Рішення

від 28.04.2015 по справі 908/1305/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 35/25/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2015 Справа № 908/1305/15-г

Суддя господарського суду Запорізької області Топчій О.А.

при секретарі Коцар А.О.

За участю представників сторін:

від позивача: Трембач А.П., дов. б/н від 01.04.2015р.

від відповідача: Гордієнко Н.Я., дов. № 16 від 14.01.2015р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Фірми "ДіМєрус Інженерінг" Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничі машини "Дружківський машинобудівний завод", м. Дружківка Донецької області

про стягнення суми боргу у розмірі 217130,05 грн.

ВСТАНОВИВ:

02.03.2015р. до господарського суду Запорізької області з позовною заявою звернулася Фірма "ДіМєрус Інженерінг" Товариства з обмеженою відповідальністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничі машини "Дружківський машинобудівний завод" про стягнення 229112,47 грн.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що 06.03.2012р. між Фірмою "ДіМєрус Інженерінг" Товариства з обмеженою відповідальністю та ПАТ "Гірничі машини "Дружківський машинобудівний завод" було укладено договір поставки № 68, відповідно до якого позивач зобов'язується передати в обумовлені цим договором строки продукцію та/або товар, а ПАТ "Гірничі машини "Дружківський машинобудівний завод" зобов'язався прийняти вказаний товар та сплатити за нього узгоджену суму. Позивачем, відповідно до видаткової накладної № 389, поставлено товар на суму 6962,44 грн. 01 грудня 2013р. між ПАТ "Гірничі машини "Дружківський машинобудівний завод" (первісний боржник), ТОВ «Гірничи машини «Дружківський машинобудівний завод» (новий боржник) та Фірмою «ДіМєрус Інженерінг» ТОВ (кредитор) укладено договір № 819/13 про переведення боргу, згідно якого борги по Договору № 68 були переведені на Товариство з обмеженою відповідальністю «Гірничи машини «Дружківський машинобудівний завод». Відповідач заборгованість за накладною № 389 сплатив частково, несплачена сума заборгованості складає 3481,22 грн. На вказану суму заборгованості, позивачем, відповідно до ст. 625 ЦК України нараховані 3% річних в сумі 179,69 грн. та 1075,70 грн. інфляційних витрат. Крім того, 02 вересня 2013 року між ТОВ «Гірничи машини «Дружківський машинобудівний завод» і Фірмою «ДіМєрус Інженерінг» ТОВ був укладений договір поставки № 24МЗ-ДрМЗ, за умовами якого (п. 1.1. договору) постачальник зобов'язався передати в обумовлені цим договором строки покупцю продукцію та/або товар, а покупець зобов'язався прийняти вказаний товар і сплатити за нього узгоджену суму. На виконання умов цього договору позивач поставив відповідачу товар на суму 184867,01 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи. Однак, зобов'язання щодо оплати поставленого товару в строк, визначений у договорі, відповідач на час подачи позовної заяви в суд не виконав, внаслідок чого заборгованість за договором № 24МЗ-ДрМЗ складає 184867,01 грн. Крім того, за порушення строків виконання основного зобов'язання відповідачу нараховано 3853,27 грн. - 3% річних та 35655,58 грн. індексу інфляції. Взагалі позивач просить стягнути 188348,23 грн. основного боргу, 36731,28 грн. інфляційних нарахувань, 3 % річних в сумі 4032,96 грн. та сплачений судовий збір в розмірі 4585 грн.

02.03.2015 р. автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено позовну заяву до розгляду судді Топчій О.А.

Ухвалою від 04.03.2015 р. судом порушено провадження у справі № 908/1305/15-г присвоєно вищевказаній справі номер провадження 35/25/15. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті, судове засідання призначено на 07.04.2015 р.

06.04.2015р. через канцелярію господарського суду позивачем надано клопотання, в якому останній просить відкласти розгляд справи на більш пізній строк, в зв'язку з тим, що відповідач погасив деякі суми заборгованості та з необхідністю підготовки заяви про уточнення позовних вимог.

06.04.2015р. від відповідача електронною поштою надійшло клопотання про перенесення дати розгляду справи, в зв'язку з неможливістю з'явитися в судове засідання із-за необхідності розгляду справ в інших судових інстанціях.

В судове засідання 07.04.2015р. представники сторін не з'явилися, витребувані судом документи до суду не направили.

Ухвалою від 07.04.2015р. розгляд справи відкладено на 28.04.2015р.

