cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" квітня 2015 р.Справа № 916/1071/14
Господарський суд Одеської області у складі :
судді Никифорчука М.І.
при секретарі Ніколаєві П.В.
за участю представників сторін :
Від позивача: Байрамов О.В. за довіреністю № 1278//13 від 26.07.2013р.;
Від відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 916/1071/14:
За позовом: Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль";
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "НТКОМ";
про стягнення 83 521,39 грн., -
в с т а н о в и в :
Публічне акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НТКОМ" про стягнення 83 521,39 грн.
Рішенням господарського суду Одеської області від 22.09.2014 р. (головуючий суддя Щавинська Ю.М., суддя Зайцев Ю.О., суддя степанова Л.В.) позов Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" задоволений частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "НТКОМ" на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за кредитним лімітом у сумі 68 357 /шістдесят вісім тисяч триста п'ятдесят сім/ грн. 33 коп., заборгованість по відсотках у сумі 7 752 /сім тисяч сімсот п'ятдесят дві/ грн. 66 коп., пеню у сумі 7 449 /сім тисяч чотириста сорок дев'ять/ грн. 34 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1 671 /одна тисяча шістсот сімдесят одна/ грн. 19 коп.
В решті позову відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.12.2014р. вказане рішення господарського суду Одеської області залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 18.02.2015р. вказані судові рішення скасовані в частині розгляду позовних вимог про стягнення з ТОВ «НТКОМ" заборгованості по відсотках у сумі 17 242,71 грн. та пені за порушення строків сплати відсотків у сумі 750,25 грн., а також в частині стягнення витрат по сплаті судового збору і у вказаних частинах справу передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області.
В іншій частині постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.12.2014р. та рішення господарського суду Одеської області від 22.09.2014р. у справі №916/1071/14 залишено без змін.
Скасовуючи вказані судові рішення касаційна інстанція зазначила таке.
«Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 17242,71 грн. заборгованості по відсотках, яка складається з: 1 198,59 грн. - заборгованість по відсотках та 16 044,12 грн. - заборгованість за простроченими відсотками та 7 805,28 грн. пені (що складається з: 7 055,03 грн. пені за порушення строків сплати кредиту та 750,25 грн. - за порушення строків сплати відсотків), які (позовні вимоги) були задоволені частково, а саме: стягнуто 7 752,66 грн. заборгованості по відсотках та 7 449,34 грн. пені (яка складається з 7055,03 грн. пені за порушення строків сплати кредиту у сумі та 394,31 грн. пені за порушення строків сплати відсотків), в стягненні решти відмовлено з тих підстав, що позивач (банк) всупереч умов договору не направив відповідачу повідомлення про скасування максимального та поточного лімітів, у зв'язку з чим у банку відсутнє право на нарахування процентів по підвищеній ставці, а саме: з 21% до 40% з моменту скасування вказаних лімітів.
Вищий господарський суд України вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними, з огляду на таке.
Відповідно до п. 7.3. договору овердрафту про скасування максимального та поточного ліміту кредитор повідомляє позичальника шляхом відправлення письмового повідомлення рекомендованим листом. У разі настання обставин, передбачених підпунктами 7.2.6.-7.2.8. пункту 7.2. договору, максимальний та поточний ліміт скасовуються в дату настання однієї з таких обставин. У разі скасування максимального та поточного лімітів з інших підстав датою скасування максимального та поточного лімітів є дата, зазначена на квитанції, яка надається кредитору відділенням зв'язку при відправленні повідомлення.
Пунктом 3.1. договору овердрафту сторони погодили, що у разі скасування максимального та поточного лімітів, відповідно до п. 7 договору, з дати скасування лімітів - фіксована процентна ставка становить 40%.
Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується із висновком судів про те, що сторони, узгоджуючи вказані умови договору, фактично поклали на позивача (банк) обов'язок повідомити відповідача (позичальника) про скасування максимального та поточного лімітів у зв'язку з порушенням відповідачем умов договору у визначений вказаними пунктами спосіб.
