Постанова

від 05.05.2015 по справі 910/27125/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" травня 2015 р. Справа№ 910/27125/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Жук Г.А.

суддів: Мальченко А.О.

Сухового В.Г.

при секретарі судового засідання Анісімовій М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу б/н від 19.02.2015 року товариства з обмеженою відповідальністю «Рінофарм» на рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2015 року

у справі №910/27125/14 (суддя - Ярмак О.М.)

за позовом приватного підприємства «Глобал Мед»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Рінофарм»

про стягнення 201 396,90 грн

ВСТАНОВИВ:

04.12.2014 року приватне підприємство «Глобал Мед» (позивач у справі) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Рінофарм» (відповідач у справі) про стягнення 201 396,90 грн (а.с. 4-7).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що товариство з обмеженою відповідальністю «Рінофарм» всупереч взятих на себе зобов'язань за договором переведення боргу №03/14-2 від 20.03.2014 року не сплатив на користь приватного підприємства «Глобал Мед» визначену договором суму заборгованості, а тому позивач на підставі договору поставки №11-03/13 від 13.03.2013 року, договору про переведення боргу №03/14-2 від 20.03.2014 року та ст. ст. 526, 610, 611 ЦК України, ст. ст. 174, 193 ГК України просив суд стягнути з відповідача 201 396,90 грн заборгованості.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.02.2015 року позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Рінофарм» на користь приватного підприємства «Глобал Мед» 201 396, 90 грн заборгованості, 4 027, 94 грн судового збору (а.с. 59-62).

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач, товариство з обмеженою відповідальністю «Рінофарм», подав апеляційну скаргу б/н від 19.02.2015 року, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідач стверджує, що рішення місцевого господарського суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному дослідженні дійсних обставин справи. Товариство з обмеженою відповідальністю «Рінофарм» стверджує, що договір про переведення боргу №03/14-2 від 20.03.2014 року був розірваний ним в односторонньому порядку, право на що закріплено за ним Додатковою угодою від 20.03.2014 року до договору про переведення боргу №03/14-2 від 20.03.2014 року, а відтак він не є особою відповідальною перед приватним підприємством «Глобал Мед», а такою особою, на думку апелянта, є товариство з обмеженою відповідальністю «Намафарм» на підставі договору поставки №11-03/13 від 13.03.2013 року, яку місцевий господарський суд необґрунтовано не залучив до участі у справі в якості відповідача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2015 року поновлено строк на подання апеляційної скарги, прийнято до провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Рінофарм» на рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2015 року у справі №910/27125/14 та призначено розгляд справи на 06.04.2015 року.

02.04.2015 року через канцелярію Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив б/н від 02.04.2015 року (вх. №09-11/5987/15) на апеляційну скаргу, в якому приватне підприємство «Глобал Мед» зазначає про законність та обґрунтованість рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2015 року, не погоджується з доводами апеляційної скарги відповідача і стверджує, що Додаткова угода від 20.03.2014 року до договору про переведення боргу №03/14-2 від 20.03.2014 року, на яку посилається відповідач, не є підставою для виникнення прав та обов'язків для сторін, оскільки вона, всупереч вимог ст. 651 ЦК України, не була підписана зі сторони позивача, як кредитора за договором, а відтак позивач просить суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2015 року у зв'язку з неявкою у судове засідання представника апелянта, та враховуючи подане ним клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги, розгляд справи було відкладено на 05.05.2015 року.

У судовому засіданні 05.05.2015 року представник позивача у справі заперечив проти вимог апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2015 року у справі №910/27125/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Рінофарм» - без задоволення.

Відповідач у справі не скористався своїм правом участі у судовому засіданні 05.05.2015 року, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки відповідач не повідомив.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

11.03.2013 року між приватним підприємством «Глобал Мед» (позивач у справі, продавець за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю «Намафарм» (покупець за договором) був укладений договір №11-03/13, відповідно до п. 1.1. якого продавець постачає покупцю лікарські засоби згідно замовлень покупця за ціною та асортиментом, указаними в прайс-листі продавця на момент замовлення товару.

Згідно п.4.3 договору, розрахунок за товар, що поставляється за даним договором, здійснюється покупцем протягом 20 робочих днів з дати надання покупцем продавцю звіту про реалізовану продукцію, придбану за даним договором.

