Рішення

від 03.08.2009 по справі 19/118

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/118

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.09                                                                                 Справа № 19/118

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Качановської О.А., розглянув матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю „Східенерго” в особі структурної одиниці „Луганська ТЕС”, м.Щастя Луганської області

до Приватного підприємства „Сенатор”, м.Щастя Луганської області

про стягнення 6910 грн. 53 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача – Чернуха Є.В., довіреність № 2 від 08.01.2009;

від відповідача –представник не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Обставини  справи: заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором від 10.11.2006 № 101006-7Л25/5.4.13.67/105 у сумі 3650,81 грн., інфляційні у сумі 154,33 грн., 3% річних у розмірі 27,22 грн., пеню у розмірі 3078,17 грн.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Східенерго” в особі структурної одиниці „Луганська ТЕС” (позивачем) та Приватним підприємством „Сенатор” (відповідачем) 10.11.2006 був укладений договір на надання послуг централізованого опалення та постачання теплової енергії в гарячій воді               № 101006-7Л25/5.4.13.67/105 (далі –договір), за умовами якого позивач –Виконавець, зобов'язався надати споживачу своєчасно та відповідної якості послуги централізованого опалення, постачання тепловою енергією в гарячій воді, а відповідач - Споживач, зобов'язався своєчасно здійснювати оплату за надані послуги, за встановленими договором цінами та в строки, на умовах договору.

В п.2.3 договору сторони домовились, що облік споживання теплової енергії здійснюється за приборами обліку, а при їх відсутності –розрахунковим шляхом.

Відповідно до п.3.1 договору розрахунок за надання послуг здійснюється споживачем на підставі виставленого виконавцем рахунка, шляхом авансового перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця до 20 числа поточного місяця у розмірі суми послуг, які надавались в попередньому розрахунковому періоді. Остаточний розрахунок здійснюється 10 числа місяця наступного за звітним, за фактичні надані послуги. У випадку перевищення суми авансового платежу за звітний місяць з порівнянням з фактичною сумою отриманих послуг, залишок суми авансового платежу зараховується в рахунок авансового платежу за поточний місяць, що зазначається у відповідному рахунку виконавця на цей місяць.

Як вбачається з п.4.2.1 договору споживач зобов'язаний оплачувати послуги у встановлені договором строки та в строк до 05 числа кожного місяця передати виконавцю підписаний та оформлений зі своєї сторони акт приймання-передачі послуг. У випадку не повернення вказаного акту у встановлений строк, споживач зобов'язаний оплатити комунальні послуги у повному обсязі (п.4.2.12).

На виконання умов договору позивач здійснив поставку обумовленої сторонами продукції та виставив рахунки на загальну суму 3650,81 грн. (січень 2009-березень 2009), про що свідчать підписи уповноваженої особи відповідача в „Переліках споживачів теплової енергії, які є в договірних відносинах з позивачем” (а.с.15-18).

Станом на 01.05.2009 відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 3650,81 грн.

Згідно п.4.3.1 виконавець має право нараховувати у випадку несвоєчасного внесення споживачем плати за надані послуги пеню у розмірі, встановленому законом та договором.

За порушення строків оплати, передбачених п.3.1 договору, споживач сплачує пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, але не більш 100% від загальної суми боргу, згідно Закону України „Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення оплати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових  територій” № 686-ХІV від 20.05.1999 (п.5.2).

За неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором позивач нарахував пеню у сумі 3078,17 грн.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Отже 3% річних від суми заборгованості складає 27,22 грн., а сума інфляційних витрат складає 154,33 грн.

У зв'язку з тим, що відповідач порушив зобов'язання за договором, а саме не сплатив суму боргу у добровільному порядку, позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 02.06.2009 було порушено провадження по справі.

Розгляд справи неодноразово відкладався у зв'язку з неприбуттям відповідача у судові засідання.

10.07.2009 позивач здав до канцелярії суду клопотання про зміну підстав та збільшення суми позовних вимог № б/н від 10.07.2009, в якій він зазначив, що при здійсненні звірення розрахунків виявились неоплаченими рахунки за листопад 2008 року на суму 780,92 грн.; за грудень 2008 року на суму 1838,02 грн.; за лютий 2009 року на суму 982,38 грн.; за березень 2009 року на суму 701,70 грн.; за квітень 2009 року на суму 672,28 грн. –на загальну суму 4974,38 грн.

Відповідач здійснив часткову оплату та станом на 01.07.2009 сума заборгованості складає 4323,09 грн.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України позивач нарахував на суму заборгованості інфляційні витрати –85,83 грн., 3% річних –44,64 грн. та згідно з п.5.2 пеню –4323,09 грн.  

Дане клопотання було задоволено судом, оскільки це право позивача передбачене ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

Тобто справа розглядається з урахуванням задоволеного клопотання.

Відповідач знову не скористався наданим йому правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного  представника у судовому засіданні, хоча був належним чином повідомлений про час і місце проведення розгляду справи, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п.19) ... дана відмітка, за умови, що її оформлено  відповідно до вимог п.3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на час розгляду справи.

Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, а ненадання відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.

Відповідач позов не оспорив, доказів перерахування заборгованості не надав.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 Господарського  процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах  звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами ст.173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто –неналежне виконання.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

З вищенаведеного вбачається, що на виконання умов договору                      № 101006-7Л25/5.4.13.67/105 від 10.11.2006 позивачем були надані відповідачу послуги з постачання теплової енергії, які останній в свою чергу своєчасно не оплатив.

У зв'язку з невиконанням своїх зобов'язань, за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 4323,09 грн., яка підтверджена матеріалами справи та не оспорена відповідачем.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.

У даному випадку позивачем правомірно нараховані 3% річних у сумі 44,64 грн. за період з 10.12.2008 по 01.07.2009).

Як вбачається із розрахунку інфляційних витрат позивач помилково зазначив період з 10.12.2008 по 01.07.2009 фактично нарахувавши індекс інфляції по кожному рахунку за поточний місяць, тобто заявлена до стягнення сума інфляційних нарахувань, яка підлягає до стягнення складає 85,83 грн.

Згідно ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань” № 543/96-ВР від 22.11.1996 розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період , за який сплачується пеня.

Виходячи з викладеного сума пені, яка підлягає до стягнення складає 354,31 грн., виходячи з розрахунку:

128,71х24%х203/365=17,18 грн.

1838,02х24%х172/365=207,87 грн.

982,38х24%х112/365=72,35 грн.

701,70х24%х81/365=37,37 грн.

672,28х24%х51/365=22,54 грн.

За вказаних обставин вимоги позивача за позовом підлягають до задоволення частково.

Відповідно до ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Згідно ст.85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 03.08.2009 за згодою представника позивача були оголошені  вступна та резолютивна частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 22, 33-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Сенатор”, м.Луганськ, вул.3-я Донецька, б.100”а”, код 24192375 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Східенерго” (м.Донецьк, бул.Шевченка, б.11, код 31831942) в особі структурної одиниці „Луганська ТЕС”, м.Луганськ, м.Щастя, вул.Гагаріна, б.1„0”, код 26174683, заборгованість за договором                                                       № 101006-7Л25/5.4.13.67/105 від 10.11.2006 у сумі 4323 грн. 09 коп., інфляційні нарахування у сумі 85 грн. 83 коп., 3% річних –44 грн. 64 коп., пеню в сумі 354 грн. 31 коп., державне мито у сумі 55 грн. 88 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 171 грн. 20 коп., видати наказ.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 10.08.2009.

Суддя                                                                                      Т.В.Косенко

Помічник судді                                                                                С.А.Кулешова