плати складається з :

- орендної ставки 27 ( двадцять сім) грн. 00 коп. за один метр квадратний, що складає 3 564 (три тисячі п'ятсот шістдесят чотири ) гривень за місяць;

- вартості комунальних платежів за поточний місяць оренди - вартість спожитої відповідачем (Орендарем) тепло - та електроенергії, газу, води та каналізації, а також вартість усіх експлуатаційних витрат ( прибирання території загального користування, вивіз сміття та інше) Сума орендної плати вважається такою, що включає плату за користування земельною ділянкою, на якій розташований Об'єкт оренди і яка прилягає до нього (п. 4.1 договору).

Відповідно до п.4.2 договору сторони домовились про те, що в момент підписання даного договору орендар сплачує авансовий платіж, який дорівнює одній місячній ставці, і в подальшому буде зарахований в рахунок наступних платежів. Платіж за перший місяць оренди розраховується з розрахунку кількості днів на момент підписання акту прийому передачі. Перший платіж сплачується у безготівковому порядку шляхом банківського переказу на зазначений нижче поточний рахунок позивача (Орендодавця) протягом 5 днів з моменту підписання даного договору. Починаючи з другого місяця оренди, орендна плата в частині орендної ставки (що розрахована пропорційно кількості квадратних метрів площі Об'єкта оренди), сплачується щомісячно у безготівковому порядку шляхом банківського переказу на зазначений нижче поточний рахунок позивача (Орендодавця) не пізніше 30-го числа попереднього місяця (у випадку якщо позивача (Орендодавець) не порушує строку згідно якого виставляється рахунок на оплату орендної плати), за який здійснюється оплата на підставі виставленого позивачем (Орендодавцем) рахунку-фактури. Позивач (Орендодавець) повинен вчасно виставляти такі рахунки відповідачу (Орендареві) не пізніше 25-го числа розрахункового місяця. Протягом 5 днів після закінчення звітного місяця для остаточного розрахунку позивач (Орендодавець) надає відповідачу (Орендарю) акт прийому-передачі виконаних робіт на загальну суму орендної плати на місяць.

Приміщення в оренду відповідачу було передано за актом прийому передачі в оренду 04 червня 2011 року (а.с. 19). Заперечень проти неотримання майна в оренду відповідачем суду не подано.

Позивач вказав, що після закінчення дії договору оренди 31.12.2012 року жодна із сторін не заперечила проти продовження його дії і відповідачка продовжила користуватися орендованим майном.

За твердженням позивача, відповідач без попередження звільнила орендоване приміщення по вул. Леніна, 33 у м. Умань 02 жовтня 2014 року, не склавши акт приймання-передачі майна та не попередивши про розірвання договору, чим порушила умови п. 12.7 договору, що позивачем розцінюється як розірвання договору в односторонньому порядку.

Відповідно до п. 6.2.13 договору після розірвання договору відповідач (Орендар) зобов'язаний протягом 5 днів повернути майно, що орендується позивачу (Орендодавцю) за актом приймання - передачі.

02 жовтня 2014 року позивачем було складено акт прийому майна з оренди (а.с. 24) за участю директора позивача та представників РЕУ-2, в якому вказано, що відповідач без попередження в односторонньому порядку залишила орендоване приміщення та не з'явилась на призначену дату передачі об'єкта оренди згідно телеграми від 30.09.2014 року (а.с.23).

Заперечень проти фактичного припинення дії договору оренди між сторонами саме 02.10.2014 року відповідачем суду не подано.

З доводів позивача вбачається, що з січня 2014 року по 02 жовтня 2014 року відповідач не сплачує позивачу орендну плату згідно договору оренди нежитлового приміщення № 1 від 07 травня 2011 року.

Зважаючи на те, що за договором оренди від 07.05.2011 року відповідач повинен щомісячно сплачувати по 3 564,00 грн. (розділ 4), то за вказаний період з 01.01.2014 року по 02.10.2014 року розмір орендної плати складає 32 305,94 грн., виходячи з такого розрахунку:

3 564,00 грн. х 9 місяців + 3564,00 : 31 день жовтня х 2 дні.

Однак свої вимоги в частині визначення основного боргу по орендній платі позивач не змінив і просить суд стягнути лише 32 194,80 грн. заборгованості відповідача перед позивачем по орендній платі на підставі договору оренди нежитлового приміщення № 1 від 07 травня 2011 року за період з січня 2014 року по 02 жовтня 2014 року.

Доказів про проведення повного розрахунку по оренді за вказані періоди відповідач суду не надав. Доказів про існування спору між сторонами з приводу якості наданих послуг оренди у справі немає.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється лише виконанням, проведеним належним чином.

Строк виконання зобов'язання по сплаті орендних платежів за Договором в період січня-жовтня 2014 року для відповідача вже є таким, що настав, доказів проведення розрахунку за орендними платежами відповідач суду не надав, а тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 32 194,80 грн. боргу по орендній платі за договором оренди нежитлового приміщення № 1 від 07 травня 2011 року.