15.04.2015р. через канцелярію господарського суду від відповідача надійшов відзив, в якому останній заперечує проти позовних вимог та зазначає, що позивач у своїй позовній заяві вказує, що заборгованість ПАТ «Дружківський машзавод» по договору № 68 від 06.03.12р. утворилась на підставі саме видаткової накладної № 389 від 18.07.13р., однак підтвердити дану заборгованість, та її часткову оплату 27.12.13р. відповідач не може, так як не є стороною по договору. До того ж, позивач на думку відповідача, у позовній заяві безпідставно нараховує останньому 3% річних та інфляцій ні нарахування на суму 3 481,22 грн. у період з 16.09.13р. по 30.01.2014р., так як згідно п. 2.1 догово ру про переведення боргу № 819/13 від 01.12.2013р. відповідач виплачує грошові кошти позивачу на протязі 60 календарних днів з моменту підписання цього договору, тобто тільки після 30.01.2014р. у позивача виникло право вимагати оплати боргу та нараховувати штрафні санкції. Крім того, відповідач заперечує проти стягнення за договором № 24МЗ-ДрМЗ мотивуючи це тим, що на виконання умов договору № 24/13-ДрМЗ від 02.09.2013 р. сторонами було укладено специфікації №№ 2,3,4,5,6,7,9 - 17, в яких передбачено, зокрема, узгоджений асортимент та кількість товару на суму 539 122,87 грн. Однак, позивачем поставлено всього товару на суму 309599,58 грн. Відповідач відзначає, що позивач поставив товар згідно видаткових накладних, перелік яких міститься в матеріалах справи, але у цей же час, строк оплати товару, згідно з умовами договору, не залежить від дати поставки товару та підписання накладних, тобто за вказаними накладними строк оплати за отриманий товар не настав, оскільки відповідно до п. 4.3 договору, відповідач повинен здійснити оплату поставленого товару протягом 60 календарних днів за дати поставки кожної конкретної узгодженої в специфікації партії товару. Таким чином, на думку відповідача, граничний строк виконання грошового зобов'язання щодо оплати отриманого товару настає за наявності наступних умов: 1) отримання конкретної узгодженої в специфікації партії товару, 2) спливу строку - 60 календарних днів (з моменту отримання узгодженої в специфікації партії товару). Тобто, сторони по договору встановили строк виконання грошового зобов'язання відповідачем (порядок розрахунків за договором) щодо оплати поставленого товару - 60 календарних днів з дати поставки кожної конкретної узгодженої в специфікації партії Товару. По теперішній час позивач відповідно до специфікацій № 2-5,7,9-11,15-17 не поставив узгоджені партії товару. За таких обставин, на думку відповідача, строк виконання грошового зобов'язання щодо оплати товарів за наданими в якості доказу позивачем видатковими накладними не настав у зв'язку з недопоставкою товару позивачем. Щодо вимог про стягнення пені, 3 % річних та інфляційних нарахувань, то вони, за доводами відповідача, також є необґрунтованими у зв'язку з відсутністю у відповідача простроченого грошового зобов'язання, оскільки строк оплати за отриманий товар не настав. Просить суд у задоволенні позову відмовити.

23.04.2015р. до господарського суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в порядку ст. 22 ГПК України, в якій останній здійснив перерахування суми основного боргу та перерахував 3 % річних та інфляційні витрати по 15.04.2015р., в результаті чого позовні вимоги зменшились. Просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості за договорами № 68 та № 24/13-ДрМЗ в розмірі 143418,57 грн., інфляційні нарахування в сумі 69039,88 грн., 3 % річних в сумі 4671,60 грн., а разом 217130,05 грн.

Відповідно до п. 3.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (далі - Постанова) ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

Суд, розглянувши надану позивачем заяву, розцінює її як зменшення розміру позовних вимог.

Враховуючи, що вказана заява подана відповідно до вимог чинного законодавства, суд приймає її. Спір розглядається з урахуванням зменшення позовних вимог, вказаних в заяві.

28.04.2015р. через канцелярію господарського суду позивачем надані додаткові пояснення та документи для долучення до матеріалів справи.

В судовому засіданні 28.04.2015р. представник позивача підтримав позовні вимоги, з урахування зменшення позовних вимог на підставах, викладених в позові та просить суд стягнути з відповідача 217130,05 грн., з яких основний борг в розмірі 143418,57 грн., інфляційні нарахування в сумі 69039,88 грн., 3 % річних в сумі 4671,60 грн. та судовий збір.

В судовому засіданні 28.04.2015р. представник відповідача заперечив проти позовних вимог з підстав, викладених в відзиві. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

За заявою представників сторін справа слухалась без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 28.04.2015 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, документи, надані сторонами додатково, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України зазначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.03.2012р. між ПАТ «Дружківський машинобудівний завод» (покупець) і Фірмою «ДіМєрус Інженерінг» ТОВ (постачальник) був укладений договір поставки № 68.

Відповідно до п. 1 договору постачальник зобов'язується передати в обумовлені договором строки покупцеві товар або продукцію, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та сплатити за нього узгоджену суму.

Згідно до п. 1.2 договору кількість, ціна та асортимент товару узгоджуються сторонами в специфікаціях, які є складовими і невід'ємними частинами цього договору.

Пунктом 3.3 договору постачальник зобов'язується повідомити покупця про відвантаження товару протягом двох календарних днів від дня такого відвантаження, а також протягом п'яти днів від дати відвантаження надати покупцеві такі документи: рахунки-фактури на товар; сертифікати (посвідчення) якості; сертифікат відповідності; оригінали накладних і відповідні товаросупровідні документи; податкову накладну, оформлену відповідно до вимог чинного законодавства.

Зобов'язання постачальника з поставки партії товару вважаються виконаними датою приймання покупцем за відповідною накладною партії товару та надання постачальником покупцю всіх належним чином оформлених документів згідно п. 3.3 Договору (п. 3.4 договору). Відповідно до п. 4.1 договору ціна товару за одиницю і по позиціях узгоджується сторонами в специфікаціях до договору. Пунктом 4.3. договору встановлений порядок оплати: протягом 60 (шістдесяти) календарних днів від дати поставки кожної конкретної узгодженої в специфікації партії товару.

Як вбачається з матеріалів справи, 18 липня 2013р згідно видаткової накладної № 389 постачальником поставлено покупцю інструмент на суму 6962, 44 грн. Товар отримала фахівець Баранова О.Т. за довіреністю № 1400 від 11.07.13р. без заперечень та зауважень, про що свідчить підпис на вказані накладній.

Термін оплати, згідно п. 4.3 договору № 68 наступив 15 вересня 2013р.

01 грудня 2013р. між ПАТ "Гірничі машини "Дружківський машинобудівний завод" (первісний боржник), ТОВ «Гірничи машини «Дружківський машинобудівний завод» (новий боржник) та Фірмою «ДіМєрус Інженерінг» ТОВ (кредитор) укладено договір № 819/13 про переведення боргу, згідно якого борги по Договору № 68 в розмірі 27746,82 грн., які підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків станом на 01.12.2013р. були переведені на Товариство з обмеженою відповідальністю «Гірничи машини «Дружківський машинобудівний завод».

Відповідно до п. 2.1 договору № 819/13 про переведення боргу виплата грошових коштів у вказаному розмірі здійснюється новим боржником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок кредитора, вказаний у реквізитах цього договору на протязі 60 календарних днів з моменту підписання цього договору.

27.12.13р. відповідачем частково оплачено товар в сумі 3481,22 грн., залишок несплаченої заборгованості складає 3481,22 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Крім цього, 02.09.2013 року між ТОВ «Гірничи машини «Дружківський машинобудівний завод» (далі - покупець) і Фірмою «ДіМєрус Інженерінг» ТОВ (далі - постачальник) був укладений Договір поставки № 24МЗ-ДрМЗ.

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов'язався передати в обумовлені цим договором строки покупцю продукцію та/або товар, а покупець зобов'язався прийняти вказаний товар і сплатити за нього узгоджену суму.

Пунктом 1.2. договору передбачено, що кількість, ціна та асортимент товару визначається специфікаціями, які є складовими і невід'ємними частинами цього договору.

На виконання умов Договору сторонами були підписані наступні специфікації: № 4 від 28.10.2013р., № 6 від 31.01.14р., № 12 від 05.06.14р.; № 9 від 02.04.14р.; № 10 від 14.05.14.; № 11 від 22.05.14р.; № 12 от 05.06.14р.; № 13 від 23.06.14р.; № 14 від 01.07.14р.; № 15 від 04.07.14р.; № 16 від 06.08.14р. № 17 від 03.10.14р.

За умовами п. 3.1. договору, під «узгодженою партією товару» за даним договором сторони розуміють кількість і асортимент товару, зазначені у конкретній узгодженій та підписаній сторонами специфікації на поставку партії товару.

Відповідно до п. 3.3. договору, постачальник зобов'язується повідомити покупця про готовність до відвантаження товару за два дні до відвантаження. Постачальник зобов'язується разом з товаром, що відвантажується надати покупцеві (його представнику) наступні документи:

- рахунки-фактури на товар; - сертифікати (посвідчення) якості;- накладні на товар;

- сертифікат відповідності (якщо товар підлягає обов'язковій сертифікації);- копії залізничних квитанцій або відповідні товаросупровідні документи.

Згідно з п. 3.4. договору, зобов'язання Постачальника з поставки партії товару вважаються виконаними датою приймання Покупцем за відповідною накладною партії товару та надання Постачальником Покупцю всіх належним чином оформлених документів згідно п. 3.3. договору.

Пунктом 4.3. договору встановлений порядок оплати: протягом 60 (шістдесяти) календарних днів від дати поставки кожної конкретної узгодженої в специфікації партії товару.

Пункт 8.2 Договору встановлено, що договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2014, а в частині виконання зобов'язань - до повного і належного виконання зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було поставлено:

- 25 грудня 2013р згідно видаткової накладної № 776 поставлено інструмент на суму 24271,32 грн. Товар отримав фахівець Мітасов В.В. за довіреністю № 464 від 25.12.2013р. без заперечень та зауважень, про що свідчить підпис на вказані накладній.

Термін оплати наступив 22 лютого 2014р.

Відповідач не сплатив вартість отриманого товару згідно договору, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 24271,32 грн.

- 25 грудня 2013р згідно видаткової накладної № 777 позивач поставив відповідачу інструмент на суму 28151,74 грн.. Товар отримав фахівець Мітасов В.В. за довіреністю № 465 від 25.12.2013р. без заперечень та зауважень, про що свідчить підпис на вказані накладній.

Термін оплати наступив 22 лютого 2014р.

Відповідач не сплатив вартість поставленого товару згідно договору, внаслідок чого склалася заборгованість в сумі 28151,74 грн.

- 05 лютого 2014р. видатковою накладною № 74 був поставлений інструмент на суму 17168,34 грн. Товар отримав фахівець Ганночка А.Л. за довіреністю № 650 від 04.02.2014р. без заперечень та зауважень, про що свідчить підпис на вказані накладній.

Термін оплати наступив 05 квітня 2014р.

Відповідач не сплатив вартість поставленого товару згідно договору, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 17168,34 грн.

- 05 лютого 2014р згідно видаткової накладної № 75 позивач поставив відповідачу товар на суму 6801,89 грн. Інструмент отримав фахівець Ганночка А.Л. за довіреністю № 650 від 04.02.2014р. без заперечень та зауважень, про що свідчить підпис на вказані накладній.

Термін оплати наступив 05 квітня 2014р.

Відповідач не сплатив вартість поставленого товару згідно Договору, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 6801,89 грн.

- 05 лютого 2014р згідно видаткової накладної № 76 поставлено інструмент на суму 9185,95 грн. Товар отримав фахівець Ганночка А.Л.. за довіреністю № 650 від 04.02.2014р. без заперечень та зауважень, про що свідчить підпис на вказані накладній.

Термін оплати наступив 05 квітня 2014р.

Відповідач не сплатив вартість поставленого товару згідно Договору, отже заборгованість за вказаною накладною становить 9185,95 грн.

- 12 лютого 2014р видатковою накладною № 92 позивач поставив відповіда чу інструмент на суму 7728,90 грн. Товар отримав фахівець Ганночка А.Л. за довіреністю № 650 від 04.02.2014р. без заперечень та зауважень, про що свідчить підпис на вказані накладній.

Термін оплати наступив 12 квітня 2014р.

Відповідач не сплатив вартість поставленого товару згідно Договору, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 7728,90грн.

- 16 травня 2014р згідно видаткової накладної № 319 позивач поставив відповідачу інструмент на суму 3481,56 грн. Товар отримав фахівець Ганночка А.Л. за довіреністю № 1179 від 16.05.2014р. без заперечень та зауважень, про що свідчить підпис на вказані накладній.

Термін оплати наступив 14 липня 2014р.

02 березня 2015 року після подачі позовної заяви до суду відповідач сплатив суму основного боргу у розмірі 3481,56 грн.

- 16 травня 2014р згідно видаткової накладної № 320 позивачем поставлено інструмент на суму 3598,44 грн. Товар отримав фахівець Ганночка А.Л.. за довіреністю № 1179 від 16.05.2014р., без заперечень та зауважень, про що свідчить підпис на вказані накладній.

Термін оплати наступив 14 липня 2014р.

