Постанова

від 08.08.2012 по справі 6/354-59/51

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.08.2012 № 6/354-59/51

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Чорної Л.В.

Смірнової Л.Г.

при секретарі Гордова Г.Л.

за участю представників

від позивача: Бутенко О.О. дов. № б/н від 23.04.2012р.

від відповідача 1: не з'явився

від відповідача 2: Лавринович В.О. дов. № Д-137 від 02.09.2010р.,

Комінарець О.О. дов. № Д-281 від 05.01.2012р.,

Пилипенко В.М. дов. № Д-281 від 05.01.2012р.

від третьої особи: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Публічного акціонерного товариства "Банк Кіпру" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2011 року

у справі № 6/354-59/51 (головуючий суддя - Пригунова А.Б., судді: Гончаров С. А., Івченко А. М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТОПІНВЕСТ

до 1.) Концерну Київоблагробуд

2.) Публічного акціонерного товариства Банк Кіпру

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

ОСОБА_1

про визнання недійсним рішення загальних зборів та визнання

недійсним іпотечного договору

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ТОПІНВЕСТ" (далі позивач) до Концерну „Київоблагробуд" (далі відповідач 1) та Публічного акціонерного товариства „Банк Кіпру" (далі відповідач 2) про визнання недійсним:

- рішення загальних зборів учасників (засновників) концерну Київоблагробуд від 14.11.2007 про виступлення концерну Київоблагробуд майновим поручителем громадянина ОСОБА_1 для забезпечення (гарантування) його фінансових зобовязань перед акціонерним банком АвтоЗАЗбанк по кредиту в розмірі 17000000 грн., який надається терміном на 10 років, та надання майна, що належить на праві власності концерну, а саме: нежитлових приміщень, розташованих в буд. №5 літ. А по вул. Антонова Авіаконструктора в місті Києві, в заставу;

- іпотечного договору від 11.12.2007, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Петровою С.М., який зареєстрований в реєстрі за № у-745.

Рішенням господарського суду міста Києва від 30.09.2010 позовні вимоги задоволено повністю. Визнано недійсними рішення загальних зборів учасників Концерну "Київоблагробуд", оформлені протоколом загальних зборів учасників Концерну "Київоблагробуд" від 14.11.2007 № 19. Визнано недійсними іпотечний договір від 11.12.2007, укладений між Концерном "Київоблагробуд" та Акціонерним банком "АвтоЗАЗбанк", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу - Петровою С.М. та зареєстрований в реєстрі за №у-745. Стягнуто з Концерну "Київоблагробуд" на користь товариства з обмеженою відповідальністю „ТОПІНВЕСТ" 170,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2010 у справі №6/354 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Кіпру" залишено без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 30.09.2010 у справі №6/354 - без змін. Вказаною постановою Київського апеляційного господарського суду здійснено заміну Відкритого акціонерного товариства "Банк Кіпру" на його правонаступника - Публічне акціонерне товариство "Банк Кіпру".

Постановою Вищого господарського суду України від 01.02.2011 у справі 6/354 задоволено касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Кіпру", постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2010 та рішення господарського суду міста Києва від 30.09.2010 скасовано, справу передано до господарського суду міста Києва на новий розгляд.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 25.02.2011 справу № 6/354 прийняв до свого провадження з присвоєнням номеру 6/354-59/51.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.04.2011 у справі №6/354-59/51 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ТОПІНВЕСТ" задоволено повністю, визнано недійсними рішення загальних зборів учасників концерну "Київоблагробуд", оформлені протоколом загальних зборів учасників концерну "Київоблагробуд"від 14.11.2007 № 19, визнано недійсними іпотечний договір від 11.12.2007, укладений між концерном "Київоблагробуд" та акціонерним банком "АвтоЗАЗбанк", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, який зареєстрований в реєстрі за №у-745, а також, стягнуто з концерну "Київоблагробуд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОПІНВЕСТ" 170,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановами Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2011 року та Вищого господарського суду від 30.11.2011 року рішення господарського суду м. Києва від 13.04.2011 року у справі 3 6/354-59/51 залишено без змін.

02.04.2012 р. до Господарського суду міста Києва надійшла заява Публічного акціонерного товариства "Банк Кіпру" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2011 р. у справі № 6/354-59/51.

