Ухвала

від 29.04.2015 по справі 908/1827/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 33/40/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

29.04.2015 Справа № 908/1827/14

Суддя господарського суду Запорізької області Мірошниченко М.В.,

При секретарі Хилько Ю.І.

Розглянувши заяву розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду по справі 908/1827/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корес-АМС" (61052, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 56, поверх 6, оф. 23)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про стягнення суми

Відомості про представників сторін:

від позивача : не з'явився;

від відповідача (заявника): не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

20.04.2015 р. в господарський суд Запорізької області надійшла заява (вих. б/н від 17.04.2015 р.) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідача у справі) про розстрочку на підставі ст. 121 ГПК України виконання рішення суду від 17.06.2014р. по справі 908/1827/14 - до 01.05.2016 р.

Обґрунтовуючи свою заяву відповідач посилається на те, що у зв'язку з виникненням певних обставин на території України, а саме анексії Донецької та Луганської областей, а також у зв'язку із значним зростанням курсу валюти в Україні та неготовністю національної економіки до протидії цій обставині відбулася істотна зміна економічних умов у країні, зокрема, різке знецінення національної валюти по відношенню до іноземних валют. Відповідач зазначає, що основним джерелом його доходів є робота ТОВ «ТД «МАКС ФУД» власником якої він є на даний час. Метою діяльності вказаного підприємства є виробництво та торгівля продуктами харчування. Через військові дії на території східної України, а зокрема у Донецькій області, діяльність товариства фактично не ведеться, що суттєво, за твердженням відповідача, зменшило рівень його доходів. Посилаючись на вищевикладене, відповідач просить заяву задовольнити.

Ухвалою господарського суду від 20.04.2015 р. по справі № 908/1827/14 розгляд заяви про надання розстрочки призначено на 29.04.2015 р.

Позивач - вимоги суду, викладені в ухвалі від 20.04.2015 р., щодо надання письмового відзиву та витребуваних судом документів не виконав, процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористався, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач - вимоги суду, викладені в ухвалі від 20.04.2015 р., щодо надання витребуваних судом документів не виконав, процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористався, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до підпункту 3.9.1 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В даному випадку, ухвала господарського суду від 20.04.2015 р. про призначення заяви про надання розстрочки до розгляду на 29.04.2015 р., була направлена судом на належні адреси позивача та відповідача.

Тобто, про час та місце слухання даної справи позивач та відповідач були повідомлені належним чином.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на обмежений статтею 121 ГПК України 10-ти денний строк розгляду заяви про розстрочку виконання рішення, заява розглядається за відсутності представників сторін.

Розглянувши заяву ФОП ОСОБА_1, проаналізувавши матеріали та обставини справи, суд не знаходить підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Матеріали справи свідчать, що рішенням господарського суду Запорізької області від 17.06.2014р. по справі № 908/1827/14 позов задоволено: стягнуто з ФОП ОСОБА_1 на користь ТОВ "Корес-АМС" суму 15778,02 грн. основного боргу, суму 580,08 грн. пені, суму 108,73 грн. 3% річних та суму 1827,00 грн. судового збору.

01.07.2014 р. у зв'язку із набранням рішення законної сили, на його виконання було видано відповідний наказ.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання

За змістом п. 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів», підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК України.

Обґрунтовуючи заяву про надання розстрочки виконання судового рішення, відповідач посилається на тяжкий фінансовий стан, який склався через істотну зміну економічних умов у країні, проведення військових дій на території східної України, що призвело до практично зупинення діяльності ТОВ «ТД «МАКС ФУД», власником якого, на даний час, є відповідач.

При цьому суд зазначає, що наведені відповідачем доводи не є доказом наявності виняткових обставин , достатніх та необхідних для розстрочки виконання судового рішення в розумінні ст.ст. 32-36, 121 ГПК України та не доводять неможливість виконання рішення суду у даній справі.

При цьому, заявник в порушення ст.ст. 33, 34 ГПК України не надав жодних доказів в підтвердження своїх вимог, зокрема, документів, які підтверджують тяжке фінансове становище заявника, документально не підтвердив неприбутковість відповідача, не надав документального обґрунтування наявності тих виняткових обставин, які роблять неможливим одночасне і повне виконання рішення суду по даній справі у встановлений строк.

Законом України «Про судоустрій України» передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України.

Невиконання судових рішень тягне передбачену законом відповідальність.

У відповідності до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Посилання заявника на важкий фінансовий стан, суд не може сприймати у якості достатньої підстави для розстрочки виконання судового рішення, оскільки, нестабільний фінансовий стан боржника не може бути підставою для звільнення його від обов'язку належного виконання зобов'язань за судовим рішенням.

Додатково суд зазначає, що правопорушення, наслідком якого стало стягнення за рішенням суду від 17.06.2014р. з відповідача на користь позивача суми 16466,83 грн., було вчинено відповідачем у лютому 2014 р. Тобто, з моменту вчинення правопорушення і станом на момент судового розгляду заяви відповідача про надання розстрочки виконання судового рішення (квітень 2015р.), минув значний період часу, що негативно впливає на майнові інтереси самого позивача у вигляді тривалого ненадходження грошових коштів.

Крім того, в заяві про надання розстрочки виконання судового рішення відповідач просить розстрочити виконання рішення до 01.05.2016 р., що із урахуванням довготривалості такого періоду часу, наявності інфляційних процесів в економіці, вкрай негативно вплине на майнові інтереси позивача.

Отже, викладені та повідомлені суду відповідачем обставини, за змістом ст. 121 ГПК України, не є підставою для розстрочки виконання рішення суду. Таким чином, відповідач не довів належними доказами наявність виключних обставин , які дають підстави для застосування розстрочки виконання рішення суду.

Відповідно до положень пункту 7.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р., при винесенні ухвали про відстрочку або розстрочку, зміну способу і порядку його виконання, господарський суд, або відмовляє відповідно у відстрочці чи розстрочці виконання рішення, у зміні способу і порядку його виконання за відсутності підстав для вчинення процесуальних дій, або за наявності таких підстав - задовольняє (задовольняє частково) відповідні заяви.

За таких обставин суд вважає, що заява відповідача про надання розстрочки виконання рішення суду від 17.06.2014 р. є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 про надання розстрочки виконання рішення суду від 17.06.2014 р. у справі № 908/1827/14 -до 01.05.2016 р., відмовити.

Суддя М.В. Мірошниченко