Рішення

від 27.04.2015 по справі 922/1008/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2015 р.Справа № 922/1008/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

при секретарі судового засідання

розглянувши справу

за позовом Харківської міської ради, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Культурний центр «Москва», м. Харків про повернення майна та відшкодування доходів за участю представників:

від позивача: Михайлов Є.Б. - довіреність від 29.12.2014

від відповідача: Санін А.О. - довіреність від 16.03.2015

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада, м. Харків (далі за текстом - позивач) звернулася до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Культурний центр "Москва", м. Харків (далі за текстом - відповідач), в якому просить зобов'язати відповідача повернути в натурі територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради безпідставно набуте майно - земельну ділянку площею 0,0474 га, яка розташована по вул.Полтавський Шлях, 14 у м.Харкові, та стягнути доходи, отримані від безпідставно набутого майна, в розмірі 340 298, 64 грн.

В обґрунтування позовних вимог заявник посилається на те, що відповідач без достатньої правової підстави користується земельною ділянкою, яка належить територіальній громаді м.Харкова, і відповідно до статей 1212-1214 ЦК України зобов'язаний повернути дане майно і відшкодувати доходи.

17 березня 2015 року від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач відмовився від позовної вимоги про зобов'язання відповідача повернути в натурі земельну ділянку площею 0,0474 га, яка розташована по вул.Полтавський Шлях, 14 у м.Харкові. Просить вважати позовними вимогами лише вимоги про стягнення з відповідача доходів, отриманих від безпідставно набутого майна, в розмірі 340298,64грн.

Враховуючи, що дії позивача не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд приймає відмову від позову в частині вимог про повернення земельної ділянки. У зв'язку з цим, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі пункту 4 статті 80 ГПК України. При цьому, судом роз'яснено та представнику позивача зрозумілі наслідки відмови від позову, передбачені статтями 78, 80 ГПК України.

Враховуючи викладене, судом розглядаються позовні вимоги про стягнення з відповідача доходів, отриманих від безпідставно набутого майна, в розмірі 340298,64грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в позовній заяві, з урахування заяви про уточнення позовних вимог, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у відзиві проти позову заперечив, просить в задоволенні позову відмовити. Зазначив, що у 2001 році набув право власності на нерухоме майно, розташоване на спірній земельній ділянці, отже, в силу ст. 30 ЗК України (в редакції на момент виникнення правовідносин) він має законодавчо визначене право на земельну ділянку, на якій розташована його будівля, що спростовує твердження позивача про безпідставне користування відповідачем спірної земельної ділянки. У зв'язку з цим, а також оскільки в діях відповідача відсутні ознаки протиправних дій, позивач неправомірно посилається на положення статей 1212-1214 ЦК України. Позивачем не надано доказів виникнення у відповідача доходу в результаті збільшення активів або зменшення зобов'язань внаслідок користування спірною земельною ділянкою. Заявлена до стягнення сума грошових коштів розрахована позивачем, виходячи з розміру орендної плати за земельну ділянку, однак підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди земельної ділянки, який відповідачем на спірну земельну ділянку не укладався. Для визначення розміру податку або орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок і для встановлення загальної нормативної вартості земельної ділянки необхідно встановити конкретний розмір такої земельної ділянки, однак твердження позивача, що обстежено земельну ділянку площею 0,0474 га по вул.Полтавський Шлях, 14, базується на припущеннях та не підтверджується матеріалами справи. До укладення договору оренди земельної ділянки відповідач сплачує на підставі ст. 287 Податкового кодексу України земельний податок у складі єдиного податку.

В судовому засіданні відповідач підтримав доводи викладені у відзиві на позовну заяву, просив у позові відмовити.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вислухавши представників сторін, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

Відповідач на підставі Договору №2014-В-С від 17.07.2001 купівлі-продажу нежитлового приміщення, укладеного з Управлінням комунального майна та приватизації Харківської міської ради, м.Харків, придбав у власність нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м.Харків, вул. Полтавський шлях, 14, а саме: нежитлову будівлю літ. «А», цегляну, загальною площею 1748,2кв.м. Дана нежитлова будівля передана відповідачу за актом №2014-В-С від 17.07.2001. Відповідачем отримано свідоцтвом на право власності на нежитлову будівлю, яке внесено до реєстраційної книги під реєстраційним номером №2014-В-С від 04.09.2001.

Наявність у відповідача права власності на вищевказану нежитлову будівлю підтверджується і інформацією з реєстру прав власності на нерухоме майно №27952378 від 10.10.2014.

