31/63
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.07.09 Справа№ 31/63
Господарський суд Львівської області, розглянувши матеріали справи
за позовом:Дочірнього підприємства із 100 % іноземним капіталом „ЮСЕНКО Україна” корпорації „ЮСЕНКО Інтернешнл Інк.”, м. Львів
до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю „Сахара Еко-Ойл”, м. Борислав Львівської області
про:стягнення 114819,81 грн.
Суддя Артимович В.М.
При секретарі Митник М.Б.
Представники
від позивача:Копач О.І. –представник;
від відповідача:не з'явився.
Представнику позивача роз'яснено права і обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України, в тому числі право заявляти відводи. У відповідності до ст. 81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу не здійснювалась, про що сторона подала відповідне клопотання.
Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Дочірнього підприємства із 100 % іноземним капіталом „ЮСЕНКО Україна” корпорації „ЮСЕНКО Інтернешнл Інк.”, м. Львів, надалі –позивач, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сахара Еко-Ойл”, м. Борислав Львівської області, надалі –відповідач, про стягнення 114819,81 грн., в тому числі 91787,20 грн. заборгованості за товар, 23032,61 грн. пені.
Ухвалою суду від 30.04.2009 р. про порушення провадження у справі розгляд справи призначено на 19.05.2009 р.
Розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду.
Ухвалою суду від 12.06.2009 р. судом задоволено клопотання сторін та продовжено строк вирішення спору у даній справі.
В судове засідання 15.07.2009 р. відповідач не забезпечив явки представника, доказів оплати боргу не представив, пояснень суду щодо позовних вимог не надав. Представник позивача, який з'явився в судове засідання, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові.
Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами згідно вимог ст. 75 ГПК України.
В судовому засіданні 15.07.2009 р. згідно норми ст. 85 ГПК України за згодою позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення виготовлений, оформлений та підписаний 20.07.2009 р.
Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають значення для справи, в їх сукупності, суд встановив наступне:
Між позивачем, як оператором по контракту про спільну інвестиційну діяльність на геологічне вивчення, в т.ч. дослідно-промислову розробку, комерційну (промислову) експлуатацію та розробку нафтогазових ресурсів від 10.06.1997 р., та відповідачем укладено 02.01.2008 р. договір купівлі-продажу № 01-0201/08С, згідно умов якого позивач зобов'язувався передати у власність відповідача сиру нафту Блажівського нафтового родовища, а відповідач в свою чергу зобов'язався приймати товар та оплачувати його вартість.
Згідно п. 3.1 договору покупець зобов”язувався здійснювати оплату за товар у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів за два банківські дні до моменту відвантаження товару.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору продавець здійснив відвантаження покупцю товару на загальну суму 201787,20 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних та актами прийому –передачі нафти.
Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Абзац 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Позивачем неодноразово вживались заходи для врегулювання спору у добровільному порядку, зокрема надсилались на адресу відповідача листи, претензія про сплату боргу та пені.
Як підтверджується матеріалами справи та стверджується позивачем відповідачем було частково виконано зобов'язання по оплаті за поставлений товар в сумі 110000,00 грн., у зв‘язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем по договору становить 91787,20 грн. Відтак, позовні вимоги про стягнення основного боргу є підставними та підлягають задоволенню.
Правові основи господарської діяльності суб'єктів господарювання регулюються Господарським кодексом України, ст. 230 якого встановлено, що учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені).
Відповідно до вимог ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов”язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафнх санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 4.1 договору передбачено, що за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який стягується пеня, від невчасно сплаченої суми за кожен день затримки платежу. Тобто, договором між сторонами передбачено стягнення пені за весь строк прострочки платежу, у зв'язку з чим норма ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України щодо обмеження нарахування пені судом не застосовується.
Згідно поданого позивачем розрахунку стягненню із відповідача за неналежне виконання договірних умов підлягає пеня в розмірі 23032,61 грн.
Також судом до стягнення вказаної вище пені не застосовується строк позовної давності, встановлений нормою ст. 258 Цивільного кодексу України, оскільки згідно з ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи, що позивачем надано достатньо об'єктивних та переконливих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а також те, що відповідач відзиву на позов не подав, доказів оплати боргу, пені не представив, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення.
У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача. Також судом встановлено, що позивачем помилково всупереч вимогам Декрету КМ України «Про державне мто»сплачено державне вито лише в сумі 85,00 грн., у зв'язку з чим із позивача підлягає стягненню в дохід державного бюджету держмито в сумі 1063,20 грн.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов Дочірнього підприємства із 100 % іноземним капіталом „ЮСЕНКО Україна” корпорації „ЮСЕНКО Інтернешнл Інк.”, м. Львів, задоволити повністю.
2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю „Сахара Еко-Ойл” (82300, вул. Потік, 5, м. Борислав Львівської області; код ЄДРПОУ 34672723) на користь Дочірнього підприємства із 100 % іноземним капіталом „ЮСЕНКО Україна” корпорації „ЮСЕНКО Інтернешнл Інк.”, як оператора по контракту про спільну інвестиційну діяльність на геологічне вивчення, в т.ч. дослідно-промислову розробку, комерційну (промислову) експлуатацію та розробку нафтогазових ресурсів від 10.06.1997 р., (79000, пл. Міцкевича, 8, м. Львів; код ЄДРПОУ 334065277) основний борг в сумі 91787,20 грн., пеню в сумі 23032,61 грн., державне мито в сумі 1148,20 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 грн.
3. Стягнути із Дочірнього підприємства із 100 % іноземним капіталом „ЮСЕНКО Україна” корпорації „ЮСЕНКО Інтернешнл Інк.”, як оператора по контракту про спільну інвестиційну діяльність на геологічне вивчення, в т.ч. дослідно-промислову розробку, комерційну (промислову) експлуатацію та розробку нафтогазових ресурсів від 10.06.1997 р., (79000, пл. Міцкевича, 8, м. Львів; код ЄДРПОУ 334065277) в дохід державного бюджету державне мито в сумі 1063,20 грн.
4. Накази видати відповідно до ст.ст. 116, 117 ГПК України.
Суддя
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 15.07.2009 |
Оприлюднено | 22.08.2009 |
Номер документу | 4398904 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Мельниченко Ірина Федорівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Мельниченко Ірина Федорівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Красота Олександр Іванович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Красота Олександр Іванович
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Верхогляд Тетяна Анатоліївна
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Верхогляд Тетяна Анатоліївна
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Верхогляд Тетяна Анатоліївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні