Ухвала

від 28.04.2015 по справі 456/2008/14

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 456/2008/14 Головуючий у 1 інстанції: Гула Л.В.

Провадження № 22-ц/783/954/15 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.

Категорія: 53

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Шандри М.М.

суддів: Бойко С.М., Курій Н.М.

з участю секретаря Бадівської О.О.

та з участю представника ОСОБА_2- ОСОБА_3,

представника ТзОВ "Грін МП Інвест" - Олійника Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 30 жовтня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін МП Інвест" про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати та штрафу, визнання незаконним наказу про припинення трудового договору від 28.11.2013 року та зобов"язання внести виправлення у трудовій книжці щодо дати та формулювання причини звільнення та товариства з обмеженою відповідальністю "Грін МП Інвест" до ОСОБА_2 про повернення безпідставно набутої заробітної плати, -

встановила:

Оскаржуваним рішенням суду в позові ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін МП Інвест" про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати та штрафу, визнання незаконним наказу про припинення трудового договору від 28.11.2013 року та зобов"язання внести виправлення у трудовій книжці щодо дати та формулювання причини звільнення відмовлено.

Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін МП Інвест" до ОСОБА_2 про повернення безпідставно набутої заробітної плати задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін МП Інвест" (код ЄДРПОУ 38243479) 6633,30 грн. (шість тисяч шістсот тридцять три грн.. 30 коп.) безпідставно набутої заробітної плати та 243, 60 грн. (двісті сорок три грн. 60 коп.) судового збору.

Рішення суду оскаржила представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3

В апеляційній скарзі покликається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що позивач був звільнений достроково, до спливу строку, встановленого контрактом з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, а всі дії відповідача пояснював бажанням керівництва відповідача ухилитись від відповідальності за трудовим контрактом, що настає у випадку звільнення працівника, адже, пунктом 6.3. трудового контракту визначено, що у випадку звільнення працівника або розірвання даного контракту в односторонньому порядку без письмового попередження за 6 календарних місяців до моменту звільнення та/або розірвання контракту - роботодавець зобов'язаний виплатити працівнику штраф у вигляді грошової компенсації у восьмидесятикратному розмірі від суми посадового окладу, вказаного у даному договорі, суму грошової компенсації у сумі 200 000 грн. просив стягнути з відповідача. Саме тому, позивач просив визнати незаконним наказ від 28.11.2013 року про припинення трудового договору (контракту) за п. 2 ст. 36 КЗпП України, зобов'язати відповідача за зустрічним позовом видати наказ про його звільнення з роботи з 12.09.2013 року за ст. 43-1 КЗпП України та внести виправлення в трудову книжку

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скаргу слід відхилити з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

У відповідності до вимог ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення таким вимогам відповідає.

Судом першої інстанції встановлено, що 28 листопада 2012 року між ТзОВ "Грін МП Інвест" та ОСОБА_2 було укладено трудовий контракт строком на 1 рік /а.с. 24/.

Рішенням №1 учасника ТзОВ "Грін МП Інвест" ПАТ "Мастерпласт", що діє на підставі Статуту, як учасник та власник ТОВ "Грін МП Інвест" (частка 100% у статутному капіталі товариства), від 09.09.2013 року ОСОБА_2 усунуто від виконання обов'язків директора ТзОВ "Грін МП Інвест" з 12.09.2013 року на підставі ч. 3 ст. 99 ЦК України /а.с. 22, 71/ та рішенням №3 від 12.09.2013 року призначено ОСОБА_5 виконуючим обов'язки директора ТзОВ "Грін МП Інвест" та уповноважено його провести реєстрацію відповідних змін у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців /а.с. 72/.

Наказом від 28.11.2013 року ОСОБА_2 звільнено з посади директора ТзОВ "Грін МП Інвест" у зв'язку із закінченням строку дії трудового договору відповідно до рішення №5 засновника ТзОВ "Грін МП Інвест" ВАТ "Мастерпласт" від 27.11.2013 року /а.с. 73/.

Відповідно до ст. 97 ЦК України, управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 99 ЦК України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), члени виконавчого органу можуть бути у будь-який час усунені від виконання своїх обов'язків, якщо в установчих документах не визначені підстави усунення членів виконавчого органу від виконання своїх обов'язків.

Така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині трудового законодавства, зокрема в аспекті ст. 46 КЗпП України. Аналогічної позиції дотримується і Верховний суд України в рішенні від 17.11.2010 року по справі №6-1365св10.

Статутом ТзОВ "Грін МП Інвест" встановлено, що управління товариством здійснюється учасником або призначеним ним генеральним директором. До компетенції учасників товариства належить, зокрема, обрання та відкликання генерального директора /а.с. 63/.

Відповідно до п. 14.3, 14.4 Статуту, учасник товариства має право приймати рішення з усіх питань діяльності, у тому числі і з тих, що передбачені учасником до компетенції Генерального директора, а також приймати рішення про передачу частини своїх повноважень до компетенції Генерального директора товариства. Генеральний директор товариства обирається учасником. З генеральним директором укладається контракт.

Рішення ВАТ "Мастерпласт" від 09.09.2013 року про усунення від виконання обов"язків директора було надіслано позивачеві 13.09.2013 року на його домашню адресу, а також вручено під розписку лист про його усунення від виконання обов'язків директора відповідно до ст. 99 ЦК України та необхідність забезпечити передачу печатки, документів та товарно-матеріальних цінностей представникам товариства.

З матеріалів справи, а саме з відомості про нарахування коштів №18 від 28.11.2013 року /а.с. 92/ вбачається, що 28.11.2014 року з ОСОБА_2 був проведений остаточний розрахунок.

Таким чином, ухвалюючи оскаржуване рішення в частині відмови в задоволенні первісного позову, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що 12.09.2013 року позивач ОСОБА_2 був лише усунутий від виконання обов'язків директора ТзОВ "Грін МП Інвест", а безпосередньо його звільнення відбулось лише 28.11.2013 року за рішенням №5 ВАТ "Мастерпласт" у зв'язку із закінченням терміну дії трудового контракту, а тому наказ №ІНВ00000004-0000000001 від 28.11.2013 року про припинення трудового договору з генеральним директором ТзОВ "Грін МП Інвест" ОСОБА_2 на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України у зв'язку із закінченням терміну дії трудового контракту за рішенням засновника товариства №5 від 27.11.2013 року прийнято відповідно до вимог КЗпП України та підстави для визнання цього наказу незаконним відсутні.

Доводи апеляційної скарги в частині вимог про стягнення штрафу у вигляді грошової компенсації не заслуговують а увагу, оскільки, позивач не був достроково звільнений в односторонньому порядку без попередження, а був звільнений у зв'язку із закінченням дії трудового контракту (п. 6.2 трудового контракту).

Відповідно до Статуту ТзОВ "Грін МП Інвест" до компетенції учасників товариства належить визначення умов оплати праці посадових осіб товариства.

Відповідно до п. 3.1 трудового контракту, ОСОБА_2 було встановлено посадовий оклад у розмірі 2500 грн. Таким чином, загальна сума заробітної плати та відпускних, що підлягала виплаті позивачеві згідно із контрактом за період з 28.11.2012 року по 28.11.2013 року складає 27125,43 грн. /а.с. 110/, що визнала представник позивача у судовому засіданні.

Як убачається із матеріалів справи, загальна сума, заробітної плати, що виплачена ОСОБА_2 складає 33758,73 грн., що стверджується актом виявлення помилки в нарахуванні заробітної плати від 01.05.2014 року, довідкою та копіями квитанцій, які надано суду апеляційної інстанції /а.с. 110, 262,268, 269/.

Таким чином, ТзОВ "Грін МП Інвест" безпідставно виплатило позивачеві заробітну плату на суму 6633,30 грн.

Відповідно до ст. 1215 ЦК України, не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; інше майно, якщо це встановлено законом.

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення зустрічних позовних вимог ТзОВ "Грін МП Інвест" про повернення безпідставно набутої заробітної плати, оскільки, позивач ОСОБА_2, збільшивши собі заробітну плату діяв недобросовісно, з порушенням вимог Статуту ТзОВ "Грін МП Інвест".

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення немає.

Судом правильно встановлені фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримана процедура розгляду, передбачена ЦПК України, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду.

Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ч.1 п.1 ст.314, ст.315, ст.317, ст.319 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 30 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий М.М. Шандра

Судді: С.М. Бойко

Н.М. Курій