В обґрунтування своєї заяви Публічне акціонерне товариство "Банк Кіпру" зазначає, що під час розгляду справи № 6/354-59/51 ОСОБА_1 був позбавлений можливості участі у судових засіданнях та, відповідно, надавати докази, необхідні для повного, всебічного та об'єктивного розгляду вказаної справи, зокрема, довіреності № 12/11-2007 від 20.11.2007 р. виданої директором Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОПІНВЕСТ" ОСОБА_1 на ім'я ОСОБА_2 на представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОПІНВЕСТ" на зборах учасників Концерну "Київоблагробуд".

При цьому, Публічне акціонерне товариство "Банк Кіпру" зазначає, що приймаючи рішення у справі № 6/354-59/51 суд керувався відсутністю у ОСОБА_2 повноважень представляти інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОПІНВЕСТ" на загальних зборах учасників Концерну "Київоблагробуд", в той час як такі повноваження підтверджувались вищевказаною довіреністю, яку не було надано ані суду, ані учасникам процесу при розгляді справи № 6/354-59/51.

Тож, Публічне акціонерне товариство "Банк Кіпру" зазначає, що вищевказані обставини спростовують висновок суду, що міститься у рішенні Господарського суду міста Києва від 13.04.2011 р. у справі № 6/354-59/51 про присутність на загальних зборах учасників Концерну "Київоблагробуд" неправомочного представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОПІНВЕСТ" та є підставою для перегляду вищевказаного рішення за правилами ст. 112-114 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 26.06.2012 р. заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2011 р. у справі № 6/354-59/51 передано на розгляд колегії суддів у складі Пригунова А.Б. (головуюча), Гончаров С.А. та Івченко А.М.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.06.2012 року Публічному акціонерному товариству Банк Кіпру було відмовлено у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2011 року у справі № 6/354-59/51.

Вищезазначена ухвала місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що обставини, на які посилається відповідач-2 як на підставу перегляду рішення суду першої інстанції за нововиявленими обставинами, були відомі заявнику під час розгляду справи, а отже не можуть вважатися нововиявленими в сенсі положень ст.. 112-114 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду, Публічне акціонерне товариство „Банк Кіпру" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.06.2012 у справі № 6/354-59/51 скасувати, задовольнити заяву про перегляд за ново виявленими обставинами рішення Господарського суду м. Києва від 13.04.2011 року по справі № 6/354-59/51, скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 13.04.2011 року по справі № 6/354-59/51 та прийняти нове, яким відмовити ТОВ Топінвест у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права та неповне з'ясування обставин справи, що призвело до прийняття незаконного рішення.

В обґрунтування своєї скарги Публічне акціонерне товариство "Банк Кіпру" зазначає, що під час розгляду справи № 6/354-59/51 ОСОБА_1 був позбавлений можливості брати участь у судових засіданнях та, відповідно, надавати докази, необхідні для повного, всебічного та об'єктивного розгляду вказаної справи, зокрема, довіреності № 12/11-2007 від 20.11.2007 р. виданої директором Товариством з обмеженою відповідальністю "Топінвест" ОСОБА_1 на ім'я ОСОБА_2 на представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Топінвест" на зборах учасників Концерну "Київоблагробуд".

Відповідач 2 вважає, що отриманий ним на зустрічі з третьою особою ОСОБА_1 01.03.2012 року оригінал довіреності № 12/11-2007 від 20.11.2007 року є саме тою нововиявленою обставиною за відсутності якої суд першої інстанції дійшов хибного висновку про нелегетивність загальних зборів.

З отриманих від третьої особи пояснень також з'ясувалось, що для забезпечення виконання дій, зазначених у даній довіреності, ОСОБА_2 була передана печатка ТОВ Топінвест . Зазначена нововиявлена обставина на думку скаржника пояснює наявність відбитку печатки на спірному протоколі загальних зборів учасників Концерну Київоблагробуд № 19 від 14.11.2007 року.

Скаржник зазначає, що вищевказані обставини спростовують висновок суду, що міститься в Ухвалі Господарського суду міста Києва від 27.06.2012 р. у справі № 6/354-59/51 про присутність на загальних зборах учасників Концерну "Київоблагробуд" неправомочного представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Топінвест" та є підставою для перегляду вищевказаного рішення за правилами ст. 112-114 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2012 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Банк Кіпру" прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 01.08.2012 року.

У зв'язку з неявкою у судове засідання 01.08.2012 року представників позивача, відповідача-1 та третьої особи, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено на 08.08.2012 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.08.2012 року було задоволено клопотання представника відповідача-2 та продовжено розгляд справи на 15 днів до 15.08.2012 року.

Представник позивача у судовому засіданні проти доводів викладених в апеляційній скарзі заперечив, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.06.2012 у справі № 6/354-59/51 залишити без змін.

Представники відповідача 2 у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали, просили скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.06.2012 у справі № 6/354-59/51 та розглянувши заяву за нововиявленими обставинами скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2011 року у справі № 6/354-59/51 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Представники відповідача-1 та третьої особи в судове засідання 08.08.2012 року не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Банк Кіпру у відсутності представників відповідача-1 та третьої особи.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-2, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства Банк Кіпру підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала господарського суду м. Києва від 27.06.2012 року скасуванню з наступних підстав.

Статтею 112 Господарського процесуального кодексу України визначено вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

Відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України, абзацу першому і третьому пункту 1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 21.05.2002 № 04-5/563 „Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Нововиявлена обставина - це: юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин;

- юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов'язково вплинула б на остаточні висновки суду;

- юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом;

- юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу160.

При перегляді судового акта за нововиявленими обставинами суддя фактично продовжує працювати з тією ж позовною вимогою, що була зявлена в суді першої інстанції. Поява нововиявлених обставин свідчить про те, що в момент розгляду (хоча і без вини суду) предмет доказування був визначений неправильно.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

Перегляд рішення здійснюється у зв'язку з нововиявленими обставинами, тобто здійсненими фактами, від яких залежать виникнення, зміна або припинення прав та обов'язків осіб, які беруть участь у справі.

Отже нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Згідно постанови Пленуму Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами від 26 грудня 2011 року N 17 до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Згідно з частиною 1 статті 237 Цивільного кодексу України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Тобто, представник на підставі виданої йому довіреності набуває права у строк передбачений довіреністю вчиняти від імені довірителя дії, перелік яких визначено у довіреності.

Судом встановлено та сторонами не заперечується той факт, що 14.11.2007 р. відбулися Загальні збори учасників Концерну "Київоблагробуд", на яких було прийнято рішення про виступлення останнього майновим поручителем третьої особи по справі для забезпечення його фінансових зобов'язань перед Публічним акціонерним товариством Банк Кіпру . Відповідно до Протоколу № 19 Загальних зборів учасників Концерну "Київоблагробуд" від Товариства з обмеженою відповідальністю Торпінвест на Загальних зборах брав участь представник за довіреністю від 12.11.2007 р. № 12/11-2007 ОСОБА_2

Можливість участі представника Товариства за довіреністю прямо передбачена п. 7.5 Статуту Товариства, де, зокрема, зазначено, що участь в роботі Загальних зборів засновників приймає керівник юридичної особи засновника або його представник за відповідним дорученням.

В матеріалах справи міститься копія довіреності від 12.11.2007 р. № 12/11-2007 на ім'я ОСОБА_2 Як свідчать матеріали справи, оригінал даної довіреності було надано представником Публічного акціонерного товариства Банк Кіпру суду та сторонам для огляду. У відповідності до пояснень, наданих представником Банку, а також доводів, відображених у заяві про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, оригінал даної довіреності було отримано Публічним акціонерним товариством Банк Кіпру безпосередньо від ОСОБА_1 Даний факт підтверджується також нотаріально посвідченими поясненнями самого ОСОБА_1, в яких зазначається, що в період з 14.08.2007р. по 28.11.2007р. останній був засновником ТОВ Топінвест , а в період з 13.08.2007р. по 12.10.2009р. він був також директором цього товариства. У цей самий період, ТОВ Топінвест було одним із засновників Концерну Київоблагробуд (Відповідач-1 у даній справі) та володіло часткою у розмірі 99,67 відсотків в статутному капіталі останнього.

У вищезазначених поясненнях гр. ОСОБА_1 стверджує, що він, як директор ТОВ Топінвест , видав відповідну довіреність № 12/11-2007 від 12.11.2007р. на ім'я ОСОБА_2 на представництво інтересів ТОВ Топінвест на зборах учасників Концерну Київоблагробуд з правом приймати всі необхідні рішення щодо передачі вищезазначеного нерухомого майна в іпотеку ПАТ Банк Кіпру та з правом підписання даного Протоколу зборів учасників Концерну Київоблагробуд . Також гр. ОСОБА_1 зазначив, що для забезпечення виконання дій, зазначених у даній довіреності, ОСОБА_2 була передана печатка ТОВ Топінвест .

Апеляційний суд, дослідивши зазначені вище докази та відповідні пояснення, надані з цього приводу ПАТ Банк Кіпру вважає їх обґрунтованими та достатніми для підтвердження повноважень ОСОБА_2 на представництво інтересів ТОВ Топінвест на зборах учасників Концерну Київоблагробуд з правом приймати всі необхідні рішення щодо передачі вищезазначеного нерухомого майна в іпотеку ПАТ Банк Кіпру та з правом підписання даного Протоколу зборів учасників Концерну Київоблагробуд .

При цьому, суд враховує той факт, що на Протоколі зборів учасників Концерну Київоблагробуд від 14.11.2007 р. № 19 міститься підпис гр. ОСОБА_2 та печатка Концерну Київоблагробуд .

Апеляційним судом в сукупності доказів досліджені також пояснення ОСОБА_1 від 21 квітня 2012 р. Суд дійшов висновку, що дані пояснення не повинні бути прийняті до уваги, враховуючи той факт, що дані пояснення не відповідають фактичним обставинам справи, є суперечливими та сумнівними.

Апеляційний суд також не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що на момент прийняття рішення у справі № 6/354-59/51 учасникам провадження у справі та, зокрема, заявнику було відомо про існування довіреності № 12/11-2007 від 12.11.2007 p., однак до матеріалів справи вказану довіреність не долучено та не надано обґрунтованих пояснень щодо неможливості її надання .

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд апеляційної інстанції приймає до уваги доводи Публічного акціонерного товариства Банкт Кіпру про те, що останньому на момент розгляду справи по суті було відомо лише про передбачену Статутом Відповідача-1 та чинним законодавством необхідність оформлення довіреності для забезпечення законності представництва на загальних зборах акціонерів Відповідача-1, а не сама обставина фактичної наявності та існування Довіреності № 12/11-2007 від 12.11.2007 p., адже надати в процесі розгляду справи довіреність мали можливість лише посадові особи ТОВ Топінвест та Концерну Київобларобуд , в тому числі гр. ОСОБА_1, як директор відповідача-1.

При цьому, посилання судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі на факт неподання ПАТ Банк Кіпру клопотання про витребування доказів (Довіреності № 12/11-2007 від 12.11.2007 р.) є також безпідставним з огляду на те, що у позовній заяві та в процесі судових засідань по справі ТОВ Топінвест стверджувало, що відповідна довіреність ніколи не видавалась, а отже, був відсутній сам предмет витребування, про що зазначено у матеріалах справи.

Відповідно до п. 8.6. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26.12.2011 р. № 17, результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що наявність довіреності, яка підтверджує належні повноваження представника ТОВ Топінвест ОСОБА_2., є нововиявленою обставиною по справі 6/354-59/51, яка в свою чергу спростовує висновки суду покладених в основу рішення по справі № 6/354-59/5.

Так, відповідно до ст. 5 статуту Концерну Київоблагробуд , зареєстрованого 13.05.1991 р. державним реєстратором Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, засновниками концерну є Товариство з обмеженою відповідальністю Топінвест з часткою 99,67 % статутного капіталу та Товариство з обмеженою відповідальністю Шанс з часткою 0,33 % статутного капіталу концерну.

В преамбулі статуту зазначено, що Концерн Київоблагробуд виступає правонаступником Київського обласного міжколгоспного об'єднання по будівництву Київоблміжколгоспбуд , Київського обласного кооперативно-державного об'єднання по агропромисловому будівництву Київоблагробуд та Київського обласного проектно-будівельного концерну Київоблагробуд . Пунктом 7.1 статуту Концерну встановлено, що загальні збори засновників Концерну є вищим органом управління Концерну.

Відповідно до п. 7.4, 7.5 статуту, загальні збори засновників вважаються легітимними, якщо у їх роботі приймає не менш 70% загальної кількості голосів. Участь в роботі загальних зборів засновників приймає керівник юридичної особи засновника або його представник за відповідним дорученням, термін дії якого один рік.

