Постанова

від 25.12.2012 по справі 31/63-09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" грудня 2012 р. Справа № 31/63-09

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. -головуючого Волковицької Н.О. Рогач Л.І. за участю представників сторін: позивачане з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином відповідачане з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином третьої особине з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДніпропетровської міської ради на постановувід 17.10.2012 року Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі№ 31/63-09 господарського суду Дніпропетровської області за позовомДніпропетровської міської ради доТовариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська фабрика індпошиття та ремонту одягу № 2" третя особаКомунальне житлово-експлутаційне підприємство № 19 Амур -Нижньодніпровського району проусунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням

ВСТАНОВИВ:

Дніпропетровська міська рада звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська фабрика індпошиття та ремонту одягу № 2", третя особа Комунальне житлово-експлутаційне підприємство № 19 Амур -Нижньодніпровського району про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням .

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.08.2011 року (суддя Єременко А.В.) позов задоволено.

Усунуто Дніпропетровській міській раді перешкоди у користуванні нежитловим приміщенням, розташованим за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Радистів, 2 шляхом виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська фабрика індпошиття та ремонту одягу № 2" з приміщення, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Радистів, 2 та зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська фабрика індпошиття та ремонту одягу №2"

Доповідач Волковицька Н.О.

передати приміщення, розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Радистів, 2 на баланс Комунального житлово-експлуатаційного підприємства №19 Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська за Актом приймання-передачі.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 85,00 витрат на сплату держмита; 118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення.

За апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська фабрика індпошиття та ремонту одягу № 2" судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.10.2012 року (головуючий суддя Верхогляд Т.А., судді Білецька Л.М., Тищик І.В.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.08.2011 року скасовано та прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено повністю.

Стягнуто з Дніпропетровської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська фабрика індпошиття та ремонту одягу № 2" 42,50 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

Дніпропетровська міська рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.10.2012 року скасувати повністю, рішення господарського суду Дніпропетровського області від 30.08.2011 року залишити без змін.

Скаржник вважає, що постанова апеляційного суду прийнята з порушенням норм матеріального права, а саме, судом необгрунтовано затосовано пункт 1.4 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Заявник також не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо залишення поза увагою судом першої інстанції обставин відсутності державної реєстрації спірного нерухомого майна, так як предметом розгляду справи є нежитлове приміщення державна реєстрація права власності якого відсутня як за позивачем так і за відповідачем.

Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю -доповідача, перевіривши в межах вимог статей 108, 111 7 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанцій та вбачається з матеріалів справи, спір стосується нежитлового приміщення, розташованого за адресою : м. Дніпропетровськ, вул. Радистів, 2. Позивач просить усунути перешкоди у користуванні вказаним приміщенням шляхом виселення відповідача та зобов'язання передати його на баланс комунального житлово -експлуатаційного підприємства № 19 Амур -Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська за відповідним актом приймання -передачі.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням місцевий суд виходив з того, що спірне майно належить позивачеві на підставі обставин його будівництва, передачі на баланс, рішення Дніпропетровської міської ради від 26.11.2008 року №19/39 "Про прийняття на баланс КЖЕП № 19 нежитлового приміщення, яке перебуває на балансі ТОВ "ДФІРО № 2" та відсутності права власності на нього у відповідача.

Суд апеляційної інстанції не погодився з висновком суду першої інстанції та встановив, що на час розгляду апеляційної скарги на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.08.2011 року у справі № 31/63-09, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2012 року у справі 33/5005/4231/2012, яке залишено без змін Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.08.2012 року за Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська фабрика індпошиття та ремонту одягу № 2" визнано право власності на майно, яке є предметом спору.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідач набув право власності відповідно до положень стаття 344 Цивільного кодексу України.

Крім того, скасовуючи рішення місцевого суду, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстави для задоволення позовних вимог про усунення перешкод в користуванні шляхом виселення, оскільки належними та допустимими доказами Дніпропетровською міською радою не було доведено право власності позивача на спірне приміщення, з моменту його створення.

Відповідно до частини 2 статті 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва ( створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту прийняття його до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Проте, дана обставина залишена судом першої інстанції поза увагою, а факт відсутності державної реєстрації права власності позивача не спростовується останнім.

Відмовляючи у задоволені позову щодо зобов'язання відповідача передати спірне приміщення на баланс третьої особи, тобто виконати рішення Дніпропетровської міської ради від 26.11.2008 року № 19/39 суд апеляційної інстанції обгрунтовано зазначив, що згідно статті 317 Цивільного кодексу України, права володіння, користування та розпорядження своїм майном належать власнику, яким є відповідач, а Дніпропетровська міська рада не може вважатись особою, уповноваженою розпоряджатись спірним приміщенням.

За таких, встановлених судом апеляційної інстанції обставин, постанова прийнята у відповідності із нормами діючого законодавства, в зв'язку з чим касаційна інстанція не вбачає підстав для зміни або скасування постанови.

Заперечення зводяться до намагань надати перевагу доказам позивача над іншими, що суперечить вимогам статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, тому судовою колегією до уваги не приймаються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 111 5 , 111 7 , пунктом 1 статті 111 9 , статтею 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.10.2012 року у справі № 31/63-09 господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Касаційну скаргу Дніпропетровської міської ради залишити без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

С у д д і Н. Волковицька

Л. Рогач