На виконання умов договору позивач у період з 03.10.2013 року по 05.12.2013 року за накладними та видатковими накладними, які підписані сторонами без заперечень, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 29-47), передав відповідачу обумовлений договором товар.

Матеріалами справи підтверджується, що за поставлений товар товариство з обмеженою відповідальністю «Намафарм» розрахувалось частково, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у сумі 282 296,90 грн.

20.03.2014 року між приватним підприємством «Глобал Мед» (кредитор за договором, позивач у справі), товариством з обмеженою відповідальністю «Намафарм» (первісний боржник за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю «Рінофарм» (новий боржник за договором, відповідач у справі) був укладений договір про переведення боргу №03/14-2 (а.с. 17-22), згідно п. 1.1. якого первісний боржник перевів свій борг (обов'язки) за договором №11-03/13 від 11.03.2013 року, укладеним між первісним боржником та кредитором, а новий боржник замінив первісного боржника у зобов'язанні, що виникло із зазначеного вище договору і прийняв на себе обов'язки первісного боржника за основним договором.

Відповідно до п.1.2 договору про переведення боргу, сума заборгованості, яка виникла між первісним боржником та кредитором на момент підписання цього договору становить 282 296,90 грн і зазначається в Акті звіряння розрахунків від 20.03.2014 року, укладеному між первісним боржником і кредитором, в рамках основного договору №11-03/13 від 11.03.2013 року, який являється невід'ємною частиною даного договору.

Як зазначено у п. 1.4. договору, кредитор не заперечував проти заміни первісного боржника новим боржником в основному договорі і, підписуючи зі своєї сторони цей договір, дав свою згоду на відповідне переведення боргу в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що первісний боржник сплачує новому боржнику за переведення боргу винагороду за домовленістю сторін, а новий кредитор має сплатити борг кредитору на протязі 3 місяців з дати підписання договору (п.3.2 договору).

Згідно п.п. 4.1, 4.2 договору новий боржник зобов'язався виконати обов'язки первісного боржника перед кредитором на умовах основного договору. Новий боржник, підписуючи цей договір, підтвердив, що йому була передана вся необхідна інформація (документація), пов'язана із основним договором, зокрема і та, що стосується спорів і суперечностей за основним договором між первісним боржником та кредитором.

Договір, відповідно до п. 6.1, вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін.

Як передбачено п. 6.3. договору, усі правовідносини, що виникають з цього договору або пов'язані із ним, у тому числі пов'язані із дійсністю, укладенням, виконанням, зміною та припиненням цього договору, тлумаченням його умов, визначенням наслідків недійсності або порушення договору, регулюються цим договором та відповідними нормами чинного законодавства України, а також звичаями ділового обороту, які застосовуються до таких правовідносин, на підставі принципів добросовісності, розумності та справедливості.

У зв'язку з несплатою відповідачем, у визначений договором про переведення боргу строк, суми боргу, 30.07.2014 року позивач надіслав новому боржнику (відповідачу у справі) претензію №30/07-14 від 30.07.2014 року про повернення боргу за договором №03/14-2 у сумі 217 296,90 грн, визначеної відповідно до акту звірки взаєморозрахунків станом на 28.07.2014 року (а.с. 23-25).

Як вбачається з матеріалів справи та наданої позивачем оборотної відомості по рахунку №361, контрагент - ТОВ «Намафарм» - ТОВ «Рінофарм» за березень 2013 року - грудень 2014 року, заборгованість відповідача станом (на момент звернення з позовом до суду) становила 201 396,90 грн, яку позивач і просив стягнути у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором про переведення боргу №03/14-2 від 20.03.2014 року (а.с. 26-27).

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 520 ЦК України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 521 ЦК України передбачено, що форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень ст. 513 Кодексу, згідно якої такий правочин вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання.

Колегією суддів встановлено, що договором про переведення боргу №03/14-2 від 20.03.2014 року, вчиненим позивачем, як кредитором, відповідачем, як новим боржником, та товариством з обмеженою відповідальністю «Намафарм», як первісним боржником, у письмовій формі у вигляді єдиного документа підписаного всіма сторонами та скріпленим печатками всіх учасників даного правочину, товариство з обмеженою відповідальністю «Рінофарм» взяло на себе обов'язок у тримісячний строк з дня підписання даного договору (тобто до 20.06.2014 року) сплатити на користь приватного підприємства «Глобал Мед» 282 296,90 грн суму заборгованості. Однак у визначений строк відповідач свій обов'язок виконав лише частково.

Обґрунтовуючи невиконання умов договору про переведення боргу №03/14-2 від 20.03.2014 року, відповідач, товариство з обмеженою відповідальністю «Рінофарм», посилається на те, що ним на підставі Додаткової угоди від 20.03.2014 року до договору про переведення боргу №03/14-2 (а.с. 78) в односторонньому порядку було розірвано договір про переведення боргу №03/14-2 шляхом направлення на адресу первісного боржника - товариства з обмеженою відповідальністю «Намафарм», повідомлення б/н від 30.07.2014 року про розірвання договору (а.с. 79-80) у зв'язку з несплатою ним винагороди передбаченої п. 3.1. договору №03/14-2 від 20.03.2014 року.

Київський апеляційний господарський суд, дослідивши додану до апеляційної скарги Додаткову угоду від 20.03.2014 року до договору про переведення боргу №03/14-2, зазначає наступне.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як визначено ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Дослідивши договір про переведення боргу №03/14-2 від 20.03.2014 року, колегія суддів зазначає, що він не містить умов, які б надавали право боржникам самостійно без згоди і участі кредитора на підписання додаткових угод чи внесення будь-яких змін до нього; не містить посилання і на Додаткову угоду від 20.03.2014 року, укладену між новим та первісним боржниками, як на невід'ємну частину чи Додаток до договору про переведення боргу. Враховуючи зазначене, а також те, що договір про переведення боргу №03/14-2 від 20.03.2014 року вчинено трьома юридичними особами (кредитором, новим боржником та первісним боржником), підписаний ними та скріплений печатками товариств, колегія суддів зазначає, що і будь-які зміни та доповнення до вказаного договору повинні вчинятись у такій самій формі за участю всіх сторін.

Враховуючи те, що згода на підписання Додаткової угоди від 20.03.2014 року до договору про переведення боргу №03/14-2 від 20.03.2014 року досягнута лише між боржниками (товариством з обмеженою відповідальністю «Намафарм» та товариством з обмеженою відповідальністю «Рінофарм») та ними ж підписана, без участі кредитора за договором про переведення боргу №03/14-2 від 20.03.2014 року, з огляду на приписи ст. 654 ЦК України вона не має юридичної сили та не може бути підставою виникнення, зміни прав та обов'язків для сторін, оскільки вчинена без дотримання вимог закону щодо її форми та порядку укладення, без участі сторони основного договору про переведення боргу.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити, що умови п. п. 2, 3, 4 Додаткової угоди, які передбачають право нового боржника на одностороннє розірвання договору про переведення боргу №03/14-2 від 20.03.2014 року, в результаті чого фактично здійснюється заміна боржника в основному зобов'язанні, суперечать приписам ст. 520 ЦК України щодо заміни боржника виключно за згодою кредитора.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що умовами договору про переведення боргу не передбачена можливість його одностороннього розірвання за ініціативою будь-якої сторони, навпаки пунктом 6.3. договору визначено, що правовідносини щодо зміни та припинення договору регулюються відповідними нормами чинного законодавства, згідно якого (ст. ст. 654, 525 ЦК України) зміна договору вчиняється у тій самій формі, що і договір, що змінюється, а одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доказів оплати відповідачем, товариством з обмеженою відповідальністю «Рінофарм», 201 396,90 грн суми заборгованості згідно договору про переведення боргу не надано, а відтак, колегія суддів погоджується з висновками Господарського суду міста Києва, що позовні вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими, документально підтвердженими, і такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2015 року у справі №910/27125/14 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а відтак передбачених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення немає.

Враховуючи вимоги ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за перегляд рішення в апеляційній інстанції покладається на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу б/н від 19.02.2015 року товариства з обмеженою відповідальністю «Рінофарм» на рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2015 року у справі №910/27125/14 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2015 року у справі №910/27125/14 залишити без змін.

3. Справу № 910/27125/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.

Головуючий суддя Г.А. Жук

Судді А.О. Мальченко

В.Г. Суховий