Ухвала

від 22.04.2015 по справі 804/8745/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

22 квітня 2015 рокусправа № 804/8745/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:                    Мельника В.В.

           суддів:                     Нагорної Л.М. Юхименка О.В.

за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу

Дніпропетровської обласної ради

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2014 року у справі №804/8745/14 про закриття провадження в частині позовних вимог.

за позовом

до           

за участі третьої особи

про

Дніпропетровської обласної ради

1. Дніпропетровської міської ради;2. Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради;3. Управління Держземагентства у місті Дніпропетровську Дніпропетровської області;4. Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції

Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів

визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

23 жовтня 2014 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду закрито провадження у справі №804/8745/14 за позовом Дніпропетровської обласної ради (далі по тексту – позивач) до Дніпропетровської міської ради (далі по тексту – відповідач-1), Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради (далі по тексту – відповідач-2), Управління Держземагентства у місті Дніпропетровську Дніпропетровської області (далі по тексту – відповідач-3), Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції (далі по тексту – відповідач-4), третя особа - Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі по тексту – третя особа) в частині позовних вимог про визнання недійсними державних актів на право постійного користування землею, виданих на підставі рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 05.06.2001 року №1247 та рішення Дніпропетровської міської ради від 06.11.2002 року №205/4 та щодо припинення права користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: м. Дніпропетровськ, просп. Кірова, 57 (кадастровий №1210100000:06:053:0018), яка була надана рішенням Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 05.06.2001 року №1247 та рішенням Дніпропетровської міської ради від 06.11.2002 року №205/4 Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів (Державній податковій інспекції у м. Дніпропетровську/ Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську - згідно вищезазначених рішень). (суддя – Озерянська С.І.)

Ухвала мотивована тим, що у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність (користування), тобто рішення ненормативного акту, який вичерпує свою дію після його реалізації, подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватись у порядку цивільної юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Дніпропетровська обласна рада подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2014 року у справі №804/8745/14 та задовольнити вимоги адміністративного позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що згідно Рішення Конституційного суду України від 01 квітня 2010 року №10-рп/2010 положення статті 12 Земельного кодексу України у частині повноважень згідно із якими місцеві ради вирішують питання розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок у власність юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності треба розуміти, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб'єкти владних повноважень.

Відповідачі про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись у встановленому порядку, своїх представників для участі у її розгляді не направили.

За таких обставин, з урахуванням думок представників позивача та третьої особи, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представників відповідачів.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2014 року у справі №804/8745/14.

Представник третьої особи проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечував, просив залишити без змін оскаржувану ухвалу суду.

У судовому засіданні, заслухавши пояснення представників осіб, які з'явились у судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи в їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на такі підстави.

Відповідно до матеріалів справи, позивачем в адміністративному позові заявлено вимоги, зокрема, щодо:

-           визнання недійсними державних актів на право постійного користування землею, виданих на підставі рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 05.06.2001 року №1247 та рішення Дніпропетровської міської ради від 06.11.2002 року №205/4;

-          припинення права користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: м. Дніпропетровськ, просп. Кірова, 57 (кадастровий №1210100000:06:053:0018), яка була надана рішенням Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 05.06.2001 року №1247 та рішенням Дніпропетровської міської ради від 06.11.2002 року №205/4 Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів (Державній податковій інспекції у м. Дніпропетровську/Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську - згідно вищезазначених рішень).

За змістом частини другої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.

Для цілей і завдань адміністративного судочинства владну управлінську функцію необхідно розуміти як діяльність усіх суб'єктів владних повноважень з виконання покладених на них Конституцією чи законами України завдань.

За змістом статті 126 Земельного кодексу України державні акти на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом, є підставою для державної реєстрації цих прав.

Ознаками зазначених державних актів є:

-          видача органом виконавчої влади;

-          видача в межах процедури державної реєстрації права власності, користування, що виникло на підставі правовстановлювального документа;

-          єдиний порядок оформлення;

-          фіксування факту державної реєстрації права власності на землю або користування землею.

Оскільки порядок видачі державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку перебуває у сфері публічно-правових відносин, то спори щодо даних актів підлягають розгляду адміністративними судами.

Крім того, згідно з рішенням Конституційного Суду України від 01.04.2010 №10-рп/2010 органи місцевого самоврядування діють як суб'єкти владних повноважень у земельних відносинах у тих випадках, коли ними здійснюються дії, передбачені пунктами а-г статті 12 Земельного кодексу України, тобто, коли ці органи використовують свої повноваження щодо розпорядження землями територіальної громади.

Виходячи з викладеного, враховуючи те, що спори відносно актів на постійне користування земельною ділянкою перебувають у сфері публічно-правових відносин, а відповідач-1, здійснивши покладені на нього повноваження стосовно розпорядження землями територіальної громади, а саме щодо надання земельної ділянки у користування, діяв як суб'єкт владних повноважень у земельних відносинах, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про необхідність розгляду вищезазначених позовних вимог в порядку цивільної юрисдикції.

З огляду на вищезазначене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги позивача у частині скасування оскаржуваної ухвали через порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Щодо вимоги апеляційної скарги про задоволення адміністративного позову, колегія суддів зазначає, що у суду апеляційної інстанції відсутня процесуально встановлена можливість її розгляду в порядку апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції про закриття провадження в частині позовних вимог.

За таких обставин, керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 199, 204, 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

ухвалиВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної ради – задовольнити частково.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2014 року у справі №804/8745/14 – скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст виготовлено – 27 квітня 2015 року.

Головуючий:                                                                      В.В. Мельник

          Суддя:                                                                      Л.М. Нагорна

          Суддя:                                                                      О.В. Юхименко