Рішення

від 10.08.2009 по справі 36/173

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

36/173

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  36/173

10.08.09

За позовом     Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

До                    Промислово-торгівельного комерційного підприємства «Фірма Мисливпромпостач»

Про                 стягнення 905 809,38 грн.

                                                                                                                             Суддя  Трофименко Т.Ю.

Представники сторін:

Від позивача           Шевчук Г.С. –по дов. № 06-2983 від 09.04.2009р.

Від відповідача      Загура В.П. –по дов. № б/н від 19.05.2009р.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях 20.05.2009р., 03.06.2009р., 01.07.2009р., 15.07.2009р., 20.07.2009р., 27.07.2009р. та 03.08.2009р. оголошувалась перерва.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення з Промислово-торгівельного комерційного підприємства «Фірма Мисливпромпостач»905 809,38 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за 2007 –2008 роки та січень –лютий 2009р. у зв'язку з неналежним виконанням умов договору оренди нерухомого майна № 1 від 23.10.2003р.

Позивачем в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 01.07.2009р. подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача  107 684,49 грн. боргу за 2007 рік, 631 532,92 грн. боргу за 2008 рік та 351 301,77 грн. боргу за січень-червень 2009 року, загалом 109 519,18 грн.

05 серпня до суду від позивача надійшла заява, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 1 008  619 грн. 29 коп. заборгованості по орендній платі, із яких: 631 532 грн. 92 коп. заборгованість 2008 рік, 377 086 грн. 37 коп. заборгованість за січень –липень 2009 року.

В судовому засіданні 10.08.2009р. представником  позивача подана заява  в порядку ст.. 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 1 008  619 грн. 29 коп. заборгованості по орендній платі, із яких: 631 532 грн. 92 коп. заборгованість 2008 рік, 377 086 грн. 37 коп. заборгованість за січень –липень 2009 року.

Відповідач у письмовому відзиві на позов позовні вимоги позивача визнає частково з огляду на наступне. Згідно рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2008р. у справі № 35/215 з відповідача на користь позивача було стягнуто основний борг по орендній платі за 2007 рік у сумі 492 666,16 грн. Цим же рішенням суду стягнення зазначеної вище суму боргу було розстрочено рівними частками на 12 місяців. Таким чином, у відповідності до вказаного вище рішення суду Відповідач зобов'язаний був щомісячно сплачувати на рахунок позивача плату за оренду нежилих приміщень за 2007 рік у сумі 41 055,51 грн. На день звернення позивача з позовом до суду, тобто на квітень 2009 року відповідач мав заборгованість по орендним платежам перед позивачем за 2007 рік у сумі 176 592,16 грн. Однак, строк сплати заборгованості в сумі 164 222,04 грн. на той час ще не настав, оскільки цю заборгованість відповідач мав погасити на протязі квітня-липня 2009 року. Таким чином, на день звернення позивача з позовом до відповідача останній мав заборгованість перед позивачем по орендним платежам за 2007 рік у сумі лише 12370,12 грн. На прохання позивача сплачені відповідачем грошові кошти в сумі 53 907,67 грн. як платежі за оренду приміщень у 2008 році у липні 2009 року зараховані як платежі за оренду приміщень у 2007 році (лист відповідача від 08.07.2009р. за вих. № 90). Відповідач звертає увагу суду на те, що термін здійснення платежу в сумі 41 055,51 грн. за липень місяць ним ще не пропущений. Таким чином, станом на 27.07.2009р. заборгованість відповідача перед позивачем за оренду приміщень у 2007 році становить 26 628,98 грн. Що стосується заборгованості відповідача перед позивачем по орендній платі за 2008 рік, то, з урахуванням листа відповідача від 08.07.2009р. за вих. № 90, розмір цієї заборгованості становить 631 532,92 грн. Що стосується заборгованості за 2009 рік, то відповідачем визнається заборгованість лише в сумі 93 592,01 грн. (заборгованість за січень - лютий 2009 року, оскільки із заявлених позивачем до стягнення 113 592,01 грн. на даний час відповідачем сплачено 20 000,00 грн., платіжне доручення № 687 від 21.07.2009р.). Вимоги позивача про стягнення заборгованості за березень - червень 2009 року в сумі 237 709,76 грн. відповідачем не визнаються, оскільки позивачем не дотримано вимог законодавства щодо оплати їх державним митом. Вимоги позивача в цій частині, на думку відповідача, судом мають бути залишені без розгляду. Отже станом на 27.07.2009р. відповідачем визнають заявлені до нього позовні вимоги в сумі лише 751 753,91 грн.

