Ухвала

від 28.04.2015 по справі 390/2582/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/886/15 Головуючий у суді І-ї інстанції Квітка О. О.

Спори про спадкове право Доповідач Кодрул М. А.

УХВАЛА

Іменем України

28.04.2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Кодрула М.А.

суддів: Чорнобривець О.С., Черненко В.В.

за участю секретаря: Гончар В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Кіровоградської районної державної адміністрації Кіровоградської області, треті особи: Кіровоградська регіональна філія ДП «Центр державного земельного кадастру», реєстраційна служба Кіровоградського РУЮ, Оситнязька сільська рада Кіровоградського району, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 26 лютого 2015 року,- ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2014 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, після уточнення позовних вимог просив визнати недійсним розпорядження голови Кіровоградської районної державної адміністрації № 175-р від 29.03.2002 року, у частині виділення в натурі та передання в приватну власність, а також отримання державного акту на право приватної власності на землю громадянкою ОСОБА_4; визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю НОМЕР_1 та скасувати реєстрацію акту, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 547; визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 09.04.2014 року, видане нотаріусом Кіровоградського районного нотаріального округу Кіровоградської області Руденко Н.П. та скасувати його реєстрацію в реєстрі за № 177; скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку на прізвище ОСОБА_3 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про право власності 5280839); внести зміни до Державного земельного кадастру щодо власника земельної ділянки (реєстраційний номер 334601135225); визнати право власності на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2, площею 8,15 га, що знаходиться на території Оситнязької сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за ОСОБА_2; витребувати земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2, площею 8,15 га, що знаходиться на території Оситнязької сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, з незаконного чужого володіння; стягнути з відповідача судові витрати по справі.

Свої вимоги мотивував тим, що його дід ОСОБА_6 мав у власності земельну ділянку для ведення сільськогосподарського виробництва, площею 8,15 га, що знаходиться на території Оситнязької сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_3 виданого 29.06.1999 року. ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2, після його смерті спадщину прийняв його син ОСОБА_7 Після смерті останнього ІНФОРМАЦІЯ_4 позивач ОСОБА_2 звернувся до Кіровоградської районної державної нотаріальної контори для оформлення права на спадкове майно, що залишилось після ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Під час оформлення земельної ділянки у нотаріуса Головним управлінням Держземагенства у Кіровоградській області відмовлено у видачі витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, оскільки встановлено, що земельна ділянка накладається на іншу земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_2. Пізніше з'ясувалося, що земельна ділянка з такими ж зовнішніми межами та номером на плані і розміром на підставі розпорядження Кіровоградської районної державної адміністрації № 175-р від 29.03.2002 року передана у власність ОСОБА_4 Остання померла, а її спадкоємцем є ОСОБА_3, який має право власності на спірну земельну ділянку.

Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 26.02.2015 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, КРДА, треті особи: Кіровоградська регіональна філія ДП «Центр державного земельного кадастру», реєстраційна служба Кіровоградського РУЮ, Оситнязька сільська рада, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння - задоволено.

Визнано недійсним розпорядження голови Кіровоградської районної державної адміністрації від 29.03.2002 року № 175-р, у частині виділення в натурі та передання в приватну власність, а також отримання державного акту на право приватної власності на землю громадянкою ОСОБА_4 Визнано недійсним державний акт на право приватної власності на землю НОМЕР_1 та скасовано реєстрацію акту, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 547. Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 09.04.2014 року, видане нотаріусом Кіровоградського районного нотаріального округу Кіровоградської області Руденко Н.П. та скасувано реєстрацію в реєстрі за № 177. Скасовано державну реєстрацію права власності на земельну ділянку на прізвище ОСОБА_3 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про право власності 5280839). Визнано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2, площею 8,15 га, що знаходиться на території Оситнязької сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за ОСОБА_2 та внесено відповідні зміни до Державного земельного кадастру щодо власника земельної ділянки (реєстраційний номер 334601135225).