За змістом пункту 1 статті 199 Господарського кодексу України та пункту 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Зазначені статті узгоджуються з приписами пункту 9.3 договору між сторонами, згідно з яким у випадку прострочення сплати орендної плати за цим Договором відповідач (орендар) сплачує на користь позивача (Орендодавця) пеню в розмірі 0,5 % суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочення.

Позивач користуючись своїм правом просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 3 652,58 грн., розраховану із подвійної облікової ставки НБУ за прострочення сплати платежів по оренді, нарахованих за період січня-жовтня 2014 року.

Суд перевіривши нарахування пені в сумі 3 652,58 грн. за період з 31.01.2014 по 28.02.2015 року (а.с. 38-39), встановив неправильність її нарахування. За розрахунком, проведеним по програмі Ліга-Закон, загальний розмір пені становить 3 904,88 грн.

Стягнення пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ та нарахування її за період шести місяців з моменту виникнення права на пеню, відповідає нормам ст. 1,3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ст. 232 ГК України.

Оскільки позивач свої вимоги в частині стягнення пені не збільшував, період нарахування пені за кожним платежем не перевищує шестимісячного терміну, то суд погоджується з розрахунком пені позивача ( а.с. 38-39).

Доказів проведення повного розрахунку по пені відповідач у справу не надав, а тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 3 652,58 грн. пені.

В силу вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Суд перевірив нарахування за відповідні періоди в сумі 8 238,66 грн. інфляційних (лютий 2014 року по лютий 2015 року) та 934,78 грн. 3 % річних (з 31.01.2014 року по 01.03.2015 року -- а.с. 38-43).

За належним розрахунком сума інфляційних витрат становить 8 721,33 грн., а сума 3 % річних лише 724,91 грн.

Оскільки позивач не збільшив свої вимоги в частині інфляційних, то до стягнення з відповідача на користь позивача належить 8 238,66 грн. інфляційних витрат та лише 724,91 грн. 3 % річних, оскільки решта суми 3% річних нарахована позивачем безпідставно.

Доказів проведення розрахунку за інфляційними та 3% річних суду у справу не подано.

Заперечень проти позову відповідач суду не надав.

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача лише 32 194,80 грн. заборгованості по орендній платі, 3 652,58 грн. пені, 8 238,66 грн. інфляційних, 724,91 грн. як 3% річних на підставі договору № 1 оренди нежитлового приміщення від 07.05.2011 року.

В решті вимог у позові слід відмовити повністю через помилки у розрахунках.

Позивач також просить суд стягнути у складі судових витрат з відповідача 600,00 грн. вартості юридичних послуг на підставі договору про надання правової допомоги від 15 січня 2015 року та квитанції прибуткового касового ордеру № 1 від 15 січня 2015 року (а.с. 45-46).

Дані вимоги до задоволення не підлягають, виходячи з такого:

У відповідності до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

У відповідності до п. 10 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 р. N 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зі змінами та доповненнями, витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

З матеріалів справи вбачається, що 15 січня 2015 року між адвокатом Бурлакою Валентиною Іванівною (Адвокат) та товариством з обмеженою відповідальністю "Комплектпапір" (Клієнт) було укладено договір про надання правової допомоги ( а.с. 45), за умовами якого Адвокат зобов'язався надати правову допомогу, в тому числі, за окремим дорученням Клієнта, представляти інтереси Клієнта в судах (місцевих, апеляційних, господарських), органах прокуратури, міліції, органах місцевого самоврядування, ДВС.

На доказ оплати послуг адвоката позивач надав квитанцію (а.с. 46) про сплату коштів в сумі 600,00 грн.

За змістом договору про надання правової допомоги не вбачається, що допомога була надана саме у справі № 925/566/15 за позовом до СПД Мацкевич А.М.

Адвокат Бурлака Валентина Іванівна в жодне судове засідання не з'являлась, позовна заява підписана директором ТОВ "Комплектпапір" О.С. Дегнера. На документах у матеріалах справи немає вказівки, що вони складалися адвокатом. В судові засідання з'являвся лише представник позивача Дегнера Олександр Сергійович, а тому в задоволенні вимоги про стягнення адвокатських послуг в сумі 600,00 грн. позивачу слід відмовити за недоведеністю цієї суми стягнення.

На підставі ст. 49 ГПК України, враховуючи вину відповідача у виникненні спору, з відповідача на користь позивача слід стягнути 1 827,00 грн. на відшкодування сплаченого позивачем судового збору повністю.

Керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності Мацкевич Алли Миколаївни (ідентифікаційний номер 2388621105, Черкаська область, м. Умань, вул. І. Гонти,2 кв. 31) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплектпапір" (ідентифікаційний код 31431345, Черкаська область, м. Умань, вул. Леніна, 33) -- 32 194,80 грн. заборгованості по орендній платі, 3 652,58 грн. пені, 8 238,66 грн. інфляційних, 724,91 грн. як 3% річних на підставі договору № 1 оренди нежитлового приміщення від 07.05.2011 року та 1827,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

3. В решті вимог у позові відмовити повністю.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Повний текст рішення складено 05 травня 2015 року.

Суддя Н.М. Спаських