Рішення

від 27.04.2015 по справі 914/847/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2015 р. Справа№ 914/847/15

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодистриб'юшн Карго Партс", м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська транспортна група", м. Новояворівськ Львівської області

про стягнення заборгованості.

Суддя Манюк П.Т.

При секретарі Підкостельній О.П.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Молящий В.М. - представник

Зміст ст. 22 ГПК України представнику відповідача роз'яснено.

Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодистриб'юшн Карго Партс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська транспортна група" про стягнення 19 827, 73 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.03.2015 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 30.03.2015 р.

Розгляд справи відкладався з підстав, зазначених у відповідній ухвалі суду.

В попередньому судовому засіданні, яке відбулося 30.03.2015 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав викладених в позовній заяві та усних поясненнях. Також ним було подано заяву про уточнення розміру позовних вимог, в якій він просив суд стягнути з відповідача основний борг в розмірі 10 800, 15 грн., пеню у розмірі 1 346, 34 грн., 24 % річних в розмірі 950, 36 грн., інфляційні втрати в розмірі 527, 12 грн. Вказану заяву суд прийняв до розгляду.

20.04.2015 р. представником позивача була надіслана на адресу суду заява про уточнення позовних вимог, в якій він просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 2 823, 85 грн., з яких: основний борг в розмірі 0, 03 грн., пеню у розмірі 1 346, 34 грн., 24 % річних в розмірі 950, 36 грн., інфляційні втрати в розмірі 527, 12 грн., в іншій частині суми, зазначеної у позовній заяві, провадження припинити у зв'язку з її добровільним погашенням відповідачем під час розгляду справи. Вказану заяву суд прийняв до розгляду.

Представник відповідача в судове засідання, яке відбулося 27.04.2015 р. з'явився, надав суду докази погашення основного боргу в розмірі 17 003, 88 грн.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автодистриб'юшн Карго Партс" (надалі - позивач) звернулося в господарський суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська транспортна група" (надалі - відповідач) про стягнення 2 823, 85 грн. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що 03.01.2012 р. між ним та відповідачем було укладено договір поставки № 2176-14/2012 (надалі - договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставляти відповідачу визначені цим договором запчастини та експлуатаційні матеріали, а відповідач зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, приймати товар та оплачувати його.

На виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу в період з 18.06.2014 р. по 20.10.2014 р. товар на загальну суму 59 367, 71 грн., що підтверджується видатковими накладними та актами виконаних робіт, копії яких долучені до матеріалів справи.

Згідно п. 3.1 договору оплата здійснюється відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача на підставі рахунку-фактури.

Відповідач за отриманий товар оплату здійснив частково, в розмірі 59 367, 65 грн., в внаслідок чого у нього, з урахування переплати на початок вказаного періоду у розмірі 0, 03 грн., виникла заборгованість в розмірі 0, 03 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

Крім стягнення основної заборгованості позивач просить стягнути з відповідача 24 % річних в розмірі 950, 36 грн., інфляційні втрати в розмірі 527, 12 грн. та на підставі п.5.2 договору пеню в розмірі 1 346, 34 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково виходячи із наступних мотивів.

Відповідно до статті ст. 526 ЦК України, 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як встановлено судом, 03.01.2012 р. між сторонами було укладено договір поставки № 2176-14/2012, відповідно до умов якого позивач зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставляти відповідачу визначені цим договором запчастини та експлуатаційні матеріали, а відповідач зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, приймати товар та оплачувати його.

Згідно п. 3.1 договору оплата здійснюється відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача на підставі рахунку-фактури.

На виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу в період з 18.06.2014 р. по 20.10.2014 р. товар на загальну суму 59 367, 71 грн. та отримано його відповідачем, що підтверджується видатковими накладними та актами виконаних робіт, копії яких долучені до матеріалів справи.

В порушення умов договору відповідач своїх зобов'язань щодо оплати за поставлений позивачем товар в повному обсязі не виконав.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Представник відповідача в судове засідання з'явився, надав докази погашення заборгованості за поставлений йому позивачем товар в розмірі 17 003, 88 грн. При цьому, суд зауважує, що в оборотно-сальдовій відомості, яку представив відповідач допущено помилку, оскільки помилково зазначено про сплату відповідачем згідно платіжного доручення від 18.03.2015 р. № 10215 суми в розмірі 2 056, 32 грн. замість суми в розмірі 2 056, 29 грн. Таким чином, не сплаченою відповідачем залишається заборгованість в розмірі 0, 03 грн., тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 0, 03 грн. підлягають до задоволення.

Оскільки основна заборгованість у розмірі 17 003, 88 грн. відповідачем погашена після порушення провадження у справі № 914/847/15, провадження у справі в частині стягнення вказаної заборгованості підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмету спору.

В частині стягнення з відповідача 24 % річних в розмірі 950, 36 грн., інфляційних втрат в розмірі 527, 12 грн. та на підставі п.5.2 договору пені в розмірі 1 346, 34 грн., суд зазначає наступне.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи термін виконання зобов'язання чітко умовами договору не встановлено та позивач до відповідача з окремою вимогою в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України не звертався.

Проте, відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Разом з тим, загальні положення ч. 2 ст. 530 ЦК України не можуть бути застосовані до спірних правовідносин сторін, оскільки термін виконання зобов'язання, що випливає з правовідносин поставки (купівлі-продажу), чітко встановлений зазначеною спеціальною нормою права - покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Позивачем нарахування 24 % річних в розмірі 950, 36 грн., інфляційних втрат в розмірі 527, 12 грн. та пені в розмірі 1 346, 34 грн. здійснено з 16.12.2014 р. (дати останньої проплати відповідачем), що не суперечить вимогам ст. 692 ЦК України та їх розрахунок проведено вірно, а відтак позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача, судовий збір покладається на відповідача повністю.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85 ГПК України, суд ,-

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська транспортна група» (81053, м. Новояворівськ Яворівського району Львівської області, вул. І. Мазепи, 18, код ЄДРПОУ 30484307) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодистриб'юшн Карго Партс» (02660, м. Київ, вул. Закревського, 16, код ЄДРПОУ 37141112) суму у розмірі 4 650, 85 грн. з них:

- 0, 03 грн. - основної заборгованості;

- 950, 36 грн. - 24 % річних;

- 527, 12 грн. - інфляційних втрат;

- 1 346, 34 грн. - пені ;

- 1 827, 00 грн. - судового збору.

3. Провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 17 003, 88 грн. припинити.

4. Наказ видати відповідно ст.116 ГПК України.

Повне рішення складено 05.05.2015 року.

Суддя Манюк П.Т.