Рішення

від 15.07.2009 по справі 43/166

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

43/166

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 Справа №  43/166

15.07.09

За позовом    товариства з обмеженою відповідальністю "Папірус Гурт"

до                    товариства з обмеженою відповідальністю "АВС - сервіс"  

про                  стягнення 44 021, 99 грн.

Суддя Пасько М.В.

Представники:  

від позивача         Гнип О.З. –предст. за дов.,

від відповідача     Румша А.Л. –предст. за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю               "АВС - сервіс" про стягнення 44 021, 99 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання умов договору № 20080530/1 від 30.05.08.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.05.2009 порушено провадження у справі            № 43/166 та призначено її  розгляд на 29.05.2009.

Належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, повноважний представник Відповідача в судове засідання не з'явився, вимог ухвали господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі не виконав.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника Відповідача, невиконанням ним вимог ухвали суду та необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи було відкладено на 19.06.2009.

В судовому засіданні представник Відповідача заявив клопотання про відкладення розгляду справи.

У зв'язку з необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи неодноразово відкладався.

В судовому засіданні призначеному на 10.07.09 було оголошено перерву до 15.07.09 для підготовки вступної та резолютивної частин рішення.

Судом у відповідності до ст. 81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані учасниками процесу документи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.05.08 між товариством з обмеженою відповідальністю "Папірус Гурт" (далі - Позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "АВС - сервіс"  (далі - Відповідач) було укладено договір № 20080530/1 про виготовлення та поставку продукції (далі –Договір).

Відповідно п. 1.1 Договору Відповідач зобов'язувався за завданням Позивача виготовити та передати паперові вироби, а саме блоки «Optima»для блокнотів тиражем 20 000 примірників з характеристиками визначеними у специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору.

Згідно п. 3.2 Договору розрахунок за виконання робіт здійснюється шляхом 70 % попередньої оплати згідно рахунка-фактури Виконавця, а остаточний розрахунок протягом 5 банківських днів після повного виконання робіт та підписання сторонами акту приймання –передачі робіт. Загальна вартість Договору становить 46 000, 00 грн.

На виконання умов Договору, Позивач здійснив попередню оплату у розмірі 32 200,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 243.

Згідно п. 2.1 Договору Відповідач зобов'язувався виготовити Товар на наступним графіком:

- 2 000 шт.  –04.06.08;

- 7 000 шт. –16.06.08;

- 7 000 шт. –23.06.08;

- 4 000 шт. –01.07.08.

Відповідач свої зобов'язання згідно умов Договору належним чином не виконав, замовлений та оплачений товар виготовив.

Отже, станом на 09.01.09 Відповідачем не виготовлено 20 000 шт. блоків на суму 32 200, 00 грн.

Відповідно до уточненого розрахунку Позивача, заборгованість Відповідача за Договором       № 20080530/1 від 30.05.08 складає: 32 200, 00 грн. основного боргу, 3 252, 20 грн. інфляційних нарахувань, 764, 86 грн. 3 % річних, 5 504, 88 грн. пені та 2 300, 00 грн. штрафу.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно приписів ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а обставини, що відповідно до законодавства можуть бути підтверджені певними засобами доказування не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу.

Згідно ст. 205 ЦК України правочин може вчинятись усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.4 частини третьої статті 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України на стороні що надала позов лежить зобов'язання доведення тих обставин, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Правовідносини між сторонами виникли внаслідок укладання Договору № 20080530/1 від 30.05.08  на виготовлення та поставку продукції.

За умовами Договору Відповідач зобов'язувався за завданням Позивача виготовити та передати паперові вироби, а саме блоки «Optima»для блокнотів тиражем 20 000 примірників з характеристиками визначеними у специфікації.

Відповідач свої зобов'язання згідно умов Договору належним чином не виконав, замовлений та оплачений товар виготовив частково.

Таким чином, за умовами Договору у Відповідача виникло зобов'язання немайнового характеру, а саме виготовлення та поставка продукції, а не повернення грошових кошів.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

08.09.08 Позивач звернувся до Відповідача з претензією № 28/72, з тексту якої вбачається, що Позивач звертається лише з вимогою виготовити та поставити продукцію, а не повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимог, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Таким чином, зобов'язання щодо повернення суми попередньої оплати на момент звернення до суду у Відповідача не виникло.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення 32 200, 00 грн. основного боргу задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За умовами Договору у Відповідача виникло зобов'язання немайнового характеру, а саме виготовлення та поставка продукції, а не повернення грошових кошів (грошове зобов'язання), отже, в суду відсутні підстави для застосування ст. 625 ЦК України.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення 3 252, 20 грн. інфляційних нарахувань, 764, 86 грн. 3 % річних задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання.

Відповідно до ст.ст.11, 526 ЦК України  зобов'язання повинні виконуватись своєчасно та належним чином, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).  

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що ним було здійснено поставку товару на підставі довіреності ЯОУ № 368645 від 25.06.08 та видаткової накладної № КП-0000197 від 27.06.08.

Згідно ст. 1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” (далі –Закон), первинний документ –документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Видаткова накладна № КП-0000197 від 27.06.08 на яку посилається Відповідач не може бути підтвердженням поставки товару за Договором № 20080530/1 від 30.05.08, оскільки на ній відсутній підпис повноважного представника Позивача.

Наявність довіреності виданої працівнику Позивача лише підтверджує повноваження представника на можливість отримання товару, а не факт його отримання.

Дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої Договором  відповідальності.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.3 Договору передбачено, що за порушення строків виготовлення та передачі продукції більш ніж на три календарних дні Замовник має право на стягнення з Виконавця  пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ  від вартості недопоставленої продукції та штрафу в розмірі 5 % від  вартості недопоставленої продукції.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення 5 504, 88 грн. пені та 2 300, 00 грн. штрафу  підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати  по  оплаті  держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України  покладаються  на  сторін пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.          

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "АВС - сервіс" (04060, м. Київ,                вул. Ольжича, 29, код ЄДРПОУ 34001667, р/р 2600449282 в КРД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805, або з будь якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Папірус Гурт" (03148,         м. Київ, вул. Гната Юри, 9, код ЄДРПОУ 34834388, р/р 26007032597001 в ВАТ КБ «Інтербанк», МФО 300216) 5 504 (п'ять тисяч п'ятсот чотири) гривні 88 коп. пені, 2 300 (дві тисячі триста) гривень 00 коп. штрафу, 78 (сімдесят вісім) гривень 05 коп. державного мита, 20 (двадцять) гривень 92 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В задоволені позову в частині стягнення 32 200, 00 грн. основного боргу, 3 252, 20 грн. інфляційних нарахувань та 764, 86 грн. 3 % річних відмовити.

           Суддя                                                                                         Пасько М.В.