Постанова

від 11.08.2009 по справі 3/52-09-1520

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

3/52-09-1520

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"11" серпня 2009 р. Справа № 3/52-09-1520

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Савицького Я.Ф.                    

                   Суддів:  Гладишевої Т.Я.

                                  Лавренюк О.Т.

при секретарях судового засідання Кубік О.В.,Лисіній О.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 30.06.2009 р.

від позивача: Паровченко М.А., довіреність №04/23 від 14.03.2009р.;

                    Кононенко Я.О., довіреність №04/40 від 26.06.2009р.;

від відповідача: не з'явилися;

за участю представників сторін в судовому засіданні від 14.07.2009 р.

від позивача: Паровченко М.А., довіреність №04/23 від 14.03.2009р.;

                    Кононенко Я.О., довіреність №04/40 від 26.06.2009р.;

від відповідача: Жебрицька Т.В., довіреність №114 від 13.07.2009р.;

за участю представників сторін в судових засіданнях від 04.08.2009р. та 11.08.2009р.

від позивача: не з'явилися;

від відповідача: Жебрицька Т.В., довіреність №114 від 13.07.2009р.;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Авто-Сіті”

на рішення господарського суду Одеської області

від 20 травня 2009 року

по справі №3/52-09-1520

За позовом: Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донелектроавтотранс”

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Авто-Сіті”

про стягнення 7658191,78 грн.

          Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального Кодексу.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд апеляційної скарги відкладений на 14.07.2009р., в судовому засіданні, яке відбулося 14.07.2009р., оголошено перерву до 04.08.2009р. та 11.08.2009р..

В судовому засіданні 11.08.2009р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови

В с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Одеської області від 20.05.2009р. по справі №3/52-09-1520 (суддя Д'яченко Т.Г. ) задоволено позов ККП Донецької міської ради „Донелектроавтотранс” до ТОВ „Авто-Сіті” про стягнення 7658191,78 грн.: стягнуто з відповідача на користь позивача 7000000 грн. суму передплати, 658191,78 грн. – пені, 25500 грн. –державного мита та 118 грн. на ІТЗ судового процесу, з посиланням на те, що: 1) як вбачається з матеріалів справи, умови договору №5-Т від 06.06.2008р. відповідачем не виконані в строки та в порядку, передбаченим договором, а отже у позивача виникло законне право на повернення суми попередньої оплати, яке ним реалізовано в рамках судового спору; 2) за несвоєчасне виконання зобов'язання п. 7.1 договору передбачено нарахування пені, суд перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем пені в сумі 658191,78 грн., вважає його вірним та таким, що підлягає задоволенню.  

Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернулося ТОВ „Авто-Сіті” з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області по справі №3/52-09-1520 від 20.05.2009р., постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог про стягнення суми передплати у розмірі 7000000 грн. відмовити, а суму пені - зменшити, мотивуючи це тим, що: 1) в порушення умов договору тільки 29.09.2008р. позивачем було перераховано суму передплати на рахунок ТОВ „Авто-Сіті” у „Промінвестбанку”, на той період в Промінвестбанку був кризовий стан та видача грошей була заблокована, тільки у листопаді 2008 року відповідач зміг закупити валюту та направити її заводу –виробнику; 2) в судовому засіданні 06.05.2009р. відповідачем були надані докази виготовлення автобусів та відправки їх на адресу відповідача заводом-виробником, але дійсно у номері моделі автобусу заводом-виробником були замінені дві цифри із-за вимог до якості та надійності техніки Європейського сертифікаційного центру, і вона стосувалася заміни фар та скла, що підтверджується заводом-виробником на адресу відповідача, а тому висновок суду про поставку автобусів позивачу, які не відповідають умовам договору є необгрунтованим; 3) крім того, умовами договору не передбачено повернення суми попередньої оплати; 4) при задоволенні позовних вимог щодо нарахування пені слід звернути увагу на те, що при підписанні договору позивач був змушений включити до нього вимогу про поставку протягом 90 календарних днів згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №1404 від 09.10.2006р. „Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти”, згідно зі ст. 233 Господарського кодексу України суд має можливість зменшити розмір штрафних санкцій, в даному випадку сума пені значно перевищує збитки позивача і тому вона може бути зменшена.