02 березня 2015 року, після подачі позовної заяви до суду, відповідач сплатив суму основного боргу у розмірі 3598,44 грн.

- 05 червня 2014р згідно видаткової накладної № 366 поставлено інструмент на суму 9659,40 грн. Товар отримано фахівцем Барановою О.Т. за довіреністю № 1289 від 05.06.2014р., без заперечень та зауважень, про що свідчить підпис на вказані накладній.

Термін оплати наступив 03 серпня 2014р.

02 березня 2015 року після подачі позовної заяви до суду відповідач сплатив суму основного боргу у розмірі 9659,40 грн.

- 12 червня 2014р згідно видаткової накладної № 376 позивач поставив відповідачу інструмент на суму 3842,71 грн. Інструмент отримала фахівець Баранова О.Т. за довіреністю № 1312 від 12.06.2014р. без заперечень та зауважень, про що свідчить підпис на вказані накладній. Термін оплати наступив 10 серпня 2014р.

Відповідач не сплатив вартість поставленого товару згідно Договору, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 3842,71 грн.

- 04 липня 2014р згідно видаткової накладної № 421 позивачем поставлено інструмент на суму 15850,66 грн. Товар отримав фахівець Ганночка А.Л.. за довіреністю № 1395 від 04.07.2014р. без заперечень та зауважень, про що свідчить підпис на вказані накладній. Термін оплати наступив 01 вересня 2014р.

Відповідач не сплатив вартість поставленого товару згідно договору, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в сумі 15850,66 грн.

- 04 липня 2014 р. згідно видаткової накладної № 422 позивачем поставлено відповідачу інструмент на суму 8376,84 грн. Товар отримано фахівцем Ганночкою А.Л. за довіреністю № 1395 від 04.07.2014р., без заперечень та зауважень, про що свідчить підпис на вказані накладній. Термін оплати наступив 01 вересня 2014р.

Відповідач не сплатив вартість поставленого товару згідно договору , внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 8376,84 грн.

- 04 липня 2014р. згідно видаткової накладної № 423 позивач поставив відповідачу інструмент на суму 1617,76 грн. Товар отримав фахівець Ганночка А.Л. за довіреністю № 1395 від 04.07.2014р., без заперечень та зауважень, про що свідчить підпис на вказані накладній. Термін оплати наступив 01 вересня 2014р.

02 березня 2015 року після подачі позовної заяви до суду відповідач сплатив суму основного боргу у розмірі 1617,76 грн.

- 01 серпня 2014р. згідно видаткової накладної № 447 позивачем поставлено відповідачу інструмент на суму 8376,84 грн. Товар отримав фахівець Ганночка А.Л.. за довіреністю № 1514 від 31.07.2014р. без заперечень та зауважень, про що свідчить підпис на вказані накладній. Термін оплати наступив 29 вересня 2014р.

Відповідач не сплатив вартість поставленого товару згідно договору , внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 8376,84 грн.

- 01 серпня 2014р. згідно видаткової накладної № 448 було поставлено інструмент на суму 901,30 грн. Товар отримав фахівець Ганночка А.Л..

за довіреністю № 1514 від 31.07.2014р. без заперечень та зауважень, про що свідчить підпис на вказані накладній. Термін оплати наступив 29 вересня 2014р.

02 березня 2015 року після подачі позовної заяви до суду відповідач сплатив

суму основного боргу у розмірі 901,30 грн.

- 08 серпня 2014р згідно видаткової накладної № 452 позивач поставив відповідачу товар на суму 13528,20 грн. Інструмент отримав фахівець Ганночка А.Л.. за довіреністю № 1540 від 07.08.2014р., без заперечень та зауважень, про що свідчить підпис на вказані накладній. Термін оплати наступив 06 жовтня 2014р.

02 березня 2015 року після подачі позовної заяви до суду відповідач сплатив суму основного боргу у розмірі 13528,20 грн.

- 20 серпня 2014р згідно видаткової накладної № 468 позивач поставив відповідачу інструмент на суму 8004,48 грн. Товар отримав фахівець Мітасов В.В. за довіреністю № 1584 від 19.08.2014р. без заперечень та зауважень, про що свідчить підпис на вказані накладній. Термін оплати наступив 18 жовтня 2014р.

02 березня 2015 року після подачі позовної заяви до суду Відповідач сплатив суму основного боргу у розмірі 8004,48 грн.

