Постанова

від 08.02.2007 по справі 16/17-на

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/17-нА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"08" лютого 2007 р.                                                            Справа №16/17-нА

за позовом  Кооперативного підприємства "Ярмолинецький коопринок"

смт. Ярмолинці    

до Державної податкової інспекції у Ярмолинецькому районі смт. Ярмолинці

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень№0000952300/0 та №000942300/0 від 31.10.2006 р.

Суддя  Магера В.В.                    Секретар судового засідання Степчук Т.А.

Представники сторін:

Від позивача  - Сухораб С.П. –директор Ярмолинецького коопринку

                          Стахов В.Г. –представник за доруч. від 05.01.2007 р.

Від відповідача  - Польовий В.А. –представник за довір.№45/9/10-029 від 18.01.2006 р.

                              Глуховець Л.М. –представник за постійною довір. №181/9/10-029 від 07.02.2007 р.

Ухвалою суду від 05.01.2007 р. порушено провадження у справі та призначено попереднє судове засідання на 23.01.2007 р. Сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. Ухвала суду від 05.01.2007 р. сторонам надіслана рекомендованою кореспонденцією (вих. № 01 5 від 09.01.2007 р.).  Ухвалою суду від 23.01.2007 р. судовий розгляд справи призначено на 08.02.2007 р., про що сторони повідомлені належним чином.

Суть спору: Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправними та скасувати прийняті позивачем податкові повідомлення-рішення від 31.10.2006р. №0000952300/0 про нарахування 578 грн. податку на доходи фізичних осіб та 1 156 грн. штрафних санкцій та № 0000942300/0 про донарахування 25 707 грн. ПДВ та застосування 12 854 грн. штрафних санкцій, посилаючись на те, що вони суперечать чинному законодавству. Посилається на те, що підставою для їх прийняття став акт виїзної планової перевірки від 18.10.2006р. №25723101526336,  з висновками якого позивач не погодився та не підписав вказаний акт.

Вважає викладені в акті перевірки висновки податкового органу про те, що позивач у відповідності до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 та п.9.8. (г) ст. 9 Закону „Про податок на додану вартість” не скоригував суму податкового кредиту по господарських операціях, що не відбулись, оскільки позивач в квітні 2006р. перейшов на спрощену систему оподаткування, неправомірними.

При цьому, посилається на те, що відповідач не є платником ПДВ за загальною системою оподаткування, при переході на спрощену систему оподаткування підприємство здало в податковий орган свідоцтво платника ПДВ, тому у відповідності до п.п.7.2.4 п.7.2. ст.7 абз. 2 вказаного Закону втратило право на податковий кредит та складання податкової накладної, а також на отримання відшкодування за податковий період, в якому відбувся такий перехід.

Вказує на те, що позивач знаходиться на спрощеній системі оподаткування у відповідності до Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” і сплачує 10% суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Вважає, що сума ПДВ включається у цих 10% суми єдиного податку.

Крім того, зазначає, що відповідачем неправомірно зроблено висновок про те, що позивачем не проведено утримання та не перераховано суми податку із доходів фізичних осіб з одержаного ними доходу за оплату послуг в сумі 4448 грн.  В підтвердження посилається на п.3.1.3 ст.3 та п.п.4.2.1 п.4.2. ст.4 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”, який визначає які саме доходи підлягають оподаткування при їх виплаті.

Відповідач у запереченні проти позову, його представник в судовому засіданні проти позову заперечує, вважає, що оспорюванні рішення прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства. В обґрунтування заперечень посилається на те, що суб'єкти підприємницької діяльності, що перейшли на спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплату податку або передбачає його нарахування за ставками, іншими, ніж визначені ст.6 або ст.81 Закону, втрачають право нарахування податку, податковий кредит та складання податкової накладної, а також отримання відшкодування за податковий період, в якому відбувся такий перехід.

Вказує на те, що позивач з 1 квітня 2006р. перейшов з загальної системи оподаткування  на спрощену систему оподаткування за ставкою 10%, то відповідно з квітня 2006 року платник податків втратив право на нарахування податку на додану вартість. Починаючи з 1 квітня 2006 року платник податків не нараховував ПДВ та не подавав до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість, тобто, п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону не передбачає “ситуації перехідного періоду”, як це вказано в позовній заяві.

Посилається на те, що “ситуацію перехідного періоду” регламентує п.9.8 ст.9 Закону, який і був порушений платником податків відповідно до якого при анулюванні  реєстрації  останнім   податковим   періодом вважається період, який розпочинається від дня, наступного за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем такого анулювання.

Платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, зобов'язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання.