30.06.2009р. до Одеського апеляційного господарського суду від ККП Донецької міської ради „Донелектроавтотранс” надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить рішення господарського суду Одеської області залишити без змін, оскільки воно відповідає обставинам справи та чинному законодавству, а апеляційній скарги –без задоволення.

14.07.2009р. до Одеського апеляційного господарського суду від ТОВ „Авто-Сіті” надійшло лопотання про надання можливості узгодити з позивачем розгляд скарги у більш тривалий час.

Дослідивши заявлене ТОВ „Авто-Сіті” клопотання, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову у його задоволенні, оскільки нормами чинного процесуального законодавства не передбачено повноважень суду щодо надання можливості узгодити з позивачем розгляд скарги у більш тривалий час, продовження строку розгляду справи у більш тривалий час можливо лише за згодою сторін на підставі їх вільного волевиявлення.

10.08.2009р. ТОВ „Авто-Сіті” подало до Одеського апеляційного господарського суду клопотання про відстрочення виконання рішення по справі, оскільки товариству необхідний час для реалізації автобусів, придбаних за договором.  

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ТОВ „Авто-Сіті”, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ухвали, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а змінену апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а, з огляду на таке.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду встановила, що 06.06.2008р. між ККП Донецької міської ради „Донелектроавтотранс” (покупець) та ТОВ „Авто-Сіті” (продавець) укладено договір купівлі-продажу №5-т, відповідно до умов якого продавець бере на себе зобов'язання передати у власність покупця автобуси King Long XMQ 6122 G (товар) у кількості десяти одиниць, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах договору.

Пунктами 2.1 –2.4 вказаного договору встановлено, що продавець здійснює постачання товару в кількості, за цінами, які вказані у специфікації (додатку №1 до договору) та тільки при умові отримання письмових замовлень від покупця, при отриманні письмових замовлень від покупця товар має бути поставлений впродовж 90 календарних днів з моменту їх відправки продавцю, але не більше ніж 90 календарних днів з моменту здійснення передплати покупцем, згідно з постановою №1404 від 09.10.2006р.. Продавець разом з товаром передає покупцеві рахунок-фактуру, товарно-транспортну накладну, податкову накладну, акт прийому –передачі. Товар поставляється на умовах СІР відповідно до офіційних правил тлумачення торгівельних термінів Інкотермс 2000, виданих міжнародною торговою палатою під №560 від 01.01.2000р., за адресою : м. Донецьк, вул. Югославська, 36-в.

Пунктами 5.1.-5.4 договору сторони встановили, що ціна одиниці товару, що поставляється за даним договором складає 833333,33 грн., ПДВ –20% - 166666,67 грн., всього 1000000 грн., загальна вартість товару становить 10000000 грн., покупець при цьому здійснює часткову передплату у розмірі 70% вартості кожної одиниці товару на підставі постанови Кабінету Міністрів України №1404 від 09.10.2006р. згідно з рахунками продавця.

На виконання умов договору 25.09.2008р. ККП Донецької міської ради „Донелектроавтотранс” звернулось до ТОВ „Авто-Сіті” з письмовою заявкою на поставку 10 автобусів Кіng Long XMQ 6122 G, яка отримана представником ТОВ „Авто-Сіті” 30.09.2008р., що вбачається з відмітки на копії поштового повідомлення про вручення поштового відправлення.

Платіжним дорученням №324 від 29.09.2008р. ККП Донецької міської ради „Донелектроавтотранс” перерахувало 7000000грн. рахунок відповідача 26003301540157 в банку Філія „Одеське центральне відділення ПІБ”.

29.01.2009р. ККП Донецької міської ради „Донелектроавтотранс” звернулося до ТОВ „Авто-Сіті” з претензією №04/246, в якій наполягало на поверненні комунальному підприємству суми передплати у розмірі 7000000 грн. та штрафу у розмірі 151890,41 грн. у зв'язку з невиконанням ТОВ „Авто-Сіті” зобов'язань за договором в частині поставки замовленого товару.

09.02.2009р. ККП Донецької міської ради „Донелектроавтотранс” знов звернулося до ТОВ „Авто-Сіті” з претензією №04/363, в якій наполягало на поверненні комунальному підприємству в строк до 15.02.2009р. суми передплати у розмірі 7000000 грн. та пені 202520,55 грн. у зв'язку з невиконанням ТОВ „Авто-Сіті” зобов'язань за договором в частині поставки замовленого товару.

Станом на момент звернення ККП Донецької міської ради „Донелектроавтотранс” до господарського суду Одеської області з позовною заявою до ТОВ „Авто-Сіті” про стягнення передплати та пені ТОВ „Авто-Сіті” не виконало умов договору від 06.06.2008р. в частині передачі у власність позивачу автобусів Кіng Long XMQ 6122 G в кількості десять одиниць, та вимог претензій, надісланих на його адресу позивачем, доказів, що засвідчують протилежне суду не надано.

Представником ТОВ „Авто-Сіті” у судовому засіданні 06.05.2009р. надано суду докази, які засвідчують відправлення 01.05.2009р. відповідачем на адресу позивача вантажу з 10 автобусами Кіng Long XMQ 6121 G.

Як вбачається з пояснень представника позивача та письмової заяви про збільшення суми позову, наданої представником в судовому засіданні 20.05.2009р., ККП Донецької міської ради „Донелектроавтотранс” представлені відповідачем документи в якості підтвердження виконання зобов'язань останнього по поставці автобусів за договором №5-Т від 06.06.2008р. не можуть бути прийняті як доказ належного виконання відповідачем зобов'язань за договором, оскільки з наданих відповідачем документів по поставці автобусів вбачається, що відповідач пропонує поставити позивачу автобуси Кіng Long XMQ 6121 G (не тієї моделі), котрі не відповідають предмету договору №5-Т від 06.06.2008р., яким передбачалася поставка 10 автобусів Кіng Long XMQ 6122 G .

Позовні вимоги ККП Донецької міської ради „Донелектроавтотранс” направлені на повернення сплаченої на виконання договору купівлі-продажу № 5-Т від 06.06.2008р. суми передплати у розмірі 7000000 грн. та пені за прострочення виконання договірних зобов'язань в сумі 658191,78 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Такі ж самі положення містяться й у ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, за якими зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Матеріалами справи підтверджено невиконання ТОВ „Авто-Сіті” умов договору купівлі-продажу №5-Т від 06.06.2008р. щодо своєчасної поставки відповідного товару - 10 автобусів Кіng Long XMQ 6122 G.

ТОВ „Авто-Сіті” не заперечує проти того, що товариством порушено умови договору, крім того у заяві про надання відстрочки від 10.08.2009р. визнає позовні вимоги у повному обсязі.

Положеннями п. 2 ст. 693 Цивільного Кодексу України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції цілком правомірно задоволено позовну вимогу щодо стягнення з відповідача на користь позивача 7000000 грн. – суму передплати за замовлений товар, яку перераховано позивачем на розрахунковий рахунок відповідача платіжним дорученням №324 від 29.09.2008р..

У позовній заяві та уточненнях до позовної заяви ККП Донецької міської ради „Донелектроавтотранс” просить також стягнути з відповідача штрафні санкції за порушення виконання умов договору, які передбачені п. 7.1 договору.

Згідно з ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються наступні господарські санкції: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно господарські санкції (ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України).

Статтею 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з п. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлена неустойка (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

За ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 7.1. договору за порушення термінів постачання товару або поставки не в повному обсязі або термінів використання бюджетних коштів, передбачених діючим законодавством, продавець сплачує покупцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми не поставленого товару за кожний день затримки постачання.

Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.

Дослідивши наданий ККП Донецької міської ради „Донелектроавтотранс” розрахунок пені (арк. спр. 71), колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що вказана позовна вимога підлягає задоволенню, оскільки наданий позивачем розрахунок цілком відповідає вимогам чинного законодавства, умовам договору та обставинам справи, а отже з відповідача на користь позивача господарським судом першої інстанції цілком правомірно стягнуто пеню у розмірі 658191,78 грн. (за період 143 дня)

10.08.2009р. ТОВ „Авто-Сіті” подало до Одеського апеляційного господарського суду клопотання про відстрочення виконання рішення по справі, оскільки товариству необхідний час для реалізації автобусів, придбаних за договором, в разі виконання наказу господарського суду про стягнення з ТОВ „Авто-Сіті” грошових коштів та накладення виконавчою службою арешту на розрахунковий рахунок, товариство не зможе повернути грошові кошти.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України. За наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови; розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови; змінити спосіб виконання рішення, ухвали, постанови; змінити порядок виконання рішення, ухвали, постанови.

Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

В роз'ясненні Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996 р. № 02-5/333 „Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України” визначено, що господарський суд на підставі статті 121 Господарського процесуального кодексу України має право за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

Застосовуючи заходи, передбачені вказаною статтею, господарські суди повинні мати на увазі, що підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст.121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

У п. 5 роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002р. №04-5/365 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України зазначається, що питання про відстрочку або розстрочку виконання постанови або ухвали апеляційної чи касаційної інстанції за наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, вирішує сама апеляційна чи касаційна інстанція, якщо ці обставини стали відомі до винесення ухвали або постанови за результатами перегляду рішення господарського суду першої інстанції. У цих випадках припис про відстрочку або розстрочку, заміну способу та порядку виконання ухвали або постанови має міститись у резолютивній частині постанови.

В обґрунтування заявленого клопотання про відстрочення виконання рішення по справі ТОВ „Авто-Сіті” посилається на те, що товариству необхідний час для реалізації автобусів, придбаних за договором, та відсутністю грошових коштів для сплати заборгованості перед позивачем у повному обсязі, що ускладнює виконання рішення та робить його неможливим.

Наявність на території України автобусів Кіng Long XMQ 6121 G, які ТОВ „Авто-Сіті” придбало на виконання умов договору купівлі-продажу №5-Т від 06.06.2008р., підтверджується товарно-транспортною накладною №ZIMUXIA9027069/1 від 01.05.2009р. (арк. спр. 62-65), документами, які свідчать про проведення сертифікації у Системі сертифікації УкрСЕПРО на відповідність вимогам нормативних документів чинних в Україні (протоколи сертифікації ДТЗ №С 032.8356, №С 032.8356.3/1, №С 032.8356.3/2, №С 032.8356.3/3, №С 032.8356.3/4 та №С 032.8356.3/5 від 17.06.2009р.), актом експертизи №УТЄ –2011 від 14.07.2009р., яка проведена Одеською регіональною торгово-промисловою палатою. На даний момент здійснюється відповідачем розмитнення вказаних автобусів.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання ТОВ „Авто-Сіті” щодо надання відстрочки виконання рішення господарського суду з метою реалізації відповідачем автобусів Кіng Long XMQ 6122 G, оскільки ненадання відстрочки суттєво ускладнить та унеможливить виконання судового рішення.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101 – 103, 105, 121 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, –

П о с т а н о в и в :

Рішення господарського суду Одеської області від 20.05.2009р. по справі №3/52-09-1520 залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

Відстрочити виконання рішення господарського суду Одеської області від 20.05.2009р. по справі №3/52-09-1520 на шість місяців до 11.02.2010 року.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                                              Савицький Я.Ф.

Суддя                                                                                                                  Гладишева Т.Я.

Суддя                                                                                                Лавренюк О.Т.