Постанова

від 24.04.2015 по справі 826/7200/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24 квітня 2015 року 14 год. 15 хв. № 826/7200/15

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишин В.М. розглянув у порядку письмового провадження подання державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві до товариства з обмеженою відповідальністю "Тонус-Н" про стягнення коштів за податковим боргом.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У канцелярії Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) 22 квітня 2015 року о 14 год. 26 хв. зареєстровано подання державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі - заявник, ДПІ у Солом'янському районі) до товариства з обмеженою відповідальністю "Тонус-Н" (далі - платник податків, ТОВ "Тонус-Н") про стягнення із платника податків коштів за податковим боргом у загальному розмірі 22643916,20 грн.

Ухвалою суду від 23 квітня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/7200/15 (далі - справа), яку призначено до розгляду у судовому засіданні 24 квітня 2015 року о 09 год. 30 хв.

Присутня у судовому засіданні 24 квітня 2015 року представник заявника підтримала подання та просила задовольнити його повністю.

Представник платника податків у судове засідання 24 квітня 2015 року не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи платник податків, відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), повідомлений своєчасно та належним чином, заява про розгляд справи за відсутності його представника до суду не надійшла.

Заперечення проти подання та будь-які докази на їх обґрунтування від платника податків до суду не надійшли.

Згідно з абзацом 3 ч. 8 ст. 183-3 КАС України, неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у судовому засіданні 24 квітня 2015 року судом, відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС України, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

До суду 24 квітня 2015 року, після судового засідання, представником заявника подано додаткові письмові докази, які судом долучено до матеріалів справи для врахування при прийнятті у справі судового рішення по суті.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Заявником у період із 27 листопада 2009 року по 15 січня 2010 року проведено перевірку платника податків, за результатами якої 22 січня 2010 року складено акт № 797/23-08/32373185 про результати планової виїзної перевірки платника податків з питань дотримання вимог податкового законодавства за період із 01 липня 2006 року по 30 червня 2009 року, валютного та іншого законодавства за період із 07 березня 2003 року по 30 червня 2009 року.

На підставі вказаного акту перевірки, заявником прийнято податкові повідомлення-рішення: від 01 лютого 2010 року № 000352308/0, яким платнику податків визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 11321868,00 грн. за основним платежем та у розмірі 11321868,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); від 04 лютого 2014 року № 0000112309/0, яким платнику податків визначено грошове зобов'язання з комунального податку у розмірі 10,20 грн. за основним платежем та у розмірі 170,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (далі - повідомлення-рішення).

Повідомлення-рішення платником податків оскаржено у судовому порядку.

Зокрема, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2013 року у справі № 2а-8252/11/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2013 року, відмовлено повністю у задоволенні позову ТОВ "Тонус-Н" до ДПІ у Солом'янському районі про визнання протиправними та скасування повідомлень-рішень.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09 грудня 2014 року у справі № 2а-8252/11/2670 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2013 року залишено без змін.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 5 ст. 254 КАС України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З урахуванням вище викладеного, суд зазначає, що грошові зобов'язання, визначені повідомленнями-рішеннями, є узгодженими.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України (далі - ПК України), у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Однак, доказів сплати у встановлені законом строки грошових зобов'язань, визначених повідомленнями-рішеннями, платник податків суду не надав.

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Тобто, грошові зобов'язання, які є узгодженими та не погашеними платником податків протягом граничного строку, відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, визнаються податковим боргом.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення..

Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Суд також зазначає, що податкову вимогу від 19 лютого 2015 року № 831-23, згідно з якою, загальна сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 18 лютого 2015 року складала 22644469,64 грн., заявником направлено на адресу платника податків засобами поштового зв'язку 20 лютого 2015 року, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Доказів оскарження податкової вимоги в адміністративному та/або судовому порядку платник податків суду не надав.

Суд звертає увагу, що нормами ПК України передбачено направлення платнику податків лише першої податкової вимоги при наявності у нього податкового боргу.

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що заявником 19 лютого 2015 року прийнято рішення № 234/26-58-23-01-23 про опис майна у податкову заставу.

Відповідно до пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих обставин суд прийшов до висновку, що подання державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві до товариства з обмеженою відповідальністю "Тонус-Н" про стягнення коштів за податковим боргом є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають

Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 128, 158-163, 167, 183-3 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Подання задовольнити повністю.

2. Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю "Тонус-Н" (код ЄДРПОУ 32373185, місцезнаходження: 03048, місто Київ, вулиця Івана Пулюя, 5) податковий борг:

- з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 22643736,00 грн. (Двадцять два мільйони шістсот сорок три тисячі сімсот тридцять шість гривень 00 копійок) на рахунок 31118009700010 в ГУ ДКСУ у місті Києві, МФО 820019, одержувач УДКСУ у Солом'янському районі міста Києва, код ЄДРПОУ 38050812, код платежу 11021000;

- з комунального податку у розмірі 180,20 грн. (Сто вісімдесят гривень двадцять копійок) на рахунок 33212828700010 в ГУ ДКСУ у місті Києві, МФО 820019, одержувач УДКСУ у Солом'янському районі міста Києва, код ЄДРПОУ 38050812, код платежу 16010200.

3. Постанова підлягає негайному виконанню згідно з ч. 8 ст. 183-3 КАС України.

Копії постанови направити (вручити) заявнику та платнику податків (їх уповноваженим представникам), роз'яснивши, що відповідно до ч. 10 ст. 183-3 КАС України, апеляційний перегляд постанови суду першої інстанції здійснюється за загальною процедурою.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин