Рішення

від 05.08.2009 по справі 13/113-09-3381

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/113-09-3381

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" серпня 2009 р.Справа  № 13/113-09-3381

        За позовом  Малого приватного підприємства "ЕКОФІЛЬТР"

до відповідача  Комунального підприємства "ДОБРОБУТ-3"  

про стягнення 19113,98 грн.

                                                                                                            Суддя  Панченко О.Л.

                                                              Представники:

від позивача      Затильний В.П.

від відповідача  Стойков М.І., Бахчиванжи І.Ф.

По справі оголошена перерва до 05.08.2009р. згідно зі ст. 77 ГПК України.

Суть спору: Позивач звернувся до суду з позовом та уточненням до нього, в якому просить стягнути з відповідача збитки у сумі 19113,98 грн.

Відповідач позов не визнає на підставах, викладених у відзиві на позов.

                                                         Беручи  до  уваги,  що:

Відповідно до договору по наданню послуг по водопостачанню від 30.07.2007р. комунальне підприємство "ДОБРОБУТ-3" зобов'язалося надавати позивачу послуги по постачанню питної води, якість якої відповідає вимогам Держстандарту України та Міністерства охорони здоров'я України з відхиленням від стандарту в межах встановленого ліміту, а мале приватне підприємство "ЕКОФІЛЬТР" –вчасно вносити сплату за надані послуги. Відповідно до п. 6.2 зазначеного договору він може бути розірваний достроково в разі згоди сторін, порушення позивачем умов даного договору, відсутності у позивача водоміру, вчинення позивачем будь-яких несанкціонованих дій на відрізку між водоміром і водопровідною мережею відповідача, неконтрольованого відбору води з водопроводу відповідача. Посилаючись на порушення відповідачем умов п. 6.2 договору по наданню послуг по водопостачанню від 30.07.2007р. в частині одностороннього припинення постачання питної води на базу відпочинку „Райдуга”, позивач просить стягнути з відповідача збитки в сумі 19113,98 грн.

Згідно зі ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті  порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа  зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).  Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Крім того, відповідно до вимог ст. 224 Господарського кодексу України, які кореспондуються з вимогами ст. 22 Цивільного кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Враховуючи наведене, розмір шкоди –це один з обов'язкових елементів правопорушення, при наявності якого виникають підстави для покладання на винну особу відповідальності у вигляді відшкодування майнової шкоди.

При цьому, стягненню підлягає не будь-яка шкода, а тільки та, яка об'єктивно пов'язана з протиправною поведінкою винної особи (реальні збитки та упущена вигода).

В обґрунтування позовних вимог мале приватне підприємство "ЕКОФІЛЬТР" посилається на те, що після припинення постачання питної води на базу відпочинку „Райдуга” відповідачем, позивачем було укладено договір з іншим контрагентом –КП „БДВК” на водопостачання питної води на базу відпочинку „Райдуга”. При цьому, позивачем згідно з Тимчасовою методикою визначення розміру шкоди (збитків), заподіяних порушенням господарських договорів, було розраховано суму збитків, яка складається з різниці між фактичною вартістю послуг по наданню питної води КП „БДВК” і відповідачем та дорівнює 746,48 грн. Зазначені позивачем збитки у розмірі 746,48 грн. стягненню не підлягають, тому що вони не доведені та не підтверджені матеріалами справи.

Крім того, позивач посилається на те, що ним був здійснений авансовий платіж комунальному підприємству "ДОБРОБУТ-3" за воду в сумі 1900,80 грн. Однак, в наданій позивачем до суду квитанції до прибуткового касового ордера № 1114 не зазначено, що це був  авансовий платіж, доказів здійснення авансового платежу за воду в сумі 1900,80 грн. позивачем до суду не надано, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.

Позивач в обґрунтування позовних вимог також посилається на те, що за період пошуку іншого постачальника питної води необхідно було утримувати на базі відпочинку „Райдуга” обслуговуючий персонал (харчування) та виплачувати працівникам заробітну плату. Відповідно до наказів та кошторисів, які є в матеріалах справи, позивачем було розраховано суму збитків по заробітній платі працівників бази відпочинку „Райдуга” за 13 днів, тобто за період пошуку іншого постачальника питної води, яка складає 4116,70 грн., а також суму затрат на утримання (харчування) працівників бази відпочинку „Райдуга”, яка складає 12350 грн. Однак, позивачем не доведено, що зазначені збитки об'єктивно пов'язані з протиправною поведінкою відповідача, тому стягненню не підлягають.          

Враховуючи наведене, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача збитків у сумі 19113,98 грн.

                              Керуючись   ст. ст. 49, 77, 82, 84, 85  ГПК  України, суд

                                                                       ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної  сили згідно зі ст. 85 ГПК України.

Рішення  підписано  10.08.2009р. відповідно  до  ст. 85 ГПК  України.

Суддя                                                                                       Панченко О.Л.