- 09 вересня 2014р згідно видаткової накладної № 494 позивач поставив відповідачу товар на суму 9264,96 грн. Інструмент отримав фахівець Ганночка А.Л. за довіреністю № 1656 від 09.09.2014р. без заперечень та зауважень, про що свідчить підпис на вказані накладній. Термін оплати наступив 07 листопада 2014р.

Відповідач не сплатив вартість поставленого товару згідно договору , внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 9264,96 грн.

- 14 жовтня 2014р згідно видаткової накладної № 546 позивачем поставлено відповідачу інструмент на суму 5055,72 грн. Товар отримав фахівець Ганночка А.Л.. за довіреністю № 1804 від 14.10.2014р. без заперечень та зауважень, про що свідчить підпис на вказані накладній. Термін оплати наступив 12 грудня 2014р.

Відповідач не сплатив вартість поставленого товару згідно Договору , внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 5055,72 грн.

Як зазначає позивач, 24.07.2014р. відповідачу була направлена претензія за № 452 про сплату боргу.

Матеріали справи містять відповідь за № 3-1/35 від 21.08.2014р., в якій відповідач підтверджує існування заборгованості та запевняє, що повністю розрахується по договірним зобов'язанням.

Крім того, матеріали справи містять лист № 30/10 від 03.11.2014р. керівника департаменту закупівель ДПР А.П. Лунякіна, в якому зазначено, що ТОВ «Гірничи машини «Дружківський машинобудівний завод» є стабільним споживачем продукції компанії Фірми «ДіМєрус Інженерінг» ТОВ. Заборгованість виникла в зв'язку з тяжкою фінансовою ситуацією. Просив не зупиняти відвантаження продукції та підтвердив свою готовність до сплати заборгованості.

Проте, заборгованість в повному обсязі сплачена не була.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивач в заяві про уточнення позовних вимог просить стягнути заборгованості за договорами № 68 від 06.03.2012р. за накладною № 389 від 18.07.2013р. та за договором № 24МЗ-ДрМЗ від 02.09.2013 р. в загальному розмірі 143418,57 грн.

Оскільки відповідач в ході розгляду цієї справи не надав суду доказів сплати ним суми основного боргу за договорами № 68 від 06.03.2012р. та № 24МЗ-ДрМЗ від 02.09.2013 в загальному розмірі 143418,57 грн., або доказів правомірності своїх дій щодо такої не сплати, суд вважає, що позовна вимога про стягнення основного боргу в розмірі 143418,57 грн. доведена, обґрунтована, підтверджена доданими документами та підлягає задоволенню судом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що при порушенні зобов'язання настають правові наслідки, які встановлені договором або законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахована позивачем сума 3 % річних в загальному розмірі становить 4671,60 грн., інфляційні витрати - 69039,88 грн.

Суд зазначає, що право вимоги про сплату 3% річних та інфляційних витрат є правовими наслідками прострочення боржником грошового зобов'язання, способом захисту майнового права та інтересу позивача, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Разом з цим, судом було встановлено, що відповідно до п. 2.1 договору № 819/13 про переведення боргу, виплата грошових коштів у вказаному розмірі (27746,82 грн.) здійснюється новим боржником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок кредитора, вказаний у реквізитах цього договору на протязі 60 календарних днів з моменту підписання цього договору.

Договір № 819/13 був підписаний сторонами 01.12.2013р., отже відповідач мав оплатити суму - 27746,82 грн., яка є загальною сумою заборгованості за договором № 68 від 06.03.2012р., до 29.01.2014р. Тобто, прострочення суми, в тому числі й за накладною № 389 від 18.07.2013р. починається з 30.01.2014р., а тому саме з цієї дати слід нараховувати 3 % річних та інфляційні витрати, які позивач просить стягнути за договором № 68 від 06.03.2012р. на суму 3481,22 грн.

Здійснивши перерахування 3 % річних та інфляційні витрати, які позивач просить стягнути за договором № 68 від 06.03.2012р. по накладній № 389 від 18.07.2013р. на суму 3481,22 грн. за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» судом встановлено, що 3 % річних за період з 30.01.2014р. по 15.04.2015р. на суму 3481,22 грн. становить 126,18 грн.; інфляційні нарахування за період лютий 2014р. - квітень 2015р. дорівнюють 1737,30 грн., які й задовольняються судом. В іншій частині стягнення 3 % річних та інфляційні витрати, за договором № 68 від 06.03.2012р. за накладною № 389 від 18.07.2013р. - суд відмовляє.

Крім того, позивачем заявлені вимоги щодо стягнення 3 % річних та інфляційних витрат за договором № 24МЗ-ДрМЗ від 02.09.2013р.