Натомість, вважає передчасними висновки судів про залежність направлення (ненаправлення) письмового повідомлення про скасування лімітів від дати фактичного скасування банком лімітів за наявності підстав для їх скасування (які - підстави, в даному випадку, як встановили суди настали 18.09.2013) і, відповідно, за таких умов - зростання процентної ставки, яка, згідно з п. 3.1. договору становить 40% саме з дати скасування лімітів, а не з дати направлення повідомлення про скасування лімітів.
Передчасний висновок судів про відсутність у банку права на нарахування процентів за збільшеною ставкою, відповідно, вплинув на розмір сум стягнутих попередніми судовими інстанціями процентів та пені в порівнянні з заявленими до стягнення банком, оскільки судовими інстанціями було здійснено перерахунок процентів та пені, нарахованої за порушення сплати відсотків, виходячи із процентної ставки користування овердрафтом на рівні 21%, без урахування наведеного вище.»
Відповідно до ст. 111-10 ГПК України вказівки, що містяться в постанові касацінйої інстанції є обов'язкивими для суду першої інстанції при новому розгляді справи.
Таким чином, при новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Згідно довідки про повторний автоматичний розподіл справ між суддями від 03.03.2015р., справу № 916/1071/14 передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Никифорчуку М.І.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 04 березня 2015 р. дана справа прийнята суддею Никифорчуком М.І. до свого провадження.
При новому розгляді справи позивач вимоги підтримує повністю.
Відповідач в жодне засідання суду не з'явився, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи за наявною у справі адресою, яка співпадає із адресою зазначеної у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відносно відповідача (поштові повідомлення з позначкою органу зв'язку „фірма - закрилась", „не працює" у справі )
Відповідно до п.3.9.1 Постанови Пленум Вищого Господарського Суду України від 26 грудня 2011 року N 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", - 3.9.1. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81 1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
В засіданні суду 27 квітня 2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
При новому розгляді справи господарський суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, вислухавши представника позивача, проаналізувавши приписи законодавства, що регулюють правовідносини по даному спору, господарський суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу (ГПК) України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема : письмовими і речовими доказами.
Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Як свідчать матеріли справи, предметом даного спору (з урахуванням заяви позивача про уточнення позовних вимог від 11.06.2014) є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним лімітом у сумі 68 357,33 грн., заборгованості по відсотках у сумі 17 242,71 грн., пені у сумі 7 805,28 грн.
Обґрунтовуючи підстави позову, позивач посилається на те, що всупереч укладеному між позивачем та відповідачем договору овердрафту №015/328351/124818 від 26.03.2013р., відповідно до якого позивач встановив на поточному рахунку відповідача №26007382042 кредитний ліміт у розмірі 80 000,00 грн., відповідач не сплачує відсотки за користування вказаним овердрафтом.
Відповідно до вказаного договору, у разі настання обставин невиконання умов договору, максимальний/поточний ліміт скасовується, а дата закінчення строку доступності овердрафту є такою, що настала. Крім того, з моменту скасування максимального/поточного лімітів збільшується відсоткова ставка за користування овердрафтом з 21% до 40%. Невиконання відповідачем умов договору стало причиною звернення до суду із даним позовом.
Судом встановлено, що 26.03.2013 між позивачем та відповідачем був укладений договір про надання овердрафту №015/328351/124818 (надалі договір), відповідно до умов якого банк (позивач) на умовах договору надає позичальнику (відповідачу) можливість використання овердрафту з поточного рахунку в межах діючого поточного ліміту, внаслідок чого за зазначеним поточним рахунком виникає дебетове сальдо, а позичальник, в свою чергу, зобов'язався використовувати овердрафт за цільовим призначенням, вказаним в пункті 1.6. договору, з дотриманням вимог законодавства України, погасити овердрафт, сплатити проценти за користування овердрафтом та комісії, а також виконати інші зобов'язання, визначені договором.
Пунктом 1.3. договору встановлено, що максимальний ліміт за договором складає 80000 грн., в межах якого встановлюється поточний ліміт.
Визначення розміру поточного ліміту та порядок його встановлення здійснюється відповідно до пунктів 2.4., 2.5. договору.
Згідно з п. 3.1. договору процентна ставка за користування овердрафтом є фіксованою та становить 21% річних. У разі скасування максимального та поточного лімітів, відповідно до статті 7 договору, з дати скасування лімітів - фіксована процента ставка становить 40% річних.
Нарахування процентів за овердрафтом здійснюється щоденно на фактичну заборгованість позичальника за овердрафтом протягом всього строку наявності безперервного дебетового сальдо (п. 3.2 договору).
Пунктом 3.4 договору сторони узгодили, що позичальник сплачує проценти щомісяця в день, що відповідає календарному дню відкриття поточного рахунку, а саме 19 числа (якщо календарний день відкриття поточного рахунку у поточному місяці відсутній, то таке погашення відбувається в останній календарний день поточного місяця) з врахуванням наступних періодів: в першому календарному місяці користування овердрафтом - за період з дня надання овердрафту по день, що передує календарному дню відкриття поточного рахунку; в наступних календарних місяцях - за період з календарного дня відкриття поточного рахунку попереднього місяця (включно) по день, що передує календарному дню відкриття поточного рахунку; в останній календарний місяць користування овердрафтом/кредитною заборгованістю - за період з календарного дня відкриття поточного рахунку попереднього календарного місяця (включно) по день, що передує даті повного погашення овердрафту/кредитної заборгованості.
Відповідно до п. 4.1 договору протягом строку доступності овердрафту позичальник зобов'язаний здійснювати погашення овердрафту не пізніше останнього дня максимального строку безперервного дебетового сальдо. Якщо останній день максимального строку безперервного дебетового сальдо не є банківським днем, то таке дебетове сальдо має бути погашено в останній банківський день, що передує останньому дню максимального строку безперервного дебетового сальдо.
Згідно з п. 4.4. договору у разі непогашення овердрафту в дату закінчення строку доступності овердрафту, з наступного банківського дня після дати закінчення строку доступності овердрафту максимальний та поточний ліміти є скасованими та застосовуються наслідки, передбачені пунктами 7.3.1 - 7.3.3 пункту 7.3. договору.
Відповідно до п.п. 7.1, 7.2 договору у разі настання обставин невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань (обов'язків) за договором, обставин, передбачених пунктом 7.2. договору, а також інших обставин, які свідчать про те, що зобов'язання позичальника за договором не будуть виконані, максимальний ліміт/ поточний ліміт скасовуються, а дата закінчення строку доступності овердрафту є такою, що настала. Максимальний ліміт та поточний ліміт скасовуються при настанні будь-якої з обставин, передбачених п.7.2. договору, але не обмежуючись ними. Так, однією з таких обставин, згідно з п. 7.2.6. договору, є перевищення позичальником наявності максимального строку безперервного дебетового сальдо.
Згідно з визначеннями термінів, що вживаються у даному договорі та наведених у розділі договору "Визначення термінів", датою закінчення строку доступності овердрафту є 26.03.2014 включно або інший останній день погашення заборгованості за договором (погашення овердрафту/кредитної заборгованості, сплати процентів за користування овердрафтом/кредитною заборгованістю, комісій, пені, штрафів та інших передбачених договором платежів, у т.ч. відшкодування витрат, збитків кредитора, пов'язаних з неналежним виконанням позичальником умов договору), передбачений п. 7.1. договору; безперервне дебетове сальдо - це дебетове сальдо на поточному рахунку, наявне кожного дня протягом певного строку внаслідок використання овердрафту. Повним погашенням дебетового сальдо є відсутність дебетового сальдо на поточному рахунку на кінець банківського дня. Максимальним строком безперервного дебетового сальдо є максимальний строк безперервного дебетового сальдо на поточному рахунку позичальника, що встановлюється в межах строку доступності овердрафту та становить 30 календарних днів.
Пунктом 7.3.1. договору сторони узгодили, що з дати скасування лімітів позичальник (відповідач) втрачає право на користування овердрафтом, заборгованість за овердрафтом, у разі наявності дебетового сальдо, є кредитною заборгованістю та переноситься для обліку на рахунок для обліку кредитів, а нараховані проценти за користування овердрафтом переносяться на відповідні рахунки нарахованих доходів.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи те, що позивач (банк) свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу (позичальнику) можливість використовувати овердрафт з поточного рахунку в межах 80000 грн., що підтверджується випискою по рахунку, натомість відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за договором, своєчасно не сплачував нараховані відсотки та не погасив овердрафт у максимальний строк безперервного дебетового сальдо, який складає 30 календарних днів.
Як вбачається з матеріалів справи, Банк свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, надавши позичальнику можливість використовувати овердрафт з поточного рахунку в межах 80000 грн., що підтверджується випискою по рахунку (т.1 а.с.93-124).
Відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за договором, своєчасно не сплачував нараховані відсотки та не погасив овердрафт у максимальний строк безперервного дебетового сальдо, який складає 30 календарних днів.
Так як відповідачем, у передбачений договором строк, не було погашено овердрафт, 18.09.2013р. банком було перенесено заборгованість за овердрафтом у сумі 79974,29 грн. на рахунки кредитної заборгованості згідно договору №015/328351/124818 від 26.03.2013р., що підтверджується випискою по рахунку (т.1 а.с.123).
Таким чином 18.09.2013р. банком були скасовані максимальний та поточний ліміти.
В подальшому, як вбачається з виписки по рахунку відповідача, ТОВ "НТКОМ" було частково погашено заборгованість по овердрафту та відсотках.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що сторони, узгоджуючи вказані умови договору, фактично поклали на позивача (банк) обов'язок повідомити відповідача (позичальника) про скасування максимального та поточного лімітів у зв'язку з порушенням відповідачем умов договору у визначений вказаними пунктами спосіб.
11.06.2014р. Банк звернувся до суду із заявою про уточнення позовних вимог (т.2, а.с.12), в якій просив стягнути з відповідача заборгованість за Договором овердрафту у розмірі 93405,32 грн., з яких заборгованість за кредитним лімітом у сумі 68357, 33 грн., заборгованість за відсотками у сумі 17242,71 грн., пеня у сумі 7805,28 грн.
При цьому Банк надав розрахунок сум стягнення, який не спростований відповідачем.
Перевірівши наданий Банком розрахунок сум стягнення, суд погоджується з ним та вважає правильним.
Згідно зі ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 626 ЦК України унормовано, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 ЦК України).
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позичкодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).
Згідно з приписами ч.ч. 1 та 2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Аналізуючи викладене суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованість за відсотками у сумі 17242,71 грн., пеня у сумі 7805,28 грн.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
в и р і ш и в:
Позов Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в частині стягнення заборгованості по відсоткам та пені - задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НТКОМ" (65007, м. Одеса, провулок Книжковий, буд. 23, код ЄДРПОУ 31506017) на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (65001, м. Одеса, вул. Садова, буд. 10, код ЄДРПОУ 23876031) заборгованість за відсотками у сумі 17242 (сімнадцять тисяч двісті сорок дві) грн. 71 коп., пені у сумі 7805 (сім тисяч вісімсот п'ять) грн. 28 коп. та судовий збір у сумі 1868 (одна тисяча вісімсот шістдесят вісім) грн. 11 коп.
Повний текст рішення складено та підписано 05 травня 2015 р.
Суддя М.І. Никифорчук
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 27.04.2015 |
Оприлюднено | 12.05.2015 |
Номер документу | 43991623 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Никифорчук М.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні