Постанова

від 27.04.2015 по справі 914/4234/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2015 р. Справа № 914/4234/14

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Зварич О.В.

суддів Гриців В.М.

Хабіб М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" (надалі ПАТ "Львівобленерго") за № 112-1244 від 27.02.2015р. (вх.№ 01-05/982/15 від 03.03.2015р.)

на рішення господарського суду Львівської області від 17.02.2015р.

у справі № 914/4234/14

за позовом: Малого приватного підприємства "Скарб" (надалі МПП "Скарб")

до відповідача: ПАТ "Львівобленерго"

про визнання протиправними дій, визнання недійсною вимоги ПАТ "Львівобленерго" №057821 від 21.11.2014р. та її скасування,

за участю:

від позивача: Ігнатьєв А.О. - представник (довіреність б/н від 08.12.2014р.);

від відповідача: Борис В.Ю. - представник (довіреність №112-7894 від 22.12.2014р.),

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 17.02.2015р. у справі №914/4234/14 (суддя Петрашко М.М.) позов задоволено частково. Визнано недійсною вимогу ПАТ "Львівобленерго" №057821 від 12.11.2014р. щодо приведення розрахункових засобів обліку і схем їх підключення у відповідність до вимог Правил користування електричною енергією та нормативно-технічних документів. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ПАТ "Львівобленерго" на користь МПП "Скарб" 1218,00 грн. судового збору.

В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що оскаржувана вимога є необґрунтованою та безпідставною. Переносити чи не переносити на межу балансової належності прилади обліку електричної енергії є правом, а не обов'язком позивача, оскільки, відповідно до п.1.1.1. Правил улаштування електроустановок (надалі ПУЕ) викладених у новій редакції, ці правила є обов'язковими для застосування під час проектування нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення або капітального ремонту електроустановок. Нові положення правил не є обов'язковими для застосування в діючих електроустановках, улаштованих за правилами, чинними на час створення електроустановок.

ПАТ "Львівобленерго" подало апеляційну скаргу, в якій вважає, що рішення суду першої інстанції в частині визнання недійсною вимоги ПАТ "Львівобленерго" №057821 від 12.12.2014р. є незаконним, необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Звертає увагу, на те, що спосіб захисту, обраний позивачем «про визнання протиправною (неправомірною, незаконною) та скасування, визнання недійсною вимоги відповідача», не відповідає приписам ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України та ст. 12 ГПК України, оскільки ці норми права не передбачають такого судового способу захисту порушеного права. Вважає, що право енергопостачальника, як власника електричної енергії, на надання вимоги споживачу щодо обліку електроенергії, виникає на підставі договору, а оскаржувана вимога електропостачальника не є офіційним письмовим документом, який виданий компетентним на це органом, не спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин, а тому не є актом в розумінні ст. 12 ГПК України. Вказує, що даний спір про визнання недійсною оскаржуваної вимоги як акту, непідвідомчий господарському суду, що відповідно до п. 1 ст. 80 ГПК України є правовою пдставою для припинення провадження. Апелянт вважає, що оскаржувана вимога по своїй правовій природі є оперативно-господарською санкцією. Звертає увагу, на те, що з 21.09.2014р. набрав чинності п. 1.5.6. ПУЕ в новій редакції, а сторони у п 2.1.2 договору про постачання електричної енергії визнали обов'язковими такі зміни в законодавстві, а тому дані зміни є обов'язкові до виконання позивачу та відповідачу. Просить скасувати скасувати рішення господарського суду Львівської області від 17.02.2015р. у справі №914/4234/14 в частині визнання недійсною вимоги ПАТ "Львівобленерго" №057821 від 12.12.2014р., в цій частині прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

18.03.2015р. позивач подав відзив на апеляційну скаргу за №08/1 від 18.03.2015р. (вх. № 01-04/1809/15 від 18.03.2015р.), в якому просить залишити без змін рішення господарського суду Львівської області від 17.02.2015р. у справі №914/4234/14, а апеляційну скаргу ПАТ "Львівобленерго" - без задоволення.

У судовому засіданні представник відповідача просив скасувати рішення господарського суду Львівської області від 17.02.2015р. у справі №914/4234/14 в частині визнання недійсною вимоги ПАТ "Львівобленерго" №057821 від 12.12.2014р., в цій частині прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Представник позивача просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення господарського суду Львівської області від 17.02.2015р. у справі №914/4234/14.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.10.2007р. між Відкритим акціонерним товариством "Львівобленерго" (постачальник), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Львівобленерго" та Малим приватним підприємством "Скарб" (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії №66005 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю за зазначеною в додатку №9 "Графік зняття показників засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точка продажу електричної енергії: зазначена в додатку №6 "Однолінійна схема" (а.с. 19-31).

Згідно п.2.1. договору під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватись чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).

Пунктом 2.1.2 договору передбачено, що у випадку зміни чинного законодавства України, зокрема нормативно правових актів, які регулюють правовідносини, що виникають з приводу постачання електричної енергії та стосуються предмету цього договору, зобов'язань, прав, обов'язків та відповідальності сторін; порядку визначення та узгодження договірних величин споживання електричної енергії та потужності; порядку обмеження та припинення електропостачання; обліку електричної енергії та порядку розрахунків; відносин із третьою стороною та інших правовідносин, які випливають з приводу постачання електричної енергії, застосовуються положення цих нормативно-правових актів, які мають перевагу перед положенням цього договору. Сторони зобов'язуються керуватися вимогами цих нормативно-правових актів з дня набрання ними чинності незалежно від внесення змін до цього договору.

Як зазначено у позовній заяві, МПП „Скарб" стало відомо про лист ПАТ "Львівобленерго" №134-6895 від 17.11.2014 року з вимогою №057821 від 12.11.2014 року щодо приведення розрахункових засобів обліку і схем їх підключення у відповідність до вимог ПКЕЕ та нормативно-технічних документів (а.с. 16-18).

Згідно вимоги №057821 від 12.11.2014 року ПАТ „Львівобленерго" вимагає до 12 грудня 2014 року виконати наступні заходи: перенести на межу балансової належності прилади обліку електричної енергії (п.1.5.6., п.1.5.29, п.1.5.31 ПУЕ); у разі зміни електричної схеми обліку розробити проект встановлення розрахункового обліку електричної енергії (п.3.1, п.3.8 ПКЕЕ); проект улаштування обліку погодити зі службою технічного аудиту за адресою: м. Львів, вул. Сяйво, 10 (п.3.1, п.3.8 ПКЕЕ). У вказаній вимозі також зазначено, що згідно п.8.1.10 ПКЕЕ вимога є обов'язковою до виконання. Ненадходження письмового повідомлення до вказаного терміну буде розцінено, як невиконання вимоги з наступним застосуванням санкцій відповідно до п.7.5 та 7.6 ПКЕЕ. Про виконання даної вимоги повідомити письмово інспекцію ПАТ "Львівобленерго" РЕМ (ЛМЕМ) до 12.12.2014р. за адресою м.Львів, вул. Шевченка, 1.

Позивач вважає, що вищевказані вимоги ПАТ „Львівобленерго" є протиправними неправомірними, незаконними, оскільки суперечать закону та умовам укладеного договору. Додатком №6 до договору сторони погодили однолінійну електричну схему в якій вказано, де саме має знаходитись вимірювальний прилад і погодили решту технічних вимог. Засоби РОЕЕ знаходяться на місці, узгодженому сторонами договору. Вимога відповідача ґрунтується на п.1.5.6 ПУЕ, що має рекомендаційний характер, а тому, на його думку, є протиправною.

При винесенні постанови, колегія суддів керувалася наступним.

Згідно частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з врахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі договору про постачання електричної енергії №6600504 від 10.2007р., відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю за зазначеною в додатку №9 "Графік зняття показників засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точка продажу електричної енергії: зазначена в додатку №6 "Однолінійна схема" (а.с.21-31).

Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п.2.1. договору під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватись чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).

Відповідно до підпункту 10 пункту 8.1. Правил користування електричною енергією (надалі-ПКЕЕ), затверджениих Постановою НКРЕ від 31.07.1996 № 28, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України за № 417/1442 від 02.08.1996р., постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право надавати обов'язкові до виконання вимоги щодо приведення належних споживачу розрахункових засобів обліку і схем їх підключення у відповідність до вимог цих Правил та нормативно-технічних документів.

Листом ПАТ „Львівобленерго" №134-6895 від 17.11.2014 року направлено позивачу вимогу №057821 від 12.11.2014 року щодо приведення розрахункових засобів обліку і схем їх підключення у відповідність до вимог ПКЕЕ та нормативно-технічних документів.

У вимозі зазначено, що згідно п.8.1.10 ПКЕЕ вона є обов'язковою до виконання. Ненадходження письмового повідомлення до вказаного терміну буде розцінено, як невиконання вимоги з наступним застосуванням санкцій відповідно до п.7.5 та 7.6 ПКЕЕ. Про виконання даної вимоги повідомити письмово інспекцію ПАТ "Львівобленерго" РЕМ (ЛМЕМ) до 12.12.2014р. за адресою м.Львів, вул. Шевченка, 1.