Відповідач стверджує, що при анулюванні реєстрації останнім податковим періодом для позивача вважається період (березень 2006 р.), який розпочинається від дня, наступного за останнім днем попереднього податкового періоду (28.02.2006 р.), та закінчується днем такого анулювання (31.03.2006 р.).Тому робить висновок, що за таких обставин позивач як платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, зобов'язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду (березня 2006 року), протягом якого відбувається таке анулювання.

Позивачем в порушення пп.7.7.1 п.7.7 ст.7, п.9.8 ст.9 Закону України “Про податок на додану вартість” занижено нарахування та сплату податку на додану вартість за березень 2006р. на суму  25 707 грн.

Відповідачем зазначається, що перевіркою встановлено, що по актах закупки, по актах виконаних робіт проводилася виплата коштів із каси підприємства за товар та за виконані роботи (вивіз сміття, розчистка снігу, ремонтні роботи) всього виплачено доходу на суму 4 448 грн. Таким чином, позивачем в порушення п.3.1.3 ст. З та п.4.2, ст.4 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” не було визначено оподатковуваний вищевказаний доход та не проведено утримання, перерахування податку з доходів фізичних осіб з суми одержаного ними доходу за оплату вищевказаних послуг та продукції в розмірі –4 448 грн. Тому вказаний дохід у відповідності до п.7.1 ст.7  зазначеного Закону підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних. Тому вважає правомірним застосування штрафної санкції в розмірі 200% згідно п. п.17.1.9. п.17.1. ст.17 Закону України від 21.12.2000 р. №2181-111 “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. За таких обставин, просить у позові відмовити.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення  представників  сторін,  з'ясувавши  фактичні  обставини, на  яких  ґрунтується позовна  вимога  і  заперечення проти позову, дослідивши докази,  встановлено     наступне:

Кооперативне підприємство „Ярмолинецький коопринок”, смт. Ярмолинці є юридичною особою, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи № 225556  Серія АОО, довідкою №724 про включення до ЄДРПОУ  та платником єдиного податку.

18.10.2006 р. працівниками ДПІ у Ярмолинецькому районі проведено виїзну планову перевірку КП “Ярмолинецький коопринок” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 р. по 30.06.2006 р.

За наслідками перевірки складено акт № 25723101526336 від 18.10.2006 р. В акті перевірки зазначено, що протягом перевіряємого періоду з 01.01.2005 р. по 31.03.2006 р. позивач був платником податку на додану вартість (п. 3.1.5 Акту). З 01.04.2006 р. позивач перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності та самостійно обрав ставку єдиного податку 10% від суми виручки від реалізації продукції, у разі включення ПДВ до складу єдиного податку. Відповідно до заяви платника про анулювання реєстрації платника ПДВ від 29.03.2006 р. ДПІ у Ярморлинецькому районі прийнято рішення про анулювання реєстрації КП “Ярмолинецький ринок” як платника ПДВ 31.03.2006 р.

В акті перевірки зафіксовано, що станом на 01.04.2006 р. по даних бухгалтерського обліку товарні залишки становлять 99 805,41 грн. В порушення п.9.8(г) ст. 9 п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” сума занижених податкових зобов'язань по не проведеній умовній реалізації основних фондів, по яких в попередніх податкових періодах був нарахований податковий кредит, за березень 2006 р. який становить 9 319,00 грн.

В порушення п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7, п.9.8 (г) ст.9 Закону України “Про податок на додану вартість” сума занижених податкових зобов'язань на умовний продаж товарних залишків за березень 2006 р. становить 16 388,00 грн. (98 329,00 грн., в т.ч. ПДВ –16 388 грн.).

Загальна сума  заниженого податку на додану вартість становить 25 707,00 грн.(16 388 грн.+9 319 грн.).

Перевіркою правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб встановлено, що доходи одержані ними від підприємств, установ, організацій не за місцем основної роботи здійснюваних на основі договорів цивільно-правового характеру встановлено: так по актах закупки на ринку без відповідних документів (патенту, накладної тощо); а саме по актах закупки, по актах виконаних  робіт проводилася виплата коштів із каси підприємства за товар та за виконані роботи (вивіз сміття, розчистка снігу, ремонтні роботи) всього виплачено доходу на суму 4 448,00 грн. В порушення п.3.1.3 ст.3 та п.4.2 ст.4 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” підприємством не визначено оподатковуваний вищевказаний доход та не проведено утримання, перерахування податку з доходів фізичних осіб з суми одержаного ними доходу за оплату вищевказаних послуг та продукції в розмірі 4 448 грн.(додаток №4 до акту перевірки).     

В акті перевірки зроблено висновки, що  в порушення п.п.7.7.1 п.7.7, п.9.8(г) ст. 9 Закону України “Про податок на додану вартість” занижено нарахування та сплату податку на додану вартість за березень 2006 р. на суму 25 707 грн., а також порушено п.3.1.3 ст.3 та п.4.2 ст.4 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” підприємством занижено нарахування податку з доходів фізичних осіб в розмірі 578,00 грн.

За наслідками та на підставі акту перевірки відповідачем прийнято  податкове повідомлення-рішення №0000952300/0 від 31.10.2006 р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання по сплаті податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 1 734,00 грн., де 578,00 грн. –основний платіж, 1 156,00 грн. –фінансові санкції   та  податкове повідомлення-рішення №0000942300/0 від 31.10.2006 р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання по сплаті податку на додану вартість на загальну суму 38 561,00 грн., де  25 707,00 грн. –основний платіж, 12 854,00 грн. –штрафні санкції.

Відповідно до Свідоцтва №2221006713 про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва-юридичної особи від 31.03.2006 р. КП “Ярмолинецький коопринок” є платником єдиного податку за ставкою 10% у 2006 р.

Позивачем впродовж 2005-2006 р. до податкового органу систематично подавались податкові декларації з податку на додану вартість, які надані відповідачем в матеріали справи.

Відповідно до господарського-правового договору від 01.2005 р. КП “Ярмолинецький коопринок” було передано Ярмолинецькому РайСТ  будинок заготпункпту  вартістю 55 954,00 грн., з урахуванням ПДВ та комп'ютер з принтером вартістю 2 172 грн., з урахуванням ПДВ. Ярмолинецьким РайСТ  позивачу передано будинок магазину “Госптовари” вартістю 55 954 грн., з урахуванням ПДВ, а також копіювальний апарат вартістю 2 172 грн., з урахуванням ПДВ. Зазначена операція підтверджується також накладними №12, 13, 373 та накладною від 01.09.2006 р., податковими накладними № 13, 12 від 05.08.2005 р., № 481 від 01.09.2005 р., №373 від 04.08.2005 р.  

Позивачем надано в матеріали справи видаткові касові ордери та акти підприємства за 2005-2006р.р., якими підтверджується оплата підприємством послуг по розчистці снігу, прибирання території, вивозу сміття. У вказаних документах відсутні відомості про тих чи інших фізичних осіб, яким би проводилася виплата коштів за надані послуги. Натомість у видаткових касових ордерах та актах зазначено лише вид послуги, що надавалася підприємству та її вартість.  

Постановою від 20.12.2006 р. Ярмолинецького районного суду на директора КП “Ярмолинецький коопринок” Сухораба С.П. накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 85 грн. за порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, а саме за заниження нарахування та сплату ПДВ за березень 2006 р. на суму 25 707 грн., занижено нарахування та сплату податку з доходів фізичних осіб у розмірі  5 782 грн.

Ухвалою господарського суду області від 14.11.2006 р. відкрито провадження в адміністративній справі №10/421-НА за позовом Кооперативного підприємства “Ярмолинецький коопринок”, смт. Ярмолинці до Державної податкової інспекції у Ярмолинецькому районі, смт. Ярмолинці про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №0000952300/0 та №0000942300/0 від 31.10.2006 р. Ухвалою суду від 03.01.2007 р. зазначена позовна заява залишена без розгляду.

Поясненням представників сторін в судовому засіданні встановлено, що станом на 01.04.2006 р. та на час розгляду справи у позивача відсутня будь яка заборгованість по сплаті податків, в тому числі і по ПДВ, крім тієї, що визначена спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки, та прийнятими на його підставі податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх до суду.

Досліджуючи надані сторонами  докази, аналізуючи наведені  міркування  та  заперечення, оцінюючи  їх  в  сукупності, судом  враховується  наступне:

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого      самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у      спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Ст. 3 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності  суб'єктів малого підприємництва” встановлено, що суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа,  який перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно обирає одну з наступних ставок єдиного податку:

- 6 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі сплати податку на додану вартість згідно із Законом України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР );

- 10 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Ст.9 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено реєстрацію осіб як платників податку на додану  вартість. П.9.8.(г) встановлено, що реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо: г) зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до  цього Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені у ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону.

