Постанова

від 30.04.2015 по справі 912/2834/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.2015 року Справа № 912/2834/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Пархоменко Н.В. (доповідач)

суддів : Коваль Л.А., Чередка А.Є.

при секретарі судового засідання Сусла Я.Б.

за участю представників сторін :

від позивача : не з'явився, про день, час. місце розгляду справи був повідомлений належним чином;

від відповідача : не з'явився, про день, час. місце розгляду справи був повідомлений належним чином,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кіровоградської міської ради на рішення господарського суду Кіровоградської області від 10.02.2015 року у справі №912/2834/14

за позовом: Кіровоградської міської ради, м. Кіровоград

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий інститут сучасних технологій", м. Новоукраїнка Кіровоградської області

про: внесення змін до договору

В С Т А Н О В И В:

Кіровоградська міська рада звернулася до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою, в якій просила внести зміни до договору оренди землі від 12.12.2013 року №46, укладеного між Кіровоградською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково - виробничий інститут сучасних технологій", а саме: "перше речення розділу 5 "Орендна плата" договору викласти у такій редакції: "Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки: 926,12 грн. на місяць".

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 10.02.2015 року у справі №912/2834/14 (головуючий суддя Колодій С.Б., судді: Тимошевська В.В., Шевчук О.Б.) в задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що рішення Кіровоградської міської ради від 03.12.2009 року №2904 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кіровограда", яке є підставою для внесення відповідних змін до договору, відноситься до числа актів нормативно-правового характеру та є за своїм змістом регуляторним актом. Місцевий господарський суд дійшов до висновку, що рішення №2904 від 03.12.2009 року не набрало чинності, оскільки не було офіційно оприлюднене в друкованих засобах масової інформації.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Кіровоградська міська рада звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Кіровоградської області від 10.02.2015 року у справі №912/2834/14 за позовом Кіровоградської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий інститут сучасних технологій" про внесення змін до договору та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення Кіровоградської міської ради від 03.12.2009 року №2904 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кіровограда" визначає ціновий показник вартості 1 м 2 земельної ділянки в межах населеного пункту, застосовується до визначеного кола осіб, а тому воно не є регуляторним актом в розумінні Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", оскільки положення даного рішення не встановлюють, не змінюють та не скасовують будь-яких норм права. Апелянт зазначає, що рішення Кіровоградської міської ради від 03.12.2009 року №2904 є чинним (не скасованим), а тому, посилаючись на абзац перший пункту 2.19. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" (в редакції від 16.01.2013 року), яким визначено, що у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку, вважає, що наявність рішення міської ради повинно братися судом до уваги при вирішенні спору, оскільки воно не було скасоване в судовому порядку.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.03.2015 року апеляційну скаргу Кіровоградської міської ради на рішення господарського суду Кіровоградської області від 10.02.2015 року у справі №912/2834/14 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Пархоменко Н.В. (доповідач), суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є., розгляд скарги призначений на 31.03.2015 року.

Розгляд справи був відкладений з 31.03.2015 року на 30.04.2015 року.

У судове засідання, яке відбулося 30.04.2015 року представник апелянта не з'явився, про день, час, місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (ухвали) - судової повістки, яке отримано позивачем 08.04.2015 року.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий інститут сучасних технологій" у судове засідання не з'явився, про день, час, місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (ухвали) - судової повістки, яке отримано відповідачем 08.04.2015 року.

Апеляційний суд, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність висновків, повноту їх дослідження місцевим господарським судом вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 12.12.2013 року між Кіровоградською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий інститут сучасних технологій" (орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки №46, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець на підставі рішення Кіровоградської міської ради від 20.11.2013 року надає, а орендар приймає в довгострокове платне користування на 10 років земельну ділянку загальною площею 0,1700 га для будівництва 18-квартирного житлового будинку, яка знаходиться в м. Кіровограді по вул. Бабушкіна, 23-а.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,1700 га за рахунок земель житлової громадської забудови, кадастровий номер 3510100000:11:073:018 (п. 2.1 договору).

На земельній ділянці розміщено об'єкт нерухомого майна (комплекс будівель). Стіни цегляні, перекриття - залізобетонні плити. Приміщення обладнано: водо-, газо-, електропостачанням, каналізацією (п. 2.2 договору).

На виконання умов договору Кіровоградська міська рада передала Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий інститут сучасних технологій" земельну ділянку загальною площею 0,1700 га для будівництва 18-квартирного житлового будинку, яка знаходиться в м. Кіровограді по вул. Бабушкіна, 23-а (а.с. 19).

Відповідно до п. 2.4 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно витягу з технічної документації про грошову оцінку земельної ділянки від 09.12.2013 року №235/04-24-13 становить 370 447,73 грн.

Договір укладено на десять років. Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації, відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (п. 3.1 договору).

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №16096222 14.01.2014 року внесений запис про договір оренди землі №46 від 12.12.2013 року (а.с. 22).

Відповідно до п. 4.1 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 9,26 грн. на місяць, відповідно до розрахунку, що додається до даного договору, починаючи з дня державної реєстрації договору оренди.

Як вбачається з розрахунку розміру орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності, грошова оцінка якої проведена на 03.12.2009 року (додаток до договору оренди землі №46 від 12.12.2013 року) розмір земельного податку складає 308,71 грн./міс., розмір орендної плати складає 9,26 грн./міс. (а.с. 17).

Відповідно до п. 4.5 договору орендна плата переглядається у разі: зміни ставок орендної плати; зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни нормативної грошової оцінки земель міста; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом та даним договором.

Пунктом 9.2 договору сторони передбачили право орендодавця вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати та збільшення розміру орендної плати у випадках, визначених розділом 4 цього договором.

Пунктом 10.2 договору передбачений обов`язок орендаря, зокрема, своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату.

Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору, спір вирішується у судовому порядку (п.п. 13.1, 13.2 договору).

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним, Податковим та Цивільними кодексами України, іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо зазначено про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (стаття 6 Цивільного кодексу України).

Відповідно до змісту статей 759 та 762 Цивільного кодексу України, законом можуть бути передбачені особливості укладання та виконання договору найму (оренди), і договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Згідно з статтею 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Питання сплати податку на землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою з 01.01.2011 року регулюється виключно Податковим кодексом України.

Згідно із статтею 287 Податкового кодексу власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно з вимогами статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

- не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки (ст. 288.5.1 Податкового кодексу України);

- не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки (ст. 288.5.2 Податкового кодексу України).

Рішенням Кіровоградської міської ради від 03.12.2009 року №2904 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кіровограда" було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кіровограда, зокрема, схему економіко-планувального зонування міста Кіровограда; середню базову вартість одного квадратного метра земель у розмірі 170,06 грн.; нормативну грошову оцінку земель міста; локальні коефіцієнти, які характеризують місце розташування земельних ділянок у місті; схему впливу локальних факторів, що характеризують місце розташування земельних ділянок у місті. Зазначене рішення Кіровоградської міської ради введено в дію з 01.01.2010 року, як зазначено в п.3 цього рішення.

16.02.2010 року рішенням Кіровоградської міської ради №3025 були внесені зміни до додатку 5 рішення Кіровоградської міської ради №2904 від 03.12.2009 року, який викладено в новій редакції.

Відповідно до Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за вих. №235/04-24-13 від 09.12.2013 року, виданого Головним Управлінням Держземагенства у Кіровоградському районі Кіровоградської області, нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 1 700,00 м 2 , розташованої за адресою: м. Кіровоград, вул. Бабушкіна, 23-а (кадастровий номер 3510100000:11:073:0018) складає 370 447,73 грн. (а.с. 21).

11 листопада 2014 року Кіровоградською міською радою прийнято рішення №3619 "Про встановлення мінімального розміру орендної плати за користування земельними ділянками", відповідно до якого встановлений мінімальний розмір орендної плати, для договорів оренди земельних ділянок та рішень Кіровоградської міської ради, де вже встановлено (прийнято) розмір орендної плати за користування земельними ділянками, на рівні, що є нижчим 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Рішенням Кіровоградської міської ради від 14.11.2014 року №3628 "Про внесення змін до рішення Кіровоградської міської ради від 16.02.2010 року №3025" викладено в новій редакції додаток "Рекомендований розмір орендної плати за використання земельних ділянок в місті Кіровограді", затверджений рішенням Кіровоградської міської ради від 16.02.2010 року №3025 "Про внесення змін до рішення Кіровоградської міської ради від 02.12.2009 року №2904".

Таким чином, відповідач має сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою на рівні трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України.

Відповідно статті 13 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Частина 2 статті 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Згідно зі статтею 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У визначених законом випадках застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 2.19 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" судам слід враховувати, що розмір орендної плати за землю визначається сторонами у договорі, в тому числі може визначатися шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає чинному законодавству України, зокрема, приписам частини першої статті 15, статті 21 Закону України "Про оренду землі".

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. При цьому надсилання відповідачеві пропозицій щодо внесення змін до договору оренди є правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання останнім вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору не позбавляє його права звернутися до господарського суду з позовом про зміну умов договору.

Відповідно до частини другої статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (стаття 652 Цивільного кодексу України).

Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом. Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість внесення змін до договору, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому прийняття рішення міською радо про встановлення розміру орендної плати у відповідність до законодавства (не нижче 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки) є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Згідно з підпунктом 271.1.1. пункту 271.1. статті 271 Податкового кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом, є базою оподаткування податком за землю.

У відсотках від нормативної грошової оцінки земельної ділянки встановлюється ставка податку за земельну ділянку, з урахуванням кратності якого визначається мінімальний та максимальний розмір річної орендної плати.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного суду України від 06.12.2010 року у справі № 2-1/10068-2008, від 27.12.2010 року у справі №27/15-10, від 23.05.2011 року у справі №7/105-10(30/234-09), від 04.07.2011 року у справі №41/81пд).

Рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України (стаття 111 28 господарського процесуального кодексу України).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог Кіровоградської міської ради, місцевий господарський суд виходив з того, що рішення Кіровоградської міської ради "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кіровограда", яке є підставою для внесення відповідних змін до договору, відноситься до числа актів нормативно-правового характеру та є за своїм змістом регуляторним актом.

Місцевий господарський суд дійшов до висновку, що дане рішення не набрало чинності, оскільки не було офіційно оприлюднене в друкованих засобах масової інформації.

Однак, апеляційний господарський суд не погоджується з такими висновками місцевого господарського суду з таких підстав.

Нормативно-правовий акт це рішення компетентних суб'єктів, що приймається в установленому законом порядку, має загальний характер, вигляд офіційного документа, який викладений у письмовій формі, забезпечується державою і породжує юридичні наслідки.

Згідно до пункту 1 Указу Президента України "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" від 03.10.1992 року №493/92, державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи і законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.

Однак, ця вимога не стосується актів виконавчих органів місцевого самоврядування, прийнятих в межах їх повноважень відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Відповідно до пункту 3 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 року №731, на державну реєстрацію подаються нормативно-правові акти, прийняті уповноваженими на це суб'єктами нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, що містять норми права, мають неперсоніфікований характер і розраховані на неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться.

Крім того, приписами статті 1 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" встановлено, що регуляторний акт - це прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання; прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.

Так, надаючи оцінку щодо правової природи та правового статусу рішення Кіровоградської міської ради від 03.12.2009 року №2904 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кіровограда" місцевий господарський суд не звернув уваги на те, що вказане рішення лише встановлює ціновий показник вартості земельної ділянки, яке виражене у грошовій формі, що розрахований в порядку встановленому наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 27.11.2006 року №18/15/21/11 "Про порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів" та Постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 року №213 "Про методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів."

В свою чергу, відповідно до статті 5 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Обов'язковість проведення нормативної грошової оцінки земель передбачено статтею 13 Закону України "Про оцінку земель", а періодичність її проведення-не рідше ніж один раз на 5-7 років (повторна) нормативно-грошова оцінка - статтею 18 Закону України "Про оцінку земель".

Приписами частин 1, 4 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.

У відповідності до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд не надав належної правової оцінки приписам Податкового кодексу України та, відповідно, нарахуванню орендної плати за новими ставками.

Крім того, відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Також, відповідно до цього ж закону, органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад, сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні правові акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються неодноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

При цьому, законодавством врегульовану процедуру прийняття регуляторних актів органів місцевого самоврядування.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Посилаючись на Закон України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" місцевий господарський суд не надав належної правової оцінки статті 13 цього закону, яка регулює способи оприлюднення документів, підготовлених у процесі здійснення регуляторної діяльності.

Разом з тим, приписами статті 14 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" встановлено, що оприлюднення інформації про здійснення регуляторної діяльності, регуляторні органи здійснюють шляхом публікування у друкованих засобах масової інформації та/або розміщують на своїх офіційних сторінках у мережі Інтернет.

З огляду на пояснення, які не були прийняті до уваги місцевим господарським судом, спірне рішення Кіровоградської міської ради №2904 від 03.12.2009 року було розміщено на офіційному веб-сайті в мережі Інтернет, що не суперечить закону.

За таких обставин, висновок місцевого господарського суду про те, що рішення Кіровоградської міської ради №2904 від 03.12.2009 року не набрало чинності, а тому неможливо його застосовувати є помилковими, адже спірне рішення ради є чинним, та в судовому порядку оскаржено не було.

Згідно Витягу про грошову оцінку спірної земельної ділянки №235/04-24-13 від 09.12.2013 року нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки становить 370 447,73 грн. (а.с. 21).

Орендна плата становить 370 447,73 грн. х 3% = 11 113,43 грн. (розмір орендної плати на рік) / 12 = 926,12 грн. (розмір орендної плати за місяць).

Таким чином, має місце приведення рішень міської ради та договорів оренди земельної ділянки у відповідність до законодавства щодо визначення розміру орендної плати за користування землею.

Однак, апеляційний господарський суд вважає позовні вимоги про внесення змін до договору оренди землі від 12.12.2013 року №46 такими, що не підлягають задоволення з таких підстав.

У прохальній частині позову Кіровоградська міська рада просить внести зміни до договору оренди землі від 12.12.2013 року №46, укладеного між Кіровоградською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково - виробничий інститут сучасних технологій", а саме: "перше речення розділу 5 "Орендна плата" договору викласти у такій редакції: "Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки: 926,12 грн. на місяць".

Між тим, перше речення розділу 5 договору оренди земельної ділянки №46 від 12.12.2013 року "Умови використання земельної ділянки" передбачає, що земельна ділянка передається в оренду для несільськогосподарського використання. Розділом, який регулює розмір та порядок сплати орендної плати є розділ 4 "Орендна плата", першим реченням якого є: "п.4.1 орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 9,26 грн. на місяць, відповідно до розрахунку, що додається до даного договору, починаючи з дня державної реєстрації договору оренди". Тобто, позивач просить внести зміни до розділу 5 договору оренди земельної ділянки №46 від 12.12.2013 року "Умови використання земельної ділянки" шляхом внесення змін щодо розміру орендної плати. Між тим, внесення змін до розділу 5 договору оренди щодо розміру орендної плати, не вносить зміни в розділ 4 договору "Орендна плата", в частину яка дійсно регулює розмір орендної плати.

Відповідно до п. 3.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Таким чином, предметом позову є внесення змін до договору оренди землі від 12.12.2013 року №46 шляхом викладення першого речення розділу 5 "Орендна плата" у запропонованій редакції, тому апеляційний господарський суд не може самостійно визначити пункт договору, в який необхідно внести зміни та, відповідно, самостійно змінити предмет позову.

При цьому апеляційний господарський суд враховує також ті обставини, що справа №912/2834/14 розглядалася господарським судом Кіровоградської області протягом тривалого часу (порушено провадження у справі 27.08.2014 року, рішення прийнято 10.02.2015 року) достатнього для уточнення позовних вимог щодо розділу та пункту, в який необхідно внести зміни.

Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до пункту 12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" не підлягає скасуванню судове рішення, якщо апеляційною інстанцією буде з'ясовано, що його резолютивна частина є правильною, хоча б відповідні висновки місцевого господарського суду й не були належним чином обґрунтовані у мотивувальній частині рішення. Водночас апеляційний господарський суд у мотивувальній частині своєї постанови не лише вправі, а й повинен зазначити власну правову кваліфікацію спірних відносин та правову оцінку обставин справи.

Таким чином, апеляційний господарський суд не вбачає підстави, передбачені статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, для скасування рішення суду першої інстанції та, відповідно, підстави для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 609,00 грн. покладається на позивача.

Керуючись статтями 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської міської ради на рішення господарського суду Кіровоградської області від 10.02.2015 року у справі №912/2834/14 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 10.02.2015 року у справі №912/2834/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Н.В. Пархоменко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя А.Є. Чередко