Відповідно до п.7.5. ПКЕЕ постачальник електричної енергії (електропередавальна організація або основний споживач за погодженням постачальника електричної енергії) зобов'язаний, попередивши споживача не пізніше, ніж за три робочих дні, припинити повністю або частково постачання йому електричної енергії (передачу або спільне використання технологічних електричних мереж), у тому числі на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади, у разі, зокрема, невиконання обґрунтованих вимог електропередавальної організації (постачальника електричної енергії) щодо приведення розрахункового обліку в технічний стан відповідно до вимог нормативних документів.

Відповідно до частини 2 статті 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; іншими способами, передбаченими законом.

Згідно з частиною 1 статті 12 ГПК України господарським судам підвідомчі спори, що виникають при виконанні господарських договорів.

Відповідно до пункту 6.2.5. Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду від 26.01.2000 р. № 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" з наступними змінами і доповненнями, чинного на час виникнення спірних відносин, господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих (виданих) іншими, крім державних, органами, у тому числі актів органів господарських товариств, громадських організацій тощо, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер.

Вимога ПАТ "Львівобленерго" №057821 від 12.11.2014р. щодо приведення розрахункових засобів обліку і схем їх підключення, складена уповноваженими особами ПАТ "Львівобленерго", має юридичну форму виразу, передбачену Правилами користування електричною енергією.

Зокрема у підпункті 10 п.8.1. ПКЕЕ зазначено, що постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право надавати обов'язкові до виконання вимоги щодо приведення належних споживачу розрахункових засобів обліку і схем їх підключення у відповідність до вимог цих Правил та нормативно-технічних документів.

Крім цього, вимога відповідача містить індивідуальні приписи щодо МПП "Скарб", які зобов'язують МПП "Скарб" перенести засіб обліку електроенергії в інше місце і попереджає, що у разі невиконання будуть застосовані санкції, передбачені п.7.5. та п.7.6. ПКЕЕ.

Враховуючи вищевказане, вимога ПАТ "Львівобленерго" є офіційним письмовим документом, який породжує певні правові наслідки і має обов'язковий характер для позивача, відтак за основними ознаками це є індивідуальний акт, який породжує обов'язки у позивача.

Як вбачається зі змісту вимоги №057821 від 12.11.2014 року ПАТ „Львівобленерго" зобов'язало позивача до 12 грудня 2014 року виконати наступні заходи: перенести на межу балансової належності прилади обліку електричної енергії (п.1.5.6., п.1.5.29, п.1.5.31 ПУЕ); у разі зміни електричної схеми обліку розробити проект встановлення розрахункового обліку електричної енергії (п.3.1, п.3.8 ПКЕЕ); проект улаштування обліку погодити зі службою технічного аудиту за адресою: м. Львів, вул. Сяйво, 10 (п.3.1, п.3.8 ПКЕЕ).

Отже, основою вимоги відповідача до позивача є перенесення на межу балансової належності приладів обліку електричної енергії відповідно до п.1.5.6. Правил улаштування електроустановок (надалі - ПУЕ). Пункти 1.5.29, п.1.5.31 ПУЕ встановлюють правила установлення лічильників.

Пунктом 1.5.6. "Правил улаштування електроустановок" із змінами та доповненнями, внесеними наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України "Про внесення змін та доповнень до розділу 1 Правил улаштування електроустановок" за №469 від 20.06.2014 р. встановлено, що розрахункові ВК потрібно встановлювати на межі поділу мережі за балансовою належністю або на визначеній межі експлуатаційної відповідальності (за винятком випадків, передбачених 1.5.10-1.5.11).

Місце встановлення засобу обліку електроенергії та точка його встановлення була погоджена сторонами в 2007 році, про що свідчить укладений Договір №66005 від 04.10.2007 року та Додаток №6 до цього договору, яким було погоджено та затверджено електричну схему МПП "Скарб". Нова редакція п.1.5.6. ПУЕ, на який покликається відповідач, зворотної сили не має і не поширюється на правовідносини, які існували до набрання ним чинності.

Так, пунктом 2.1.2 договору передбачено, що у випадку зміни чинного законодавства України, зокрема нормативно правових актів, які регулюють правовідносини, що виникають з приводу постачання електричної енергії та стосуються предмету цього договору, зобов'язань, прав, обов'язків та відповідальності сторін; порядку визначення та узгодження договірних величин споживання електричної енергії та потужності; порядку обмеження та припинення електропостачання; обліку електричної енергії та порядку розрахунків; відносин із третьою стороною та інших правовідносин, які випливають з приводу постачання електричної енергії, застосовуються положення цих нормативно-правових актів, які мають перевагу перед положенням цього договору. Сторони зобов'язуються керуватися вимогами цих нормативно-правових актів з дня набрання ними чинності незалежно від внесення змін до цього договору.

Однак, відповідно до п.1.1.1. ПУЕ, викладених у новій редакції, ці правила є обов'язковими для застосування під час проектування нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення або капітального ремонту електроустановок. Нові положення правил не є обов'язковими для застосування в діючих електроустановках, улаштованих за правилами, чинними на час створення електроустановок.

Враховуючи вищевказане, суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржувана вимога є необґрунтованою та безпідставною. У даному випадку переносити чи не переносити на межу балансової належності прилади обліку електричної енергії є правом, а не обов'язком позивача, оскільки згідно п.1.1.1 ПУЕ нові положення правил не є обов'язковими для застосування в діючих електроустановках, улаштованих за правилами, чинними на час створення електроустановок.

Що стосується позовної вимоги, про визнання протиправними (неправомірними, незаконними) дії ПАТ "Львівобленерго" щодо складення вимоги №057821 від 12.11.2014 року про приведення розрахункових засобів обліку і схем їх підключення у відповідність до вимог ПКЕЕ та нормативно-технічних документів суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Такими способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Предметом позову може бути матеріально-правова вимога чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення. Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматися від їх вчинення.

З наведеного, вірним є висновок суду першої інстанції про те, що заявлена позивачем вимога визнати протиправними (неправомірними, незаконними) дії ПАТ "Львівобленерго" щодо складення вимоги №057821 від 12.11.2014 року про приведення розрахункових засобів обліку і схем їх підключення у відповідність до вимог ПКЕЕ та нормативно-технічних документів задоволенню не підлягає, оскільки не відповідає встановленим законом способам захисту прав.

У своїй скарзі апелянт звертає увагу, на те, що з 21.09.2014р. набрав чинності п. 1.5.6. ПУЕ в новій редакції, а сторони у п 2.1.2 договору про постачання електричної енергії визнали обов'язковими такі зміни в законодавстві, а тому дані зміни є обов'язкові до виконання позивачу та відповідачу. Однак, згідно п.1.1.1. ПУЕ нові положення правил не є обов'язковими для застосування в діючих електроустановках, улаштованих за правилами, чинними на час створення електроустановок, а місце встановлення засобу обліку електроенергії та точка його встановлення була погоджена сторонами в 2007 році, про що свідчить укладений Договір №66005 від 04.10.2007 року та Додаток №6 до цього договору.

На думку скаржника, спосіб захисту, обраний позивачем «про визнання протиправною (неправомірною, незаконною) та скасування, визнання недійсною вимоги відповідача», не відповідає приписам ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України та ст. 12 ГПК України, оскільки ці норми права не передбачають такого судового способу захисту порушеного права.

Однак, ці твердження спростовуються вищеописаними положеннями ст. 20 Господарського кодексу України про те, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.

Скаржник вважає, що оскаржувана вимога по своїй правовій природі є оперативно-господарською санкцією.

Колегія суддів не погоджується з такими доводами, виходячи з наступного.

Згідно ст. 235 ГК України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Статтею 236 ГК України визначено види оперативно-господарських санкцій, використання яких сторони можуть передбачати у господарських договорах. Перелік оперативно-господарських санкцій не є вичерпним.

Відповідно до ст. 237 ГК України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором.

Отже, зі змісту вказаних положень чинного законодавства випливає, що вимога ПАТ «Львівобленерго» №057821 від 12.11.2014 року щодо приведення розрахункових засобів обліку і схем їх підключення у відповідність до вимог ПКЕЕ та нормативно-технічних документів не є оперативно-господарською санкцією, а передумовою до її застосування.

Оспорювана вимога є індивідуальним актом в розумінні частини 2 статті 20 ГК України.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне й обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги слід покласти на скаржника згідно вимог ст.49 ГПК України.

Керуючись, ст. ст. 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

Рішення господарського суду Львівської області від 17.02.2015р. у справі №914/4234/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Справу повернути в господарський суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.

Головуючий суддя Зварич О.В.

судді Гриців В.М.

Хабіб М.І.