Згідно протоколу № 19 загальних зборів учасників Концерну Київоблагробуд , що міститься у матеріалах справи, Загальними зборами учасників за присутності від ТОВ Топінвест ОСОБА_2 - представник за довіреністю від 12.11.2007 р. № 12/11-2007 та від ТОВ Шанс - заступник директора Власенко Марина Анатоліївна, було прийнято рішення про виступ Концерном як майновим поручителем ОСОБА_1 для забезпечення (гарантування) його фінансових зобов'язань перед АБ АвтоЗАЗбанк по кредиту в розмірі 17 000 000 (сімнадцять мільйонів) гривень, який надається терміном на 10 років, та надання майна, що належить на праві власності Концерну, а саме: нежитлових приміщень, розташованих в буд. № 5 літ. А по вул. Антонова Авіаконструктора в м. Києві, в заставу. Уповноважити генерального директора Концерну - Іванченка Сергія Вікторовича укласти (підписати) від імені Концерну з АБ АвтоЗАЗбанк договір застави нежитлових приміщень, розташованих по вул. Антонова, 5А в м. Києві, що належать Концерну на праві власності (на весь термін дії кредитних договорів), вчиняти всі юридичні дії та представляти інтереси Концерну по даному питанню.

11.12.2007 р. між АБ АвтоЗАЗбанк та Концерном в особі Генерального директора, що діяв на підставі Статуту, Протоколу Загальних зборів засновників Концерну № 18 від 25.10.2007 року та Протоколу Загальних зборів засновників Концерну № 19 від 14.11.2007 року, було укладено Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Петровою CM. і зареєстровано в реєстрі за № у-744. За вказаним іпотечним договором Концерн Київоблагробуд передав в іпотеку АБ АвтоЗАЗбанк нежитлові приміщення, розташовані по вул. Антонова Авіаконструктора, в буд. 5 літ. А в м. Києві.

Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства (ч. 1, ч. З ст. 237 ЦК України).

Отже, представник на підставі виданої йому довіреності набуває права у строк передбачений довіреністю вчиняти від імені довірителя дії, перелік яких визначено у довіреності.

Колегією суддів встановлено, що представником відповідача-1 було надано довіреність від 12.11.2007 № 12/11-2007, на підставі якої діяв представник ТОВ Топінвест , ОСОБА_2, на загальних зборах засновників Концерну Київоблагробуд 14.11.2007 р.

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку про відсутність підстав для визнання недійсними рішення загальних зборів учасників Концерну "Київоблагробуд", оформлені протоколом загальних зборів учасників Концерну "Київоблагробуд" від 14.11.2007 р. № 19. та визнання недійсним іпотечного договору від 11.12.2007 p., укладеного між Концерном "Київоблагробуд" та Акціонерним банком "АвтоЗАЗбанк", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу - Петровою CM. та зареєстрованого в реєстрі за № у-745, а тому рішення Господарського суду м. Києва від 13.04.2011 р. підлягає скасування з прийняттям нового рішення про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "ТОПІНВЕСТ" у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши всі обставини та матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що при прийнятті оскаржуваної Ухвали судом першої інстанції не було враховано норми ст.ст. 1, 12 ГПК України.

Так, згідно із ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

У відповідності до п.4 ч. 1 ст.12 Господарського процесуального кодексу України, до компетенції господарських судів віднесені справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Згідно з ч. 1 ст. 118 Господарського кодексу України, об'єднанням підприємств є господарська організація, утворена у складі двох або більше підприємств з метою координації їх виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.

Відповідно до ч. 4 ст. 118 ГК України, об'єднання підприємств є юридичною особою.

Відповідно до ч.1,4 ст. 120 ГК України господарські об'єднання утворюються як асоціації, корпорації, консорціуми, концерни, інші об'єднання підприємств, передбачені законом. Концерном визнається статутне об'єднання підприємств, а також інших організацій, на основі їх фінансової залежності від одного або групи учасників об'єднання, з централізацією функцій науково-технічного і виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної та іншої діяльності. Учасники концерну наділяють його частиною своїх повноважень, у тому числі правом представляти їх інтереси у відносинах з органами влади, іншими підприємствами та організаціями. Учасники концерну не можуть бути одночасно учасниками іншого концерну.

Відповідно до п. 3.1. Статуту відповідача-1 Концерн є юридичною особою приватного права з усіма правами та обов'язками, які не суперечить чинному законодавству України та Статуту, наділений чинним законодавством правоздатністю і дієздатністю в повному обсязі.

Відповідно до п. 3.2. Статуту відповідача-1 Концерн має діяти у відповідності з чинним законодавством України та за аналогією закону, окремо за законодавством про господарські товариства, а також цим Статутом.

Відтак, у зв'язку з відсутністю в ГК України норм, які регламентують порядок створення та діяльності об'єднань підприємств, Концерн був створений за аналогією законодавства про господарські товариства. Статут Концерну, регулюючи діяльність Концерну, встановив корпоративні права учасників Концерну, зокрема право: 1) брати участь в управлінні Концерном шляхом постійної участі в роботі загальних зборів засновників; 2) одержувати частину прибутку від діяльності Концерну; 3) добровільно вийти у встановленому порядку з Концерну; 4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі Концерну; 5) одержувати інформацію про діяльність Концерну та інші.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав. Отже, відповідно до зазначених приписів законодавства, суб'єктом корпоративних прав щодо Концерну є його учасник (засновник). Відтак, особа стає носієм корпоративних прав з моменту набуття права власності на частку в статутному капіталі Концерну.

Виходячи з положень наведених норм, господарському суду підвідомчі корпоративні спори між учасниками Концерну та між учасником і Концерном, але в той же час, спір у даній справі стосується визнання недійсними договору, яким в іпотеку Банку передано майно Концерну.

В рішенні Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 у справі № 1-10/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) вказано, що поняття "охоронюваний законом інтерес" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, який зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення потреб, які не суперечать законодавству, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності тощо.

Відповідно до вказаного рішення Конституційного Суду України легітимні інтереси Концерну формуються його вищими органами - Загальними зборами (ст. 7 Статуту), Виконавчим органом (ст. 8 Статуту) і захищаються в суді не окремим учасником, індивідуальні інтереси якого можуть суперечити як інтересам інших учасників, так і законним інтересам усього Концерну. Учасник може захищати свої безпосередні права чи охоронювані законом інтереси (які не є тотожним інтересу Концерну в цілому) шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим Концерном, учасником якого він є, органами чи іншими учасниками цього Концерну.

При цьому, до складу повноважень учасника Концерну, згідно з Статутом Концерну, при реалізації своїх корпоративних прав не відноситься право визнавати недійсними правочини, що були укладені самим Концерном, крім випадків, коли він уповноважений на це Концерном, або якщо таке право надається йому статутом Концерну. Учасник є лише власником часки в статутному капіталі Концерну та не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, учасником якої він є.

У пункті 51 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" роз'яснено, що законом не передбачено право акціонера (учасника) господарського товариства звертатися до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів товариства поза відносинами представництва. З цієї підстави господарським судам належить відмовляти акціонерам (учасникам) господарського товариства в задоволенні позовів про укладення, зміну, розірвання чи визнання недійсними договорів та інших правочинів, вчинених господарським товариством.

Враховуючи, що законом не передбачено право учасника господарської організації -Концерну звертатися до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів Концерну поза відносинами представництва, то вимога такого учасника щодо визнання недійсним договору іпотеки, укладеного Концерном, є такою, що не підлягає розгляду господарськими судами та, відповідно, задоволенню.

Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Оскільки ухвала суду першої інстанції прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають істотне значення для перегляду справи за ново виявленими обставинами, з порушенням норм процесуального права, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства Банк Кіпру підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду м. Києва від 27.06.2012 року у справі № 6/354-59/51 про відмову у перегляді рішення Господарського суду м. Києва від 13.04.2011 року у справі № 6/354-59/51 - скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про задоволення заяви Публічного акціонерного товариства Банк Кіпру про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду м. Києва від 13.04.2011 року у справі № 6/354-59/51, скасування рішення Господарського суду м. Києва від 13.04.2011 року у справі № 6/354-59/51 за нововиявленими обставинами.

Зважаючи на задоволення заяви Публічного акціонерного товариства Банк Кіпру про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду м. Києва від 13.04.2011 року у справі № 6/354-59/51, відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання заяви покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 99, 103-105, 112-114 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Банк Кіпру" на Ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.06.2012 у справі № 6/354-59/51 задовольнити.

2. Скасувати Ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.06.2012 у справі №6/354-59/51.

3. Заяву Публічного акціонерного товариства "Банк Кіпру" про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2011 р. у справі № 6/354-59/51 за нововиявленими обставинами задовольнити повністю.

4. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2011 р. у справі № 6/354-59/51 скасувати та прийняти нове Рішення у справі, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "ТОПІНВЕСТ" у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Топінвест (01042, м. Київ, вул. П.Лумумби, 15, код ЄДРПОУ 34047565) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Кіпру" (03035, м. Київ, вул. Урицього, 45, код ЄДРПОУ 19358784) 536,50 грн. (п'ятсот тридцять шість гривень 50 коп.) судового збору за розгляд апеляційної скарги.

5. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду м. Києва.

6. Матеріали справи №6/354-59/51 повернути до Господарського суду м. Києва.

7. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Тищенко О.В.

Судді Чорна Л.В.

Смірнова Л.Г.