Рішення

від 03.08.2009 по справі 56/113-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

56/113-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2009 р.                                                            Справа № 56/113-09

вх. № 4107/4-56

Суддя господарського суду Кухар Н.М. 

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Жуков Д.О. (довіреність б/н від 15.06.2009р.);

 відповідача - не з'явився;

розглянувши справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Дока Україна Т.О.В.", м. Київ  

до  Закритого акціонерного товариства "Альянс-Агро", м.Харків  

про стягнення 747333,01 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Дока Україна Т.О.В." (м.Київ) звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача - Закритого акціонерного товариства "Альянс-Агро" (м.Харків) 747333,01 грн. заборгованості за Договором оренди № 7.282 від 20.12.2007р., у тому числі: 601457,90 грн. основного боргу; 69104,13 грн. інфляційних втрат; 63378,22 грн. пені; 13392,76 грн. - 3% річних. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

31.07.2009р. відповідач надав через канцелярію суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги в частині основного боргу в розмірі 601457,90 грн. за Договором оренди № 7.282 від 20.12.2007р. визнає , просить надати можливість провести остаточний розрахунок до кінця 4 кварталу 2009 року, зменшити розмір штрафних санкцій та надати можливість підписати з позивачем мирову угоду з метою добровільного врегулювання спору у справі.

Наданий відповідачем відзив разом з доданими до нього документами долучено судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні представник позивача підтримує заявлені позовні вимоги у повному розмірі та проти укладення з відповідачем мирової угоди заперечує, оскільки у позивача було достатньо часу для добровільної сплати боргу або врегулювання спору мирним шляхом.

Враховуючи заперечення позивача, суд не вбачає підстав для задоволення клопотань відповідача, заявлених у відзиві, як необґрунтованих.

Відповідач у судове засідання не з'явився; про причину неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

20.12.2007р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір оренди майна (оперативної оренди) № 7.282., відповідно до умов якого позивач прийняв на себе зобов'язання надати відповідачу у тимчасове платне користування елементи опалубки згідно додатків до Договору, а відповідач взяв на себе зобов'язання прийняти зазначене майно та своєчасно здійснювати оплату орендних платежів.

Пунктом 4.4. Договору передбачено, що документом, який засвідчує факт та обсяг передачі майна відповідачу є відповідна накладна та/або акт прийому-передачі, що підписуються представниками обох сторін. Факт отримання відповідачем відповідних елементів опалубки підтверджується наступними накладними на переміщення:

- накладна на переміщення № ДК-0000463 від 31.01.2008р.;

- накладна на переміщення № ДК-0000464 від 31.01.2008р.;

- накладна на переміщення № ДК-0001080 від 21.02.2008р.;

- накладна на переміщення № ДК-0001658 від 14.03.2008р.;

- накладна на переміщення № ДК-0001659 від 14.03.2008р.;

- накладна на переміщення № ДК-0001790 від 19.03.2008р.;

- накладна на переміщення № ДК-0002000 від 26.03.2008р.;

- накладна на переміщення № ДК-0002020 від 26.03.2008р.;

- накладна на переміщення № ДК-0002443 від 11.04.2008р.;

- накладна на переміщення № ДК-0002452 від 11.04.2008р.

Відповідно до п. 3.6. Договору, орендна плата, незалежно від її розміру, щомісяця перераховується відповідачем на поточний рахунок позивача з урахуванням фактичної кількості майна, що перебуває в орендному користуванні, при цьому 50% від загальної орендної плати на місяць, відповідач зобов'язаний сплачувати шляхом передплати до 3-го числа кожного відповідного місяця оренди, а решту - до останнього дня кожного відповідного місяця користування майном.

Розмір орендної плати, що підлягає сплаті за кожен місяць оренди визначався у відповідних Актах наданих послуг по оренді майна, які підписувалися уповноваженими представниками сторін. Так, за період оренди майна по Договору було складено наступні Акти наданих послуг по оренді майна:

- Акт наданих послуг по оренді майна № 0000000222 від 29.02.2008р.;

- Акт наданих послуг по оренді майна № 0000000456 від 31.03.2008р.;

- Акт наданих послуг по оренді майна № ДК-0000713 від 30.04.2008р.;

- Акт наданих послуг по оренді майна № ДК-0000960 від 31.05.2008р.;

- Акт наданих послуг по оренді майна № ДК-0001184 від 30.06.2008р.;

- Акт наданих послуг по оренді майна № ДК-0001434 від 31.07.2008р.;

- Акт наданих послуг по оренді майна № ДК-0001683 від 31.08.2008р.;

- Акт наданих послуг по оренді майна № ДК-0001939 від 30.09.2008р.;

- Акт наданих послуг по оренді майна № ДК-0002193 від 31.10.2008р.;

- Акт наданих послуг по оренді майна № 0000000145 від 31.01.2009р.;

- Акт наданих послуг по оренді майна № 0000000168 від 28.02.2009р.;

- Акт наданих послуг по оренді майна № 0000000323 від 31.03.2009р.

Відповідно до п. 10.1. Договору, строк дії Договору закінчився 30.04.2008р. Проте, після закінчення строку дії Договору відповідач продовжив користуватися майном, а позивач не заперечував проти цього. Тому, відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем не було належним чином виконано свої зобов'язання щодо сплати орендних платежів за Договором. Зокрема, за користування майном за Договором відповідач сплатив лише суму у розмірі 125055,87 грн., тоді як загальна сума нарахованої орендної плати за цей період повинна становити 726513,77 грн.

Таким чином, відповідач порушив свої зобов'язання щодо внесення орендної плати за Договором та створив заборгованість перед позивачем, яка становить 601457,90 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до п. 8.2. Договору, орендодавець має право стягнути з орендаря пеню від суми заборгованості по орендним платежам, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період такого порушення за кожен день прострочення.

Позивачем нарахована пеня у розмірі 63378,22 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних з простроченої суми, якщо законом чи договором не встановлений інший розмір процентів.

За розрахунком позивача розмір інфляційних витрат, які підлягають стягненню з відповідача, становить 69104,13 грн., 3% річних - 13392,76 грн.

Отже, загальна сума заборгованості відповідача становить 747333,01 грн., у тому числі: 601457,90 грн. - основний борг; 69104,13 грн. - інфляційні витрати; 13392,76 грн. - 3% річних та 63378,22 грн. - пеня.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються.

          На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач суму основного боргу визнає та не надав обґрунтованих заперечень проти стягнення штрафних санкцій, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Дока Україна Т.О.В." обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями  6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями  526, 530, 611, 625 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -   

ВИРІШИВ:

У задоволенні клопотань відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій та надання можливості підписати з позивачем мирову угоду з метою добровільного врегулювання спору  відмовити.

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Альянс-Агро" (61082, м.Харків, пр.Московський, 144; код ЄДРПОУ: 22688250; п/р 26006302184 в АКБ "Меркурій", м.Харків, МФО 351663) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дока Україна Т.О.В." (04210, м.Київ, пр.Героїв Сталінграда, 20-а; код ЄДРПОУ: 30530955; п/р 2600515493 в ВАТ "Райффайзен Банк" м.Київ, МФО 300335) - 601457,90 грн. основного боргу; 69104,13 грн. інфляційних втрат; 63378,22 грн. пені; 13392,76 грн. - 3% річних; 7473,33 грн. витрат з оплати державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                            Кухар Н.М.

Повний текст рішення підписано "10" серпня 2009 року.