Рішення

від 14.08.2009 по справі 20/104

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/104

14.08.09   Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                                                      Тел. 698-166, факс 77-44-62

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"11" серпня  2009 року                                                                                   Справа №20/104

Суддя Цимбал –Нарожна М.П., розглянувши матеріали справи

позивача:              товариства з обмеженою відповідальністю

                               “Хімагромаркетинг”

                               02160, проспект Возз'єднання, 15, м. Київ;

до відповідача:     приватного підприємства “Агроніка плюс”

юридична адреса:  17400, вул. Чернігівська, 17/А, 20, м. Бобровиця;

поштова адреса:     17400, вул. Чернігівська, 9/Г, м. Бобровиця;

предмет спору:      стягнення 42587,15 грн.

за участю представників:

позивача: не з'явились;

відповідача: не з'явились;

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю „Хімагромаркетинг” (далі - Товариство) звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до приватного підприємства „Агроніка плюс” (далі - Підприємство) про стягнення 42587,15 грн., з яких 14172,50грн. заборгованості, 1254,15грн. пені, 25 209,69грн. штрафу, 783грн. річних згідно договору поставки № Ап-10-0001 від 25 грудня 2007 року та 1167,81грн. інфляційних.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 18.06.2009р. розгляд справи призначено на 01.07.2009р., після чого розгляд справи відкладався до 30.07.2009 року та 11.08.2009р..

Відповідач відзиву на позов не подав, повноважного представника в судове засідання не направив, проте надіслав заяву від 29.07.2009р. № 5 про відкладення розгляду справи, яка судом задоволена. 11.08.2009р. відповідач повторно подав заяву про відкладення судового розгляду справи у зв'язку з хворобою директора. Разом з тим, відповідач зазначив, що позовні вимоги не визнає в повному обсязі. Будь-яких доказів на підтвердження своїх доводів відповідачем не надано.

В судове засідання представники сторін не з'явились.

Суд вважає за необхідне зазначити про процесуально встановлений двомісячний строк розгляду справи (ст. 69 ГПК України) в межах якого можуть бути задоволені клопотання сторін. Крім того, відповідно до ст.28 ГПК України, представляти інтереси юридичної особи можуть як уповноважені представники за довіреністю, так і керівники підприємства. Неявка уповноважених представників сторін, керівників не є перешкодою для розгляду справи по суті за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи положення ст. 75 ГПК України, неявку відповідача та неподання відзиву на позов, господарський суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення  для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:

відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

25.12.2007р. між ПП  „Хімагромаркетинг Агро”  та Підприємством укладено договір поставки № Ап-10-0001 (далі –Договір).

10.11.2008р. приватне підприємство „Хімагромаркетинг Агро” перетворено в товариство з обмеженою відповідальністю „Хімагромаркетинг”, яке є повним правонаступником з усіх його прав і обов'язків, що підтверджується Статутом Товариства.  

Отже, між сторонами 25.12.2007р. укладено договір поставки № Ап-10-0001 (далі –Договір) на поставку засобів захисту рослин на суму 74 892,10грн.

Крім того, 13.03.2007р. між сторонами підписано Додаткову угоду №Ап-10-0001ДС1 до Договору на поставку засобів захисту рослин (тотал) на суму 22 725грн. та 24.03.2009р. підписано Додаткову угоду №Ап-10-0001ДС2 до Договору на поставку засобів захисту рослин (тотал) на суму 70447,50грн.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до пункту 1.1. Договору, Продавець (позивач) зобов'язався передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов'язується прийняти й оплатити засоби захисту рослин (далі -  Товар).

Згідно ч.1 статті 712 ЦК України за  договором  поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати  у встановлений   строк   (строки)  товар  у  власність  покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим,  сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За юридичною природою вказаний договір є договором поставки.  

Відповідно до п.2 статті 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

На виконання умов Договору, позивач здійснив поставку Товару відповідачу на суму 168064,60грн. Факт отримання товару підтверджується видатковими накладними від 12.03.2008р. за №Ап-10-0009, від 18.03.2008р. за № Ап-10-0011, від 18.03.2008р. за № Ап-10-0013, від 25.03.2008р. за № Ап-10-0021, від 25.04.2008р. за № Ап-10-0083, що підписані відповідачем та довіреностями ЯМС №342740 від 18.03.2008р., ЯПГ №979007 від 25.03.2006р., ЯПГ №979006 від 25.04.2008р.

Факт поставки товару належним чином доведений, документально підтверджений.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 2 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до п.2.1. Договору Покупець сплачує вартість Товару  - 74892,10грн. шляхом передоплати в розмірі 100% від загальної ціни договору протягом п'яти робочих днів з дня укладання договору.

Відповідно до додаткової угоди №Ап-10-0001ДС1 від 13.03.2008р. до Договору встановлено дати оплати товару на суму 22 725грн. до 10.11.2008р.

Відповідно до додаткової угоди №Ап-10-0001ДС2 від 24.03.2008р. до Договору встановлено дати оплати товару на суму 70 447,50 грн. до 10.11.2008р.

Відповідач частково сплатив заборгованість, що підтверджується банківськими виписками від 26.12.2007р.на суму 74892,10грн. (передоплата по Договору), від 16.05.2008р. на суму 30000,00грн., від 25.07.2008р. на суму 10000,00грн., від 22.09.2008р. на суму 10000,00грн., від 24.09.2008р. на суму 10000,00грн., від 01.10.2008р. на суму 10000,00грн., від 06.10.2008р. на суму 9000,00грн., всього на суму 153892,10грн.

Обов'язок щодо оплати товару до 10.11.2008р. відповідачем не виконаний у повному обсязі, що є порушенням ст. ст. 525,692 ЦК України і ст.193 ГК України.

Виходячи з викладеного, вимоги позивача щодо стягнення 14172,50грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 10.3 Договору передбачено, що за несвоєчасну оплату за товар Покупець сплачує Продавцеві неустойку в вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожний день прострочення платежу.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню з 11.11.2008р. по 25.03.2009р. всього в сумі 1254,15грн., яка є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно п.2 статті 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до п.5.4 Договору, у випадку порушення строків, передбачених в п.2.5 даного Договору, більш ніж на 30 днів, покупець додатково сплачує Продавцеві штраф у розмірі 15% від ціни договору.

Позивач просить стягнути з відповідача штраф в сумі 25 209,69грн.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Враховуючи зазначену норму матеріального права та розмір штрафу –15%, передбачений Договором, суд вважає за необхідне стягнути штраф у розмірі 15% від суми невиконаного зобов'язання.

Виходячи з викладеного, стягненню підлягає 2125,88грн. штрафу. В задоволенні іншої частини нарахованого штрафу слід відмовити.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.5.5 Договору, сторони встановили річні в розмірі 15%.

Нараховані позивачем річні в сумі 783грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Загальна сума інфляційних за період з листопада по  лютий 2009р. за перерахунком суду становить 1167,30грн. і підлягають стягненню на користь позивача. В іншій частині нарахованих інфляційних –0,51грн. слід відмовити.

Частиною 6 ст. 84 ГПК України передбачено, що в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення державного мита з бюджету.

Згідно ч.5 статті 49 ГПК України, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача держмито в сумі 195,03 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 143,11грн.

Керуючись ст.49, ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з приватного підприємства „Агроніка плюс” (17400, вул. Чернігівська, 17/А, 20, м.Бобровиця, код ЄДРПОУ 34258633, р/р 26008060137067, МФО 353586 в ЧФ РУ Приватбанка, м.Чернігів) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Хімагромаркетинг” (02160, проспект Возз'єднання,15, будівля 68, м. Київ, код ЄДРПОУ 30262667, р/р 260010307001 в ВАТ „Банк „Фінанси та кредит” в м. Київ, МФО 384812) 14172,50 грн. основної заборгованості, 1254,15грн. пені, 2125,88грн. штрафу, 783грн. річних, 1167,30грн. інфляційних 195,03 грн. держмита та 143,11 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

           В решті позову відмовити.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

                       Суддя                                         М.П. Цимбал-Нарожна

                          Повний текст рішення підписано 14 серпня 2009 року.

                       Суддя                                       М.П. Цим