Позивачем 3 % річних та інфляційні витрати розраховувалися за кожною накладною окремо.

Перевіривши вказані нарахування судом встановлено, що взагалі розрахунки зроблені вірно, окрім розрахунку 3% річних за видатковою накладною № 452 від 08.08.2014р., де позивачем помилково зазначено, що термін оплати наступив 05.10.2014р. та він починає нарахування 3 % річних з 06.10.2014р. Проте, судом було встановлено, що термін, встановлений для оплати товару за вказаною накладною спливає 06.10.2014р., а тому зазначене нарахування слід починати з 07.10.2014р.

Здійснивши перерахування 3 % річних та інфляційних витрат за видатковою накладною № 452 від 08.08.2014р. за період з 07.10.2014р. по 01.03.2015р. (оскільки 02.23.2015р. позивачем була погашена сума боргу) на суму 13528,20 грн. за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» судом встановлено, що 3 % річних за вказаний період становить 162,34 грн., які й задовольняються судом. В іншій частині стягнення 3 % річних за видатковою накладною № 452 від 08.08.2014р. суд відмовляє.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення 3 % річних за договором № 24МЗ-ДрМЗ від 02.09.2013р. підлягають задоволенню частково, в розмірі 4476,21 грн.

Загальний розмір 3 % річних, що підлягає стягненню за договором № 68 від 06.03.2012р. та за договором № 24МЗ-ДрМЗ від 02.09.2013р. становить 4602,39 грн. В іншій частині стягнення 3 % річних суд відмовляє.

Вимоги позивача щодо стягнення інфляційних витрат за договором № 24МЗ-ДрМЗ від 02.09.2013р. підлягають задоволенню частково, в розмірі 1737,30 грн.

Загальний розмір інфляційних витрат, що підлягає стягненню за договором № 68 від 06.03.2012р. та за договором № 24МЗ-ДрМЗ від 02.09.2013р. становить 68953,02 грн. В іншій частині стягнення інфляційних витрат суд відмовляє.

На підставі викладеного, оскільки судом встановлено, що відповідач прострочив виконання зобов'язань по оплаті товару за договором № 68 від 06.03.2012р. та за договором № 24МЗ-ДрМЗ від 02.09.2013р., то вимоги позивача про стягнення основного боргу в розмірі 143418,57 грн., 3 процентів річних в сумі 4602,39 грн. та 68953,02 грн. інфляційних витрат, суд вважає законними, обґрунтованими, документально підтвердженими, в зв'язку з чим позов підлягає задоволенню частково. В іншій частині позовних вимог суд відмовляє.

Що стосується заперечень відповідача щодо стягнення за договором № 24МЗ-ДрМЗ від 02.09.2013, суд зазначає наступне.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього ж Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

Як встановлено судом, укладений між сторонами договір № 24МЗ-ДрМЗ від 02.09.2013р. за своєю правовою природою є договором поставки.

Істотними для договору поставки є умови щодо предмету, кількості, асортименту та якості товару, що вбачається із змісту ст.ст. 266, 268 ЦК України.

В даному випадку, договір визначає загальні умови поставки товару. Умови щодо якості товару, порядку оплати та строку дії договору узгоджено сторонами в розділах 2, 4 та 8 договору.

За змістом пункту 4.3 договору порядок оплати - 60 календарних днів з дати поставки кожної конкретної узгодженої в специфікації партії товару.

Пунктом 3.4 договору встановлено, що зобов'язання постачальника з поставки партії товару вважаються виконаними датою приймання покупцем за відповідною накладною партії товару.

В даному випадку, видаткові накладні, які містяться в матеріалах справи, мають підписи уповноважених представників сторін та засвідчена печатками обох підприємств. Будь-яких заперечень або зауважень щодо поставки товару не у повному обсязі, вказані видаткові накладна не містить.

При цьому суд відзначає, що протягом всього часу з моменту отримання товару і до звернення позивача до суду з даним позовом (02.03.2015р.), відповідач жодного разу не висловлював претензій позивачу щодо недопоставки товару, а навпаки, частково сплатив вартість поставленого товару та використав його у своїй господарській діяльності.

З цих підстав суд не приймає до уваги повідомлення вих.. № 3-2/3 від 03.03.2015р. як підтвердження наявності заперечень щодо кількості поставленого товару.

Представник відповідача у своєму відзиві та в судовому засіданні не спростував та не заперечив факт отримання товару від позивача.

Пунктом 3.4 договору чітко визначено, що зобов'язання постачальника з поставки партії товару вважаються виконаними датою приймання покупцем за відповідною накладною партії товару та надання постачальником покупцю всіх належним чином оформлених документів згідно п. 3.3 Договору.

Як зазначив представник позивача у судовому засіданні, всі необхідні документи, передбачені пунктом 3.3 Договору, були передані відповідачу.

Отримання повного пакету документів разом із товаром, відповідачем не спростовано.

Крім того, за умовами розділу 3 (п.3.5) договору приймання продукції здійснюється відповідачем з дотриманням вимог "Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості" № П-6, затв. постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 р. та "Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості" № П-7, затв. постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 р.

Згідно із п. 12 "Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю" № П-6, приймання продукції за кількістю здійснюється по транспортним та товаросупровідним документам (рахунку-фактурі, специфікації, опису, пакувальним ярликам тощо) відправника (виробника). Відсутність вказаних документів або деяких із них не зупиняє приймання продукції. В цьому випадку складається Акт про фактичну наявність продукції і в акті вказується, які документі відсутні.

Відповідно до п. 14 "Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості" № П-7, приймання продукції по якості і комплектності здійснюється у точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, основними та особовими умовами поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також по товаросупровідним документам, що засвідчують якість і комплектність продукції, що поставляється (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура. специфікація і т.ін.). Відсутність вказаних супровідних документів або деяких з них не зупиняє приймання продукції. В цьому випадку складається Акт про фактичну якість і комплектність продукції, що надійшла, і в акті зазначається, які документи відсутні.

В даному випадку, відповідач відповідних актів, з яких вбачалося б про недопоставку товару - до суду не надав. Доказів наявності будь-яких заперечень під час отримання товару відповідачем також не надано.

За змістом ч. 1 ст. 666 Цивільного кодексу України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві (ч. 2 ст. 666 Цивільного кодексу України).

Виходячи зі змісту статей 688 та 690 Цивільного кодексу України, товари, від яких покупець відмовився, повинні прийматися ним на відповідальне зберігання.

Доказів відмови відповідача від товару та прийняття його у встановленому порядку на відповідальне зберігання, до суду також відповідачем не надано. Доказів відмови відповідача від договору, до суду також не надано.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що товар за договором був поставлений позивачем у відповідності до його умов.

При цьому, суд зазначає, що відповідач фактично отримав від позивача товар. При цьому, за весь період взаємовідносин відповідач жодного разу не оспорював ані кількості, ані факту отримання ним товару.

Як вже зазначалось, статті 712 та 692 ЦК України до обов'язків покупця, зокрема, відносять оплату товару після отримання його від продавця, якщо інше не встановлено законом або договором. Факт отримання товару за договором підтверджений матеріалами справи.

Відповідач не навів передбачених законом обставин, які б звільняли його від виконання обов'язку щодо належного виконання умов договору та, відповідно, від відповідальності у вигляді неустойки за прострочку виконання грошового зобов'язання.

Безпідставним є посилання відповідача на порушення об'єднання позовних вимог, оскільки предметом даного спору є стягнення з відповідача грошових коштів за договорами поставки. ГПК України не заборонено звертатися до суду про стягнення грошових коштів за однорідними зобов'язаннями.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір стягується з відповідача на користь позивача, з урахуванням зменшення позивачем позовних вимог, пропорційно задоволеним вимогам, в розмірі 4339,48 грн.

Крім того, позивачу підлягає поверненню із Державного бюджету України судового збору в розмірі 242 грн. 40 коп. внаслідок зменшення розміру позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничі машини "Дружківський машинобудівний завод", 84205 м. Дружківка Донецької області вул. Леніна, 7 код ЄДРПОУ 00165669 на користь Фірми "ДіМєрус Інженерінг" Товариства з обмеженою відповідальністю, 61054 м. Харків вул. Магаданська, 7 код ЄДРПОУ 32337330 основний борг в розмірі 143418 (сто сорок три тисячі чотириста вісімнадцять) грн. 57 коп., 3 процентів річних в сумі 4602 (чотири тисячі шістсот дві) грн. 39 коп.; інфляційних витрат в сумі 68953 (шістдесят вісім тисяч дев'ятсот п'ятдесят три) грн. 02 коп. та 4339 (чотири тисячі триста тридцять дев'ять) грн. 48 коп. судового збору. Видати наказ.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для подання апеляційної скарги з моменту оформлення та підписання повного тексту рішення.

Повне рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 05.05.2015р.

Суддя О.А. Топчій