Через відділ діловодство  Господарського суду міста Києва 07.08.2009р.  від  відповідача  надійшла заява про розстрочку виконання рішення. В даній заяві відповідач суму основного боргу в розмірі 1 008  619 грн. із яких: 631 532 грн. 92 коп. заборгованість 2008 рік, 377 086 грн. 37 коп. заборгованість за січень –липень 2009 року визнає повністю.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, Господарський суд міста Києва, -  

                                       ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

23.10.2003р. між Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (Орендодавець) та Промислово-торгівельного комерційним підприємством «Фірма Мисливпромпостач»(Орендар) було укладено договір № 1 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади міста Києва (далі - Договір).

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до п. 1.1. Договору Орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 23.10.2003р. № 164/1037 передає, а Орендар приймає в оренду нежиле приміщення (далі об'єкт оренди), що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 32 для торгівлі товарами мисливського, рибальського, туристичного та спортивного призначення під магазин «Мисливство, рибальство і спорт».

Згідно п. 2.1. Договору об'єктом оренди є нежилі приміщення загальною площею 232,5 кв. м., в тому числі на першому поверсі –102,3 кв. м., підвал –130,2 кв. м.

Статтею 765 Цивільного кодексу України визначено, що наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

Відповідно до п. 4.1. Договору  Орендодавець зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього договору з додатками передати, а Орендар прийняти по акту приймання-передачі об'єкт оренди.

З акту приймання-передачі приміщення від 23.10.2003р. вбачається що Орендодавець передав, а Орендар прийняв приміщення по вул. Хрещатик, 32 під магазин «Мисливство, рибальство та спорт»загальною площею 232,5 кв. м.

У відповідності до приписів ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»термін, на який укладається договір оренди є істотною умовою договору оренди.

Частина 1 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»визначає, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно п. 9.1. Договору даний Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє з 23.10.2003р. до 22.10.2004р.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.04.2006р. у справі № 4/76 було встановлено, що сторонами визнано фактичне існування договірних відносин до 22.10.2005р., а також зобов'язано Орендодавця продовжити термін дії договору № 1 від 23.10.2003р. з Орендарем на новий термін (строк) до 22.10.2006р. шляхом підписання доповнення до Договору.

01.06.2006р. на виконання вищезгаданого рішення суду сторонами було укладено додаткову угоду до Договору, якою продовжено строк дії Договору до 22.10.2006р.

Пунктом 9.3. Договору передбачено, що після закінчення строку дії Договору його дія може бути продовжена на підставі рішення Київської міської ради.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.07.2008р. у справі № 35/215 встановлено, що відповідно до рішення Київської міської ради № 526/583-1 від 21.12.2006р. було продовжено термін дії Договору на 364 дні.

Позивач в позовній заяві зазначає, що з урахуванням вищезгаданого рішення Київської міської ради термін дії Договору діяв до 21.12.2007р., однак з січня 2008 року відповідач безпідставно використовує приміщення та не сплачує будь-яких коштів, оскільки відсутнє рішення Київської міської ради на продовження Договору на 2008 рік, яке є у відповідності до п. 9.3. Договору є підставою для його продовження.

Втім з твердженнями позивача, що з січня 2008 року відповідач безпідставно користується приміщеннями, суд не погоджується, оскільки

По-переше з урахуванням рішення Київської міської ради Договір є продовженим на 364 дні не з моменту винесення рішення ради, а з моменту закінчення строку дії Договору, тобто до 21.10.2007р.

По-друге відповідно до п. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»у  разі  відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Положеннями статті 764 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо наймач продовжує користуватись майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Отже, законодавець передбачає можливість автоматичної пролонгації договору найму в разі відсутності заперечень як зі сторони наймодавця, так і зі сторони наймача. Бажання наймача продовжувати відносини найму висловлюється конклюдентними діями - шляхом продовження користування майном після закінчення строку договору найму. Що стосується наймодавця, то підставою для продовження відносин найму є його мовчазна згода, яка виражається у відсутності заперечень та вимог до наймача повернути орендоване майно протягом одного місяця після закінчення строку договору найму. Якщо протягом цього строку наймодавець заявить про своє бажання припинити відносини найму, наймач зобов'язаний буде повернути йому майно у строки та в порядку, передбаченому договором. При цьому він зобов'язаний буде сплатити орендну плату за строк користування річчю після закінчення строку дії договору найму.

Позивачем доказів на підтвердження того, що він звертався до відповідача із заявою після закінчення строку дії Договору про його припинення не подано, а отже Договір за відсутності відповідної заяви є двічі продовженим в силу Закону, спочатку до 20.10.2008р., потім до 19.10.2009р.

Спір виник внаслідок того, що позивач вважає, що відповідач користується приміщенням при цьому не сплачуючи орендної плати, в результаті чого виникла заборгованість  за 2007 рік в сумі 107 684,49 грн., за 2008 рік в сумі  631 532,92 грн. та за січень-червень в сумі 351 301,77 грн., загалом 109 519,18 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

         Як свідчать матеріали справи 29.07.2009р. відповідач платіжним дорученням № 200 від 29.07.2009р. перерахував позивачу орендну плату за березень 2009 року в розмірі 15 000 грн.

          Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до п. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

У відповідності до приписів ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Пунктом 3.1. Договору визначено, що за користування об'єктом оренди Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати та порядку використання орендної плати, затвердженої рішенням Київради від 05.07.2001р. № 366/1342 та рішення Київради від 23.10.2001р. № 164/1037, місячний розмір якої становить 28 719,84 грн.

Додатковою угодою від 01.06.2006р. п.1 4. Договору викладено в наступній редакції:

«п. 1.4. Орендна плата сплачується Орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок Орендодавця, відповідно до рахунків які надаються Орендодавцем.»

Згідно п. 3.2. Договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

Відповідно до п. 3.4. Договору додатково до орендної плати нараховується ПДВ у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем позивач у січні 2009 року направив на адресу відповідача єдиний рахунок № 01-№7 від 09.01.2009р. про сплату орендної плати за весь 2008 рік в сумі 631 532,92 грн. рахунки ж по сплаті орендної плати за період з січня по червень 2009 року виставлялись відповідачу щомісячно.

Відповідно до п. 4 ст. 286 Господарського кодексу України та ч. 3 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Пунктами 3.5., 3.6. Договору встановлено, що орендна плата сплачується Орендарем починаючи з дати підписання акту приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акту приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди Орендодавцеві. Орендна плата сплачується Орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності Орендаря щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок Орендодавця.

Частина 5 ст. 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»визначається, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на викладене позовні вимоги про стягнення з відповідача боргу по орендній платі за 2008 рік в розмірі 631 532,92 грн. та за період з січня по липень (включно) 2009 року в розмірі 377 086 грн. 37 коп. загалом 1 008 619,29 грн. суд вважає обґрунтованими та такими,  що  підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню частково.

Відповідачем подано заяву про розстрочку виконання рішення суду. Заява мотивована тим, що більшість заборгованості відповідача перед позивачем виникла саме з вини позивача, який несвоєчасно виставив відповідачу рахунок на оплату орендованих примі щень, чим позбавив останнього можливості отримати в органах дозвільної системи ліцензію на право торгівлі мисливською зброєю (ліцензія видається за умови надання договору на оренду приміщення), що в свою чергу призвело до суттєвого зменшення доходності відповідача від його господарської діяльності, розпалом в Україні фінансово-економічної кризи, яка не оминула і відповідача, наявність усної домовленості сторін щодо розстрочення всієї заборгованості на 30 місяців, яка не підтверджена документально, а також враховуючи те, що стягнення з відповідача одноразово всієї суми боргу негативно вплине на господарську діяльність відповідача, тобто через нестачу грошових коштів призведе до несвоєчасної сплати податків та інших обов'язкових платежів, погашення кредиту, виплати заробітної плати працівникам та інше, а також те, що доходи відповідача напряму залежать лише від настання сезонів охоти, оскільки основним видом діяльності відповідача є реалізація товарів мисливства та рибальства.

Пунктом 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Розглянувши клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд вважає можливим розстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва № 36/173 від 10.08.2009р.  протягом 24  місяців.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Відповідно до ст. 46 Господарського процесуального кодексу України недоплачене позивачем при зверненні із заявою про збільшення розміру позовних вимог державне мито в розмірі 1 028 грн. 10 коп. підлягає стягненню з позивача в доход Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

Позов  задовольнити повністю.

Стягнути з Промислово-торгівельного комерційного підприємства «Фірма Мисливпромпостач»(м. Київ, Московський проспект, 20, код ЄДРПОУ 13670245) на користь Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (м. Київ, вул. Хрещатик, 32, код ЄДРПОУ 26345558) 1 008 619 грн. 29 коп. заборгованості по орендній платі, 10 086 грн. 19 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, розстрочивши виконання рішення Господарського суду міста Києва № 36/173 від 10.08.2009р. згідно наступного графіку:

2009 рік2010 рік2011 рік

Січень

40 000,00грн.40 000,00 грн.

Лютий

40 000,00 грн.40 000,00 грн..

Березень

40 000,00 грн.40 000,00 грн.

Квітень

40 000,00 грн.40 000,00 грн.

Травень

40 000,00 грн.45 000,00 грн.

Червень

40 000,00 грн.45 000,00 грн.

Липень

45 000,00 грн.53 829,48 грн.

Серпень45 000,00 грн.45 000,00 грн.

Вересень45 000,00 грн.45 000, 00грн.

Жовтень45 000,00 грн..40 000,00 грн.

Листопад45 000,00 грн.40 000,00 грн.

Грудень40 000,00 грн.40 000,00 грн.

4. Стягнути з Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (м. Київ, вул. Хрещатик, 32, код ЄДРПОУ 26345558) в доход Державного бюджету України не доплачене при подачі заяви про збільшення позовних вимог державне мито в розмірі 1 028 грн. 10 коп.

Суддя                                                                                           Т.Ю.Трофименко