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що позивачем не доведено факт прийняття спадщини ОСОБА_7 після смерті ОСОБА_6

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з'явилися для участі у розгляді справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що спадкоємці ОСОБА_6 були незаконно позбавлені частини спадково майна - земельної ділянки, яка на підставі розпорядження Голови Кіровоградської районної державної адміністрації № 175-р від 29.03.2002 року незаконно передана у власність ОСОБА_4 Вказане розпорядження необхідно визнати недійсним у частині виділення в натурі та передання у приватну власність ОСОБА_4, спірної земельної ділянки.

Оскільки ОСОБА_4 набула право власності на земельну ділянку з порушенням норм чинного законодавства, то слід визнати недійсним і свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 09.04.2014 року, видане нотаріусом Кіровоградського районного нотаріального округу ОСОБА_3 та скасувати його державну реєстрацію, земельну ділянку слід у нього витребувати, визнавши за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку в порядку спадкування.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони грунтуються на доказах, які є в матеріалах справи та яким суд дав належну оцінку та нормах чинного законодавства, що регулюють правовідносини, які склалися між сторонами.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі державного акту серії НОМЕР_3 від 29.06.1999 року ОСОБА_6 належала земельна ділянка площею 8,15 га в межах згідно із планом (а.с.7 т.1).

Згідно договору НОМЕР_4 від 31.12.1999 року ОСОБА_6 передав земельну ділянку в оренду терміном на 10 року в ТОВ ім. Фрунзе. (т.1.а.с.229)

ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.8 т.1).

Спадщину після смерті ОСОБА_6 прийняв його син ОСОБА_7, який постійно проживав разом з померлим, але не оформив її належним чином, в тому числі і відносно спірної земельної ділянки.

Факт спільного проживання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтверджується довідками виконкому Оситнязької сільської ради № 118 від 05.02.2014 року та № 1078 від 09.09.2014 року, з яких вбачається, що на день смерті ОСОБА_6, який був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_1, у вищевказаному будинку проживав та був зареєстрований син ОСОБА_7, який проживав та був зареєстрований з 1959 року і до дня смерті в АДРЕСА_1, а факт користування ОСОБА_7 цією земельною ділянкою після смерті ОСОБА_6 підтверджується довідкою СТОВ ім. Фрунзе, згідно якої ОСОБА_6 отримував орендну плату за земельну ділянку НОМЕР_4 з 1999 року по 2000 рік включно, а після його смерті орендну плату отримував його син ОСОБА_7 (т.1 а.с.158,177, т.2 а.с. 13).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу Української РСР 1963 року , який був чинним на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_6 у 2000 році, спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Відповідно до п. 113 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Мін'юста України N 18/5 від 14.06.1994 , свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто таким, які фактично вступили в управління або володіння спадковим майном чи подали заяву в державну нотаріальну контору про прийняття спадщини (ст.549 Цивільного кодексу). Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном серед іншого є: довідка виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або про те, що спадкоємцем було взято майно спадкодавця. Окрім того, доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном може бути наявність у спадкоємців державного акта на право приватної власності на землю та інших документів, виданих відповідними органами на ім'я спадкодавця на майно, користування яким можливе лише після належного оформлення прав на нього.

Таким чином, висновок суду про те, що після смерті ОСОБА_6 спірна земельна ділянка та інше майно перейшло у спадок до його сина ОСОБА_7 є правильним.

Розпорядженням голови Кіровоградської РДА № 175-р від 29.03.2002 року ОСОБА_4, як власнику сертифіката на право на земельну частку (пай) АГП ім. Фрунзе на території Оситнязької сільської ради Кіровоградського району було наділено в натурі та передано у приватну власність земельну ділянку НОМЕР_4, загальною площею 8,15 га, яка призначено для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Оситнязької сільської ради. На підставі цього розпорядження ОСОБА_4 отримала державний акт на право приватної власності на землю серія НОМЕР_1, який видано Кіровоградською РДА. Вказану земельну ділянку ОСОБА_4 заповіла ОСОБА_3 Після смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 спадщину прийняв ОСОБА_3, який отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом та провів державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2.

У відповіді Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області від 03.03.2014 року зазначено, що у ході перевірки встановлено, що відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серія НОМЕР_3 реєстр. № 1036 та на підставі рішення сесії Оситнязької сільської ради від 25.06.1999 року № 4 гр. ОСОБА_6 від 29.06.1999 року передано у власність земельну ділянку НОМЕР_4 за план-схемою земель колективної власності площею 8,15 га ріллі.

Відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 встановлено, що земельна ділянка з такими ж зовнішніми межами та номером на плані і розміром на підставі розпорядження Кіровоградської районної державної адміністрації від 29.03.2002 № 175-р передана у власність гр. ОСОБА_4

Таким чином, при документальному розгляді заяви підтверджується факт видачі правовстановлюючого документа на одну й ту ж саму земельну ділянку двом особам.

Враховуючи викладене та зважаючи на дати прийняття рішень та видачі правовстановлюючих документів Державна інспекція сільського господарства в Кіровоградській області вбачає неправомірні дії з боку Кіровоградської районної державної адміністрації при прийнятті розпорядження № 175-р від 29.03.2002 року, згідно з яким гр. ОСОБА_4 передано у власність земельну ділянку, яка вже належить до земель приватної власності (т.1 а.с. 13).

Згідно із рішенням Державного кадастрового реєстратора Управління Держземагенства у Кіровоградському районі Кіровоградської області № РВ-3500023822013 від 18.11.2013 року ОСОБА_2 відмовлено у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру у зв'язку із знаходженням в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини. Під час державної реєстрації земельної ділянки в НКС виявлено, що земельна ділянка накладається на іншу земельну ділянку з таким кадастровим номер НОМЕР_2 (т.1 а.с.11-12).

Встановивши, що земельна ділянка у ОСОБА_6 у законному порядку не вилучалася, але надана у власність ОСОБА_4 розпорядженням Кіровоградської районної державної адміністрації від 29.03.2002 року № 175-р, суд з посиланням на ст.ст. 9, 17, 19, 31 ЗК України 1990 року, який діяв під час спірних правовідносин та ст.155 ЗК України, ст.ст. 16, 26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідні норми ЦК України дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для скасування вказаного розпорядження, а відтак і інших правоустановлюючих документів, які видавалися з урахуванням скасованого розпорядження.

Згідно відповіді завідуючої Кіровоградської районної державної нотаріальної контори від 21.11.2014 із заявами про прийняття спадщини та відмовою від прийняття спадщини, яка залишилася після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, до зазначеної нотаріальної контори не зверталися, спадкова справа не заводилася, відповідно до свідоцтва про право на спадщину після його смерті не видавались (а.с.90-91).

Із матеріалів спадкової справи № 107/2012, яка заведена після смерті ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 видно, що ОСОБА_2 прийняв спадщину після смерті свого батька ОСОБА_7

21.02.2014 року ОСОБА_2 видано свідоцтво про право на спадщину за законом, яка складається із земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,53 гектарів, що розташована на території Оситнязької сільської ради Кіровоградського району, яка належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_5 (т.1 а.с.174).

Крім того, 04.09.2014 року ОСОБА_2 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом: житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1, вказаний будинок належав ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, після якого прийняв спадщину його син - ОСОБА_7, але не встиг оформити свої спадкові права (т.1 а.с. 225).

Суд першої інстанції, встановивши, що спадщину після смерті ОСОБА_6 прийняв ОСОБА_7, а після його смерті спадщину прийняв позивач, обгрунтовано визнав за ОСОБА_2 право власностіна земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2, площею 8,15 га, що знаходиться на території Оситнязької сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та витребував її у відповідача.

Рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому, відповідно до ст.308 ЦПК України, апеляційна скарга має бути відхилена, а рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Керуючись ст.ст.303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 26 лютого 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя:

Судді: