Рішення

від 05.08.2009 по справі 6/354

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

6/354

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  6/354

05.08.09

За позовом                    Відкритого акціонерного товариства «Рівнеазот»

До відповідача           Товариства з обмеженою відповідальністю «АгроКем»

Про                               стягнення 18097899,60 грн.

                                                                                                    Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

Від позивача                     Базилевський С.Б. (за дов.)

Від відповідача                     не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом відкрите акціонерне товариство «Рівнеазот»до товариства з обмеженою відповідальністю «АгроКем»про стягнення з останнього 682066,65 грн., що становить заборгованість за договором про виготовлення продукції з давальницької сировини №8 від 04.01.2008 р., а також 82072,23 грн. –пені, 79001,65 грн. –інфляційних нарахувань та 18541,07 грн. –три процента річних, всього –861681,55 грн.

Ухвалою суду від 25.05.2009 р. було порушено провадження у справі № 6/354 та призначено розгляд справи 06.07.2009 р..

Вимоги ухвали суду від 06.07.2009 р. сторонами не виконані.

Суд відклав розгляд справи до 30.07.2009 р..

Позивач подав додаткові пояснення, якими змінив розмір позовних вимог. Так позивач зменшив розмір і просив стягнути 350174,56 грн. основного боргу, 52176 грн. –інфляційні нарахування та 11598,34 грн. –три процента річних. Позовні вимоги в частині стягнення пені були збільшенні до 84041,89 грн.

Позовні вимоги мотивовані істотним порушенням відповідачем договору №8 від 04.01.2008 р. Зокрема, як зазначає позивач, на виконання умов вказаного договору, укладеного між сторонами, позивач здійснював поставку тукосуміші відповідачу через перевізника Львівську залізницю. У період з 21.04.2008 р. по 09.06.2008 р. позивач поставив продукцію на загальну суму 350174,56 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи транспортними інструкціями, залізничними квитанціями, наказами-накладними та видатковими накладними. Також позивач просить стягнути штрафні санкції, а саме 84041, 89 грн. –пеня, 52176 грн. –інфляційні нарахування та 11598,34 грн. –три процента річних, а всього –497990,23 грн.

Відповідач на виклик суду не з'явився, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено до 05.08.2009 р..

Відповідач на виклик суду не з'явився повторно, відзиву на позов не подав, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

04.12.2008 р. між відкритим акціонерним товариством (далі - ВАТ) «Рівнеазот»(Виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «АгроКем»(Замовник) укладений договір на виготовлення продукції з давальницької сировини № 8 відповідно до умов якого Виконавець зобов'язався виготовити з власних напівфабрикатів та наданої замовником давальницької сировини тукосуміш та передачу її замовнику, а замовник зобов'язався прийняти вказаний товар та сплатити за його вартість

Відповідно до п. 4.2.2 Договору передача тукосуміші (далі –Товару) поставка готової продукції здійснюється на умовах FCA станція Обарів, Львівської залізниці (ІНКОТЕРМС, редакція 2000 року) шляхом здачі перевізнику –Львівській залізниці для доставки Замовникові до станції призначення. Марка готової продукції, вид упаковки, станція призначення, код станції, кількість готової продукції, що постачається до цієї станції, вантажоодержувач та його поштова адреса, код вантажоодержувача зазначаються в транспортній інструкції, наданій Замовником для Виконавця.

Датою поставки готової продукції згідно п. 4.2.4. Договору вважається дата здачі її перевізнику, яка зазначається в залізничній накладній.

Відповідно до п. А.4 «Поставка»розділу FCA Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (ІНКОТЕРМС) поставка вважається здійсненою, коли товар наданий у розпорядження перевізника чи іншої особи, призначеної покупцем або обраної продавцем.

Як встановлено ч.2 ст.664 Цивільного кодексу України якщо з договору купівлі-продажу (такі ж правила застосовуються до договорів поставки згідно зі ст. 712 ЦК України) не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Таким чином, обов'язок ВАТ «Рівнеазот»перед ТОВ «АгроКем»за Договором вважався виконаним у момент здачі готової продукції перевізнику –Львівській залізниці (станція Обарів), що було визначено п.4.2.2 Договору.

Відповідно до п. 5.1. Договору вартість робіт по переробці давальницької сировини Замовника визначалась в додатках до договору, які є його невід'ємною частиною.

Пунктом 3 Додатку № 9 від 13.03.2008 р. до Договору сторони обумовили виготовлення тукосуміші (готової продукції) з показниками (15:16:16) об'ємом 5000 т.

У пункті 5 вказаного Додатку № 9 сторони встановили ціну поставленої продукції, яку додатковою угодою №10 від 10.04.2008 р. закріпили на рівні 100,20 грн. на 1 т виготовленої замовнику готової продукції в м'яких контейнерах типу ig-bag»чи в 50 кг мішках.

На виконання умов Договору ТОВ «АгроКем»надало ВАТ «Рівнеазот» транспортну інструкцію від 14.04.2008 р. № 80414 на відвантаження 640 т тукосуміші (15:16:16), в якій вказало марку готової продукції, вид упаковки, станцію призначення, код станції, кількість готової продукції, що постачається до цієї станції, вантажоодержувача та його поштову адресу, код вантажоодержувача.

В свою чергу ВАТ «Рівнеазот»відповідно до вказаної інструкції здійснило поставку 512 т тукосуміші (15:16:16), про що свідчать наявні у матеріалах справи квитанції про приймання вантажу перевізником).

На виконання транспортної інструкції замовника від 16.05.2008 р. № 80516/14 ВАТ «Рівнеазот»здійснило поставку 256 т тукосуміші (15:16:16), підтвердженням чого є квитанція про приймання вантажу №36238575 від 19.05.2008р.

30.01.2008 р. сторонами був складений та підписаний додаток № 4 до Договору, в пункті 3  якого сторони обумовили виготовлення тукосуміші (готової продукції) з показниками (06:26:30) об'ємом 5000 т, а ціну переробки давальницької сировини закріпили додатковою угодою № 9 від 10.04.2008 р. на рівні 100,20 грн. на 1 т виготовленої Замовнику готової продукції в м'яких контейнерах типу bag»чи в 50 кг мішках.

ТОВ «АгроКем»здійснило замовлення 320 тонн тукосуміші з показниками (06:26:30) на підставі транспортної інструкції від 04.06.2008 р. № 80604/4.

У відповідь ВАТ «Рівнеазот»поставило двома партіями вказану продукцію у повному обсязі згідно поданої заявки, про що свідчать квитанції про приймання вантажу перевізником № 36238660 від 02.06.2008 р. на 192 т та № 36238694 від 09.06.2008 р на 128 т.

Транспортними інструкціями від 05.05.2008 р. № 80505/3 та від 13.05.2008 р. № 80513 ТОВ «АгроКем»замовило відвантажити на самовивіз відповідно одну та сорок тонн тукосуміші (15:16:16) на чітко визначені автомобілі.

На виконання наведених заявок ВАТ «Рівнеазот»провело відвантаження тукосуміші (15:16:16) відповідно 05.05.2008 р. та 13.05.2008 р. у визначеній замовником кількості та визначені замовником автомобілі, про що свідчать наявні у матеріалах накази-накладні №26-14 та №26-15.

Окрім наведених поставок, ВАТ «Рівнеазот»додатково передало ТОВ «АгроКем»тукосуміші (15:16:16) та (06:26:30) на загальну суму 195836,76 грн. на підставі наявних у матеріалах справи видаткових накладних № 26-16, № 26-17 та № 46-3 від 02.06.2008 р..

Відповідач за поставлений товар не оплатив.

Таким чином, загальна сума основного боргу становить 350174,56 грн. (109017,60 грн. неоплачена вартість тукосуміші, поставленої через Львівську залізницю + 4108,20 грн. неоплачена вартість тукосуміші шляхом самовивозу (автотранспортом) + 195836,76 грн. неоплачена вартість тукосуміші на підставі видаткових накладних + 41212 грн. відшкодування залізничного тарифу).

Станом на день розгляду справи сума основного боргу відповідача перед позивачем не погашена.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Заборгованість відповідача, яка виникла внаслідок несплати вартості тукосуміші та відшкодування залізничного тарифу, становить 350174,56 грн.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення 350174,56 грн. заборгованості обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання  (неналежне виконання).

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до п. 3 ст. 549 Цивільного кодексу пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до п. 7.7 Договору за прострочення строків оплати вартості Товару відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,1% від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Позивач здійснив розрахунок пені відповідно до відсотків визначених обліковою ставкою НБУ, що відповідає вимогам ст. 231 Господарського кодексу України.

Згідно здійсненого позивачем розрахунку, який судом перевірено та приймається як вірний, розмір пені за період з 13.06.2008 р. по 12.06.2009 р. становить 84041,89 грн. грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох процентів  річних в сумі 11598,34 грн. та збитків від інфляції в сумі 52176 грн. (402350,56 грн. борг з урахуванням індексу інфляції) підлягають задоволенню в повному обсязі згідно з розрахунком позивача, який приймається судом як вірний.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню як законні та обґрунтовані.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «АгроКем»(03055, м. Київ, вул. Старокиївська, 14, рахунок 2600001237 в АБ «Кліринговий Дім»м. Київ, МФО 300647, рахунок № 26009001314732 в ЗАТ «ОТП Банк»м. Київ, МФО 300528, код 32777465) на користь відкритого акціонерного товариства «Рівнеазот»(33017, м. Рівне-17, рахунок 260010694 в АБ «Кліринговий Дім»м. Київ, МФО 300647, код 05607824) 402350,56 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 84041,89 грн. пені, 18541,07 грн. трьох відсотків річних, 4979,90 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                                                           С.А. Ковтун

          Рішення підписано 07.08.2009 р.