Пунктом 1.15 рішенням XVII сесії XXIV скликання Харківської міської ради №230/03 від 19.03.2003 «Про надання згоди на розробку проектів відведення земельних ділянок юридичним та фізичним особам» відповідачу надано згоду на розробку проекту відведення земельної ділянки площею орієнтовно 0,0474га по вул. Полтавський шлях, 14 для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі.

Пунктом 3 даного рішення відповідача попереджено, що після прийняття цього рішення йому необхідно виконати проект відведення вищевказаної земельної ділянки для експлуатації та обслуговування вищевказаної будівлі та подати їх на затвердження в установленому порядку. Земельна ділянка буде надана відповідачу в користування окремим рішенням після надання проекту відведення земельної ділянки, погодженого в установленому порядку.

Відповідачем надано суду засвідчену копію проекту відведення вищевказаної земельної ділянки, який складено у 2004 році.

Проте, договір оренди землі між позивачем та відповідачем укладено не було. Доказів звернення відповідача з пропозицією щодо укладення такого договору оренди землі матеріали справи не містять. Рішення позивачем про надання земельної ділянки в оренду не приймалося.

Відповідач при розгляді даної справи також не оспорює факт неукладення договору оренди землі.

18.11.2014 року головним спеціалістом відділу контролю за використанням земель Департаменту самоврядного контролю за використанням та охороною земель Харківської міської ради Папяном К.М., в присутності інженера-геодезиста Таманова В.О. та інженера-землевпорядника Дорош Г.Г. було здійснено заходи самоврядного контролю за додержанням вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки, яка розташована за адресою: м.Харків, вул.Полтавський шлях, 14. За результатами обстеження складено акт обстеження та визначення, площі та конфігурації земельної ділянки.

Даним актом встановлено, що відповідачем з 04.09.2001 використовується вказана земельна ділянка площею 0,0474га без оформлення документів на право власності або право користування земельною ділянкою та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст. 125 Земельного кодексу України. Земельна ділянка використовується відповідачем для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «А-5». Межі земельної ділянки визначені відповідно до меж паркану, примикаючи будівель інших власників, меж інших огороджувальних земельну ділянку елементів.

Західна ОДПІ м.Харкова, своїм листом №5035/9/20-33-15-04-15 від 01.12.2014, адресованим Департаменту самоврядного контролю за використанням та охороною земель Харківської міської ради, повідомила, що відповідач за вищевказану земельну ділянку не нараховує та не сплачує плату за землю.

На підставі викладених обставин, позивач звернувся з даним позовом в якому просить стягнути з відповідача суму несплаченої плати за користування земельною ділянкою як отриманий останнім дохід від використання безпідставно набутого майна.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 2.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» до відносин, пов'язаних з переходом права користування земельною ділянкою, на якій знаходиться житловий будинок, будівля, споруда, до особи, що набула права власності на відповідне нерухоме майно, в тому числі стосовно розміру такої земельної ділянки, застосовується законодавство, що діяло на час переходу права власності на житловий будинок, будівлю, споруду.

До відносин користування власником житлового будинку (будівлі, споруди) земельною ділянкою, на якій розташований житловий будинок (будівля, споруда) як до правовідносин, що тривають, застосовується законодавство, що діє протягом періоду користування земельною ділянкою. Норми законодавства, якими змінено правовий режим та умови користування такими земельними ділянками, повинні застосовуватися також і до умов користування земельною ділянкою, які існували до відповідних змін.

Відповідно до статті 30 Земельного кодексу України від 18.12.1990 N 561-XII, який діяв на момент набуття відповідачем права власності на нежитлову будівлю, що розташована на спірній земельній ділянці, передбачалося, що при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. При передачі підприємствами, установами і організаціями будівель та споруд іншим підприємствам, установам і організаціям разом з цими об'єктами до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій знаходяться зазначені будівлі та споруди. Право власності або право користування земельною ділянкою у перелічених випадках посвідчується Радами народних депутатів відповідно до вимог статті 23 цього Кодексу.

Згідно частини 1 статті 23 цього Кодексу право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Матеріали справи не містять доказів отримання відповідачем такого державного акту. У зв'язку з цим, до відносин пов'язаних з користуванням відповідачем земельною ділянкою, набутою у 2001 році слід застосовувати законодавство, що діє протягом періоду користування земельною ділянкою, в тому числі положення Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-III.

Статтями 92, 93, 98, 102 ЗК України від 25.10.2001, зокрема, передбачено користування земельною ділянкою на праві постійного користування, оренди, сервітуту, еміфітевзису та суперфіцію.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності, право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Однак, відповідно до листів Департаменту земельних відносин виконавчого комітету Харківської міської ради №12429/0/225-14 від 03.12.2014 та Управління Держземагенства у м. Харкові Харківської області від 09.12.2014 №5600/08, правовстановлюючі документи на право власності або користування на земельну ділянку площею 0,0474га, розташовану за адресою м.Харків, вул.Полтавський шлях, 14 не обліковуються.

У зв'язку з цим, відповідач належним чином не оформив правовідносини щодо користування спірною земельною ділянкою. Фактично, відповідачем лише отримано рішення про надання згоди на розробку проекту відведення земельної ділянки та розроблено такий проект відведення. При цьому, дії направлені на укладення договору з позивачем не здійснювалися.

Таким чином, відповідач правомірно володіє лише нежитловою будівлею літ.«А-5», яка знаходиться на спірній земельній ділянці, проте, з моменту виникнення права власності на вказане нерухоме майно у відповідача виник обов'язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, яка знаходиться під нежитловою будівлею. І даний обов'язок відповідачем не виконаний.

Згідно з положеннями частини 1 статті 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.

Безпідставне набуття відповідачем спірної земельної ділянки не є результатом протиправного діяння, а є наслідком законних дій, а саме набуття відповідачем у власність будівлі, яка безпосередньо пов'язана із земельною ділянкою.

Відповідно до п. 2.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 р. «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», правочин, за яким переходить право власності на житлові будинки, будівлі, споруди, тягне за собою перехід права на земельну ділянку, на якій знаходиться відповідне нерухоме майно. Новий власник будинку (будівлі, споруди) у зв'язку з цим не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень».

Таким чином, з огляду на те, що речові права відповідача на земельну ділянку не реєструвались, останній не набув належних прав власності або користування щодо земельної ділянки, а тому він використовує земельну ділянку без достатніх правових підстав.

Отже, у зв'язку з тим, що правова підстава для набуття (збереження) майна (земельної ділянки площею 0,0474га по вул. Полтавський шлях, 14, у м. Харкові) у відповідача відсутня, у позивача правомірно виникло право на застосування до спірних правовідносин статті 1212 ЦК України, що підтверджується позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 02.10.2013 р. у справі №6-88цс13.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 02 жовтня 2013 р. у справі № 6-88цс13, яка стосується подібних спірних правовідносин, застосування норм глави 83 ЦК України можливе тільки у випадку наявності між сторонами позадоговірних правовідносин. За наявності між сторонами зобов'язальних договірних правовідносин, відсутні підстави для застосування норм ст. 1212 ЦК України.

Враховуючи викладене, відсутність у відповідача правової підстави для набуття земельної ділянки є підставою для застосування ст. 1212 ЦК України.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону. Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідач не є власником та постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (ст.14.1.72 ПК України).

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов'язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст.14.1.36, 14.1.125, 288.5 ПК України).

Харківською міською радою обґрунтовано, що відповідач фактично одержав дохід в результаті не здійснення плати за землю, а саме, в період з 01.01.2012 року до 31.12.2014 року не сплачував за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, в результаті безоплатно користувався цією земельною ділянкою.

Будь-який дохід, отриманий резидентами від будь-яких видів їх діяльності на території України, визнається доходом підприємства, відповідно до статей 14, 135 ПК України.

Безоплатно отримані товари, роботи, послуги, вартість яких визначена на рівні не нижче звичайної ціни, включається до доходів підприємства.

До доходів включається будь-яке збільшення активу або зменшення зобов'язання, згідно з Положенням (стандарту) бухгалтерського обліку № 15 «Дохід», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 року за №860/4153.

Разом з цим, дохід підприємства зменшується на суми витрат, до яких відносяться суми нарахованих податків.

Розмір доходу відповідача був розрахований позивачем як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати за землю, який нараховується та сплачуються за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача доходів, отриманих від безпідставно набутого майна у розмірі 340298,64грн. законними та обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи відповідача про перехід до нього права користування земельною ділянкою на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі та про відсутність у нього доходів спростовуються вищевикладеним.

Також суд не погоджується з посиланнями відповідача на те, що він сплачує земельний податок у складі єдиного податку, оскільки згідно листа Західної ОДПІ м.Харкова №5035/9/20-33-15-04-15 від 01.12.2014 відповідач не нараховує та не сплачує плату за землю.

Крім того, згідно статті 269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. При цьому, згідно пунктів 287.1 та 287.6 статті 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

Як свідчать матеріали справи, відповідач не оформив жодним чином своє право користування земельною ділянкою, зокрема, шляхом укладення відповідного договору оренди, та не зареєстрував право користування земельною ділянкою у встановленому законодавством порядку. За таких обставин, відповідач не може вважатися платником земельного податку, який би включався до складу єдиного податку.

Суд також відхиляє доводи відповідача про те, що в акті обстеження та визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки від 18.11.2014 було визначено площу спірної земельної ділянки (0,0474га) на підставі припущень.

Дані доводи спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Зокрема, така сама площа земельної ділянки по вул. Полтавський шлях, 14 у м.Харкові (0,0474га) зазначена, в рішенні XVII сесії XXIV скликання Харківської міської ради №230/03 від 19.03.2003 «Про надання згоди на розробку проектів відведення земельних ділянок юридичним та фізичним особам», технічному завданні на виконання робіт по складанню проекту відведення земельної ділянки, а також у проекті відведення земельної ділянки для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі.

До того ж, посилаючись на те, що площа цієї земельної ділянки базується на припущеннях, відповідач не наводить жодних доказів на підтвердження іншого розміру площі земельної ділянки.

Не приймаються судом і твердження відповідача про те, що акт обстеження та визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки від 18.11.2014 не відповідає вимогам Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 376 від 18.05.2010, а також про те, що Департамент самоврядного контролю за використанням та охороною земель Харківської міської ради не має повноважень щодо визначення меж, розмірів земельних ділянок.

Так, рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 №1188/13 затверджено Положення про Департамент самоврядного контролю за використанням та охороною земель Харківської міської ради, відповідно до п.п. 3.2.1.-3.2.3. цього Положення Департамент має право обстежувати будь-які земельні ділянки в межах міста Харкова з метою здійснення контролю за дотриманням порядку їх використання та охорони, складати акти обстеження стану земельних ділянок та дотримання умов їх використання та охорони.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

До форм процесуальних документів, які складаються працівниками органів місцевого самоврядування під час виконання своїх повноважень, передбачених статтею 189 ЗК України, не міститься жодних законодавчих вимог.

Обстеження земельної ділянки по вул. Полтавський Шлях, 14 у м. Харкові було проведено в присутності сертифікованого інженера-геодезиста (сертифікат №011028 від 03.10.2013) та сертифікованого інженера-землевпорядника (сертифікат №011439 від 15.11.2013), про що зазначено у акті. Обстеження та кадастрова зйомка земельної ділянки проведені із застосуванням спеціального обладнання залучених фахівців землевпорядників: електронний тахеометр Nikon Total Station NPR: 332, приймач Leica Viva GNSS, електронна та металева (50-м) рулетка, про що також зазначено у акті.

Зазначене свідчить, що позивачем під час вжиття заходів самоврядного контролю правильно визначено розмір спірної земельної ділянки.

Зауваження відповідача про недотримання вимог Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 376 від 18.05.2010, також не приймаються судом, оскільки відповідно до п. 1.2 цієї Інструкції встановлення (відновлення) меж земельної ділянки здійснюється з метою визначення в натурі (на місцевості) місцеположення поворотних точок її меж та їх закріплення межовими знаками.

Зазначена процедура є однією зі стадій землевпорядних робіт, визначених Законом України «Про землеустрій» при оформленні правовстановлюючих документів на земельну ділянку тощо.

Жодний законодавчий акт не містить посилань про необхідність використання цієї Інструкції для визначення меж земельної ділянки як доказу у господарській або іншій судовій справі про стягнення доходу отриманого від безпідставно набутого майна.

Пунктом 2.1. вказаної Інструкції встановлено, що встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок або проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Таким чином, Інструкція про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками не підлягає застосуванню до правовідносин, які виникли у зв'язку з безпідставним набуттям майна (земельної ділянки).

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про стягнення доходів, отриманих від безпідставно набутого майна, в розмірі 340298,64грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору в розмірі 6805,97грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 49, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Культурний центр «Москва» (вул. Полтавський Шлях, 14, м. Харків, 61012, код ЄДРПОУ 31149912) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243, р/р 31419611700002 в ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999649, код платежу 24062200) доходи, отримані від безпідставно набутого майна, в розмірі 340298,64 грн.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Культурний центр «Москва» (вул. Полтавський Шлях, 14, м. Харків, 61012 , код ЄДРПОУ 31 149912) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243, рахунок 35417005032986, банк одержувача - ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 04059243, призначення платежу: відшкодування витрат зі сплати судового збору) 6805,97грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржене в установленому законодавством порядку.

Повне рішення складено 05.05.2015 р.

Суддя М.В. Калантай