Ухвала

від 29.04.2015 по справі 820/457/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2015 р.Справа № 820/457/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Бартош Н.С., Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання - Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Основ'янської об'єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 березня 2015 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Металіка» до Основ`янської об'єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги, -

В с т а н о в и л а:

У січні 2015 року позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Металіка» (далі по тексту ТОВ «Видавництво «Металіка»), звернувся до суду з позовом у якому просить суд скасувати:

- податкові повідомлення-рішення відповідача - Основ'янської об'єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - Основ'янської ОДПІ), від 18.11.2014 року, прийнятих на підставі акта перевірки № 3562/20-38-22-01-04/33411231 від 20.10.2014 року:

№0001502201, яким за встановлені порушення п.п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8, п.п. 139.1.9 п. 139. Ст. 138 Податкового кодексу України, збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 3.799 грн. 50 коп., у тому числі 2.533 грн. за основним платежем, 1.266 грн. 50 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

№0001512201, яким за встановлені порушення п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 42.466 грн. 50 коп., у тому числі 28.311 грн. - основний платіж, 14.155 грн. 50коп. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи);

- податкову вимогу Основ'янської ОДПІ №11223-25 від 10.12.2014 року про сплату суми податкового боргу 1829 грн. 39 коп.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає про хибність висновків податкового органу про порушення підприємством податкового законодавства, викладених в акті перевірки від 20.10.2014 року № 3562/20-38-22-01-04/33411231 «Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Видавництво «Металіка» код 33411231 щодо правильності та повноти обчислення податку на додану вартість із ТОВ «ТД Сієна» (код 38470366) за період лютий 2014 року та податку на прибуток, податку на додану вартість із ТОВ «ТК «Фіона» (код 38258286) за травень 2013 року (далі - Акт перевірки). Зазначав, що угоди, укладені між ним та ТОВ «ТД Сієна» та ТОВ «ТК Фіона» носять реальний характер, при виконанні таких угод складались всі необхідні первинні документи бухгалтерського обліку, які передбачені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». В обґрунтування позовної вимоги щодо скасування податкової вимоги позивач зазначає, що на момент винесення податкової вимоги не було факту узгодження суми грошового зобов'язання, оскільки позивач не отримував податкових повідомлень-рішень на основі яких винесено податкову вимогу, а тому податкова вимога, на думку позивача є незаконною та винесена з порушенням норм чинного законодавства.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20 березня 2015 року адміністративний позов ТОВ «Видавництво «Металіка» задоволено.

Судове рішення вмотивоване тим, що податковий кредит та валові витрати у відповідних звітних періодах сформовані позивачем за господарськими операціями, фактичне виконання яких підтверджено письмовими доказами. Документи, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій з отримання послуг у ТОВ «ТД Сієна» та ТОВ «ТК Фіона», подальше використання в господарській діяльності позивача, оформлені у відповідності до вимог Податкового Кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі Основ'янська ОДПІ, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову з прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволені позовних вимог підприємства у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідно до положень ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судом встановлено, що фахівцями Основ'янської ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фінансово-господарської діяльності ТОВ «Видавництво «Металіка» щодо правильності та повноти обчислення податку на додану вартість із ТОВ «ТД Сієна» (код 38470366) за період лютий 2014 року та податку на прибуток, податку на додану вартість із ТОВ «ТК «Фіона» (код 38258286) за травень 2013 року, за результатами якої складено Акт перевірки №3562/20-38-22-01-04/33411231 від 20.10.2014 року (т.1, а.с.18-27) згідно висновків якого позивачем порушено:

- п.п. 138.1, п. 138.8, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України в результаті чого заниження податку на прибуток в розмірі 2.533 грн., у т.ч. за 2013 рік у сумі 2.533 грн.;

- ст. 1, п. 2 ст. 3, ст. 4, п. 6 ст. 8, п. 1 та п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, в частині необхідності організації бухгалтерського обліку та складання первинних документів з врахуванням сутності господарської операції (відносин); відповідності змісту операції, що зафіксовані в документах, реальним обставинам; прийняття до обліку та виконання лише документів на операції, що не суперечать нормативно-правовим актам, не завдають шкоди державі, підписаних уповноваженими на те особами; ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності з обов'язковим врахуванням вимог, встановлених відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та п. 44.1 ст. 44 з п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України внаслідок чого зайво включило до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість в розмірі 28.311 грн., у т.ч. за травень 2013 року у сумі 2.667 грн., за лютий 2014 року у сумі 25.644 грн.