Відповідно до п.п.7.7.1. п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті  (перерахуванню)  до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Посилання відповідача на те, що підприємство при переході на спрощену систему оподаткування, обліку і звітності, сплаті єдиного податку за ставкою 10% не провело корегування податкового кредиту на суму ПДВ, сплаченого при придбанні матеріальних активів та подальшу його сплату є безпідставним і суперечить вищезазначеним нормам законодавства. Закон України  “Про податок на додану вартість” не містить вимог, що регламентують проведення будь яких перерахунків чи корегувань при анулюванні свідоцтва платника ПДВ, а також вимог про зменшення суми податкового кредиту по товарним залишкам, придбаним платником ПДВ, при знятті з обліку платника ПДВ. Не міститься таких вимог і в Указі Президента України  “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності  суб'єктів малого підприємництва”. Посилання відповідача та його представників на порушення позивачем п.п.7.7.1 ст. 7, п.9.8(г) ст. 9 Закону не узгоджується з вимогами самого закону, оскільки вказані норми стосуються саме визначення суми податку (розрахунку), що підлягає сплаті (відшкодуванню) а інша норма визначає  дію реєстрації та її скасування.

Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний оподатковуваний дохід. П.4.2 ст.4 названого Закону визначено суми що включаються до загального місячного оподатковуваного доходу. Між тим, відповідачем не доведено факти виплати коштів із каси підприємства за товар та за виконані роботи (вивіз сміття, розчистка снігу, ремонтні роботи), всього на суму 4 448,00 грн. фізичним особам. Оскільки ні в акті перевірки (додаток №4), ні під час судового розгляду ДПІ у Ярмолинецькому районі не встановлено яким саме фізичним особам і за які послуги проводилися відповідні виплати підприємством. Видаткові касові ордери та акти підприємства за період 2005-2006 р.р. підтверджують лише факт отримання таких послуг та розрахунки за них. У вказаних документах також відсутні відомості про виплату коштів саме фізичним особам, урахуванням їх правового статусу. Закон України “Про податок з доходів фізичних осіб” в поняття фізичної особи включає не тільки фізичну особу як таку, а й суб'єкта підприємницької діяльності –фізичну особу. В залежності від правового статусу фізичної особи залежить обсяг сплати даного податку, наявність пільг при оподаткуванні.

Заперечення відповідача проти позову судом до уваги не приймаються, оскільки суперечать вимогам чинного законодавства та спростовуються наявними матеріалами справи. Посилання відповідача на постанову Ярмолинецького районного суду  від 20.12.2006 р., якою на директора позивача накладено штраф за порушення податкового законодавства, як на обставини, що не потребують доказування у відповідності до ст. 77 КАС України, судом оцінюються, з урахуванням інших доказів у справі, оскільки в період 14.11.2006 р. –03.01.2007 р. позивачем оскаржено до господарського суду області спірні податкові повідомлення-рішення. Крім того, відповідно до ч.4 ст.72 КАС України вирок суду в кримінальній  справі  або  постанова  суду  у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про  правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.        

За таких обставин, позовні вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №0000952300/0 та №0000942300/0 від 31.10.2006 р. підтверджені належними доказами, відповідають вимогам чинного законодавства та підлягають задоволенню.

Враховуючи задоволення позову згідно ст. 94 КАСУ судові витрати, здійснені позивачем (судовий збір згідно платіжного доручення № 607 від 29.12.2006 р. в сумі 3,40 грн.), присуджуються йому у відповідності до вимог п.п.2 п.3 Перехідних та Перехідних положень КАС України. При цьому згідно ч.1 ст. 94 Кодексу документально підтверджені судові витрати присуджуються з Державного  бюджету України.

Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104,105, 158-163, 162, 167, 254-259, п.п.3,6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, СУД -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Кооперативного підприємства “Ярмолинецький коопринок”, смт. Ярмолинці до Державної податкової інспекції у Ярмолинецькому районі, смт. Ярмолинці про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №0000952300/0 та №0000942300/0 від 31.10.2006 р. задовольнити.          

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000952300/0 від 31.10.2006 р., що прийняте ДПІ у Ярмолинецькому районі, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по сплаті податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 1 734,00 грн., де 578,00 грн. –основний платіж, 1 156,00 грн. –фінансові санкції   та  податкове повідомлення-рішення №0000942300/0 від 31.10.2006 р., що прийняте ДПІ у Ярмолинецькому районі, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по сплаті податку на додану вартість на загальну суму 38 561,00 грн., де  25 707,00 грн. –основний платіж, 12 854,00 грн. –штрафні санкції.

Стягнути з  Державного  бюджету  України  на  користь Кооперативного підприємства “Ярмолинецький коопринок”, смт. Ярмолинці (вул. Чапаєва, 57, ідент. код 01526336, відомості про банківські рахунки відсутні) 3,40 грн. (три гривні 40 коп.) відшкодування сплаченого судового збору.

Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подається до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                                                      В.В. Магера

Постанова   оформлена  і  підписана   12.02.2007 р.

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу.