Постанова

від 23.04.2015 по справі 7/221

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2015 р. Справа№ 7/221

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Михальської Ю.Б.

Отрюха Б.В.

За участі представників:

від позивача: Алавердян Т.О. - за дов.

від відповідача: Рудик Д.С. - за дов.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»

на ухвалу

Господарського суду міста Києва

від 17.02.2015

за заявою Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»

про відстрочку виконання судового рішення

у справі № 7/221 (суддя Якименко М.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»

про стягнення 12 961 970,13 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2015 у справі № 7/221 відмовлено Публічному акціонерному товариству «Акціонерна компанія «Київводоканал» у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва № 7/221 від 22.06.2009.

Мотивуючи вказану ухвалу, Господарський суд міста Києва зазначив, що заявником не наведено поважних причин та не надано належних доказів для надання відстрочки на 5 років.

Не погодившись із прийнятою ухвалою, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.02.2015 у справі № 7/221 та винести постанову про задоволення заяви ПАТ «АК «Київводоканал» про надання відстрочки виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі № 7/221.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що сума боргу, присуджена судом до стягнення з нього, є значною для боржника, який неспроможний одноразово сплатити дану суму в процесі примусового виконання рішення, оскільки існують об'єктивні обставини, які ускладнюють виконання судового рішення на визначених у ньому умовах.

Відповідач наголосив на тому, що на сьогодні зобов'язання ПАТ «АК «Київводоканал» з погашення основного боргу виконані в повному обсязі за рахунок погашення коштами державного бюджету основного боргу з різниці в тарифах, але без відшкодування штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов'язань. Залишок заборгованості за виконавчими провадженнями, відкритими проти ПАТ «АК «Київводоканал», складається лише із сум штрафних санкцій, судових витрат та виконавчого збору.

В апеляційній скарзі заявник зазначає про те, що стягнення суми боргу з боржника на користь стягувача в примусовому порядку призведе до арешту коштів, що знаходяться на розрахункових рахунках ПАТ «АК «Київводоканал» боржник не матиме згоди повноцінно вести господарську діяльність.

Як наголосив відповідач, він вживає заходів до погашення заборгованості шляхом звернення до суду з позовними заявами про стягнення дебіторської заборгованості. Однак, оскільки боржниками відповідача є переважно комунальні підприємства, відсоток виконання судових рішень дуже низький, навіть в примусовому порядку, з наступних причин: реорганізації підприємств житлово-комунальних послуг, відсутність коштів та майна боржників, наявність зведених виконавчих проваджень щодо стягнення заборгованості з одного боржника на користь декількох стягувачів та процентний розподіл стягнутих з боржника коштів між стягувачами, відкриття підприємствами - боржниками нових рахунків в банківських установах.

Крім того, як зазначає скаржник, судом не надано правової оцінки доказам, що виконання рішення ускладнено тією обставиною, що системи водопостачання та водовідведення повністю вичерпали свій термін експлуатації та потребують капітального ремонту або термінової заміни.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення учасників процесу, колегія встановила наступне.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.06.2009 у справі № 7/221, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2009 та постановою Вищого господарського суду України від 23.11.2009, позов Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі СВП «Енергозбут Київенерго» (правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство «Київенерго») до Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія Київводоканал» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал») задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія Київводоканал» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал») на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі СВП «Енергозбут Київенерго» (правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство «Київенерго») 12 039 910 (дванадцять мільйонів тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот десять) грн. 68 коп. - основного боргу, 284 338 (двісті вісімдесят чотири тисячі триста тридцять вісім) грн. 50 коп. - індексу інфляції, 35 725 (тридцять п'ять тисяч сімсот двадцять п'ять) грн. 42 коп. - 3 % річних, 601 995 (шістсот одна тисяча дев'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 53 коп. - штрафу, 25500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. -державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

25.09.2009 на виконання рішення Господарського суду міста Києва № 7/221 від 22.06.2009 видано наказ.

10.03.2010 відповідач звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про відстрочення виконання рішення Господарського суду м. Києва № 7/221 від 22.06.2009 (том 2, а.с. 2-4).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2010 у справі № 7/221 в задоволенні заяви Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» від 10.03.2010 про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва № 7/221 від 22.06.2009 відмовлено.

16.07.2014 Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» звернулось до Господарського суду міста Києва з заявою про відстрочку виконання судового рішення у справі № 7/221 (том 3, а.с. 92-96).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2014 заяву Публічного акціонерного товариства «Київводоканал» від 16.07.2014 про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2009 у справі № 7/221 - задоволено частково.

Відстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2009 у справі № 7/221 до 01.01.2015.

11.12.2014 відповідач звернувся до Господарського суду міста Києва з заявою про відстрочку виконання рішення суду у справі № 7/221 строком на 5 років (том 3, а.с. 129-132).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2015 у справі № 7/221 відмовлено Публічному акціонерному товариству «Акціонерна компанія «Київводоканал» у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва № 7/221 від 22.06.2009.

Відповідно до частини 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 43 вказаного Кодексу, і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови. Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

Згідно з пунктом 7.1.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Відповідно до пункту 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи, боржником до Господарського суду м. Києва вже неодноразово подавались заяви про відстрочку виконання рішення від 22.06.2009 № 7/221.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2010 у справі № 7/221 в задоволенні заяви Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» від 10.03.2010 про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва № 7/221 від 22.06.2009 відмовлено.

16.07.2014 Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» звернулось до Господарського суду міста Києва з заявою про відстрочку виконання судового рішення у справі № 7/221.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2014 заяву Публічного акціонерного товариства «Київводоканал» від 16.07.2014 про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2009 у справі № 7/221 - задоволено частково. Відстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2009 у справі № 7/221 до 01.01.2015.

Однак, боржником не надано суду доказів часткового виконання рішення, незважаючи на ту обставину, що з моменту прийняття Господарським судом м. Києва вищезазначеного рішення минуло більше 5 років, проте, станом на сьогоднішній день рішення суду залишається невиконаним на суму 947 677, 45 грн.

Зважаючи на встановлені обставини та вимоги ст. 121 ГПК України, а також враховуючи письмові пояснення (заперечення) Публічного акціонерного товариства "Київенерго", господарський суд приходить до висновку, що заявником не доведено наявність виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, а тому подана Публічним акціонерним товариством "Київводоканал" заява про відстрочку виконання рішення суду - задоволенню не підлягає.

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки заяви боржника про відстрочку є подібними, і у них має місце посилання на одні й ті самі обставини, які на його думку, ускладнюють та унеможливлюють виконання даного рішення суду, а саме: збитковий фінансовий результат від господарської діяльності, борг державного та місцевого бюджету по різниці в тарифах, аварія на Бортницькій станції аерації.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частини першої статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки вони не спростовують правильність висновків місцевого господарського суду та не можуть бути підставами для скасування оскаржуваної ухвали.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку про те, що ухвала суду відповідає вимогам чинного законодавства і підстав для її скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105, 121 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київводоканал» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.02.2015 у справі № 7/221 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.02.2015 у справі № 7/221 залишити без змін.

Матеріали справи № 7/221 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді Ю.Б. Михальська

Б.В. Отрюх