Підставами для вказаних Основ'янської ОДПІ стала інформація, отримана від інших податкових органів, щодо діяльності контрагентів позивача, закріплена в акті ХОДПІ ГК Міндоходів у Харківській області № 244/20-23-22-01-05/38258286 від 31.03.2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ТК «Фіона» (код ЄДРПОУ 38258286) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за 2013 рік та січень, лютий 2014 року» та акті ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська № 84/04-62-22-3 від 22.05.2014 року «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «ТД Сієна» (код ЄДРПОУ 38470366) щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку за лютий 2014 року» відповідно до яких відповідачем зроблено висновок про те, що господарська діяльність ТОВ «Видавництво «Металіка» по взаємовідносинам з ТОВ «ТД Сієна» за лютий 2014 року та з ТОВ «ТК Фіона» за травень 2013 року має ознаки нереальності здійснення.

Не погоджуючись з Актом перевірки, позивачем на адресу Основ'янської ОДПІ надіслані заперечення, за результатами розгляду яких Основ'янською ОДПІ висновки акту залишені без змін (т.1, а.с.28-35).

На підставі Акту перевірки відповідачем 18.11.2014 року відносно позивача прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0001502201 та №001512201 (т.1, а.с.37-38).

10.12.2014 року Основ'янською ОДПІ, у зв'язку з несплатою позивачем узгодженого грошового зобов'язання, нарахованого відповідно до податкових повідомлень-рішень №0001502201 та №0001512201 від 18.11.2014 року, винесено податкову вимогу №11223-25 (т.1, а.с.39, т.2, а.с.143-151).

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог ТОВ «Видавництво «Металіка» про скасування податкових повідомлень-рішень Основ'янської ОДПІ від 18.11.2014 року №0001502201, №0001512201, колегія суддів зазначає, що правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), згідно із якою право формування податкового кредиту залежить від документального підтвердження нарахування (сплати) податку. Внаслідок застосування зазначених правил, платник податку повинен визначити дату виникнення права на включення відповідних сум податку до податкового кредиту, та відповідно - суму податку, яку він має право включити до складу податкового кредиту.

Згідно з п.п. 14.1.181 ст. 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Приписами п. 198.6 ст. 198 ПК України забороняється включення до складу податкового кредиту сум податку, не підтверджених належним чином оформленими податковими накладними.

Норми п. 201.1, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 ПК України встановлюють, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну в момент виникнення податкових зобов'язань продавця, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

Згідно п. 138.8 ст. 138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прями матеріальних витрат: прямих витрат на оплату праці: амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Положеннями ст. 1 Закону України від 16.07.1999 року N 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» подальшими змінами та доповненнями, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються наданих бухгалтерського обліку.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що ТОВ «Видавництво «Металіка» документально підтвердило факт здійснення господарських операцій з вищевказаними контрагентами. У зв'язку з отриманням послуг (виконанням робіт) відбулись реальні зміни майнового стану платника податків, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «ТК Фіона» судом встановлено, що між позивачем (Замовник) та ТОВ «ТК Фіона» (Виконавець) 22.04.2013 року укладено договір на створення оригіналу макету поліграфічної продукції №17, за яким Виконавець зобов'язується за завданням ТОВ «Видавництво «Металіка» (Замовник) на свій ризик виконувати роботу, визначену у п. 1.2 цього Договору, а Замовник зобов'язується приймати та оплачувати виконану роботу (т.1, а.с.40-41).

Пунктом 1.2 вказаного договору передбачено, що за цим договором Виконавець на підставі інформації, наданої Замовником, здійснює виготовлення оригіналу макету поліграфічної продукції журналу «МЕТАЛЕВИЙ ВІСНИК» Замовника (надалі - «оригінал макету») вид, кількість, якість та поліграфічний вигляд якого, Сторони визначають в Технічному завданні, що надається Замовником.

Також між позивачем та ТОВ «ТК Фіона» укладено наступні додатки до договору №17 від 22.04.2013 року:

- додаток №1 Технічне завдання на виготовлення оригінал-макету журналу «МЕТАЛЕВИЙ ВІСНИК» - дане технічне завдання складене на виконання п. 1.2 договору №17 від 22.04.2013 року;

- додаток №2 Формат розділу «Прайс-строки» журналу «МЕТАЛЕВИЙ ВІСНИК»;

- додаток №3 Рубрикація товарів розділу «Прайс-строки» журналу «МЕТАЛЕВИЙ ВІСНИК»;

- додаток №4 Виходи журналу «МЕТАЛЕВИЙ ВІСНИК» у 2013 році (т.1, а.с.42-53).

Відповідно до п.2.5 договору №17 від 22.04.2013 року передача оригінал макетів по окремих етапах договору, відповідно до окремих технічних завдань, оформляється сторонами відповідними Актами приймання-передач.

За надані послуги Замовник перераховує на поточний рахунок Виконавця грошові кошти на протязі 10 банківських днів з моменту надання Рахунку Виконавця (пункт 3.3. Договору).

На підтвердження реальності виконання умов договору 30.04.2013 року позивачем надано акт передачі рекламних блоків для виготовлення оригінал-макетів журналу «МЕТАЛЕВИЙ ВІСНИК» №466, а також складено акт здачі-приймання робіт від 08.05.2013 року (т.1, а.с.56-70, 72), виписану ТОВ «ТК Фіона» податкову накладну №169 від 08.05.2013 року (т.1, а.с.73),

На вимогу рахунку на оплату №18 від 08.05.2013 року оплата за договором №17 від 22.04.2013 року позивачем здійснена шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «ТК Фіона», що підтверджується копією платіжного доручення №1991 від 17.05.2013 року (т.1, а.с.71, 74).

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «ТД «СІЄНА» судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «ТД «СІЄНА» укладено договір №9 від 03.02.2014 року на створення оригінал макету поліграфічної продукції (т.1, а.с.75-77) відповідно до п. 1.1 якого ТОВ «ТД «СІЄНА» (Виконавець) зобов'язується за завданням ТОВ «Видавництво «Металіка» (Замовник) на свій ризик виконувати роботу, визначену у п. 1.2 цього договору, а Замовник зобов'язується приймати та оплачувати виконану роботу.

Пунктом 1.2 вказаного договору передбачено, що за цим договором Виконавець на підставі інформації, наданої Замовником, здійснює виготовлення оригіналу макету поліграфічної продукції журналу «МЕТАЛЕВИЙ ВІСНИК» Замовника (надалі - «оригінал макету») вид, кількість, якість та поліграфічний вигляд якого, Сторони визначають в технічному завданні, що надається Замовником.

Між позивачем та ТОВ «ТД «СІЄНА» на підставі умов договору №9 від 03.02.2014 року укладено додатки до договору:

- додаток №1 Технічне завдання на виготовлення оригінал-макету журналу «МЕТАЛЕВИЙ ВІСНИК» - дане технічне завдання складене на виконання п. 1.2 договору №9 від 03.02.2014 року;

- додаток № 2 Формат розділу «Прайс-строки» журналу «МЕТАЛЕВИЙ ВІСНИК»;

- додаток № 3 Рубрикація товарів розділу «Прайс-строки» журналу «МЕТАЛЕВИЙ ВІСНИК»;

- додаток № 4 Виходи журналу «МЕТАЛЕВИЙ ВІСНИК» у 2014 році (т.1, а.с.78-107).

Пунктом 3.1. вищевказаного договору визначено, що вартість одного оригіналу макету може змінюватись в залежності від об'єму обробленої Виконавцем інформації згідно з п.2.3 Договору та затверджується у Протоколі узгодження вартості створення оригінал макету.

Узгодження вартості створення оригінал макетів журналів «Металевий Вісник» підтверджується протоколами №1 від 07.02.2014 року, №2 від 14.02.2014 року, №3 від 21.02.2014 року, №4 від 28.02.2014 року (т.1, а.с.108-131).

Відповідно до п.2.5 договору №9 від 03.02.2014 року передача оригінал макетів по окремих етапах договору, відповідно до окремих технічних завдань, оформляється сторонами відповідними Актами приймання-передач.

За надані послуги Замовник перераховує на поточний рахунок Виконавця грошові кошти протягом 10 банківських днів з моменту надання Рахунку Виконавця (пункт 3.3. договору).

На підтвердження реальності виконання умов договору позивачем до матеріалів справи долучено: акти передачі рекламних блоків для виготовлення оригінал-макетів журналу «МЕТАЛЕВИЙ ВІСНИК» №504 від 06.02.2014 року, №505 від 13.02.2014 року, № 506 від 20.02.2014, № 507 від 27.02.2014 року, а також акти надання послуг від 07.02.2014 року, від 14.02.2014 року, від 21.02.2014 року, від 28.02.2014 року (т.1, а.с.132-183), виписані ТОВ «ТД «СІЄНА» податкові накладні №451 від 07.02.2014 року, №440 від 14.02.2014 року, №441 від 21.02.2014 року, №442 від 28.02.2014 року (т.1, а.с.184-187).

На вимогу рахунку на оплату №28 від 07.02.2014 року, №33 від 14.02.2014 року, №39 від 21.02.2014 року, №46 від 28.02.2014 року оплата за договором №9 від 03.02.2014 року позивачем здійснена шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «ТД «СІЄНА», що підтверджується копією платіжного доручення №3374 від 01.04.2014 року, №3287 від 12.03.2014 року, №3321 від 25.03.2014 року, №3320 від 24.03.2014 року, №3291 від 14.03.2014 року, №3360 від 31.03.2014 року, №3322 від 25.03.2014, №3329 від 26.03.2014 року, №3359 від 31.03.2014 року, №3256 від 28.02.2014 року (т.1, а.с.188-201).

Судом встановлено, що від спірних операцій позивач отримав прибуток, оскільки отримані роботи реалізовані іншим контрагентам, з якими позивачем укладено договори про надання послуг на виконання робіт з розміщення реклами. На підтвердження чого позивачем надано до суду копії договорів та акти надання послуг, рахунки на оплату, податкові накладні (т.2, а.с.3-71).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що за результатами спірних поставок досягнута ділова мета, їх здійснення було економічно та ринково обумовлене.

Відповідач не спростував факти отримання послуг за договорами між ТОВ «Видавництво «Металіка» та ТОВ «ТК Фіона», ТОВ «ТД «СІЄНА».

Крім того, Основ'янська ОДПІ не встановила порушень позивача щодо відображення в податкових деклараціях сум податкових зобов'язань, а недотримання контрагентами позивача податкового законодавства не є підставою для висновку про порушення саме позивачем вимог податкового законодавства.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що копії долучених до матеріалів справи первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.44 Податкового кодексу України та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995року за № 168/704; далі за текстом - Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, містять визначені законом реквізити, виписані за визначеною законом подією, складені реально існуючими суб'єктами права.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про наявність доказів, що надають підстави для висновку про реальність господарських взаємовідносин між ТОВ «Видавництво «Металіка» та ТОВ «ТК Фіона», ТОВ «ТД «СІЄНА».

При цьому, колегія суддів зазначає, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Відповідачем же, відповідно до приписів ч. 2 ст. 71 КАС України, не надано доказів відсутності отримання послуг (виконаних робіт) у спірних правовідносинах, використання позивачем отриманих послуг не за призначенням, несумісності товару з напрямом господарської діяльності.

На думку колегії суддів, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Колегія суддів підтримує позицію суду щодо задоволення позовних вимог ТОВ «Видавництво «Металіка» про скасування податкової вимоги відповідача №11223-25 від 10.12.2014 року, оскільки вона винесена до моменту узгодження грошових зобов'язань.

Згідно п. 14.1.175. ст. 175 ПК України, - податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.59.1. ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (абзац 1 пункту 59.3. ст.59 ПК України).

Відповідно до п.58.1 ст. 58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Пунктом 57.3. ст.57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з п.58.3. ст.58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Зазначені норми права кореспондують із Порядком направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року №576, пунктом 4.6. якого передбачено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою): юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Пунктом 4.8. вищевказаного порядку зазначено, що у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу у зв'язку з: відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб; відмовою посадових осіб прийняти податкову вимогу; незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Судом встановлено, що Основ'янською ОДПІ 10.12.2014 року винесено податкову вимогу №11223-25 (т.1, а.с.39) у зв'язку несплатою позивачем узгоджених грошових зобов'язань, нарахованих відповідно до податкових повідомлень-рішень №0001502201 та №0001512201 від 18.11.2014 року.

Зазначені обставини також підтверджуються роздруківкою облікової картки ТОВ «Видавницво Металіка» (т.2, а.с.143-151).

Сторонами не заперечується, що контролюючим органом винесено податкові-повідомлення рішення №0001502201 та №0001512201 від 18.11.2014 року, та, відповідно до наявних в матеріалах справи копій рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, розрахункового документу та опису вкладення до поштового відправлення, направлено 18.11.2014 року на адресу позивача (номер поштового відправлення - 6100127514654), повторно надіслано 30.12.2014 року (т.2, а.с.136-137, 140).

Судом встановлено, що вищевказане поштове відправлення повернуто на адресу відповідача 30.12.2014 року, а оскаржувана податкова вимога винесена 10.12.2014 року, тобто до моменту узгодження грошових зобов'язань за зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, а тому податкова вимога є такою, що винесена із порушенням приписів чинного податкового законодавства.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно обґрунтованості позовних вимог ТОВ «Видавництво «Металіка», які не спростовані доводами апеляційної скарги.

Виходячи з наведеного, колегія суддів не вбачає підстав, передбачених ст.ст. 201, 202 КАС України для зміни чи скасування судового рішення та приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення - без змін.

В порядку, передбаченому ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України, розгляд справи відбувся за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

На підставі наведеного та керуючись ч. 1 ст. 41, ст.ст. 41 ч. 1, 160, 167, 185, 195, 196, 198 ч. 1 п. 1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Основ`янської об'єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 березня 2015 року - без змін.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) Н.С. Бартош

(підпис) Л.О. Донець

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 30 квітня 2015 року.